Збірник наукових праць "Інформаційні технології в освіті" (ІТО). (Випуск 11, 12, 13, 18-20, 22-50, 52).
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/778
Browse
3 results
Search Results
Item FORMATION OF DIGITAL AND RESEARCH COMPETENCES IN THE TRAINING OF IT PROFESSIONALS IN A MODERN UNIVERSITY(2020) Sherman, M.; Samchynska, Y.; Sikelinda, M.; Yurzhenko, A.; Шерман, М. І.; Самчинська, Я. Б.; Сікелінда, М. О.; Юрженко, А. Ю.The article is devoted to the formation of digital and research competences of future IT professionals by applying complex practice-oriented tasks on the example of the educational topic "Development of chatbots using free online designers". The study of this topic is recommended within such disciplines as "Office Computer Technologies", "Information Systems in the Social and Legal Sphere", "Computer Information Technologies" and corresponds to the educational programs of the first (bachelor's) educational level in "Software Engineering", "Computer Science" and "Information Systems and Technologies". The purpose of studying the chatbot development technologies is learning of modern information and communication technologies by students for their practical implementation in the development and maintenance of software, as well as ensuring the occupational activity of employees of different categories. The educational topic "Development of chatbots using free online designers", which is offered for teaching in a modern university, is aimed at generalizing theoretical knowledge and developing practical skills of students of Bachelor level majoring in design in free software environments. The use of chatbots is one of the effective modern ways of communicating with users on mobile devices, which allows companies to reduce costs and attract new customers as well as timely meet the needs of existing customers. The study of this topic by students resulted in development of a chatbot working in the Telegram platform, which consults and provides answers related to the company's activities. To create the bot the free BorisBot service was used. The experience of teaching the topic of chatbot development at Kherson State University showed that its application in the preparation of bachelors majoring in 121 "Software Engineering", 122 "Computer Science", 126 "Information Systems and Technologies" motivates students to solve profession-oriented tasks. Стаття присвячена формуванню цифрової та дослідницької компетентностей майбутніх ІТ-фахівців шляхом застосування комплексних практико-орієнтованих завдань на прикладі освітньої теми «Розробка чат-ботів з допомогою безкоштовних онлайн-конструкторів». Вивчення цієї теми рекомендується в межах таких дисциплін, як «Офісні комп’ютерні технології», «Інформаційні системи в соціально-правовій сфері», «Комп’ютерні інформаційні технології» та відповідає освітнім програмам першого (бакалаврського) рівня освіти «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки» та «Інформаційні системи та технології». Метою вивчення технології розробки чат-ботів є вивчення студентами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для практичної реалізації їх у процесах розробки та супроводу програмного забезпечення, а також забезпечення професійної діяльності працівників різних категорій. Освітня тема «Розробка чат-ботів з допомогою безкоштовних онлайн-конструкторів», що пропонується до викладання в умовах сучасного університету, спрямована на узагальнення теоретичних знань та розвиток практичних навичок студентів рівня підготовки «бакалавр» з конструювання в безкоштовних програмних середовищах. Використання чат-ботів є одним з ефективних сучасних способів комунікацій з користувачами на мобільних пристроях, що дає можливість компаніям знизити витрати та залучити нових клієнтів, своєчасно задовольняти потреби своїх споживачів. Результатом вивчення цієї теми студентами є розробка чат-бота для роботи в платформі Telegram, який консультує та надає відповіді з питань діяльності компанії. Для створення бота було використано безкоштовний сервіс BorisBot. Досвід викладання теми з розробки чат-ботів у Херсонському державному університеті засвідчив, що її застосовування в процесі підготовки бакалаврів спеціальностей 121 «Інженерія програмного забезпечення», 122 «Комп’ютерні науки», 126 «Інформаційні системи та технології» мотивує студентів до розв'язання завдань професійної спрямованості.Item ІКТ ЯК НЕВІДЄМНИЙ КОМПОНЕНТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВО–ПРОФЕСІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ(2015) Андрієвський, Б. М.; Вінник, Т. О.; Andrievskiy, B. M.; Vinnyk, Т.