Збірник наукових праць "Інформаційні технології в освіті" (ІТО). (Випуск 11, 12, 13, 18-20, 22-50, 52).
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/778
Browse
5 results
Search Results
Item СОЦІОЛІНГВІСТИЧНА НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ(2021) Мартос, С. А.; Martos, S.Питання вибору сучасних методів і технологій, освітніх інтернет-сервісів, способів зворотного зв’язку зі здобувачами вищої освіти під час практичної підготовки у дистанційному форматі залишається актуальним і недостатньо висвітленим. У статті презентовано досвід упровадження ІКТ у навчальну соціолінгвістичну практику в умовах дистанційного навчання, що може стати у нагоді науково-педагогічним працівникам вищої школи. Доведено доцільність і ефективність використання системи дистанційного навчання «KSU Online», створеної в Херсонському державному університеті на базі інформаційного середовища «Moodle». Використання різноманітних видів діяльності і ресурсів платформи дозволяє розмістити необхідні студентам матеріали для проходження практики та налаштувати інтерактивну взаємодію керівника практики і здобувачів вищої освіти. Спостережено, що платформу Zoom зручно використовувати для проведення настановчої і підсумкової конференцій, групових та індивідуальних консультацій, онлайн-зустрічей. Визначено функційний потенціал месенджера Viber у дистанційному навчанні: налагодження стрімкого і своєчасного обміну інформацією між учасниками освітнього процесу, зокрема оперативне консультування практикантів із нагальних питань. Продемонстровано ефективність використання матеріалів відеохостингу YouTube та залучення студентів до створення власного медіапродукту (груповий відеозвіт здобувачів про проходження навчальної практики на Youtube-каналі кафедри української філології та журналістики «ФілоVLOGія»). Визначено доцільність використання мультимедійних плакатів, створених на платформі Thinglink, як тематичних збірників ресурсів у інтернет-мережі для активізації знань студентів і спрямування їх на проходження навчальної практики. Звернено увагу на те, що для розроблення і проведення опитування існують різноманітні онлайн-сервіси, викладачеві достатньо лише порадити студентам скористатися електронними ресурсами, які містять рекомендації щодо розроблення і використання онлайн-опитування. The question of choosing modern methods and technologies, educational Internet services, ways of getting feedback from applicants for higher education during practical training in distance format remains relevant and insufficiently covered. The article presents the experience of implementing ICT in learning sociolinguistic practices in distance learning, which can be useful for science teachers of high school. The expediency and efficiency of the distance learning system "KSU Online" usage, created at Kherson State University on the basis of the information environment "Moodle", is proved. Various activities and resources of the platform allow students to place the necessary materials for practice and set up interaction between the head of the practice and higher education. It is known that Zoom platform is convenient to use for introductory and final conferences, group and individual consultations, online meetings. There is also identified the functional potential of the Viber messenger in distance learning: establishing a rapid and timely exchange of information between participants in the educational process, in particular, prompt counseling of interns on urgent issues. The effectiveness of using YouTube video hosting materials and involving students in creating their own media products (group video practice report of applicants on the Youtube channel of the Department of Ukrainian Philology and Journalism "PhiloVLOGiya") was demonstrated. The expediency of using multimedia posters created on the Thinglink platform as thematic collections of resources on the Internet to activate students' knowledge and direct them to study practice has been determined. Attention is drawn to the fact that there are various online services for the development and conduct the survey, the teacher just needs to advise students to use electronic resources that contain recommendations for the development and usage of online surveysItem THE APPLICATION OF MOODLE PLATFORM FUNCTIONS TO DEVELOP FOREIGN LANGUAGE LEXICAL COMPETENCY(2020) Stryzhak, O.; Krapivnyk, G.; Стрижак, О. О.; Крапівник, Г. О.The paper discusses the features of developing foreign language lexical competency while applying the Moodle platform. The development of the foreign language lexical competency is considered as a case study of teaching the Service Marketing course to full-time master’s degree students at Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics. The case shows the distance educational course of Service marketing, including the description of its content and structural elements that promote professional competencies. The research proves the need to apply information communication technologies provided by Moodle functionality in developing foreign language lexical competency. The elements of the Moodle information platform that enable to form student’s professional terminology minimum are described. Lexical competency implies not only clarifying etymology and semantics of a language sign but also studying the specifics of its use depending on