Збірник наукових праць "Інформаційні технології в освіті" (ІТО). (Випуск 11, 12, 13, 18-20, 22-50, 52).
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/778
Browse
2 results
Search Results
Item ВИКОРИСТАННЯ НАУКОМЕТРИЧНИХ БАЗ ДАНИХ І СИСТЕМ ВЕБАНАЛІТИКИ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ(2020) Спірін, О. М.; Іванова, С. М.; Кільченко, А. В.; Новицька, Т. Л.; Spirin, O.; Ivanova, S.; Kilchenko, A.; Novitska, T.Використання відкритих електронних інформаційно-аналітичних систем є потужним допоміжним інструментом у проведенні наукових досліджень та впровадженні їх результатів. У статті визначено сервіси відкритих та комерційних наукометричних баз даних і систем вебаналітики й описано можливості їх застосування для здійснення моніторингу електронних наукових фахових видань щодо оприлюднення, розповсюдження та використання результатів науково-педагогічних досліджень. Визначено й описано сервіси пошукової системи та відкритої наукометричної бази даних Google Scholar, інформаційно-аналітичної системи « Бібліометрика української науки» , багатофункціонального універсального сервісу вебаналітики Google Analytics, пошукової системи й бази даних наукових цитувань Open Ukrainian Citation Index, наукометричної системи Web of Science і наукометричної бази Російського індексу наукового цитування для здійснення моніторингу електронного наукового фахового видання « Інформаційні технології і засоби навчання» щодо впровадження результатів науково-педагогічних досліджень. Під час проведеного дослідження уточнено поняття моніторингу електронних наукових фахових видань, здійснено добір засобів ІКТ з орієнтовними наукометричними показниками для моніторингу електронних наукових фахових видань щодо оприлюднення, розповсюдження та використання результатів науково-педагогічних досліджень. Використання засобів ІКТ для моніторингу електронних наукових фахових видань дозволяє відстежувати наукометричні показники, актуальність контенту наукових видань, їх ранжування, кількість переглядів, завантажень та цитувань електронних версій наукової продукції через аналіз значень показників. Основними критеріями добору наукометричних баз даних і систем вебаналітики для моніторингу фахових видань є: їх відкритість, функціональність, інформативність та придатність для визначення показників моніторингу. За допомогою вебсистем моніторингу можна оцінювати показники статистики фахового видання, виявляти основні цілі й налаштовувати їх за потрібними параметрами, наповнювати сайт відповідно до зацікавленості відвідувачів. The use of an open digital information-analytical system is a powerful auxiliary tool in conducting research and implementing their results. The article defines the services for open and commercial scientometric databases and webanalytics systems and describes the possibilities of their use for monitoring scientific professional publications, dissemination and use of the results of scientific and pedagogical research. The open scientometric services such as Google Scholar, information-analytical system "Bibliometrics of Ukrainian science", multifunctional universal service of web analytics Google Analytics, search system and database of scientific citations Open Ukrainian Citation Index, scientometric system Web of Science and scientometric, the Russian index of scientific citation for monitoring of the digital scientific professional journal "Information technologies and means of training" concerning the introduction of results of scientific and pedagogical researches are defined and described. In the course of the research the concept of monitoring of digital scientific professional publications was specified, ICT tools with approximate scientometric indicators for monitoring of digital scientific professional publications, dissemination and use of results of scientific and pedagogical researches were selected. The use of ICT tools for monitoring digital scientific professional publications allow tracking scientometric indicators, the relevance of the content of scientific publications, their ranking, the number of views, downloads and citations of digital versions of scientific products through the analysis of indicators. The main criteria for selecting scientometric databases and web analytics systems for monitoring professional publications are: openness, functionality and suitability for determining monitoring indicators. With the help of monitoring systems, you can evaluate the statistics of the publication, identify the main goals and adjust them to the desired parameters, fill the site according to the interest of visitors.Item CORPORATE STANDARD OF ICT COMPETENCE OF