Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item COPING STRATEGIES IN THE BEHAVIORAL MODELS OF YOUTH IN MARTIAL LAW CONDITIONS(2024) Halian, I.; Halian, O.; Myshchyshyn, M.; Галян, І.; Галян, О.; Мищишин, М.The purpose of the study is to reveal the relationship between the manifestation of anxiety in youth and the coping strategies they use to overcome objectively and subjectively difficult life situations. Methods. The “Spielberger State-Trait Anxiety Inventory” (STAI) was used to determine the level of reactive and personal anxiety. Possible reactions to anxious and stressful situations were studied using the questionnaire “Coping Inventory for Stressful Situations” (CISS) (Parker & Endler, 1992). Statistical analysis methods included descriptive statistics methods, correlation analysis (Pearson), differentiation criteria (Student’s t-test, Fisher’s F-test, and eta-squared), and discriminant analysis with stepwise variable inclusion. The study sample consisted of 132 individuals aged 18–23. Results. The study diagnosed high levels of reactive (M = 53.42; SD = 12.103) and personal (M = 49.942; SD = 10.068) anxiety in the youth (overall sample). Differences in anxiety (t = 2.571; p < .05; d = .316) were statistically significant. Additionally, differences were found in the manifestation of personal (t = -3.902; p < .01; d = -1.140) and situational anxiety (t = -3.510; p < .01; d = -1.019) among men (M = 40.08; SD = 8.251) and women (M = 50.97; SD = 9.685). Young people (overall sample) use “avoidance” coping (M = 53.42; SD = 8.895) and problem-focused coping (M = 52.70; SD = 8.341). However, women (M = 48.13; SD = 10.911) compared to men (M = 39.69; SD = 8.149) are more likely to use emotion- focused coping (t = -2.644; p < .01; d = -.772). A direct correlation between personal anxiety and emotion-focused coping (R = .744; p < .01; R2 = .553) and an inverse correlation with problem- focused coping (R = -.276; p < .01; R2 = .076) were found. Situational anxiety is directly correlated with emotion-focused coping (R = .597; p < .01; R2 = .356). Discussion and conclusions. The relationship between personal and situational anxiety in young people and defensive coping strategies (emotion-focused coping) was established. No statistically significant differences were found in problem-focused coping and avoidance-oriented coping. The results of the discriminant analysis showed the dominance of emotional coping, which accompanies both personal and situational anxiety. This negatively affects not only the success of activities but is also accompanied by physiological problems, reducing the quality of life and mental well-being of young people. Метою дослідження є розкриття зв’язку між виявом тривожності в молоді та копінг- стратегіями, якими вони долають об’єктивно й суб’єктивно складні ситуації життєздійснення. Методи. Для визначення рівня прояву реактивної й особистісної тривожності використано опитувальник “Шкала тривоги Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, (STAI)”. Можливі реакції на тривожні та стресові ситуації вивчали за допомогою опитувальника “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях (CISS)” (Parker, Endler, 1992). Для статистичного аналізу використано: методи описової статистики; кореляційний аналіз (Пірсон); критерії розрізнення (t-Стьюдента, F-Фішера та ƞ2-ета-квадрат); дискримінантний аналіз із покроковим введенням змінних. Загальну вибірку дослідження склали 132 особи віком 18–23 роки. Результати. У досліджуваних молодих людей (загалом за вибіркою) діагностовано високий рівень прояву реактивної (М = 53.42; SD = 12.103) та особистісної (М=49.942; SD = 10.068) тривожності. Відмінності за критерієм “тривожність” (t = 2.571; р ˂ .05; d = .316) статистично значущі. Водночас виявлено відмінності щодо прояву у вибірці чоловіків (М = 40.08; SD = 8.251) і жінок (М = 50.97; SD = 9.685) особистісної (t = -3.902; р ˂ .01; d = -1.140) та ситуативної (t = -3.510; р ˂ .01; d = -1.019) тривожності. Молоді люди (загалом за вибіркою) застосовують копінг “уникнення” (М = 53.42; SD = 8.895) і копінг, орієнтований на проблему (М = 52.70; SD = 8.341). Проте жінки (М = 48.13; SD = 10.911) порівняно з чоловіками (М = 39.69; SD = 39.69) більш схильні до використання емоційно-орієнтованого копінгу (t = -2.644; р ˂ .01; d = -.772). Констатовано пряму кореляцію особистісної тривожності з емоційно-орієнтованим копінгом (R = .744; p ˂ .01; R2 = .553) й обернену – з показником проблемно-орієнтованого копінгу (R = -.276; p ˂ .01; R2 = .076). Ситуативна тривожність прямо корелює з емоційно- орієнтованим копінгом (R = .597; p ˂ .01; R2 = .356). Дискусія і висновки. Констатовано зв’язок особистісної й ситуативної тривожності молодих людей та захисних копінг-стратегій (емоційно-орієнтований копінг). За проблемно-орієнтованим копінгом і копінгом, орієнтованим на уникнення, статистично значущих відмінностей не виявлено. Результати дискримінантного аналізу засвідчили домінування емоційного копінгу, що супроводжує як особистісну, так і ситуативну тривожність. Це негативно позначається не лише на успішності діяльності, але й супроводжується фізіологічними проблемами, знижуючи якість життя та психічне благополуччя молодих людей.Item PERSONAL PREDICTORS OF FUTURE TEACHERS’ TOLERANCE OF UNCERTAINTY(2023) Галян, І.; Halian, I.