Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE BODY IMAGE OF MIDDLE-AGED WOMEN IN ORGANIZATION OF INTERPERSONAL INTERACTION
(2024) Duisenbayeva, A.; Kariyev, A.; Baimoldina, L.; Issayeva, Z.; Дуйсенбаєва, A.; Карієв, A.; Бай; Ісаєва, Ж.
The aim of the research is to identify psycho- logical characteristics of the body image of mid- dle-aged women in organization of interpersonal interaction. Methods. The research involved mid- dle-aged women of 30–43 years (n = 221). The de- scriptive frequency characteristics of the sample: M = 36.72; SD = ±6.71; Me = 37.00; Mo = 35.00. Valid and reliable questionnaires were used: “The Multidimensional Body-Self Relations Question- naire” (MBSRQ) (Cash, 2017); “The Body Image Questionnaire” (BIQ) (Skugarevskiy & Sivukha, 2006), “The Body Assessment” (BA) (Harris, 1969). “Fundamental Interpersonal Relationships Orientation–Behavior” (FIRO–B) (Schutz, 1959), “Diagnostics of Interpersonal Relationships” (DIR) (Leary, 1956). Retrospective analysis and generalization of scientific data on the research subject were used. The collected theoretical in- formation and empirical data were substantiated, explained and systematized. Results. It was found that the parameter “average value of satisfaction with body parts” (AVSBP) with the largest num- ber of significant correlations (three) – with au- thoritarianism (AT), egoism (EG) and aggressive- ness (AG) – is the most dependent parameter of the body image in the octant dimensions of the psychogram. The authoritarian type is the most dependent type of interpersonal interaction. It was established that the parameter “average val- ue of satisfaction with body parts” (AVSBP) with the largest number of significant correlations (two) – with inclusion (Iw) and control (Ce) – is the most dependent parameter of the body image in the dimensions of the parameters of interper- sonal interaction. Control (Ce) with three inverse significant correlations – with “health status as- sessment” (HSA), “average value of satisfaction with body parts” (AVSBP) and “average value of concern about overweight” (AVCO) – is the most dependent parameter of interpersonal interac- tion. Discussion and conclusions. Middle-aged women assess their health status quite highly and demonstrate concern about their appearance. This category of women seldom tries to disguise their weight, mainly having moderate and, to a lesser extent, low satisfaction with their body parts. The vast majority of middle-aged female re- spondents have an inadequate perception of their body which is a strong argument for dissatisfac- tion with their body. The hypothesis is confirmed, i.e. the correlation between middle-aged women’s satisfaction with their body and certain indicators of interpersonal interaction was established. The obtained results can be used for conducting more large-scale research on identifying factors of interpersonal interaction in other areas of psychology. Метою дослідження є виявлення психологічних особливостей образу власного тіла жінок середнього віку в організації міжособистісної взаємодії. Методи. У дослідженні взяли участь представниці жіночої статі середнього віку, від 30 до 43 років (n = 221). Описові частотні характеристика вибіркової сукупності: M = 36.72; SD = ±6.71; Me = 37.00; Mo = 35.00. Застосовано валідні й надійні опитувальники: “Багатомірний опитувальник іміджу власного тіла” (БОІВТ) (Cash, 2017); “Опитувальник образу власного тіла” (ООВТ) (Скугаревский, Сивуха, 2006), “Оцінка фігури” (ОФ) (Harris, 1969). “Фундаментальні міжособистісні від- носини Орієнтація–Поведінка” (ФМВО–П) (Schutz, 1959), “Діагностика міжособистісних відносин” (ДМВ) (Leary, 1956). Використано ретроспективне аналізування й узагальнення наукових відомостей досліджуваної проблеми, обґрунтування, пояснення й систематизацію отриманих теоретичних відомостей та емпіричних даних. Результати. З’ясовано, що найбільш залежним параметром образу власного тіла у вимірах октант психограми є параметр “середнє значення задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ), який має найбільше достовірних зв’язків (три) – з авторитарністю (АВ), егоїстичністю (ЕГ) й агресивністю (АС). Найбільш залежним типом міжособистісної взаємодії є авторитарний тип. Зафіксовано, що найбільш залежним параметром образу власного тіла у вимірах параметрів міжособистісної взаємодії є “середнє значення задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ), який має найбільше (два) достовірних зв’язки – з включеністю (Iw) і контролем (Се). Найбільш залежним параметром міжособистісної взаємодії є контроль (Се), який має три обернені достовірні зв’язки з “оцінкою стану здоров’я” (ОСЗ), “середнім значенням задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ) й “cереднім значенням занепокоєння надмірною вагою” (СЗНВ). Дискусія і висновки. Жінки середнього віку досить високо оцінюють стан свого здоров’я, демонструють стурбованість власною зовнішністю. При цьому ця категорія жінок не завжди намагається маскувати свою вагу, маючи помірну й меншою мірою низьку задоволеність частинами власного тіла. Превалююча кількість респонденток жіночої вибірки середнього віку має неадекватне сприйняття власного тіла, що є вагомим аргументом незадоволеності своїм тілом. Гіпотезу підтверджено, тобто з’ясовано взаємозв’язок між задоволеністю власним тілом у жінок середнього віку та окремими показниками міжособистісної взаємодії. Отримані результати можуть бути використані для проведення більш масштабних досліджень у галузі з’ясування чинників міжособистісної взаємодії в інших галузях психології.
КОМПАРАТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКО-КАЗАХСЬКОЇ ВИБІРКИ
(2025) Гуляс, І.; Садирбекова, Д.; Баймолдіна, Л.; Кожамкулова, Н.; Hulias, І.; Sadirbekova, D.; Baimoldina, L.; Kozhamkulova, N.
Метою є теоретико-емпіричне дослі- дження вираженості емоційного інтелекту в українських і казахстанських студентів за крос-культурною складовою і статевим диференціюванням. Методи. Українську вибірку склали 68 студентів, які навчалися на другому і третьому курсах Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, Україна). Казахстанську вибірку склали також 68 студентів, які навчалися з першого по четвертий курси у двох університетах: Казахський національний університет імені аль-Фарабі (Алмати, Казахстан) і Казахський національний педагогічний університет імені Абая (Алмати, Казахстан). Використано такі методики: “Тест емоційного інтелекту” (Hall, 2007) і “Методику діагностики мотивації особистості до досягнення успіху й уникнення невдачі” (Elers, 2002). Результати. Акцентовано увагу на контексті соціокультурного простору, зокрема на соціальних трансформаціях, які огорнули українське й казахстанське суспільство. За крос-культурною ознакою відмінностей між українською й казахстанською вибірками не отримано. Аргументовано, що функціональність емоційного інтелекту під час дії стресогенних чинників може суттєво знижуватися, тоді як рівень емоційного інтелекту зберігатиме відносну константність. За статевою ознакою зафіксовано достовірні переваги жіночих субвибірок: української – за параметром “емпатія” і казахстанської – за параметром “емоційна обізнаність”. Пояснено, що такі переваги є віддзеркаленням соціокультурних особливостей. Зазначено, що воєнний стан актуалізує співчуття, співпереживання як прагнення допомогти у студенток-українок; сталий розвиток дозволяє сконцентруватися на дискретних функціях і властивостях природи своїх почуттів і емоцій казахстанським студенткам. Дискусія і висновки. Пояснено, що психологічні кореляти “управління емоціями” й “самомотивація” з вимірами мотивації підтверджують, що інтерперсональні компонентами емоційного інтелекту відображаються в контролі своїх емоцій і почуттів, що допомагає студентам ефективно діяти – здобуваючи успіх чи уникаючи невдачі. Отримані результати доцільно імплементувати в освітній процес університетів. The aim is а theoretical-empirical research of the expression of emotional intelligence among Ukrainian and Kazakh students in terms of cross-cultural components and gender differenti- ation. Methods. The Ukrainian sample consisted of 68 students in their second and third years at Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University (Chernivtsi, Ukraine). The Kazakh sample also comprised 68 students studying from the first to fourth years at two universities: Al-Farabi Kazakh National University (Almaty, Kazakhstan) and Abai Kazakh National Pedagogical University (Al- maty, Kazakhstan). The following methodologies were used: the “Emotional Intelligence Test” (Hall, 2007) and the “Methodology for Diagnosing Per- sonal Motivation for Achieving Success and Avoid- ing Failure” (Elers, 2002). Results. Attention was drawn to the context of the socio-cultural space, particularly the social transformations covering Ukrainian and Kazakhstan society. No significant differences were found between the Ukrainian and Kazakhstan samples regarding cross-cultural characteristics. It was argued that the functional- ity of emotional intelligence may significantly de- crease under the influence of stress factors, while the level of emotional intelligence will maintain relative constancy. Gender differences indicated significant superiorities for female subsamples: for the Ukrainian sample in the parameter of “em- pathy” and the Kazakh sample in the parameter of “emotional awareness”. These superiorities were explained as reflections of socio-cultural charac- teristics. It was noted that martial law actualizes sympathy and empathy as a desire to help among Ukrainian female students. At the same time, sus- tainable development allows Kazakhstan female students to focus on the discrete functions and properties of their feelings and emotions. Discus- sion and Conclusions. It was explained that the psychological correlations of “emotion manage- ment” and “self-motivation” with the dimensions of motivation confirm that the interpersonal com- ponents of emotional intelligence are reflected in the control of one’s emotions and feelings, which helps students act effectively – either achieving success or avoiding failure. The results obtained are advisable to implement in the educational process of universities.