Збірник наукових праць "Інформаційні технології в освіті" (ІТО). (Випуск 11, 12, 13, 18-20, 22-50, 52).
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/778
Browse
2 results
Search Results
Item МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУВАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2019) Шишкіна, М. П.; Shyshkina, M.У роботі обґрунтовано доцільність використання та впровадження хмарних сервісів опрацювання даних в освітній процес закладу вищої освіти з метою підтримування навчальної і наукової діяльності. Результати аналізу сучасних психолого-педагогічних досліджень свідчать про впевнений рух у напрямі пошуку нових шляхів створення і використання програмного забезпечення навчального призначення на основі концепції хмарних обчислень, що досить суттєво змінює засоби і підходи до організації педагогічної діяльності. Здійснено аналіз сутності проблеми формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти; уточнено базовий поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Визначено, що у хмаро орієнтованому освітньо-науковому середовищі закладу вищої освіти комп’ютерно-процесуальна діяльність учасників навчально-виховного і наукового процесів підтримується технологіями хмарних обчислень, що передбачає гнучке використання віртуальної гібридної або лише загальнодоступної чи корпоративної комп’ютерно-технологічної інфраструктури. Виокремлено етапи проєктування хмаро орієнтованого середовища, серед яких визначено стадії пілотного проєктування і широкого впровадження. Перша стадія пов’язана зі створенням і експериментальним випробуванням дослідного зразка цього середовища. Друга стадія проєктування полягає у широкому впровадженні результатів пілотного випробування, на цій стадії мають бути враховані і узагальнені основні закономірності, характеристики і властивості, виявлені на першій стадії. Обидві стадії мають у свою чергу низку складників, зокрема – цільовий, структурно- функціональний, ресурсний, результативний. Обґрунтовано, що у процесі проєктування доцільно спиратися на розроблену систему моделей формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища: моделі освітнього і наукового компонентів; загальну модель формування і розвитку; модель групування компонентів; гібридну сервісну модель організації доступу до програмного забезпечення. Контентне наповнення гібридної сервісної моделі хмаро орієнтованого середовища охоплює електронні ресурси навчального і наукового призначення. Модель групування компонентів хмаро орієнтованого середовища містить різні типи сервісів, серед яких доцільно виокремити такі основні групи: сервіси загального призначення; сервіси комунікації; спеціалізовані навчальні і наукові сервіси. Узагальнено результати пілотного проєктування хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, здійсненого на базі спільних науково-дослідних лабораторій Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України і низки закладів вищої освіти. The feasibility of using and implementing of the cloud data processing services into the educational process of a higher education institution in order to support educational and scientific activities is substantiated. The results of the analysis of modern psychological and pedagogical researches testify to a steady movement towards the search of new ways of creating and using educational software based on the concept of cloud computing, which significantly changes the means and approaches to the organization of pedagogical activity. The essence of the problem of formation and development of the cloud oriented learning and research environment of higher education institution is analyzed; the basic conceptual and terminological apparatus of the research is specified. It has been determined that in the cloud-oriented environment of a higher education institution, the computer processing activities of participants of educational processes are supported by cloud computing technology, which implies flexible use of a virtual hybrid or only public or corporate ICT infrastructure. The stages of designing a cloud-oriented environment are distinguished, among which there are the stages of pilot design and widespread implementation. The first stage involves the creation and experimental testing of a prototype of the environment. The second stage of design consists in the widespread implementation of the results of the pilot test, at this stage the basic regularities, characteristics and properties revealed in the first stage must be considered and summarized. Both stages have their components, in particular - target, structural-functional, resource, resulting. It is substantiated that in the process of designing it is advisable to rely on the developed system of models of formation and development of the cloud-oriented learning and research environment: the models of educational and scientific components; the general model of its formation and development, the model of grouping of components; the hybrid service model for organizing access to software. The content of a hybrid cloud-based service model encompasses electronic educational and research resources. The cloud-based component grouping model contains different types of services, among which it is advisable to distinguish the following main groups: generalpurpose services; communication services; specialized educational and research services. The results of the pilot design of a cloud-oriented educational and research environment of a higher education institution, carried out on the basis of joint research laboratories of the Institute of Information Technologies and Learning Tools of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine and a number of higher education institutions are generalized.Item ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВІДКРИТИХ СИСТЕМ У НАВЧАННІ БАКАЛАВРІВ ІНФОРМАТИКИ: ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ(2016) Вдовичин, Т. Я.; Vdovychyn, T.У статті висвітлено основні результати дослідження використання мережних технологій відкритих систем у навчанні бакалаврів інформатики. Висвітлено процес інформатизації освітньої політики України як підґрунтя для впровадження мережних технологій відкритих систем (МТВС) у навчально-виховний процес; проаналізовано історичні передумови їх становлення і розвитку; розкрито основні поняття щодо їх використання у педагогічній теорії і практиці. Визначено можливість використання мережних технологій відкритих систем у процесі навчання фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 0403 «Системні науки та кібернетика» напряму підготовки 6.040302 «Інформатика*»; проаналізовано принципи фундаменталізації та модернізації у підготовці бакалаврів інформатики з застосуванням даних технологій. Обґрунтовано педагогічні умови для забезпечення навчального процесу бакалаврів інформатики у ВНЗ; наведено процедурну модель використання МТВС у навчанні бакалаврів інформатики; визначено критерії, показники та рівні компетентності бакалаврів інформатики щодо використання МТВС у подальшій професійній діяльності; розроблено та обґрунтовано модель формування компетентності бакалаврів інформатики щодо використання МТВС; обґрунтовано основні компоненти методики використання МТВС у навчанні бакалаврів інформатики, що базувалася на вдосконаленні змісту навчальної дисципліни «Організаційна інформатика» з застосуванням МТВС; подано рекомендації впровадження МТВС для студентів, професорсько-викладацького складу, адміністрації ВНЗ та навчально-допоміжного персоналу. The article highlights the main results of the study using networking technologies of open systems in training bachelors of computer science. The process of informatization of educational policy in Ukraine as a basis for the introduction of network technologies of open systems in the educational process is considered; the historical background of their formation and development is analyzed; the basic concept for their use in educational theory and practice is uderlined. The possibility of using networking technologies of open systems in the learning process of the first (bachelor) level of higher education in the field of knowledge 0403 "System sciences and cybernetics" training direction 6.040302 "Information *" is defined; the principles fundamentalization and modernization in training bachelors of computer science with the use of these technologies are analyzed. Pedagogical conditions for the learning process of bachelors of computer science in higher education are substantiated; procedural model using networking technologies of open systems in training bachelors of computer science is given; the criteria, indexes and levels of competence of bachelor of computer science in the use of networking technologies of open systems in future professional activity are given; the model of competence of bachelor of computer science in the use of networking technologies of open systems is developed and proved. The basic components of the method of using networking technologies of open systems in teaching bachelors of computer science based on improving the content of discipline "Organizational Informatics" using open networking systems are proved. Recommendations of implementation of networking technologies of open systems for students, teaching staff, university administration and teaching support staff are given.