Збірник наукових праць "Інформаційні технології в освіті" (ІТО). (Випуск 11, 12, 13, 18-20, 22-50, 52).
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/778
Browse
3 results
Search Results
Item ПОНЯТІЙНИЙ ТЕЗАУРУС ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ(2019) Самборська, О. Д.; Samborska, O.Стаття присвячена аналізу сучасних освітніх визначень: інформаційно-комунікаційна компетентність, ІКТ-компетентність, інформатична компетентність, інформаційно- цифрова компетентність, цифрова компетентність. Розглянуто зміст інформаційно- цифрової компетентності педагогічного працівника початкової освіти та подана авторська інтерпретація складових компонентів зазначеної компетентності. На думку автора, термін «інформаційно-цифрова компетентність педагогічного працівника початкової освіти» передбачає здатність учителя впевнено та раціонально використовувати інформаційно-цифрові технології (додатки, програми та послуги) у процесі освітньої діяльності серед учнів початкової школи з метою більш ефективної педагогічної діяльності та формування відповідних навичок і вмінь в учнів із молодшого шкільного віку. На підставі вивчення вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, державних нормативно-правових документів, автор стверджує, що названі поняття виходять за межі технологічної або цифрової галузі. Вони стосуються широкого кола освітніх, культурологічних, соціально-гуманітарних та інших аспектів. Також описано етапи формування інформаційно-цифрової компетентності, що містить у своєму складі три компоненти: знаннєвий, діяльнісний, ціннісний. Знаннєвий (когнітивний) компонент передбачає активізацію процесу теоретичної підготовки. Діяльнісний (практико- орієнтований) компонент передбачає надбання практичних умінь та навичок у сфері використання інформаційно-цифрових технологій. Ціннісний компонент передбачає засвоєння переваг використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також розуміння визначальної ролі ІКТ у сучасній системі освіти. Визначено низку навичок, що формуються на кожному етапі.Item ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ УКРАЇНИ(2015) Воронкін, О. С.; Voronkin, O.У статті представлено результати експертного опитування, що проводилося з метою визначення перспектив розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів вишів України. Розглядається 68 параметрів, об’єднаних у чотири узагальнених складові: організаційна, психолого-педагогічна, програмно-апаратна і методологічна. Представлена своєрідна програма перспектив – рейтинг пріоритетності параметрів, що характеризують розвиток інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Визначено, що найбільші перспективи матимуть: змішане навчання; системне використання пошукових методів навчання (дослідницький і евристичний); особистісно орієнтований підхід; збільшення ролі неформального навчання у вищій освіті; формування в учнів умінь самостійно здобувати знання; короткострокові програми дистанційного навчання; мобільні засоби зв’язку і портативні обчислювальні засоби; нові людино-машинні інтерфейси; вільне та відкрите програмне забезпечення; хмарні технології; застосунки, основанні на технологіях штучного інтелекту (пошукові системи з елементами семантики, лінгвістичні системи, системи прийняття рішень та управління); комплексна, багатопрофільна та міждисциплінарна підготовки викладачів. Актуалізується питання щодо необхідності розвитку системи стандартів у ІКТ-середовищі. The article presents the results of the expert survey conducted to determine the perspective of development of information and communication technology of education of students in higher educational institutions of Ukraine. The lines of ICT development are forming four generalized sections (organizational, psychological and pedagogical, hardware and software, methodological sections). On the basis of an expert assessment are identified perspectives of 68 lines. The ranking of priority's lines of development of ICT are presented. It was determined that the greatest prospects will be: blended learning; research teaching method and heuristic teaching method; student-centered approach; increasing the role of informal education; the formation of students' abilities to independently acquire knowledge; short-term distance learning programs; portable computing devices; the new human machine interfaces; free and open-source software; cloud computing; artificial intelligence technology (search computing with elements of semantics, linguistic systems, decision support system); integrated, multidisciplinary and interdisciplinary training of teachers. Actualized question concerning the need to develop a system of standards in ICT environment.Item ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИЩІЙ ОСВІТІ ЯК ОБ’ЄКТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (ДРУГА ПОЛОВИНА XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТТЯ) (2015) Воронкін, О. С.; Воронкин, А. С.; Voronkin, O.