Метою дослідження є аналізування предикторів, що прогнозують появу толерантності до невизначеності як інтегральної особистісної риси майбутніх педагогів. Методи: тестування за допомогою опитувальника Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance-1 (MSTAT-1) McLain (адаптація Є. Осіна), що діагностує толерантність до невизначеності; лінійна множинна регресія для визначення впливу різних предикторів на залежну змінну. Загальну вибірку дослідження склали 72 майбутні педагоги спеціальності “Початкова освіта”. Вибірка гомогенна, сформована рандомно. Результати. Показано роль різних предикторів у формуванні толерантності до невизначеності майбутніх педа- гогів. Напівчастковою кореляцією (кореляція компонент) як елементом множинного регресійного аналізу засвідчено, що “ставлення до невизначених ситуацій” (r = .532, p≤.01; R2 = .283 (28.0% поясненої дисперсії)) та “надання переваги невизначеності” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) є домінуючими в поясненні мінливості залежної змінної “толерантність до невизначеності” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) є домінуючими в поясненні мінливості залежної змінної “толерантність до невизначеності”. Предиктори “ставлення до новизни” (r = .376; p≤.01; R2 = .141 (14.0%)) та “ставлення до складних задач” (r = .340; p≤.01; R2 = .115 (12.0%)) хоч і мають статистично значущу кореляцію і відсоток поясненої дисперсії є меншими, ніж в описаних вище. Дискусія і висновки. Толерантність є інтегральною характеристикою особистості, що передбачає прийняття індивідуальності іншої людини та власної особистості. У здобувачів вищої освіти педагогічного спрямування діагностовано середній з тенденцією до низького рівень прояву толерантності до невизначеності. Це є наслідком відсутності досвіду взаємодії майбутніх педагогів з невизначеністю та долання спричинених нею труднощів. Результати множинного регресійного аналізу засвідчили найбільший вплив на вияв толерантності до невизначеності таких предикторів як “ставлення до невизначених ситуацій” та “надання переваги невизначеності”. The purpose of the research is to analyze the predictors that forecast the emergence of tolerance of uncertainty as future teachers’ integral personal trait. Methods: Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance-1 (MSTAT-1) McLain (adapted by E. Osin), which diagnoses tolerance of uncertainty; linear multiple regression to determine the effect of various predictors on the dependent variable. The total research sample consisted of 72 future teachers of the “Primary Education” specialty. The sample is homogeneous, formed randomly. Results. The role of various predictors in the formation of future teachers’ tolerance of uncertainty is shown. Semi-partial correlation (correlation of components) as an element of multiple regression analysis proved that “attitude to uncertain situations” (r = .532, p≤.01; R2 = .283 (28.0% of the explained variance)) and “preference for uncertainty” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) are dominant in explaining the variability of the dependent variable “tolerance of uncertainty”. Predictors of “attitude to novelty” (r = .376; p≤.01; R2 = .141 (14.0%)) and “attitude to complex tasks” (r = .340; p≤.01; R2 = .115 (12.0%)) although they have a statistically significant correlation, the strength of its connection and the percentage of explained dispersion are smaller than in those described above. Discussion and conclusions. Tolerance is an integral characteristic of a person, which involves acceptance of the individuality of another person and one’s own personality. An average with a tendency to low level of manifestation of tolerance of uncertainty was diagnosed in higher education graduates in the pedagogical field. This is the result of lack of future teachers’ experience of interaction with uncertainty and overcoming difficulties caused by it. The results of the multiple regression analysis proved that such predictors as “attitude to uncertain situations” and “preference for uncertainty” had the greatest influence on the expression of tolerance of uncertainty.