Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item RELATIONSHIP BETWEEN CORPORATE CULTURE AND PSYCHOLOGICAL SAFETY OF TRAINING AND EDUCATIONAL SPACE FOR YOUNG FEMALE ATHLETES(2023) Kalenchuk, V. O.; Fedchuk, O. V.; Mykhaylyuk, V. P.; Каленчук, В. О.; Федчук, О. В.; Михайлюк, В. П.The purpose is to establish correlations between the ideas of young female athletes about corporate culture and psychological safety of training and educational space. The empirical research involved young female athletes (aged 15-17 years; M=16.12; SD=3.11), who trained and studied at a higher school of physical culture (Group I) (n=28; 60.87%) and representatives of this school who continued their sporting and educational-professional career at a higher educational institution (aged 18-21 years; M=19.56; SD=4.05), at the faculties of physical culture and sport and the faculty of psychology, history and sociology (Group II) (n=18; 39.13%). The sample consisted of young athletes who went in for such sports as: handball, volleyball and field and track. Methods: we applied valid methods tested in the sporting area of methodology which allowed determining three types of corporate culture and psychological content parameters of safety of training and educational space. The empirical data are presented through descriptive frequency characteristics. Statistical reliability coefficients – α-Cronbach, Spearman’s correlation (rs), Students’s t-test were used. Results. Different structures of the types of corporate culture of sports educational institutions were created and significant differences of a closed type (CT) (t=-2.42; р<.05) and an open type (OT) (t=2.48; р<.05) were found. It was established that an open type of corporate culture dominates in the respondents’ ideas: Group I (t=2.48; р<.05), Group II (t=2.17; р<.05). Correlations of ОТ with the content parameters of psychological safety were established. It was found out that such correlations are significant for young female athletes: a possibility to demonstrate initiative and activeness (rs=.283; p<.01), maintaining personal dignity (rs=.273; p<.01), a possibility to express their opinions (rs=.173; p<.05), respectful attitude (rs=.163; p<.05), emotional comfort (rs=.143; p<.05), relationships with trainers and teachers (rs=.133; p<.05), assistance in making their decisions (rs=-.113; p<.05), taking into consideration their personal problems and difficulties (rs=-.093; p<.05). The study substantiates that ОТ of corporate culture is desirable for young athletes since they can demonstrate initiative and activeness, maintain personal dignity, satisfy their demand for safe training and educational space, develop thoroughly and fulfill themselves as individuals in its dimensions. Conclusions. The obtained scientific facts should be operationalized into training and educational space of sports educational institutions. Метою є встановлення взаємозв’язків між уявленнями юних спортсменок про корпоративну культуру та психологічну безпеку тренувально-освітнього простору. У емпіричному дослідженні взяли участь спортсменки юнацького віку (від 15 до 17 років; M=16.12; SD=3.11), які тренувалися і навчалися у вищому училищі фізичної культури (Група I) (n=28; 60.87%) та представниці цього училища, які продовжили свою спортивну і навчально-професійну кар’єру у закладі вищої освіти (від 18 до 21 року; M=19.56; SD=4.05), на факультетах фізичної культури та спорту і факультеті психології, історії та соціології (Група II) (n=18; 39.13%). Вибіркову сукупність склали юні спортсменки, які займалися такими видами спорту: гандбол, волейбол і легка атлетика. Методи: застосовано валідні апробовані в спортивній сфері методики, за якими визначено типи корпоративної культури і психологічні змістові параметри безпеки тренувально-освітнього простору. Емпіричні дані подано через описові частотні характеристики, застосовано коефіцієнти статистичної достовірності α-Кронбаха, коефіцієнт кореляції Спірмена (rs), t-критерія Ст’юдента. Результати. Побудовано відмінні структури типів корпоративної культури спортивно-освітніх закладів і з’ясовано достовірні відмінності закритого типу (ЗT) (t=-2.42; р<.05) і відкритого типу (ВT) (t=2.48; р<.05). Констатовано, що в уявленнях респонденток достовірно переважає відкритий тип корпоративної культури: Група I (t=2.48; р<.05), Група II (t=2.17; р<.05). Встановлено кореляційні зв’язки ВТ зі змістовими параметрами психологічної безпеки. З’ясовано, що для юних спортсменок достовірними є такі взаємозв’язки: можливість демонструвати ініціативу, активність (rs=.283; p<.01), збереження особистісної гідності (rs=.273; p<.01), можливість висловити свою думку (rs=.173; p<.05), поважне ставлення (rs=.163; p<.05), емоційний комфорт (rs=.143; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), допомога у виборі власного рішення (rs=-.113; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), врахування особистих проблем та складнощів (rs=-.093; p<.05). Обґрунтовано, що для юних спортсменок бажаним є ВТ корпоративної культури, у вимірах якого вони можуть демонструвати ініціативу і активність, зберігати особистісну гідність, реалізовувати потребу в безпечному тренувально-освітньому просторі, повноцінно розвиватися та максимально розкривати себе як індивідуальність. Висновки. Отримані наукові факти доцільно операціоналізувати у тренувально-освітній простір спортивно-освітніх закладів.Item СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС СТУДЕНТА ЯК ЧИННИК ОЦІНКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УНІВЕРСИТЕТУ(2019) Каленчук, В. О.; Kalenchuk, V. O.