Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
Search Results
Item SUBJECTIVE WELL-BEING AND ANXIETY LEVEL DURING THE COVID-2019 CRISIS: STUDY IN UKRAINIAN ADOLESCENCE(2021) Orap, M. O.; Akimova, N. V.; Kalba, Ya. Ye.; Орап, М. О.; Акімова, Н. В.; Кальба, Я. Є.The global pandemia and introduced quarantine provides completely new social conditions that affect the mental health of people. The influence of trait and state anxiety on people with different levels of subjective well-being in quarantine remains unexplored. Method: We used the PERMA-Profiler (J. Butler, M. Kern) technique to diagnose the overall level of subjective well-being and its components. The STAI method (С. Spielberger) was also used to study the level of respondent’s trait and state anxiety. Results: It was found that the overall level of life satisfaction is significantly negatively correlated with the level of trait anxiety (r = - .25). The level of state anxiety was unex- pectedly lower at the beginning of quarantine (43.95 ± 3.90), than one month later (48.50 ± 5.08). Qualitative analysis has led to the conclusion that in adolescence this is due to a lack of awareness of the dangers of a pandemic and the general attitude to quarantine as a holiday and vacation. There was an inverse relationship between anxiety and positive emotions before the quarantine, but under quarantine, positive emotions lost their potential to contain anxiety, and correlations were insignificant, so even positive events under quarantine could not reduce COVID-19 anxiety. However, the general level of subjective well-being of Ukrainian youth does not correlate with the level of anxiety and has not changed significantly during the first months of the quarantine. Conclusions: The concept of subjective well-being of Ukrainian youth is based primarily on subjective indicators of positive emotions and meanings and much less depends on more objective criteria, such as health, engagement and accomplishment. It was found that during the first month of the quarantine, the level of state anxiety did not affect the experience of subjective well-being by Ukrainian adolescence. Пандемія та запроваджений карантин створили цілком нові соціальні умови, котрі впливають на стан психічного здоров’я людей. Недослідженою залишається особистісна і ситуативна тривожність осіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М. Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використано методику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідження рівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальний рівень задоволення життям значуще негативно корелює з рівнем загальної (особистісної) тривож- ності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативної тривожності є неочікувано статистично нижчим на початку карантину (43.95±3.90), ніж через місяць після (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогу констатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальним ставленням до карантину, як до відпочинку і канікул. З’ясовано, що причинами ситуативної тривожності на початку карантину було переважно обмежене спілкування, страх за здоров’я та обмежена мобільність. Звернуто увагу, що до початку карантину існувала обернена залежність між рівнем тривожності та позитивними емоціями, але через місяць карантину позитивні емоції втратили свій потенціал щодо стримування рівня тривожності. Констатовано, що встановлені кореляції є неістотними, навіть позитивні події в умовах карантину не здатні знижувати рівень тривожності щодо COVID-19. Встановлено, що загальний рівень суб’єктивного благополуччя українського юнацтва не корелює з рівнем тривожності та істотно не змінився за перші місяці запровадженого карантину. Висновки. З’ясовано, що благополуччя української молоді ґрунтується насамперед на суб’єктивних показниках позитивних емоцій, і значно менше залежить від більш об’єктивних критеріїв, таких як стан здоров’я, залученість та досягнення. Було встановлено, що впродовж першого місяця запровадженого карантину рівень ситуативної тривож- ності не вплинув на переживання суб’єктивного благополуччя українськими юнаками і юнками.Item THE RESEARCH OF THE ECONOMIC ATTITUDES OF UKRAINIAN YOUTH: THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS(2021) Orap, M. O.; Kolba, Ya. Ye.; Орап, М. О.; Кольба, Я. Є.The article is a theoretical-empirical research of the economic attitudes of Ukrainian students. Theoretical analysis has allowed the authors to outline a conceptual research scope under the framework of behavioral economics, which regards economic attitudes as one of the types of social attitudes in the dispositional structure of personality. The purpose of the research is to conduct an empirical research of the features and patterns of economic attitudes of the student community; to consider a layered organization of economic attitudes and partial elements of factor ideas; to analyze correlation relationships between economic attitudes and indices of students’ economic status (the actual level of revenues and expenses). Research methods. The research and analysis of the features of economic attitudes of students have relied on O. Deineka and K. Zabielina survey for express diagnostics of the economic attitudes of young people. It has allowed the authors to characterize the scope of economic attitudes of a man in a holistic way, taking into account different spheres of economic behavior and socio-economic roles. Results. Based on quantitative and qualitative data processing, the research has established that the general level of economic attitudes of a study sample is above average. It has been found out that students’ assessment of their financial situation as sufficient/insufficient does not depend on actual cash security but closely correlates with an overall index of economic attitudes (r = .310; p ≤ .001). This fact proves that not a sum of money, but the very subjective assessment of its amount as sufficient/insufficient is instrumental in the attitude towards economic issues. The most significant factors influencing the economic attitudes of youth are the factors of “economic orientation activity” and “economic planning and financial optimism”. Conclusions. Thus, a positive attitude to economic issues is peculiar to those students who strive to be financially aware, be in the loop of economic and financial life in a country and predict their financial situation and economic prospects. Стаття представляє теоретико-емпіричне дослідження економічних атитюдів українських студентів. Теоретичне аналізування дало змогу означити концептуальне поле дослідження в межах поведінкової економіки, що розглядає економічні атитюди як один з видів соціальних атитюдів у диспозиційній структурі особистості. Метою дослідження є емпірично дослідити особливості та закономірності економічних атитюдів студентства; розглянути рівневу організацію економічних атитюдів та парціальні частки факторних представлень; проаналізувати кореляційні взаємозв’язки економічних атитюдів з показниками економічного становища студентів (реальним рівнем економічних доходів та витрат). Методи дослідження. Вивчення та аналіз особливостей економічних атитюдів студентської молоді проводились за питальником експрес-діагностики економічних атитюдів молоді О. Дейнеки іК. Забєліної, що дало змогу комплексно охарактеризувати поле економічних атитюдів людини, враховуючи різні сфери економічної поведінки та соціально-економічних ролей. Результати. На основі кількісної та якісної обробки даних встановлено, що загальний рівень економічних атитюдів у дослідженій вибірці вищий середнього. Досліджено, що оцінювання студентами власного фінансового стану як достатнього/недостатнього не залежить від реального грошового забезпечення, але тісно корелює із загальним показником економічних атитюдів (r = .310; p≤ .001). Це свідчить про те, що провідну роль у ставленні до економічних питань відіграє не кількість грошей, а саме суб’єктивне оцінювання їх кількості як достатньої/недостатньої. Найбільш значущими факторами, що впливають на економічні атитюди молоді, виявились фактори “орієнтувальної активності в економіці”та “економічного планування і фінансового оптимізму”. Висновки. Таким чином, позитивне ставлення до економічних питань характерне для тих студентів, котрі намагаються бути фінансово обізнаним, бути в курсі подій економічного і фінансового життя в країні та прогнозують власне фінансове становище та економічні перспективи.