Збірник наукових праць "Інформаційні технології в освіті" (ІТО). (Випуск 11, 12, 13, 18-20, 22-50, 52).
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/778
Browse
4 results
Search Results
Item КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВІДКРИТИХ ЖУРНАЛЬНИХ СИСТЕМ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ(2018) Лупаренко, Л. А.; Luparenko, L.У статті виокремлено критерії (проектувальний, організаційно-комунікаційний, результативний) і показники ефективності застосування електронних відкритих журнальних систем (ЕВЖС) у науково-педагогічних дослідженнях. Шляхом експертного оцінювання встановлено достатній ступінь проявлення проектувального (67%) та високий – організаційно-комунікаційного (80%) і результативного (100%) критеріїв. Уточнено поняття «ІКТ-компететність наукових працівників щодо застосування електронних відкритих журнальних систем у науково-педагогічних дослідженнях». Виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та адаптивний компоненти ІКТ-компетентності. Визначено критерії (аксіологічний, когнітивний, праксеологічний, адаптивний) та показники її оцінювання. В результаті експертного оцінювання методом ранжування конкретизовано найбільш значущі критеріальні показники, на які слід орієнтуватись у процесі оцінювання ІКТ-компетентності наукових працівників щодо застосування ЕВЖС у науково-педагогічних дослідженнях. Подана характеристика рівнів сформованості компонентів ІКТ-компетентності наукових працівників щодо застосування ЕВЖС (базовий, достатній, поглиблений). Розглянуто критерії оцінювання наукових періодичних видань для включення до провідних міжнародних наукометричних і реферативних баз даних Web of Science, Scopus, Directory of Open Access Journals. In the article, the criteria (design, organizational and communication, productive) and indicators of efficiency of the use of electronic open journal systems (EOJS) in scientific and pedagogical research are elaborated. A sufficient level of projective criteria (67%) and high level of organizational and communication (80%) and effective (100%) criteria was established by an expert evaluation. The concept of "ICT-competence of scientific workers on the use of EOJS in scientific and pedagogical researches" was specified. The motivational-value, cognitive, operational-activity, adaptive components of ICT-competence are singled out and the criteria (axiological, cognitive, praxeological, and adaptive) and the indicators of its evaluation are specified. As a result of expert evaluation by ranking method, the most significant criterial indicators are specified, which should be guided in the process of assessing the ICT competence of scientists on the use of the EOJS in scientific and pedagogical research. The characteristic of levels of ICT-competence components’ formation (basic, sufficient, in-depth) is given. The criteria for evaluating scientific periodicals for inclusion in the leading international scientometric and abstract databases Web of Science (WoS), Scopus, Directory of Open Access Journals (DOAJ) are considered.Item КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ І РІВНІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ(2015) Грабовський, П. П.; Grabovskiy, P.Представлене дослідження стосується актуальної проблеми сьогодення – необхідності визначення засобів оцінювання розвитку інформаційної компетентності педагога загальноосвітнього навчального закладу. Зокрема, у статті розроблено критерії оцінювання розвитку інформаційної компетентності вчителя природничо-математичних предметів – мотиваційний (наявність у педагога мотивації і психологічної готовності до розвитку досліджуваної компетентності), когнітивно-операційний (відображає готовність і здатність вчителя щодо безпосереднього використання інформаційних технологій у своїй професійній діяльності), рефлексивний (здатність вчителя оцінити власний рівень розвитку інформаційної компетентності); та здійснено їх декомпозицію до відповідних критеріальних показників. За допомогою емпіричних методів дослідження, зокрема методу експертних оцінок із застосуванням методики визначення відносної частоти вибору експертами показників та відповідних критеріїв, доведено їх значущість при оцінюванні розвитку інформаційної компетентності вчителя природничо-математичних предметів. На основі обґрунтованих і розроблених критеріїв та відповідних їм показників описано чотири рівня розвитку досліджуваної компетентності педагога – низький, середній, достатній та високий. На думку автора подальші дослідження можуть стосуватися розробки математичного апарату визначення рівня розвитку інформаційної компетентності вчителя природничо-математичних предметів на основі виділених критеріїв і відповідних показників. Submitted research depends on an actual problem – how is necessary to identify means of teacher's of general education information competence evaluation. In particular, there developed on an evaluation criteria of teacher's of Natural and Mathematics subjects information competence – motivational, cognitive-operating, reflexive; and decomposition to appropriated performance criterion made in this research too. With the help of empirical research methods, in particular the method of expert evaluations, using methods of relative frequency selection, determing by an expert's performance and relevant criteria, proved significance when evaluation of teacher's of Natural and Mathematics subjects information competence development is appropriated. Based on the grounded and developed criteria and relevant indicators where four levels of studing teacher's information competence development were describing – low, middle, sufficient and high levels. According to an author opinion, the further research may be concern with the help of mathematical tools development to determine the level of teacher's of Natural and Mathematics subjects information competence development based on the selected criteria and relevant indicators.Item UNIVERSITY RANKING IMPROVING TOOLS IN MODERN INFORMATION EDUCATIONAL ENVIRONMENT(2015) Bilous, M.; Білоус, М. Б.Ranking criteria of national and international levels are the instruments of university ranking increasing. Ratings provide a balanced measure of quality in higher educational institutions. Determining the level of university research influences the position of the university in various rankings. We can separate the main aggregates that are considered when ranking international