Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
3 results
Search Results
Item ТИПИ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ КАЗАХСТАНСЬКИХ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЦИФРОВОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ(2025) Карієв, А.; Оразбаєва, Ф.; Жунусбекова, А.; Кенжетаєва, Р.; Kariyev, А.; Orazbayeva, F.; Zhunusbekova, А.; Kenzhetaeva, R.Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження типів інтернет-залежності казахстанських студентів в умовах цифрового освітнього простору. Методи. У констатувальному етапі дослідження взяло участь 390 студентів, які навчалися з першого по четвертий курс в університетах Казахстану. Для з’ясування типів інтернет-залежності методом k-середніх відібрано тільки тих досліджуваних, які віднесені до групи ризику (n = 257; 65.90%) і групи залежності (n = 62; 15.89%). Для з’ясування досліджуваних психокомплексів використано три валідні методики: “Тест на інтернет-залежність” (ТІЗ) K. Young (1998); “Тест на інтернет-адикцію” (ТІА) Т. Нікітіної, А. Єгорова (2005), апробація О. Kaminska (2014); “Шістнадцятифакторний опитувальник особистості” (16PF) H. Cattell, A. Mead (2008). Результати. З’ясовано, що інтернет-залежність наділена найміцнішим оберненим зв’язком із внутрішньою напруженістю (p <.001). Акцентовано, що закритість, мрійливість і відсутність самоконтролю – ті особистісні властивості, що мають найміцніший зв’язок з інтернет-залежністю та інтернет-адикцією. Кластерним аналізом методом k-середніх досліджуваних об’єднано в чотири кластери, що відобразили типи інтернет-залежності: “Стабільна інтернет-залежність”, “Контрольована інтернет-залежність”, “Радикальна інтернет-залежність”, “Відкрита інтернет-залежність”. Дискусія і висновки. Емпірично досліджено й теоретично обґрунтовано, що типи інтернет-залежності є утвореними психокомплексами релевантних особистісних властивостей респондентів, які під час навчально-професійної діяльності надмірно використовують ресурси всемережжя, враховуючи численні мобільні додатки, опановують курси на освітніх платформах і яких правомірно віднесено відповідно до групи ризику чи групи залежності. Зазначено, що запропонована класифікація дозволяє систематизувати, поглибити розуміння наукової проблеми, відшукати нові наукові факти. Рекомендовано отримані результати імплементувати в освітній процес університетів із метою розробки профілактичних і психокорекційних програм з інтернет-залежності. The aim of the work is to conduct theoretical and empirical research of the types of internet dependency among Kazakhstan students under conditions of the digital educational space. Meth- ods. The study involved 390 students from the first to the fourth years of study at universities in Kazakhstan. To determine the types of Internet addiction, only those subjects who were classi- fied as at risk (n = 257; 65.90%) and dependent (n = 62; 15.89%) were selected using the k-means method. Three valid methods were used to identi- fy the studied psychocomplexes: “Internet Depen- dency Test” (IDT) by K. Young (1998); “Internet Addiction Test” (IAT) by T. Nikitina, A. Yegorov (2005), adapted by O. Kaminska (2014); “The Six- teen Personality Factor Questionnaire” (16PF) by H. Cattell, A. Mead (2008). Results. It was found that Internet addiction has the strongest inverse correlation with Internal tension (p < .001). It was emphasized that such personality traits as intro- version, daydreaming, and lack of self-control have the strongest correlation with Internet addiction. Through k-means clustering analysis, the subjects were grouped into four clusters that reflected the types of Internet addiction: “Stable Internet Ad- diction”, “Controlled Internet Addiction”, “Radical Internet Addiction”, and “Open Internet Addic- tion”. Discussion and Conclusions. It was empir- ically investigated and theoretically substantiated that the types of Internet addiction are formed by the psychological complexes of relevant person- al traits of the respondents who excessively use online resources (numerous mobile applications, enrolling in courses on educational platforms) during their educational and professional activ- ities and who were appropriately classified into either the at-risk group or the addiction group. It was noted that the proposed classification allows for the systematization and deeper understanding of the scientific problem and the discovery of new scientific facts. It was recommended to implement the obtained results into the educational process of universities to develop preventive and psychoc- orrective programs for internet addiction.Item ХРОНІЧНИЙ СТРЕС І РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ НАДМІРНОГО ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНОГО ТЕЛЕФОНУ(2025) Лімашева, Л.; Карієв, А.; Бердібаєва, С.; Дуткалієва, П.; Limasheva, L.; Kariyev, А.; Berdibayeva, S.; Dautkaliyeva, Р.Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей взаємозв’язку і встановлення достовірних відмінностей параметрів стресу та резильєнтності в умовах цифрового освітнього простору з використанням численних мобільних застосунків студентами університетів. Методи. У дослідженні взяла участь студентська молодь Казахстану, віком від 19 до 20 років (n = 132), яка навчалася на другому курсі в університетах країни за спеціальностями соціономічного, біономічного і технономічного напрямів. Досліджувані параметри виміряно психодіагностичним ін- струментарієм: “Лейпцігська анкета хронічного стресу” (LKCS) K. Reschke, F. Mätzchen (2020); “Шкала резильєнтності” (RS-25) G. Wagnild, H. Young (1993); опитувальник “Велика п’ятірка” (BFI) R. McCrae, P. Costa (1991); “Шкала проблемного використання мобільного телефона” (PUMP) L. Merlo, A. Stone, A. Bibbey (2013). Результати. З’ясовано, що за рівнями вираженості шкали проблемного використання мобільного телефона, група досліджуваних, що перебуває в нормі склала четверту частину вибірки – 25.00% (n = 33), а решту – 75.00% (n = 99) – респонденти, яких віднесено до групи ризику та які мають залежність від мобільного телефона. Встановлено зв’язки параметрів проблемного використання мобільного телефона з хронічним стресом (rs = .393; p = .008) і нейротизмом (rs = .368; p = .014). Пояснено, що хронічний стрес є надто чутливим параметром для проблемного використання мобільного телефона, зв’язок із нейротизмом підсилив це твердження. Констатовано, що в порівнянні трьох груп вираженості проблемного використання мобільного телефона хронічний стрес є єдиним параметром, який наділений достовірними відмінностями між досліджуваними групами (p ≤ .050; p ≤ .01). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що в умовах цифрового освітнього середовища студенти змушені використовувати численні мобільні застосунки для опанування освітніх компонент навчальної програми, які позначаються на хронічному стресі. Дещо неочікувані результати порівняння пояснено тим, що навіть попри високу резильєнтність надмірне використання мобільного телефона спричиняє перманентний вплив, зумовлюючи хронічний стрес. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і становлять інтерес для організаторів освітнього процесу університетів. The aim of the study is to conduct theoretical- empirical research of the peculiarities of the relationship and identify significant differences in the parameters of stress and resilience in the context of the digital educational environment, in which university students use numerous mobile applications. Methods. The study involved student youth from Kazakhstan, aged 19 to 20 (n = 132), who were in their second year at universities in the country, majoring in socio-economic, bio-economic, and techno-economic fields. The studied parameters were measured using the following psychodiagnostic tools: “Leipzig Short Questionnaire on Chronic Stress” (LKCS) by K. Reschke and F. Mätzchen (2020); “Resilience Scale” (RS-25) by G. Wagnild and H. Young (1993); “Big Five Inventory” (BFI) by R. McCrae and P. Costa (1991); and “Problematic Use of Mobile Phones Scale” (PUMP) by L. Merlo, A. Stone, and A. Bibbey (2013). Results. It was found that regarding the levels of problematic mobile phone use scale expression, the group of respondents within the normal range constituted a quarter of the sample – 25.00% (n = 33), while the remaining 75.00% (n = 99) were respondents classified into the at-risk group and those with mobile phone dependence. Associations were established between the parameters of problematic mobile phone use and chronic stress (r s = .393; p = .008) and neuroticism (rs = .368; p = .014). It is explained that chronic stress is a highly sensitive parameter for problematic mobile phone use, and the association with neuroticism reinforces this statement. It was stated that in the comparison of three groups with varying levels of problematic mobile phone use expression, chronic stress is the only parameter that demonstrates significant differences between the studied groups (p ≤ .050; p ≤ .01). Discussion and Conclusions. It was substantiated that within the digital educational environment, students are compelled to use numerous mobile applications to master the academic components of their study programs, which have an impact on chronic stress. The somewhat unexpected results of the comparison are explained by the fact that even with high resilience, the excessive use of mobile phones causes a permanent effect, leading to chronic stress. It was summarized that he obtained results possess scientific value and are of interest to the organizers of the educational process at universities.Item RESEARCH ON ACADEMIC GIFTEDNESS OF FUTURE TEACHERS.