the content. Therefore, it is offered to educators to apply foreign language materials and develop professional lexical competency. This process is exemplified by the analysis of a television commercial in English and the evaluation of the advert efficiency. The commercial evaluation procedure includes its viewing and identifying the means and methods of its impact on the consumer’s consciousness, which involves learning and analyzing language-related information. It was found out that, in addition to the development of course-related professional competencies, watching and analyzing video materials encourages the development of speaking skills and enriches students’ vocabulary. The benefits and drawbacks of using the Moodle environment for lectures, seminars, students’ individual work, academic performance and knowledge assessment are laid out. Стаття присвячена визначенню особливостей формування іншомовної лексичної компетентності на основі застосування засобів системи Moodle. Формування іншомовної лексичної компетентності розглянуто на прикладі викладання навчальної дисципліни Service Marketing для студентів магістратури денної форми навчання Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця. Представлено приклад дистанційного курсу навчальної дисципліни Service Marketing. Описано структурні елементи навчальної дисципліни Service Marketing, надано їх зміст у розрізі формування професійних компетентностей. Обґрунтовано необхідність застосування інформаційно-комунікаційних технологій на основі функціоналу системи Moodle у процесі формування іншомовної лексичної компетентності. Описано елементи інформаційного середовища Moodle, які надають можливість сформувати термінологічний мінімум студента у професійній сфері. Лексична компетентність передбачає не тільки з’ясування етимології та семантичного значення мовного знаку, але й вивчення особливостей його вживання в залежності від контенту. Ураховуючи це, запропоновано використання в освітньому процесі іншомовних матеріалів для розвитку професійної лексичної компетентності. У якості прикладу розглянуто завдання з аналізу телевізійного рекламного ролика англійською мовою та оцінювання ефективності реклами. Процедура проведення оцінки рекламного ролика передбачає його перегляд, визначення засобів та методів впливу рекламного ролика на свідомість споживача, зокрема за рахунок освоєння та аналізу мовної інформації. Обґрунтовано, що виконання завдання з перегляду та аналізу відеоматеріалу, окрім професійних компетентностей із навчальної дисципліни, сприяє розвитку мовленнєвих навичок та збільшує словниковий запас студента. Також у статті визначено переваги та недоліки інформаційного середовища Moodle у процесі використання його для проведення лекцій, семінарських занять, самостійної роботи студентів, контролю знань та оцінювання результатів навчання.Item RESEARCHING THE ASPECTS OF INTERACTION BETWEEN EDUCATORS AND STUDENTS IN THE DISTANCE LEARNING SYSTEM(2020) Rosynska, O.; Horbenko, H.; Zhuravska, O.; Росінська, О. А.; Горбенко, Г. В.; Журавська, О. В.Practical experience of distance learning in Institute of Journalism of Borys Grinchenko Kyiv University proves productivity of combining full-time and distance learning forms on the Moodle platform. The purpose of the research is to study how the Institute students and educators assess difficulties and achievements of distance learning, to analyze the differences and coincidences between the inquiries from students and educators, to establish Moodle-added platforms, suitable for all education process participants. The research studies the inquiries of students and educators in Institute of Journalism of Borys Grinchenko Kyiv University due to the change of an activity format during COVID-19 quarantine measures. 62 professors, 302 bachelors and masters have been inquired, as well as the participants’ activity of internal distance learning system and the level of technical possibilities of access to it, utilization rate of platforms and services have been under analysis to receive the data. 1/3 of the respondents consider distance learning to be a critical need of that period, and more than 2/3 admit that it as a perspective learning form. 40% of educators regularly use distant technologies in their work and believe that the main problem is absence of face-to-face communication with students. More than 90% of students have an easy access to distance learning; moreover, poor Internet connection was specified as a problem for its implementation. Up to 70% of respondents consider the use of different learning platforms to be productive, a significant amount of them are video conference services. The monitoring provides grounds for further study of psychological needs for face-to-face communication, since the data received from the respondents demonstrate different approaches to this issue. Практичний досвід дистанційного навчання в Інституті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка доводить ефективність поєднання форм денної та дистанційної форм навчання на платформі Moodle. Мета дослідження – вивчити, як студенти та викладачі Інституту оцінюють труднощі та здобутки дистанційного навчання, проаналізувати відмінності та збіги між запитами студентів і викладачів, створити додані Moodle платформи, придатні для всіх учасників освітнього процесу. У дослідженні вивчено запити студентів та викладачів Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка у зв’язку зі зміною формату діяльності під час карантинних заходів через COVID-19. Було опитано 62 професори, 302 бакалаври та магістри, для отримання даних проаналізовано діяльність учасників внутрішньої системи дистанційного навчання та рівень технічних можливостей доступу до неї, коефіцієнт використання платформ та послуг. 