Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
3 results
Search Results
Item THE ROLE OF PROPAGANDA IN THE FORMATION OF PERSONAL SEMANTIC CONSTRUCTS РОЛЬ ПРОПАГАНДИ У ФОРМУВАННІ СМИСЛОВИХ КОНСТРУКТІВ ОСОБИСТОСТІ(2022) Halian, I. M.; Галян, І. М.The purpose of the publication is to analyze particular mechanisms and means of russian propaganda as a technology of information and psychological influence and peculiarities of its implementation in the Russia- Ukraine war. The research method is theoretical analysis, which specifies some of the mechanisms of changing personal semantic constructs used by Russian propaganda in information and semantic warfare. Results. The development state of the issue of informational and psychological influence by representatives of sociology, psychology and journalism was described. The features of propaganda as a tool of information and semantic warfare were highlighted, and the factors of its success in the Russian-speaking environment were distinguished. Some propaganda mechanisms for changing semantic constructs of personality were elucidated. Potential ways to counter propaganda in Ukrainian society were proposed. Conclusions. Information- semantic warfare seeks the misinterpretation of facts, the destruction of reality, and the impact on the consciousness of recipients to form the desired public opinion. The effectiveness of propaganda depends on the willingness of people to conceive relevant narratives. The instrument of semantic war is propaganda, which strives to provide a person with a sense of “ontological security”. Propaganda tends to “stabilize” the unsustainable sense of ontological security in citizens through its narratives which “help” them get on with their everyday routine and thus find made-up clichés which create a sense of security. An appeal to ethnicity in russian propaganda is the mechanism for changing semantic constructs. By dominating man, it generates collective irresponsibility and is the basis for the development of the Nazi social consciousness inherent in russia. Counterpropaganda entails the provision of truthful information, intellectual discussions, developed autonomous critical thinking, etc. Метою публікації є аналізування деяких механіз- мів та засобів російської пропаганди як технології інформаційно-психологічного впливу та особли- востей її реалізації в умовах російсько-української війни. Методом дослідження є теоретичне аналізу- вання, що уможливило розуміння деяких механіз- мів зміни смислових конструктів особистості, що застосовуються російською пропагандою в інфор- маційно-смисловій війні. Результати. Описано стан розвитку проблеми інформаційно-психологічного впливу представниками соціології, психології та журналістики. Висвітлено особливості пропа- ганди як інструменту інформаційно-смислової війни, виокремлено чинники її успіху в російсько- мовному середовищі. Розкрито деякі механізми зміни смислових конструктів особистості засобами пропаганди. Запропоновано можливі шляхи про- тидії пропаганді в українському суспільстві. Висновки. Інформаційно-смислова війна спрямована на зміну інтерпретацій фактів, на деструкцію реаль- ності, вплив на свідомість реципієнтів задля фор- мування необхідної суспільної думки. Ефектив- ність пропаганди залежить від готовності людей сприймати відповідні наративи. Інструментом смислової війни є пропаганда, що прагне забез- печити людині відчуття “онтологічної безпеки”. Нестійке почуття онтологічної безпеки у грома- дян пропаганда прагне “стабілізувати” власними наративами, що “допомагає” їм повернутися до звичної рутинності, а відтак віднайти готові кліше, які створюють відчуття захищеності. Механізмом зміни смислових конструктів в російській пропа- ганді є апелювання до етнічності. Домінуючи над особистістю вона породжує колективну безвідпо- відальність та є підґрунтям для розвитку властивої росії нацистської суспільної свідомості. Протидією пропаганді є подача правдивої інформації, інтелектуальні дискусії, розвинене автономне критичне мислення тощо.Item VALUE CONTRADICTIONS IN PERSONAL AXIOGENESIS(2022) Галян, І. М.The purpose of the publication is to analyze the essence of contradictions in the system of personal values at the initial stages of one’s professional formation. Methods. Both the value preferences and value contradictions of an individual were studied using the method of O. Fantalova “The level of correlation between “value” and “accessibility” in various life spheres” modified (keeping basic values) for our study. Results. The study involved 110 first-year students of highereducation institutions having various specializations. The research methodology was based on the vision of personality as an open and dynamic system that self-organizes and self-develops. Its functional characteristics are meanings and values as backbone components of personality. The value preferences of young people were analyzed in terms of edian indicators of the importance of value, its experience, and striving for implementation. Contradictions in the systems of students’ value orientations were established. The level of individual self-actualization is fundamental for the depth of experiencing value contradictions. Conclusions. The value system of students is aimed at achieving their goals and self-actualization. Contradictions in the personal iological system are caused by the lack of structuring in its subsystems. Structuring criteria comprise the significance of value, the degree of its experience by an individual and readiness for its implementation. We believe that the depth of value contradictions is related to personal self-actualization. We assume that the higher the level of self-actualization, the less the depth of experiencing value contradictions, and vice versa. Analysis of articularities of contradictions in the axiosystem can contribute to the establishment of a basis for personal development focused on maximum self-actualization. Studying the intrinsic value core in young people at the initial stage of their professional development and in a situation of complexity and uncertainty seems promising Метою публікації є аналіз змісту суперечностей в системі цінностей особистості на