У статті здійснено історико-педагогічний аналіз психолого-педагогічних досліджень інформаційно-комунікаційних технологій з 1950-х років до сьогодення. Описано персональний внесок вітчизняних науковців у справі дослідження ІКТ. Проаналізовано матеріали періодичних видань і дисертацій. Виокремлено наступні напрямки дисертаційних досліджень: а) психолого-педагогічні основи застосування програмованого навчання, екранно-звукових засобів, технічних засобів навчання та засобів автоматизації навчального процесу; б) використання автоматизованих (інформаційних) навчальних систем і класів, побудова діалогових навчальних систем, дидактичні можливості комп’ютера; в) проблеми інформаційної підготовки, інформаційної культури (компетентності) студентів (викладачів); г) психологічні, дидактичні, філософські, методичні аспекти організації навчання з використанням ІКТ; д) розвиток інформаційно-освітнього середовища та інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Крім педагогічних, психологічних та інших аспектів використання ІКТ, робиться наголос на важливій ролі технологічних засобів підтримки неперервності освітнього процесу. Розглянуто можливі варіанти щодо реалізації форм навчальної діяльності в насиченому ІКТ-середовищі – лекційні, семінарські, консультаційні, лабораторні заняття, вебінари. Можна зробити висновок, що найефективніший вид навчальної діяльності передбачає такий ступінь засвоєння матеріалу, при якому студент може навчати іншого. В статье осуществлен историко-педагогический анализ психолого-педагогических исследований информационно-коммуникационных технологий с 1950 по настоящее время. Описан персональный вклад отечественных ученых в исследовании ИКТ. Проанализированы материалы периодических изданий и диссертаций. Выделены следующие направления диссертационных исследований: а) психолого-педагогические основы применения программированного обучения, экранно-звуковых средств, технических средств обучения и средств автоматизации учебного процесса; б) использование автоматизированных (информационных) обучающих систем и классов, построение диалоговых обучающих систем, дидактические возможности компьютера; в) проблемы информационной подготовки, информационной культуры (компетентности) студентов (преподавателей); г) психологические, дидактические, философские, методические аспекты организации обучения с использованием ИКТ; д) развитие информационно-образовательной среды и информационно-коммуникационных технологий обучения. Кроме педагогических, психологических и других аспектов использования ИКТ, делается упор на важную роль технологических средств поддержки непрерывности образовательного процесса. Рассмотрены возможные варианты по реализации форм учебной деятельности в насыщенной ИКТ-среде – лекционные, семинарские, консультационные, лабораторные занятия, вебинары. Делается вывод, что самый эффективный вид учебной деятельности предполагает такую степень усвоения материала, при котором студент сможет научить другого. The article presents the historical and pedagogical analysis of psychological and educational research of information and communication technologies from 1950 to the present time. The personal contribution of scientists in the study of ICT is described. Materials of periodicals and PhD theses are analyzed. Identified the following areas of dissertation researchs: a) psychological and pedagogical basis of programmed instruction, study aids and automation of the educational process; b) the use of automated (information) systems and training classes to build interactive learning systems, didactic capabilities of your computer; c) the problem of information culture (competence) of students (teachers); d) psychological, didactic, philosophical, methodological aspects of the organization of learning using ICT; e) the development of information and educational environment and information and communication technology of training.nIn addition to educational, psychological and other aspects of the use of ICT, important role belongs to the technological aids to support lifelong learning. The possible versions for the implementation of the forms of training activities in ICT environment - lectures, seminars, consulting, laboratory classes and webinars are considered. The author concludes that the most effective forms of learning activity involves a level of mastery of the material in which the student will be able to teach others.