1/3 респондентів вважають дистанційне навчання критичною потребою того періоду, а більше 2/3 визнають, що це перспективна форма навчання. 40% освітян регулярно використовують у своїй роботі віддалені технології і вважають, що основною проблемою є відсутність особистого спілкування зі студентами. Більше 90% студентів мають легкий доступ до дистанційного навчання; більш того, погане підключення до Інтернету було визначено як проблему для його реалізації. До 70% респондентів вважають використання різних навчальних платформ продуктивним, значна частина з них – послуги відеоконференцій. Моніторинг дає підстави для подальшого вивчення психологічних потреб у спілкуванні віч-на-віч, оскільки дані, отримані від респондентів, демонструють різні підходи до цього питання.Item ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА(2020) Вінник, Т. О.; Vinnyk, T.Зважаючи на сучасні вимоги суспільства до системи освіти, необхідність її постійного оновлення, безперервності, виникає гостра необхідність у зміні пріоритетів розстановки цілей діяльності закладів освіти, а, зокрема, – початкової школи. Одним із результатів навчання має бути готовність учнів до використання інформаційно-комунікаційних технологій, здатність працювати з інформацією. Особливістю професійної діяльності вчителя початкових класів є те, що саме він допомагає учням адаптуватися до освітнього середовища, реалізує розвиваючу функцію навчання в умовах інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища школи. Відповідно, основним завданням учителя є впровадження у викладацьку практику різних підходів та методів навчання молодших школярів, інтеграція в освітній процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Активне формування інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища Нової школи, упровадження в освітній процес різноманітних програмних та технічних засобів, технологій пошуку, збору, аналізу та обробки інформації, перехід в умовах пандемії до дистанційного навчання, за швидкістю значно перевищує швидкість формування готовності вчителя до використання нових підходів та технологій. Тим самим підтверджується актуальність і необхідність дослідження методів та засобів формування інформаційної компетентності вчителя початкової школи в умовах інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища. Одним із етапів вирішення цієї проблеми має бути оцінка рівня інформаційної компетентності студентів, які навчаються за спеціальністю 013 Початкова освіта, перегляд навчальних програм, планів, навчально-методичного забезпечення, упровадження в освітній та науково-дослідний процес сучасних методів, форм та засобів навчання. Відповідно, завданням цієї статті є висвітлення основних проблем формування інформаційної компетентності вчителя початкової школи в умовах інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища, дослідження рівня інформаційної компетентності студентів спеціальності 013 Початкова освіта, огляд та аналіз наявних інструментів та підходів до організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання як таких, що можуть бути інтегровані в освітній процес, та в подальшому використані майбутніми вчителями у практичній діяльності. Considering the modern society`s requirements to the educational system, the necessity of its` constant updating and continuity, there is an urgent need to change the priority goals of the educational institutions` activities, the primary school in particular. The readiness of the students to use information and communication technologies, ability to work with information should be one of the results of education. The peculiarity of the professional activity of a primary school teacher is that it helps students to adapt to the educational environment, implements the developmental function of learning in the conditions of information and communication pedagogical environment of the school. Consequently, the main task of the teacher is the introduction into teaching practice of different approaches and methods of teaching primary school students, integration into the educational process of modern information and communication technologies. The quickness of active formation of information and communication pedagogical environment of the New School, the introduction of various software and hardware, technologies of search, collection, analysis and processing of information, the transition to the distance learning under pandemic conditions significantly exceeds the quickness of the formation of teacher readiness to use new approaches and technologies. This confirms the relevance and necessity of researching the methods and means of formation of the primary school teachers` information competence in the information and communication pedagogical environment. This problem should be solved by the assessment of the level of information competence of students majoring in Primary Education, review of review of educational programs and plans, teaching and methodological support, introduction into the educational and research process of modern methods, forms and means of teaching. Accordingly, the key tasks of this article are defining the main problems of the formation of information competence of primary school teachers in the information and communication pedagogical environment, studying the level of information competence students of the specialty 013 Primary Education, review and analysis of existing tools and approaches to the educational process in the conditions of distance learning that can be integrated into the educational process, and, subsequently, used by future teachers in practice.Item ОРГАНІЗАЦІЯ ТРЕНІНГУ З ВИВЧЕННЯ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТУ(2020) Болілий, В. О.; Матяш, В.