Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365

Browse

Author: search.filters.author.Гайворонський, Г.Subject: search.filters.subject.coping strategies

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ МАТЕРІВ
    (2025) Яблонська, Т.; Вернік, О.; Гайворонський, Г.; Yablonska, T.; Vernik, О.; Haivoronskyi, Н.
    Сучасні дослідження свідчать про надзвичайну травматичність вимушеного переміщення внаслідок війни; вираженість в українських переміщених жінок проявів ПТСР, тривоги, депресії. Подолання стресу війни й переміщення розглянуто через призму концепції когерентності; додатковими чинниками виступають депресивність та стилі прийняття рішень. Обґрунтовано, що в контексті психологічних наслідків війни, їх коморбідності з ПТСР, депресивним й іншими розладами та їх потенційного впливу на дітей, вивчення копінг-стратегій матерів набуває особливого значення. Метою є вивчення копінг-стратегій українських матерів в умовах війни. Вибірку склали 215 жінок віком 23–56 років, які мали дітей. Вибірка була поділена на три групи: 1) матері, які виїхали закордон (n = 74); 2) внутрішньо переміщені матері (n = 77); 3) матері, які не залишали свого місця проживання (n = 64). Методи: опитування за соціально-демографічною анкетою, шкалою SOC-29 А. Antonovskу (1993) в адаптації І. Галецької, опитувальником Brief-COPE С. Carver (1997) в адаптації Т. Яблонської та ін. (2023), Мельбурнським опитувальником прийняття рішень L. Mann et al. (1997), шкалою депресії Бека. Статистичний аналіз здійснено за допомогою SPSS версія 23 та Jamovi версія 2.2.5. Використано описові статистики, частотний і кореляційний аналізи. Результати. Установлено, що більшість матерів, незалежно від ситуації переміщення, виявляли достатній рівень когерентності, що знайшло прояв у більш конструктивних стратегіях подолання. Схарактеризовано специфіку вимірюваних показників у виокремлених групах матерів, виявлено спільні й відмінні риси. В усіх групах зафіксовано сильні обернені зв’язки когерентності з депресивністю та стратегією уникнення, тож особи з високим рівнем когерентності характеризуються відмовою від використання неконструктивних стратегій і рішень, а також нижчим рівнем депресії. У групі матерів, які виїхали закордон, виявлено сильний обернений зв’язок когерентності з депресивністю; для цих опитаних менш характерні копінги уникнення, а також прокрастинація і надпильність при прийнятті рішень; вони частіше звертаються до стратегій проблемно-орієнтованого копінгу. У групі внутрішньо переміщених матерів спостерігаються виражені обернені кореляції когерентності з показниками копінгу уникнення та неконструктивними стилями прийняття рішень – униканням, прокрастинацією, надпильністю. У групі матерів, які не залишали свого місця проживання, почуття когерентності має виражені обернені кореляції з депресивністю, копінгом ня, прокрастинацією і надпильністю в процесі прийняття рішень; ці матері меншою мірою користувалися копінгами, фокусованими на емоціях. Дискусія і висновки. Специфічність ситуації переміщення й вибірки зумовили відмінності виокремлених зв’язків порівняно з іншими дослідженнями. З’ясовано обернені кореляції почуття когерентності з неадаптивною стратегією уникнення в усіх групах матерів, що дозволяє розглядати когерентність як рису, що утримує особу від неконструктивних стратегій і рішень. Крім того, в усіх групах матерів когерентність обернено корелює з депресивністю, що дозволяє розглядати її як чинник, який запобігає депресії; відповідно, розвиток почуття когерентності доцільно покласти в основу програм психологічної допомоги. Modern research shows the extreme trauma of forced displacement as a result of war; the severity of PTSD, anxiety, and depression in Ukrainian displaced women. Overcoming the stress of war and displacement is considered through the prism of the concept of coherence; additional factors are depression and decision- making styles. It is substantiated that in the context of the psychological consequences of war, their comorbidity with PTSD, depression, and other disorders, and their potential impact on children, the study of mothers’ coping strategies is of particular importance. The purpose of the study is to investigate the coping strategies of Ukrainian mothers in the context of war. The sample consisted of 215 women aged 23–56 who had children. The sample was divided into three groups: 1) mothers who went abroad (n = 74); 2) internally displaced mothers (n = 77); 3) mothers who did not leave their place of residence (n = 64). Methods: a survey based on a socio-demographic questionnaire, SOC-29 scale by A. Antonovsky (1993) adapted by I. Haletska, Brief-COPE questionnaire by C. Carver (1997) adapted by T. Yablonska et al. (2023), Melbourne Decision Making Questionnaire by L. Mann et al. (1997) and Beck Depression Scale. Statistical analysis was performed using SPSS version 23 and Jamovi version 2.2.5. Descriptive statistics and frequency and correlation analyses were used. Results. It was found that most mothers, regardless of the situation of displacement, showed a sufficient level of coherence, which was manifested in more constructive coping strategies. The specifics of the measured indicators in the selected groups of mothers are characterized, and common and distinctive features are identified. In all groups, strong inverse relationships of coherence with depression and avoidance strategies were recorded, so individuals with a high level of coherence are characterized by the refusal to use unconstructive strategies and solutions, as well as lower levels of depression. In the group of mothers who went abroad, a strong inverse relationship between coherence and depression was found; these respondents are less likely to use avoidance coping, as well as procrastination and overvigilance in decision-making; they are more likely to use problem-oriented coping strategies. In the group of internally displaced mothers, there are pronounced inverse correlations of coherence with indicators of avoidance coping and non- constructive decision-making styles – avoidance, procrastination, and vigilance. In the group of mothers