Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
Search Results
Item ОСОБЛИВОСТІ ЛЮБОВНИХ ТА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН У ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ В ПОЛІАМОРНИХ СТОСУНКАХ(2019) Жидко, М. Є.; Шуленкова, А.; Zhydko, M. Ye.; Shulenkova, A.Мета дослідження – вивчити структурні особливості міжособистісних та любовних відносин жінок та чоловіків в поліаморних сім’ях. Для досягнення мети було використано наступні методи: семантичний диференціал, тест на виявлення любовної адикції А. Єгоров; тест на міжособистісну залежність (любовну, від партнера в дитячо-батьківських відносинах); методика Р. Гіршфільда, адаптація О. П. Макушина; діагностика міжособистісних відносин Т. Лірі; діагностика міжособистісних відносин А.А. Рукавішникова. Методи математико-статистичної обробки даних: критерій кутового перетворення Фішера та факторний аналіз. Полілюбов відрізняється від звичної моделі моноромантичної любові лише кількістю партнерів, де відповідно у першій їх може бути декілька, у той час як у другій лише один. Результати дослідження показали, що поліаморні сім’ї мають більш високі показники у вираженості залежності під час довготривалих стосунків; мають менші показники за агресивністю в поведінці до партнерів, але більш виражену потребу у контролі. Вони також мають більший рівень задоволеності у сімейних відносинах, дещо більший рівень вираженості довіри до партнера та поваги до нього. Мають середній рівень задоволеності сімейними відносинами, відкритості, сприйняттям обов’язків у побуті. Також їм притаманна більша схильність до любовної адикції та середній рівень невпевненості у собі, прагнення до автономії та високий рівень залежності. Їм властивий високий рівень доброзичливого стилю, середній рівень авторитарного, підозрілого, підпорядкованого, залежного та альтруїстичного стилів; низький рівень агресивного стилю міжособистісних відносин. На підставі цих результатів можна зробити наступні висновки. У поліаморів досить високий рівень почуття потрібності. Вони більше ревнують, але й відчувають себе з іншого боку більш комфортно, через певний баланс поваги та довіри що неодмінно вибудовується під час довготривалих відносин подібного типу. Вони відчувають більшу потребу бути постійно поруч із усіма партнерами, адже мають прихований страх втратити отриману повагу та довіру, тому намагаються їх підтримувати. Вони набагато менш агресивно відносяться до своїх партнерів, проявляють авторитарність на середньому рівні, та дуже доброзичливі, адже розвивають у собі відкритість одночасно до декількох людей та намагаються навчитися підлаштовуватися та гармонійно співіснувати із ними. Purpose of the article is to study the structural features of interpersonal and love relationships of women and men in polyamorous families. To achieve this purpose we used the following methods: semantic differential, test for the detection of love addiction A. Egorov; test for interpersonal dependence (love, from a partner in child-parent relations). R. Hirschfield’s technique, adaptation by O.P. Makushin; diagnostics of interpersonal relations T. Leary; diagnostics of interpersonal relations A.A. Rukavishnikov. Methods of mathematical and statistical data processing: Fisher angular transformation criterion and factor analysis. Polyamor differs from our usual model of mono-romantic love only in the number of partners. The study found that polyamoric families had higher rates of dependency during long-term relationships; had lower rates of aggression in behavior towards partners but a more pronounced need for control. They also had a higher level of satisfaction in family relationships, a slightly higher level of trust and respect for a partner. They had an average level of satisfaction with family relationships, openness, perception of responsibilities in everyday life. They also had a greater propensity for love addiction and a moderate level of selfdoubt, a desire for autonomy and a high level of dependence. They are characterized by a high level of benevolent style, an average level of authoritarian, suspicious, subordinate, dependent and altruistic styles; low level of aggressive interpersonal style. Conclusions: Polyamors have a fairly high level of need. They are more jealous, but also feel more comfortable on the other hand, due to a certain balance of respect and trust that inevitably builds up during long-term relationships of this type. They feel the greater need to be constantly with all partners, because they have a hidden fear of losing the respect and trust they have gained, so they try to support it. They are less aggressive towards their partners, show middle-class authoritarianism, and are very supportive, as they develop openness to several people at the same time and try to learn to adjust and coordinate with them.Item ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ТА ТОПОЛОГІЯ СТАНІВ СВІДОМОСТІ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОГО ФУТУРОШОКУ(2019) Жидко, М. Є.; Zhidko, M. E.