Анотація. Перехід до нової парадигми освіти потребує від вищої школи більшої гнучкості та варіативності. Перетворення мають відбутися і у сфері міжособистісного спілкування, що охоплює всіх учасників освітнього процесу. Вважаємо доцільним звернення до аналізу феномену організаційної культури. Метою дослідження є з’ясування ставлення студентської молоді до організаційної культури університету залежно від соціального статусу студента в груповій взаємодії. Для проведення дослідження застосовано Методи. «Шкала організаційних парадигм» (Л. Константин); метод соціометричних вимірів Дж. Морено, який проведено за параметричним критерієм, тобто з обмеженою кількістю виборів. Соціометрію застосовано для виявлення статусу студентів у груповій комунікації. Результати. На основі аналізу уявлень про реальний та бажаний образи організаційної культури закладу вищої освіти з’ясовано, що організаційній культурі університету відповідає ієрархічна, бюрократична модель; бажаному образу організаційної культури відповідає демократична, спільна модель, де освітній процес характеризується високим рівнем узгодженості взаємодії. Визначено відмінності між студентами з високим та низьким статусом у рівні задоволеності реальним станом організаційної культури університету, студенти з більш високим статусом отримують певне задоволення від своєї офіційної діяльності, проте, меншою мірою зацікавлені у підтриманні емоційних стосунків зі студентами в групі, в отриманні схвалення від них. Студенти з більш високим формальним статусом, здатні до активної поведінки, до прояву ініціативи, характеризуються критичним мисленням, схильністю до аналізу ситуації, яка складається, прагненням до лідерства, бажанням брати відповідальність. Висновки. Доведено, що існують відмінності реальної та бажаної оцінки студентською молоддю організаційної культури університету, реальна культура сприймається як більш закрита, бажаний образ культури є більш відкритим та демократичним. The transition to the new educational paradigm requires higher flexibility and variability from higher education. Transformations should also occur in the field of interpersonal communication, covering all participants in the educational process. Therefore, we consider it appropriate to appeal to the analysis of the phenomenon of the organizational culture. The purpose of the research is to clarify the attitude of student youth to the organizational culture of the university depending on the social status of the student in group interaction. The following methods have been applied for the research: “The scale of organizational paradigms” (L. Konstantin); J. Moreno’s method of sociometric measurements, carried out according to the parametric criteria, that is, with a limited number of choices. Sociometry has been applied to identify the status of students in group communication. Results. Based on the analysis of ideas about the real and desirable images of the organizational culture of the higher education institutions, it has been found that the organizational culture of the university corresponds to a hierarchical, bureaucratic model; the desirable image of the organizational culture corresponds to a democratic, general model, where the educational process is characterized by a high level of coherence of interaction. The differences between students with high and low status in the level of satisfaction with the real situation of the organizational culture of the university have been determined, the students with a higher status get certain pleasure from their official activities, however, they are less interested in maintaining emotional relations with students in the group, in obtaining approval from them. The students with a higher formal status, are capable of active behavior, of taking the initiative, are characterized by critical thinking, the tendency to analyze the situation that develops, the desire for leadership, the desire to take responsibility, therefore, for many parameters of the organizational culture their assessments are lower. Conclusions. It has been proved that there are differences of the real and desirable student youth's assessment of the organizational culture, the real culture is perceived as more closed, the desirable culture is more open and democratic.