Стаття присвячена проблемі формування дослідницьких компетентностей майбутніх учителів початкових класів та шляхам удосконалення розвитку зазначених особистісно-професійних характеристик. Висвітлено ієрархічну систему вихідних положень реалізації особистісно-орієнтованої парадигми вдосконалення дослідницьких компетентностей майбутніх учителів початкових класів. Визначено основні педагогічні умови їх формування шляхом активного включення студентів у цілеспрямований науковий пошук, який носить комплексний характер: використання лекційних і семінарських занять, завдання для самостійної і групової роботи, потенційних можливостей науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців, видів педагогічної практики, наявність спеціальних курсів наукового спрямування та систематичної діагностики досліджуваного особистісного утворення. Article devoted to the mechanism of formation of research competence of future primary school teachers. Illuminated by a hierarchical system of assumptions implementing person-centered paradigm to improve research competencies of future teachers in primary education. Revealed organizational-pedagogical conditions of successful development of the ability of graduates of higher educational establishments in research professional activity by including students in targeted scientific research through lectures and seminars, independent and group work, the potential of research activities, teaching practice and specialist courses research orientation.Item МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ(2014) Осипова, Н. В.; Вінник, М. О.; Тарасіч, Ю. Г.; Винник, М. А.; Тарасич, Ю. Г.; Osipova, N.; Vinnik, M.; Tarasich, Yu.У статті проведено аналіз практичного досвіду та теоретико-методологічних засад формування дослідницької компетентності майбутніх інженерів-програмістів та визначено її змістовну сутність, структуру, критерії та показники. Охарактеризовано рівні сформованості дослідницької компетентності майбутніх інженерів-програмістів та обґрунтовано основні етапи її формування. Зважаючи на специфіку формування дослідницької компетентності саме у інженерів-програмістів, вимоги ринку праці та суспільне замовлення велику увагу у статті приділено участі студентів у науково-дослідних проектах кафедри, а зокрема у міжнародних проектах та проектах на замовлення МОНУ. Важливим фактором ефективного формування дослідницької компетентності майбутніх інженерів-програмістів визначено роботу на кафедрі наукових шкіл, стажування студентів у ІТ компаніях, ІТ відділах ВНЗ та в інших навчальних закладах, зокрема закордоних. Приділено увагу необхідності групової роботи учасників навчального процесу, що може бути забезпечено їх участю у наукових проблемних гуртках, наукових школах, роботою над спільними науково- дослідними проектами. Проведене дослідження підтверджує ефективність упровадження запропонованої моделі формування дослідницької компетентності у майбутніх інженерів-програмістів. В статье проведен анализ практического опыта и теоретико-методологических основ формирования исследовательской компетентности будущих инженеров-программистов и определены ее содержательная сущность, структура, критерии и показатели. Охарактеризованы уровни сформированности исследовательской компетентности будущих инженеров-программистов и обоснованы основные этапы ее формирования. Учитывая специфику формирования исследовательской компетентности именно у инженеров-программистов, требования рынка труда и социальный заказ большое внимание в статье уделено участию студентов в научно-исследовательских проектах кафедры, а в частности в международных проектах и проектах на заказ МОН. Важным фактором эффективного формирования исследовательской компетентности будущих инженеров- программистов определена работа на кафедре научных школ, стажировки студентов в ИТ компаниях, ИТ отделах вузов и других учебных заведениях, в том числе за рубежом. Уделено внимание необходимости групповой работы участников учебного процесса, что может быть обеспечено их участием в научных проблемных кружках, научных школах, работой над совместными научно-исследовательскими проектами. Проведенное исследование подтверждает эффективность внедрения предложенной модели формирования исследовательской компетентности у будущих инженеров- программистов. The article analyzes the practical experience, theoretical and methodological backgrounds toformation of research competence of future software engineers. Also in this article we defined the content, structure, criteria and indicators of research competence of future software engineers and characterized levels of the formedness of research competence of futuresoftware engineers and explained main phases of its formation. In consideration of the specificity of formation of research competence of software engineers, job market requirements and social order much attention in article is paid to student participation in research projects of the Chair, particularly in international projects and projects commissioned by the Ministry of Education and Science of Ukraine. The important factor of effective formation of research competence of future software engineers is student's work on chair of scientific schools, their training in IT companies and IT departments of higher education institutions and other educational establishments, including abroad. Also we pay attention to the need of group work of participants of the educational process that can beprovided with their participation in scientific problem groups, scientific schools, work on joint research projects. The conducted research confirms the effectiveness of implementation of the proposed model offormation of research competence of future software engineers.