Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365

Browse

Author: search.filters.author.Карієв, А.Subject: search.filters.subject.student youth

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    ХРОНІЧНИЙ СТРЕС І РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ НАДМІРНОГО ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНОГО ТЕЛЕФОНУ
    (2025) Лімашева, Л.; Карієв, А.; Бердібаєва, С.; Дуткалієва, П.; Limasheva, L.; Kariyev, А.; Berdibayeva, S.; Dautkaliyeva, Р.
    Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей взаємозв’язку і встановлення достовірних відмінностей параметрів стресу та резильєнтності в умовах цифрового освітнього простору з використанням численних мобільних застосунків студентами університетів. Методи. У дослідженні взяла участь студентська молодь Казахстану, віком від 19 до 20 років (n = 132), яка навчалася на другому курсі в університетах країни за спеціальностями соціономічного, біономічного і технономічного напрямів. Досліджувані параметри виміряно психодіагностичним ін- струментарієм: “Лейпцігська анкета хронічного стресу” (LKCS) K. Reschke, F. Mätzchen (2020); “Шкала резильєнтності” (RS-25) G. Wagnild, H. Young (1993); опитувальник “Велика п’ятірка” (BFI) R. McCrae, P. Costa (1991); “Шкала проблемного використання мобільного телефона” (PUMP) L. Merlo, A. Stone, A. Bibbey (2013). Результати. З’ясовано, що за рівнями вираженості шкали проблемного використання мобільного телефона, група досліджуваних, що перебуває в нормі склала четверту частину вибірки – 25.00% (n = 33), а решту – 75.00% (n = 99) – респонденти, яких віднесено до групи ризику та які мають залежність від мобільного телефона. Встановлено зв’язки параметрів проблемного використання мобільного телефона з хронічним стресом (rs = .393; p = .008) і нейротизмом (rs = .368; p = .014). Пояснено, що хронічний стрес є надто чутливим параметром для проблемного використання мобільного телефона, зв’язок із нейротизмом підсилив це твердження. Констатовано, що в порівнянні трьох груп вираженості проблемного використання мобільного телефона хронічний стрес є єдиним параметром, який наділений достовірними відмінностями між досліджуваними групами (p ≤ .050; p ≤ .01). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що в умовах цифрового освітнього середовища студенти змушені використовувати численні мобільні застосунки для опанування освітніх компонент навчальної програми, які позначаються на хронічному стресі. Дещо неочікувані результати порівняння пояснено тим, що навіть попри високу резильєнтність надмірне використання мобільного телефона спричиняє перманентний вплив, зумовлюючи хронічний стрес. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і становлять інтерес для організаторів освітнього процесу університетів. The aim of the study is to conduct theoretical- empirical research of the peculiarities of the relationship and identify significant differences in the parameters of stress and resilience in the context of the digital educational environment, in which university students use numerous mobile applications. Methods. The study involved student youth from Kazakhstan, aged 19 to 20 (n = 132), who were in their second year at universities in the country, majoring in socio-economic, bio-economic, and techno-economic fields. The studied parameters were measured using the following psychodiagnostic tools: “Leipzig Short Questionnaire on Chronic Stress” (LKCS) by K. Reschke and F. Mätzchen (2020); “Resilience Scale” (RS-25) by G. Wagnild and H. Young (1993); “Big Five Inventory” (BFI) by R. McCrae and P. Costa (1991); and “Problematic Use of Mobile Phones Scale” (PUMP) by L. Merlo, A. Stone, and A. Bibbey (2013). Results. It was found that regarding the levels of problematic mobile phone use scale expression, the group of respondents within the normal range constituted a quarter of the sample – 25.00% (n = 33), while the remaining 75.00% (n = 99) were respondents classified into the at-risk group and those with mobile phone dependence. Associations were established between the parameters of problematic mobile phone use and chronic stress (r s = .393; p = .008) and neuroticism (rs = .368; p = .014). It is explained that chronic stress is a highly sensitive parameter for problematic mobile phone use, and the association with neuroticism reinforces this statement. It was stated that in the comparison of three groups with varying levels of problematic mobile phone use expression, chronic stress is the only parameter that demonstrates significant differences between the studied groups (p ≤ .050; p ≤ .01). Discussion and Conclusions. It was substantiated that within the digital educational environment, students are compelled to use numerous mobile applications to master the academic components of their study programs, which have an impact on chronic stress. The somewhat unexpected results of the comparison are explained by the fact that even with high resilience, the excessive use of mobile phones causes a permanent effect, leading to chronic stress. It was summarized that he obtained results possess scientific value and are of interest to the organizers of the educational process at universities.