Розглянуто методологічні та теоретичні проблеми дослідження свідомості у психології, специфіка змін, що відбуваються з психікою людини під впливом цифрових технологій. Метою роботи став аналіз феноменології станів свідомості в контексті цифрового футурошоку та створення на його підставі сучасної топологічної моделі свідомості. Проаналізовано дискретні, континуальні та дискретно-континуальні моделі альтернативних станів свідомості, що було описано в різних підходах. Ґрунтуючись на методологічних ідеях М. Мамардашвілі розроблено топологічну модель, яка будується на дихотомічних підставах і включає до себе декілька кластерів свідомості. В найнижчий входять патологічні стани свідомості, пов’язані з порушенням функціонування однієї з властивостей або свідомості в цілому. Середній кластер включає до себе звичайні стани свідомості, які обумовлені в певній мірі генетикою, імпринтами, навчанням, а також історичним і етно-культурним контекстом і успадкованими звичками (сценаріями) сприйняття. В рамках цього кластеру існують трансові стани свідомості, які можуть викликатися як довільно, так і спонтанно, при «застряванні» уваги на об’єктах інтроспекції або якостях сприйняття зовнішніх предметів. Найвищій кластер складають пікові або потокові стани свідомості, в яких відкриваються недоступні в звичайних станах ресурси: екстремальні звуження або розширення, емпатичний резонанс, інтелектуальний інсайт, містичний екстаз, творче натхнення тощо. Між цими великими кластерами існують перехідні стани - потенційні стани свідомості – які пов'язані з методами та засобами їх досягнення і які можна також об'єднати у дві великі групи: змінені стани свідомості та особливі стани свідомості. Зроблено висновки, що цифрова експансія та пов'язані з нею феномені цифрової залежності та деменції породжують власну специфічну феноменологію свідомості. Цифрові технології підміняють традиційні зовнішні засоби та агенти зміни свідомості та формують принципово нові. Це призводить до екстеріоризації структур свідомості у структури штучного інтелекту, що здатні самі навчатися. The methodological and theoretical problems for the study of consciousness in psychology, the specifics of changes that occur with the human psyche under the influence of digital technologies are considered. The purpose of the work is to analyze the phenomenology of states of consciousness in the context of the digital future shock and to create on its basis a modern topological model of consciousness. Discrete, continuum, and discrete-continuum models of alternative states of consciousness have been analyzed and described in different approaches. Based on the methodological ideas of M. Mamardashvili, a topological model has been developed. It has a dichotomous basis and several clusters of consciousness. The lowest cluster includes pathological states of consciousness associated with impaired functioning of a property or consciousness as a whole. The middle cluster comprehends the ordinary states of consciousness, which are conditioned to some extent by genetics, imprints, learning, as well as historical and ethno-cultural contexts and inherited habits (scenarios) of perception. Within this cluster, there are trance states of consciousness that can be triggered either arbitrarily or spontaneously, with “stuck” attention to objects of introspection or qualities in perception of external objects. The highest cluster consists of peak or stream states of consciousness, which open up inaccessible resources in the ordinary states: extreme constriction or expansion, empathetic resonance, intellectual insight, mystical ecstasy, creative inspiration and more. There are transitional states between these large clusters – potential states of consciousness – which are related to the methods and means of their attainment and which can also be grouped into two large categories: altered states of consciousness and special states of consciousness. It has been concluded that digital expansion and related phenomena of digital addiction and dementia give rise to their own specific phenomenology of consciousness. Digital technologies replace traditional external means and agents of consciousness change and form fundamentally new ones. This leads to the exteriorization of the structures in consciousness to the structures of artificial intelligence capable for learning.