В.; Рєзіна, О.В.; Bolilyi, V.; Matiash, V.; Riezina, O.У статті описано впровадження моделі підвищення кваліфікації викладачів як тренінг з вивчення методів та засобів дистанційного навчання в Центральноукраїнському державному педагогічному університеті. На етапі проектування тренінгу були проаналізовані дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів, що стосуються проблем організації дистанційного навчання, формування у викладачів необхідних компетентностей, написання програм навчання дорослих, упровадження принципів інтерактивного навчання, створення персонального навчального середовища. Окреслено проблеми, які виникали під час попередніх невдалих спроб запровадити дистанційне навчання в закладі, та намічені шляхи розв’язання їх, зокрема, запропоновано до групи тренерів запросити викладачів, які є тренерами програми Intel «Навчання для майбутнього» і мають досвід викладання дорослим. Завчасно підготували й затвердили повний пакет нормативних документів та навчально- методичний комплекс для тренінгу. Ретельно добирали учасників першого тренінгу (вони повинні були мати високий рівень зацікавленості). Результатом тримісячної підготовки став успішний перший тренінг «Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ» у січні 2015 року, що був розрахований на 108 годин і 10 робочих днів (10 модулів). Під час навчання учасники розробляли два дистанційні електронні курси. Один курс розроблявся засобами Вікі-КДПУ і Хмарка-КДПУ, другий – засобами Moodle-КДПУ. У статті зазначено цілі тренінгу та продемонстровано зміст навчання, що включає теоретичні й практичні аспекти; до кожного змістового модуля визначено теми занять і кількість відведених для них годин. Доведено, що складники інформаційної інфраструктури, яка сформована в Центральноукраїському педуніверситеті, зокрема Вікі-сайт, хмарне сховище та система управління навчанням Moodle, є ефективними засобами організації дистанційного навчання. За описаною схемою було проведено 9 тренінгів по дві групи. Загальний відсоток учасників, які виконали 85 % завдань й отримали сертифікат – 99 %. Забезпеченість освітнього процесу в університеті електронними навчальними курсами зросла з 12 % у 2014 році до 89 % у 2017 році. The paper describes a model of implementing teacher professional advancement courses in the form of training on learning methods and means of distance learning in the Central Ukrainian State Pedagogical University. The preparation for training included the analysis of researches of native and foreign authors that concern the issue of organizing distance learning, shaping teachers’ competences, creating programs for teaching adults, implementing principles of interactive learning, forming personal educational environment. The paper highlights the problems that appeared when the first attempts to introduce distance learning at the university failed, the ways of solving these challenges are defined. In particular, it was suggested to invite those instructors as coaches who were the coaches in the Intel course “Training for the Future” and had the experience of teaching adults. The complete set of regulatory documents as well as the complex of teaching materials for the training were prepared and approved in advance. The participants of the first training were carefully selected (they were to have a high level of motivation). The result of a three-month preparation period was the first successful training “Developing distance courses by means of Wiki-CDPU, Cloud-CDPU and Moodle-CDPU in January 2015 that comprised 108 hours and 10 working days (10 modules). The participants developed two distance electronic courses in the process of training. One course uses the means of Wiki-CDPU and Cloud-CDPU, the other one – the means of Moodle-CDPU. The paper describes the training objectives and the teaching content that includes theoretical and practical aspects; each content module contains lessons’ themes and the number of hours for studying them. The paper proves that the components of the information infrastructure formed in the Central Ukrainian State Pedagogical University (Wiki-site, cloud storage and the Moodle system of learning management, in particular) are effective tools of organizing distance learning. Nine training sessions were conducted using the scheme described, with two groups in each training session. The total percentage of participants who successfully completed 85% of tasks and got the certificate is 99%. The provision of educational process with electronic teaching courses at the university increased from 12% in 2014 to 89% in 2017.