who did not leave their place of residence, the sense of coherence has pronounced inverse correlations with depression, avoidance coping, procrastination, and vigilance in decision-making; these mothers used emotion-focused coping to a lesser extent. Discussion and Conclusions. The specificity of the displacement situation and the sample led to differences in the identified relationships compared to other studies. The inverse correlations of a sense of coherence with the maladaptive avoidance strategy in all groups of mothers were found, which allows us to consider coherence as a trait that keeps a person from unconstructive strategies and decisions. In addition, in all groups of mothers, coherence is inversely correlated with depression, which allows it to be considered as a factor that prevents depression; accordingly, the development of a sense of coherence should be the basis of psychological assistance programs.
  • No Thumbnail Available
    Item
    UKRAINIAN ADAPTATION OF THE BRIEF-COPE QUESTIONNAIRE
    (2023) Яблонська, Т.; Верник, О.; Гайворонський, Г.; Yablonska, T.; Vernyk, O.; Haivoronskyi, H.
    Мета роботи полягала в адаптації психодіагностич- ної методики Brief-COPE (Carver et al., 1997) українською мовою. В сучасних умовах військової агре- сії зростає актуальність вивчення її наслідків для психічного здоров’я мільйонів українців, зокрема, досліджень стратегій подолання стресу, що дасть можливість розроблення ефективних засобів психологічної допомоги. Українська версія методики Brief-COPE (Carver et al., 1997), широко застосовуваної у всьому світі, дасть можливість практичного використання з метою психодіагностики, а також можливість здійснення порівняльних досліджень. Методи. Переклад опитувальника Brief-COPE з англійської мови на українську виконано двома психо- логами-білінгвами методом зворотного перекладу. Вибірку дослідження склали 192 респонденти віком від 17 до 44 років (М=23.12, SD=6.32), переважно студенти та молоді працюючі дорослі. Опи- тування здійснено через онлайн-сервіс Google Forms. Досліджуваним було запропоновано ситуаційний варіант методики; ретест відбувався через 10–45 днів після тесту. Також опитуваним було запропоновано Stress Coping Inventory (SVF120, Janke et al, 1985) в адаптації Н. Водопьянової. Аналіз отриманих даних здійснено за допомогою пакетів статистичної обробки даних SPSS, JAMOVI; використано методи: описові статистики, аналіз надійності шкал, конфірматорний факторний аналіз (CFA), експлораторний факторний аналіз (EFA); кореляційний аналіз (коефіцієнт Спірмена). Надійність досліджено на основі моделі Кронбаха з обчисленням коефіцієнту узгодженості альфа. Результати. Результати дослідження свідчать про досить хорошу узгодженість отриманих даних із базовою теоретичною моделлю методики, за винятком окремих шкал, що кореспондується із даними зарубіжних досліджень щодо певної дискусійності факторної структури Brief-COPE. Перевірка змістової валідності показала значну кількість сильних кореляцій. Виявлено високий рівень тест-ретестової надійності методики, яка адаптувалася. Здійснено порівняння результатів отри- маних даних із даними зарубіжних досліджень із використанням Brief-COPE. Дискусія і висновки. Перевірка психометричних характеристик української версії методики Brief COPE inventory (Carver, 1997) показала достатньо високу внутрішню валідність і надійність адаптованої методики. Таким чином, можна стверджувати, що українська версія методики Brief COPE inventory (Carver, 1997) може використовуватися у дослідженнях для вимірювання копінг-поведінки особистості. The purpose of the research was to adapt the Brief- COPE (Carver et al., 1997) into Ukrainian. In the current conditions of military aggression, it is increasingly important to study its consequences for the mental health of millions of Ukrainians, in particular, to investigate strategies for overcoming stress, which will allow developing effective methods of psychological assistance. The Ukrainian version of the Brief-COPE (Carver et al., 1997), which is widely used worldwide, will give the opportunity to use it practically in psychodiagnostics, as well as the possibility of conducting comparative studies. Methods. The Brief-COPE questionnaire was translated from English into Ukrainian by two bilingual psychologists using the reverse translation method. The study sample consisted of 192 respondents aged 17 to 44 years (M=23.12, SD=6.32), mostly students and young working adults. The survey was conducted through the online service Google Forms. The respondents were offered a situational version of the methodology; the retest took place 10-45 days after the test. Also, the respondents were offered the Stress Coping Inventory (SVF120, Janke et al, 1985) in the adaptation of N. Vodopianova. The data were analyzed using statistical data processing packages SPSS, JAMOVI; the following methods were used: descriptive statistics, scale reliability analysis, confirmatory factor analysis (CFA), exploratory factor analysis (EFA) and correlation analysis (Spearman's coefficient). Reliability was investigated on the basis of Cronbach’s model with the calculation of the alpha coefficient of consistency. Results. The results of the study indicate a fairly good consistency of the data obtained with the basic theoretical model of the methodology, with the exception of some scales, which correspond to the data of foreign studies on certain controversy of the factor structure of the Brief- COPE. The content validity test revealed a significant number of strong correlations. A high level of test-retest reliability of the adapted tool has been revealed. The results of the obtained data are compared with the data of foreign studies using Brief-COPE. Discussion and conclusions. The test of the psychometric characteristics of the Ukrainian version of the Brief COPE inventory (Carver, 1997) showed a fairly high internal validity and reliability of the adapted methodology. Thus, it can be argued that the Ukrainian version of the Brief COPE inventory (Carver, 1997) can be used in studies to measure an individual’s coping behavior.