  • No Thumbnail Available
    Item
    RESEARCH ON RELATIONSHIPS BETWEEN SELF-ESTEEM AND SOCIAL ACTIVENESS OF YOUNG PEOPLE: GENDER DIFFERENTIATION EXEMPLIFIED BY THE KAZAKHSTAN-UZBEKISTAN SAMPLE
    (2024) Kariyev, A.; Baydjanov, B.; Umnov, D.; Imankulova, М.; Карієв, А.; Байджанов, Б.; Умнов, Д.; Іманкулова, М.
    The aim is to conduct theoretical-empirical research into peculiarities of the inclusion of self- esteem in the organization of social activeness of young people. Methods. The research participants were young students from Kazakhstan and Uzbekistan, aged from 18 to 26 years (n = 133). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were applied: the self-esteem questionnaire (SQ) (Weinhold & Hilferty, 1983); methods for diagnosing social-psychological attitudes of an individual in the sphere of motivation and needs (SPAI) (Potemkina, 2001); the questionnaire “Diagnostics of motivators of an individual’s social-psychological activeness” (DMISPA) (Fetiskin et al., 2002). Results. It was found that the majority of respondents have a medium level of self-esteem which is a normotypical level of its adequacy. The only direct correlation between power orientation and the ability to make contacts (R = .176; p = .043) was established. The only inverse correlation of the general need for achievement with the art of self-acceptance (R = -.252; p = .003) suggests that young people lose in achieving success with an increase in attention to their personality. Comparison of the parameters of social activeness between the samples of males (Group 1) and females (Group 2) revealed the only superiority of Group 2 in the parameter “work orientation” (U = 1603.500; p = .012). Discussion and conclusions. It was substantiated that young people are considerably affected by the opinions of significant others regarding their personality. It was emphasized that a correlation between the general need for achievement with the art of self- acceptance demonstrates the self-actualization tendencies of young people aimed at impacting global social processes. There is a caveat that it may also hide a pragmatic component with hedonistic behavioral patterns. It was explained that the females’ sample is more process-oriented and focused on everyday responsibilities, which determined a significant difference in the parameter “work orientation”. It was summarized that the obtained results possess scientific value and can be of interest to anyone who works with young people. It was substantiated that the level of self-esteem has an impact on the parameters and orientation of social activeness. Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей включеності самооцінки в організацію соціальної активності молоді. Методи. Учасниками дослідження є студентська молодь Казахстану й Узбекистану, віком від 18 до 26 років (n = 133). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій: опитувальник самооцінки (ОС) (Weinhold, Hilferty, 1983); методику діагностики соціально-психологічних настановлень особистості в мотиваційно-потребовій сфері (СПНО) (Потьомкіна, 2001); опитувальник “Діагностика мотиваторів соціально-психологічної активності особистості” (ДМСПАО) (Фетискін та ін., 2002). Результати. З’ясовано, що превалююча частка респондентів володіє середнім рівнем самооцінки, що є нормотиповим рівнем її адекватності. Констатовано єдиний прямий зв’язок між орієнтацією на владу з умінням встановлювати контакти (R = .176; p = .043). Єдиний обернений кореляційний зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе (R = -.252; p = .003) дав підстави констатувати, що зі збільшенням уваги до своєї персони молоді люди втрачають у досягненні успіху. Порівнянням параметрів соціальної активності між чоловічою (група 1) і жіночою (група 2) вибірками з’ясовано єдину перевагу групи 2 за параметром “орієнтація на працю” (U = 1603.500; p = .012). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що на молодих людей мають достовірний вплив думки значущих інших, які стосуються ї хньої особистості. Зазначено, що зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе демонструє самоактуалізаційні прагнення молоді з метою впливу на глобальні соціальні процеси. Висловлено застереження, що за цим може також ховатися прагматична складова з гедоністичними патернами поведінки. Пояснено, що жіноча вибірка більшою мірою орієнтована на процес і повсякденні обов’язки, що й зумови - ло достовірну відмінність за параметром “орієнтація на працю”. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і можуть представляти інтерес для всіх, хто працює з молоддю. Обґрунтовано, що рівень самооцінки впливає на параметри й орієнтацію соціальної активності.