(2024) Kariyev, А.; Карієв, А.; Orazbayeva*, F.; Оразбаєва*, Ф.; Imankulova, M.; Іманкулова, М.; Vasileva, V.; Васільєва, В.The aim of the research is to establish psychological content parameters, correlations and factors of future teachers’ academic giftedness. It was assumed that personal factors of future teachers’ academic gifted ness would have statistically significant correlations with academic performance and parameters of intel ligence; the researched groups distributed by aca demic performance evaluation would have significant differences by personal factors of academic gifted ness, verbal, mathematical and spatial intelligence. Methods. The research participants were the 2nd–4th year full-time students pursuing a degree in ped agogy at three higher education institutions: two institutions from Kazakhstan – Abai Kazakh National Pedagogical University (Abai KNPU), Auezov South Kazakhstan University (Auezov SKU) and one insti tution from Bulgaria – “Angel Kanchev” University of Ruse (RU “Angel Kanchev”), numbering 258 people aged from 18 to 22 years. The method for diagnosing personal factors of giftedness (PFG) (Belskaya, 2019); “Intelligence structure test” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001) were applied. An additional variable – academic performance evaluation (APE) – was used. Results. Pearson’s correlation analysis (R) allowed establishing fifteen correlations (р ≤ .050; р ≤ .010; p < .001) between the factors of academic giftedness, the types of intelligence and academic performance evaluation. It was found that the factor of giftedness “over-situational activeness” has the largest number of significant correlations – four (p < .001; р ≤ .050). It was substantiated that this factor is the most impor tant and the most dependent one in future teach ers’ academic giftedness. The Mann-Whitney U-test allowed establishing a statistically significant advan tage of Group 2 (a high level of academic performance evaluation) by the parameter “over-situational active ness” (U = 6340.000; p < .040). It was explained that the respondents’ over-situational activeness is a back bone factor of future teachers’ academic giftedness. Discussion and conclusions. The obtained empirical results and the established statistically significant correlations and differences possess scientific nov elty and applied value. A number of recommenda tions concerning reorganization and implementation of innovative processes of training future teachers aimed at developing academic giftedness and pro viding quality psychological-pedagogical support for gifted students were made Метою дослідження є з’ясування психологічних зміс тових параметрів, кореляційних взаємозв’язків і фак торів академічної обдарованості майбутніх учителів. Зроблено припущення, що особистісні фактори ака демічної обдарованості майбутніх вчителів матимуть статистично достовірні кореляційні зв’язки з акаде мічною успішністю та параметрами інтелекту; дослі джувані групи, розподілені за академічною оцінкою успішності, матимуть значущі відмінності за особи стісними факторами академічної обдарованості, вер бальним, математичним і просторовим інтелектом. Методи. У дослідженні взяли участь студенти 2–4 кур сів, які навчаються на очній формі педагогічних спе ціальностей трьох вищих навчальних закладів: двох з Казахстану – Казахського національного педагогіч ного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), Пів денно-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) й одного вищого навчального закладу Болгарії – Русенського університету “Ангела Канчева” (РУ “Ангел Канчев”), загальною кількістю 258 осіб віком від 18 до 22 років. Застосовано мето дику діагностики особистісних факторів обдарова ності (ЛФО) (Бельская, 2019); “Тест структури інте лекту” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001). Додатково використано змінну – академічна оцінка успішності (АОУ). Результати. Кореляційним аналізом Пірсона (R) встановлено п’ятнадцять кореляційних зв’язків (р≤.050; р≤.010; p<.001) факторів академічної обда рованості з типами інтелекту й академічною оцін кою успішності. З’ясовано, що фактор обдарованості “надcитуативна активність” має найбільшу кількість достовірних кореляційних зв’язків – чотири (p<.001; р≤.050), й обґрунтовано, що цей фактор є найважли вішим і найбільш залежним у академічній обдарова ності майбутніх учителів. Встановлено U-критерієм Манна-Уітні статистично достовірну перевагу групи 2 (високий рівень академічної оцінки успішності) за параметром “надcитуативна активність” (U=6340.000; p<.040). Пояснено, що надситуативна активність рес пондентів є системоутворювальним фактором ака демічної обдарованості майбутніх учителів. Дискусія і висновки.Отримані емпіричні результати і з’ясовані статистично достовірні зв’язки та відмінності мають наукову новизну й прикладну цінність. Запропоно вано низку рекомендацій, які стосуються реорганізації та впровадження інноваційних процесів підготовки майбутніх учителів із метою розвитку академічної обдарованості та надання обдарованим студентам якісного психолого-педагогічного супроводу.