Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
Search Results
Item RESEARCH ON RELATIONSHIPS BETWEEN SELF-ESTEEM AND SOCIAL ACTIVENESS OF YOUNG PEOPLE: GENDER DIFFERENTIATION EXEMPLIFIED BY THE KAZAKHSTAN-UZBEKISTAN SAMPLE(2024) Kariyev, A.; Baydjanov, B.; Umnov, D.; Imankulova, М.; Карієв, А.; Байджанов, Б.; Умнов, Д.; Іманкулова, М.The aim is to conduct theoretical-empirical research into peculiarities of the inclusion of self- esteem in the organization of social activeness of young people. Methods. The research participants were young students from Kazakhstan and Uzbekistan, aged from 18 to 26 years (n = 133). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were applied: the self-esteem questionnaire (SQ) (Weinhold & Hilferty, 1983); methods for diagnosing social-psychological attitudes of an individual in the sphere of motivation and needs (SPAI) (Potemkina, 2001); the questionnaire “Diagnostics of motivators of an individual’s social-psychological activeness” (DMISPA) (Fetiskin et al., 2002). Results. It was found that the majority of respondents have a medium level of self-esteem which is a normotypical level of its adequacy. The only direct correlation between power orientation and the ability to make contacts (R = .176; p = .043) was established. The only inverse correlation of the general need for achievement with the art of self-acceptance (R = -.252; p = .003) suggests that young people lose in achieving success with an increase in attention to their personality. Comparison of the parameters of social activeness between the samples of males (Group 1) and females (Group 2) revealed the only superiority of Group 2 in the parameter “work orientation” (U = 1603.500; p = .012). Discussion and conclusions. It was substantiated that young people are considerably affected by the opinions of significant others regarding their personality. It was emphasized that a correlation between the general need for achievement with the art of self- acceptance demonstrates the self-actualization tendencies of young people aimed at impacting global social processes. There is a caveat that it may also hide a pragmatic component with hedonistic behavioral patterns. It was explained that the females’ sample is more process-oriented and focused on everyday responsibilities, which determined a significant difference in the parameter “work orientation”. It was summarized that the obtained results possess scientific value and can be of interest to anyone who works with young people. It was substantiated that the level of self-esteem has an impact on the parameters and orientation of social activeness. Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей включеності самооцінки в організацію соціальної активності молоді. Методи. Учасниками дослідження є студентська молодь Казахстану й Узбекистану, віком від 18 до 26 років (n = 133). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій: опитувальник самооцінки (ОС) (Weinhold, Hilferty, 1983); методику діагностики соціально-психологічних настановлень особистості в мотиваційно-потребовій сфері (СПНО) (Потьомкіна, 2001); опитувальник “Діагностика мотиваторів соціально-психологічної активності особистості” (ДМСПАО) (Фетискін та ін., 2002). Результати. З’ясовано, що превалююча частка респондентів володіє середнім рівнем самооцінки, що є нормотиповим рівнем її адекватності. Констатовано єдиний прямий зв’язок між орієнтацією на владу з умінням встановлювати контакти (R = .176; p = .043). Єдиний обернений кореляційний зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе (R = -.252; p = .003) дав підстави констатувати, що зі збільшенням уваги до своєї персони молоді люди втрачають у досягненні успіху. Порівнянням параметрів соціальної активності між чоловічою (група 1) і жіночою (група 2) вибірками з’ясовано єдину перевагу групи 2 за параметром “орієнтація на працю” (U = 1603.500; p = .012). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що на молодих людей мають достовірний вплив думки значущих інших, які стосуються ї хньої особистості. Зазначено, що зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе демонструє самоактуалізаційні прагнення молоді з метою впливу на глобальні соціальні процеси. Висловлено застереження, що за цим може також ховатися прагматична складова з гедоністичними патернами поведінки. Пояснено, що жіноча вибірка більшою мірою орієнтована на процес і повсякденні обов’язки, що й зумови - ло достовірну відмінність за параметром “орієнтація на працю”. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і можуть представляти інтерес для всіх, хто працює з молоддю. Обґрунтовано, що рівень самооцінки впливає на параметри й орієнтацію соціальної активності.Item PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE BODY IMAGE OF MIDDLE-AGED WOMEN IN ORGANIZATION OF INTERPERSONAL INTERACTION(2024) Duisenbayeva, A.; Kariyev, A.; Baimoldina, L.; Issayeva, Z.; Дуйсенбаєва, A.; Карієв, A.; Бай; Ісаєва, Ж.The aim of the research is to identify psycho- logical characteristics of the body image of mid- dle-aged women in organization of interpersonal interaction. Methods. The research involved mid- dle-aged women of 30–43 years (n = 221). The de- scriptive frequency characteristics of the sample: M = 36.72; SD = ±6.71; Me = 37.00; Mo = 35.00. Valid and reliable questionnaires were used: “The Multidimensional Body-Self Relations Question- naire” (MBSRQ) (Cash, 2017); “The Body Image Questionnaire” (BIQ) (Skugarevskiy & Sivukha, 2006), “The Body Assessment” (BA) (Harris, 1969). “Fundamental Interpersonal Relationships Orientation–Behavior” (FIRO–B) (Schutz, 1959), “Diagnostics of Interpersonal Relationships” (DIR) (Leary, 1956). Retrospective analysis and generalization of scientific data on the research subject were used. The collected theoretical in- formation and empirical data were substantiated, explained and systematized. Results. It was found that the parameter “average value of satisfaction with body parts” (AVSBP) with the largest num- ber of significant correlations (three) – with au- thoritarianism (AT), egoism (EG) and aggressive- ness (AG) – is the most dependent parameter of the body image in the octant dimensions of the psychogram. The authoritarian type is the most dependent type of interpersonal interaction. It was established that the parameter “average val- ue of satisfaction with body parts” (AVSBP) with the largest number of significant correlations (two) – with inclusion (Iw) and control (Ce) – is the most dependent parameter of the body image in the dimensions of the parameters of interper- sonal interaction. Control (Ce) with three inverse significant correlations – with “health status as- sessment” (HSA), “average value of satisfaction with body parts” (AVSBP) and “average value of concern about overweight” (AVCO) – is the most dependent parameter of interpersonal interac- tion. Discussion and conclusions. Middle-aged women assess their health status quite highly and demonstrate concern about their appearance. This category of women seldom tries to disguise their weight, mainly having moderate and, to a lesser extent, low satisfaction with their body parts. The vast majority of middle-aged female re- spondents have an inadequate perception of their body which is a strong argument for dissatisfac- tion with their body. The hypothesis is confirmed, i.e. the correlation between middle-aged women’s satisfaction with their body and certain indicators of interpersonal interaction was established. The obtained results can be used for conducting more large-scale research on identifying factors of interpersonal interaction in other areas of psychology. Метою дослідження є виявлення психологічних особливостей образу власного тіла жінок середнього віку в організації міжособистісної взаємодії. Методи. У дослідженні взяли участь представниці жіночої статі середнього віку, від 30 до 43 років (n = 221). Описові частотні характеристика вибіркової сукупності: M = 36.72; SD = ±6.71; Me = 37.00; Mo = 35.00. Застосовано валідні й надійні опитувальники: “Багатомірний опитувальник іміджу власного тіла” (БОІВТ) (Cash, 2017); “Опитувальник образу власного тіла” (ООВТ) (Скугаревский, Сивуха, 2006), “Оцінка фігури” (ОФ) (Harris, 1969). “Фундаментальні міжособистісні від- носини Орієнтація–Поведінка” (ФМВО–П) (Schutz, 1959), “Діагностика міжособистісних відносин” (ДМВ) (Leary, 1956). Використано ретроспективне аналізування й узагальнення наукових відомостей досліджуваної проблеми, обґрунтування, пояснення й систематизацію отриманих теоретичних відомостей та емпіричних даних. Результати. З’ясовано, що найбільш залежним параметром образу власного тіла у вимірах октант психограми є параметр “середнє значення задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ), який має найбільше достовірних зв’язків (три) – з авторитарністю (АВ), егоїстичністю (ЕГ) й агресивністю (АС). Найбільш залежним типом міжособистісної взаємодії є авторитарний тип. Зафіксовано, що найбільш залежним параметром образу власного тіла у вимірах параметрів міжособистісної взаємодії є “середнє значення задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ), який має найбільше (два) достовірних зв’язки – з включеністю (Iw) і контролем (Се). Найбільш залежним параметром міжособистісної взаємодії є контроль (Се), який має три обернені достовірні зв’язки з “оцінкою стану здоров’я” (ОСЗ), “середнім значенням задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ) й “cереднім значенням занепокоєння надмірною вагою” (СЗНВ). Дискусія і висновки. Жінки середнього віку досить високо оцінюють стан свого здоров’я, демонструють стурбованість власною зовнішністю. При цьому ця категорія жінок не завжди намагається маскувати свою вагу, маючи помірну й меншою мірою низьку задоволеність частинами власного тіла. Превалююча кількість респонденток жіночої вибірки середнього віку має неадекватне сприйняття власного тіла, що є вагомим аргументом незадоволеності своїм тілом. Гіпотезу підтверджено, тобто з’ясовано взаємозв’язок між задоволеністю власним тілом у жінок середнього віку та окремими показниками міжособистісної взаємодії. Отримані результати можуть бути використані для проведення більш масштабних досліджень у галузі з’ясування чинників міжособистісної взаємодії в інших галузях психології.