початкових етапах її професійного становлення. Методи. Ціннісні переваги, як і ціннісні суперечності особистості, вивчалися за допомогою методики О. Фанталової “Рівень співвідношення “цінності” і “доступності” в різних життєвих сферах”, модифікованої (із збереженням змісту базових цінностей) для нашого дослідження. Результати. У дослідженні взяли участь 110 осіб, що вступили на перший курс закладів вищої освіти різної спеціалізації. Методологічною основою дослідження стало уявлення про особистість як відкриту, динамічну систему, що самоорганізовується та саморозвивається. Її функціональними характеристиками є смисли і цінності як системотвірні компоненти особистості. Досліджено ціннісні переваги молодих людей за медіальними показниками важливості цінності, її переживання та прагнення до реалізації. Виявлено суперечності в системах ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти. Засадничою для глибини переживання ціннісних суперечностей є рівень самоактуалізації особистості. Висновки. Система цінностей здобувачів вищої освіти спрямована на реалізацію ними власних цілей та самореалізацію. Суперечності в аксіосистемі особистості є наслідком неструктурованості її підсистем. Критеріями структурування є значущість цінності, ступінь її переживання особистістю та готовність до реалізації. Вважаємо, що глибина ціннісних суперечностей пов’язана із самоактуалізацією особистості. Припускаємо, що чим вищий рівень самоактуалізації, тим менша глибина переживання ціннісних суперечностей і, навпаки. Вивчаючи особливості суперечностей в оксіосистемі, можна з’ясувати підґрунтя особистісного розвитку людини, спрямованого на досягнення оптимального рівня її самоактуалізації. Перспективним видається дослідження внутрішнього ціннісного ядра в молодих людей на початковому етапі професійного становлення, в ситуації складності та невизначеності.Item ОСОБИСТІСНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ(2019) Галян, І. М.; Halian, І. М.Мета. Метою публікації є аналіз факторів, що сприяють розвитку відповідальності особистості. Методи. У дослідженні застосовано діагностичні методики, що вимірюють рівень відповідальності (опитувальник О. Крупнова «Відповідальність») та властивості особистості (тест 16-PF Кеттелла). В якості показника відповідальності визначено фактор G, що розкривається через обов’язковість, дисциплінованість, сумлінність, точність, охайність, старанність, зібраність тощо. Показники шкал опитувальника «Відповідальність» сприяли функціональному аналізу відповідальності за такими компонентами як: динамічний, емоційний, регуляторний, регуляторно-динамічний (операційний), мотиваційний, когнітивний. Комплексний параметр відповідальності визначався за сумою показників відповідальності згаданих чотирьох компонентів. Виокремленню структури відповідальності у досліджуваних сприяв факторний аналіз. Результати. Встановлено, що у майбутніх педагогів з оптимальним рівнем відповідальності яскравіше виявляється розуміння цієї властивості та осмислене прагнення до її реалізації. Їм властиві гармонійні особистісні характеристики, що виявляються у варіативності цілей і намірів до прояву відповідальності, вираженій мотивованості, соціальній активності, інтернальній регуляції, оптимістичності і високій результативності. У майбутніх педагогів з неоптимальним рівнем відповідальності констатовано недостатню усвідомленість відповідальності, її екстернальну саморегуляцію, низькі рангові позиції гармонійних особистісних характеристик, недостатню цілеспрямованість та мотивованість, а також соціальну пасивність. Висновки. Отже, всебічне дослідження відповідальності можливе за умови застосування системного підходу, який сприяє розкриттю її інтегральної якості в організації життєдіяльності людини. Відповідальність найтісніше пов’язана з деякими особистісними факторами (за Р. Кеттеллом) які реалізуються через навчання, розвиток самостійності, впевненості, особистісне благополуччя. Перспективним на нашу думку, є вивчення взаємозв’язку відповідальності особистості з індивідуально-типологічними властивостями особистості. Purpose. The purpose of the publication is to analyze the factors that contribute to the development of personal responsibility. Methods. The study has used diagnostic techniques that measure the level of responsibility (O. Krupnov’s “Responsibility” questionnaire) and personal traits (16PF Kettell test). Responsibility has been defined as factor G, which is revealed through obligatoriness, discipline, honesty, accuracy, neatness, diligence and others. Indicators of the “Responsibility” questionnaire scales contributed to the functional analysis of responsibility according to such components as: dynamic, emotional, regulatory, regulatory-dynamic (operational), motivational, cognitive one. The complex liability parameter was determined by the sum of the liability indices of the four components mentioned above. Factor analysis contributed to the separation of responsibility structure of the subjects. Results. It is established that future teachers with an optimal level of responsibility will have a clearer understanding of the resposibility and a meaningful desire for its realization. They are characterized by harmonious personal characteristics, which are manifested in the variability of goals and intentions to the expression of responsibility, expressed motivation, social activity, internal regulation, optimism and high efficiency. Future teachers with a suboptimal level of responsibility have found a lack of awareness of responsibility, its external self-regulation, low rank positions of harmonious personal characteristics, lack of purposefulness and motivation, as well as social passivity. Conclusions. Therefore, a comprehensive study of responsibility is possible in case of providing the use of a systematic approach that helps to reveal its integral quality in the organization of human life. Responsibility is most closely linked to some personal factors (according to R. Kettell) that are realized through learning, developing independence, confidence, personal well-being. In our opinion, it is promising to study the relationship of personal responsibility with individual typological personal traits.