higher education institutions. The results of university ranking allows the identification of its strengths and weaknesses in order to develop strategies for success and excellence based on the achievements of other universities at the regional, national and international levels. In article, we can see strengths, weaknesses, opportunities, and threats of Kherson State University (SWOT-analysis). The main goals of Kherson State University are self-promotion in the media space, raising the prestige of KSU and integration with the world science community, development of an effective technological corridor: «School - University – Labor» market, increasing the number of students, improving the ranking of academic staff in scientometric databases, and gaining international recognition. Критерії ранжування національного і міжнародного рівня виступають інструментами підвищення рейтингу університету. Рейтинги забезпечують баланс якості у вищих навчальних закладах. Визначення рівня наукових досліджень університету впливає на позицію вузу в різних рейтингах. У статі можна виділити основні агреговані показники, що враховуються при ранжуванні у вищій освіті на світовому рівні. Результати ранжування університетів дають змогу визначити сильні та слабкі сторони діяльності університету для формування стратегій успіху та досконалості з урахуванням досягнень інших вишів на регіональному, національному та міжнародному рівнях. У статті показано сильні і слабкі сторони, можливості та загрози Херсонського державного університету (SWOT-аналіз). У новітніх умовах ринку освітніх послуг основними задачами Херсонського державного університету є просування його в інформаційному просторі, підвищення рівня престижності ХДУ та інтеграція з світовою наукою, розвиток ефективного технологічного коридору «школа – університет – ринок праці», збільшення контингенту студентів, підвищення рейтингу науково-педагогічних працівників у наукометричних базах даних, міжнародне визнання.Item ФАКТОРНО-КРИТЕРІАЛЬНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ(2015) Колос, К. Р.; Колос, Е. Р.; Kolos, К.У дослідженні обґрунтовано необхідність комплексного оцінювання ефективності комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти; визначено поняття «ефективності комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти», «критерії оцінювання ефективності комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти»; для здійснення виміру ефективності комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти побудовано факторно- критеріальну модель оцінювання ефективності такого середовища, яка містить, насамперед, фактори, що характеризують комп’ютерно орієнтоване навчальне середовище закладу післядипломної педагогічної освіти, зокрема: 1) ефективність навчально- пізнавального процесу курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; 2) достатність інфраструктури; 3) ІКТ-компетентність академічного персоналу; 4) ІКТ-компетентність слухачів; обґрунтовано й розроблено критерії оцінювання ефективності такого середовища та здійснено їх декомпозицію до відповідних критеріальних показників; встановлено числові значення коефіцієнтів вагомості кожного показника, критерію та фактора ефективності комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти; описано комплексну методику оцінювання ефективності такого середовища; обґрунтовано необхідність співвідношення числового значення ефективності комп’ютерно орієнтованого навчального середовища із середнім та найвищим рівнем ефективності такого середовища серед закладів післядипломної педагогічної освіти України. В исследовании обоснована необходимость комплексной оценки эффективности компьютерно ориентированного учебного среды заведения последипломного педагогического образования, определены понятия «эффективности компьютерно ориентированной учебной среды заведения последипломного педагогического образования», «критерии оценки эффективности компьютерно ориентированной учебной среды заведения последипломного педагогического образования»; для осуществления измерения эффективности компьютерно ориентированной учебной среды заведения последипломного педагогического образования построено факторно-критериальную модель оценки эффективности такой среды, которая содержит, прежде всего, факторы, характеризующие компьютерно ориентированную учебную среду заведения последипломного педагогического образования, в частности: 1) эффективность учебно-познавательного процесса курсов повышения квалификации педагогических кадров; 2) достаточность инфраструктуры, 3) ИКТ-компетентность академического персонала, 4) ИКТ-компетентность слушателей; обоснованы и разработаны критерии оценки эффективности такой среды и осуществлено их декомпозицию к соответствующим критериальным показателям; установлено числовые значения коэффициентов весомости каждого показателя, критерия и фактора эффективности компьютерно ориентированной учебной среды заведения последипломного педагогического образования, описана комплексная методика оценки эффективности такой среды; обоснована необходимость соотношения числового значения эффективности компьютерно ориентированной учебной среды со средним и высоким уровнем эффективности такой среды среди заведений последипломного педагогического образования Украины. This article provides rationalization for a comprehensive assessment of computer-oriented learning environment efficiency of an institute of postgraduate pedagogical education and provides definitions of the 'efficiency of computer-oriented learning environment of an institute of postgraduate pedagogical education', and the 'assessment criteria for computer-oriented learning environment efficiency of an institute of postgraduate pedagogical education'. In order to measure the efficiency of computer-oriented learning environment of an institute of postgraduate pedagogical education, a multi-criteria factor evaluation model was created. It includes, in the first place, the factors defining computer-oriented learning environment of an institute of postgraduate pedagogical education. The article provides rationalization for and describes the developed criteria of efficiency assessment in such an environment and divides them into corresponding criterion characteristics as well as establishes the numeric values of coefficients of importance of all characteristics, criteria and efficiency factors of computer-oriented learning environment of an institute of postgraduate pedagogical education.