MASTERS(2014) Morze, N. N.; Buinytska, O. O.; Морзе, Н. В; Буйницька, А. П.Current labor market demand determines the modification of the system of higher education, including the transfer of emphasis on the educational process in its final qualitative result, a paradigm shift from knowledge education to competency. Student should must possess ICT competence that today has become a part of professional competence of professionals of any type. The purpose of the study is to develop standards in the ICT competence of all members of the educational process to ensure the quality of university education and the creation and subsequent implementation of educational policies of the University. The paper highlights the need to develop a corporate standard of ICT competence of masters based on UNESCO scientific approaches. It describes model, the level of ICT competence and tools for monitoring its formation in the future for today's professionals. For each of the selected three levels of ICT competence (basic, advanced and professional) determined necessary knowledge and skills, talents and ideas to master. The necessary and sufficient conditions are determined for the formation of the ICT competence of masters in modern university, proffered examples of tasks and competency requirements for the personal educational electronic space for student and educational electronic space of university. Developed and approved corporate standard provides appropriate expertise contemporary specialist who meets the requirements of the labor market and will allow the graduate to be successful in today's information society. Поточний попит на ринку праці визначає модифікацію системи вищої освіти, в тому числі, передачу акцентів на освітній процес в його остаточному якісному результаті, парадигми від утворення знань до компетентності. Студент повинен володіти компетенцією у сфері ІКТ, що сьогодні стало частиною професійної компетентності фахівців будь-якого типу. Мета дослідження полягає у розробці стандартів ІКТ-компетентності всіх членів освітнього процесу для забезпечення якості університетської освіти та створення та подальшого здійснення освітньої політики університету. У статті підкреслюється необхідність розробки корпоративного стандарту ІКТ компетентності магістрів на основі наукових підходів ЮНЕСКО. Описується модель, рівень компетентності та інструментів ІКТ для моніторингу її формування в майбутньому для сучасних професіоналів. Для кожного з обраних трьох рівнів компетенції у сфері ІКТ (базовий, просунутий і професійний) визначаються необхідні знання та навички, таланти і ідеї в освоєнні. Визначаються необхідні і достатні умови для формування ІКТ-компетентності магістрів в сучасному університеті, запропоновано приклади завдань і вимог до компетентності для персонального освітнього електронного простору для студента і навчального електронного простору університету. Розроблений і затверджений корпоративний стандарт забезпечує відповідну експертизу сучасного фахівця, який відповідає вимогам ринку праці і дозволить випускнику бути успішним у сучасному інформаційному суспільстві. Текущий спрос на рынке труда определяет модификацию системы высшего образования, в том числе передачу акцентов на образовательный процесс в его окончательном качественном результате, парадигмы от образования знаний к компетентности. Студент должен обладать компетенцией в области ИКТ, что сегодня стало частью профессиональной компетентности профессионалов любого типа. Цель исследования заключается в разработке стандартов ИКТ-компетентности всех членов образовательного процесса для обеспечения качества университетского образования и создания и последующего осуществления образовательной политики университета. В статье подчеркивается необходимость разработки корпоративного стандарта ИКТ компетентности магистров на основе научных подходов ЮНЕСКО. Описывается модель, уровень компетентности и инструментов ИКТ для мониторинга ее формирования в будущем для современных профессионалов. Для каждого из выбранных трех уровней компетенции в области ИКТ (базовый, продвинутый и профессиональный) определяются необходимые знания и навыки, таланты и идеи в освоении. Определяются необходимые и достаточные условия для формирования ИКТ-компетентности магистров в современном университете, предложено примеры задач и требований к компетентности для персонального образовательного электронного пространства для студента и учебного электронного пространства университета. Разработанный и утвержденный корпоративный стандарт обеспечивает соответствующую экспертизу современного специалиста, который отвечает требованиям рынка труда и позволит выпускнику быть успешным в современном информационном обществе.