Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item RELATIONSHIP BETWEEN COPING BEHAVIOR AND STUDENTS’ PERCEPTIONS OF THE PASSAGE OF TIME(2023) Plokhikh, V. V.; Плохіх, В. В.Despite the significant increase in academic load and the general complication of daily life, a modern student should be able to overcome stressful situations and complete tasks on time. The study’s purpose was to empirically determine the basis and features for the distinctive correlations between the students’ perceptions of time passing and the selection of coping behavior options. Methods. The study included 139 university students as participants. The empirical study applied the following standardized test methods: “Coping behavior in stressful situations”, the scale “Competence in time” from the Personality Self-Actualization Test, the “Scale of experiencing time”, and the Freiburg Personality Inventory (form B). For statistical data processing, cluster analysis, Spearman’s correlation analysis, and the Mann-Whitney U-test were used. Results. Competence in time in the group was related to group perceptions of time flow as quick (rs=-.188; p=.027), limited (rs=-.265; p=.002), and – at the trend level – as filled (rs=.143; p=.093) and diverse (rs=.157; p=.064). Using cluster analysis, subgroups 1 (n=64) and 2 (n=75) in the group were distinguished. The advantages of Subgroup 1 over Subgroup 2 in terms of time competence (U=172.00; p<.001) and balance (U=708.00; p<.001) were established. Subgroup 1 subjects were more focused on avoidance (U=1811.00; p=.013) and distraction (U=1861.00; p=.022) coping, while Subgroup 2 subjects were more focused on the emotional response to stress (U=1120.00; p<.001). It was discovered that subjects in Subgroup 2 had relatively stronger perceptions of time limited (U=1762.00; p=.006) and fragmented (U=1983.50; p=.073). In a group, task-oriented coping was associated with perceptions of time passing as quick (rs=.183; p=.031), filled (rs=.361; p<.001), pleasant (rs=.182; p=.032), diverse (rs=.175; p=.040), and organized (rs=.296; p<.001); emotion-oriented coping was associated with perceptions of time passing as quick (rs=.208; p=.014), jumpy (rs=.256; p=.002), fragmented (rs=.222; p=.009), and limited (rs=.182; p=.032). Conclusions. The subjects’ comprehensive positive perception of the present moment (as filled, limitless, and slow-flowing) was associated with preferring consciously managed, acceptable in a stressful situation coping behavior options. Students’ emotionally oriented coping behavior was directly related to problematic personality traits and perceptions of fragmentation and disintegration of the passage of time. The insufficient integrity of the personal experience that was being formed, related to the perceptions of the passage of time as filled, pleasant, diverse, organized, but also fleeting, limited students’ use of coping focused on solving tasks in stressful situations. Сучасний студент усупереч суттєвому підвищенню навчального навантаження та загальному ускладненню життєдіяльності повинен бути здатним до долання стресових ситуацій і своєчасного виконання завдань. Метою дослідження є емпіричне визначення підґрунтя та особливостей для характерних зв’язків виборів варіантів копінг-поведінки з переживаннями плину часу у студентів. Методи. Досліджуваними були 139 студентів університету. В емпіричному дослідженні використовувалися такі стандартизовані тестові методики: “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях”; шкала “Компетент- ність у часі” з тесту самоактуалізації особистості; “Шкала переживання часу”; Фрайбургський особистісний опитувальник (форма В). Для статистичної обробки даних застосовано кластерний аналіз, кореляційний аналіз за Спірменом, U-критерій Манна-Уїтні. Результати. Компетентність у часі в групі пов’язана з переживаннями плину часу як швидкого (rs=-.188; p=.027), обмеженого (rs=-.265; p=.002), і на рівні тенденції – як цільного (rs=.143; p=.093) і різноманітного (rs=.157; p=.064). З використанням кластерного аналізу в групі було виділено підгрупу 1 (n=64) і підгрупу 2 (n=75). Встановлено переваги підгрупи 1 над підгрупою 2 за показниками компетентності у часі (U=172.00; p<.001) та врівноваженості (U=708.00; p<.001). У підгрупі 1 досліджувані порівняно більше орієнтовані на копінги уникнення (U=1811.00; p=.013) та відволікання (U=1861.00; p=.022), а в підгрупі 2 – на емоційне реагування в стресі (U=1120.00; p<.001). Було встановлено, що в досліджуваних підгрупи 2 порівняно сильніші переживання часу як обмеженого (U=1762.00; p=.006) і як роздробленого (U=1983.50; p=.073). У групі копінг, орієнтований на вирішення завдання, корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.183; p=.031), наповненого (rs=.361; p<.001), приємного (rs=.182; p=.032), різноманітного (rs=.175; p=.040), організованого (rs=.296; p<.001); копінг, орієнтований на емоції, корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.208; p=.014), стрибкоподібного (rs=.256; p=.002), роздробленого (rs=.222; p=.009), обмеженого (rs=.182; p=.032). Висновки. Повноцінне позитивне переживання досліджуваними моменту теперішнього (як цільного, безмежного, повільно плинного) пов’язане з наданням переваги свідомо керованим, прийнятним у стресовій ситуації варіантам копінг-поведінки. Емоційно зорієнтована копінг-поведінка студентів прямо корелює з проблемними особливостями особистості та з пережи- ваннями фрагментації, розпаду плину часу. Застосування студентами копінгу, орієнтованого на вирішення завдань у стресових ситуаціях, обмежується недостатньою цілісністю особистого досвіду, що формується, пов’язане з переживаннями плину часу як наповненого, приємного, різноманітного, організованого, але й швидкоплинного.Item LIMITATION OF PSYCHOLOGICAL DEFENSE ON THE FORMATION OF STUDENTS’ TIME PERSPECTIVE(2022) Plokhikh, V. V.; Плохіх, В. В.The purpose of the research is to determine the peculiarities of the formation of students’ time perspective of life given the intensity of the systematic application of various psychological defense mechanisms. Methods. 42 students participated in the research. Standardized test methods were used to collect empirical data. Cluster analysis, correlation analysis, and Mann-Whitney U-test contributed to the quantitative processing of empirical material. Results. It was found that students with a low tolerance for stress in terms of balance (U= 137.00; p=.049) and self-control (U=.001; p<.001) are more prone to systematic actualization of the psychological defense of substitution, regression, and rationalization. It is determined that the systematic use of psychological defense in students is associated with temporal orientations as follows: substitution correlates with the past negative (Rs=.331; p=.033), fatalistic present (Rs=.309; p=.046), and future (Rs=-.314; p=.043); regression correlates with the past negative (Rs=.387; p=.011), present fatalistic (Rs=.374; p=.015), present hedonistic (Rs=.422; p=.005), and future (Rs=- .376; p=.014); rationalization correlates with the future (Rs=.444; p=.003). There were also direct links between the denial of reality and the present hedonistic (Rs=.485; p=.001) with protective compensation and the fatalistic present (Rs=.456; p=.002). The findings indicate that the study group lacks connections between temporal competence and the use of psychological defense mechanisms. At the same time, temporal competence is inversely related to students’ orientation on the past negative (Rs=-.325; p=.036). Conclusions. Students’ systematic application of the psychological defense of substitution, regression, denial, and compensation is associated with time orientations on the past negative, present hedonistic, fatalism and shiftlessness toward current efforts in building the future. Students’ active use of protective rationalization corresponds to their natural orientation toward the future. However, it does not contribute to the complete of the components of the psychological time structure. Students’ systematic application of psychological defense mechanisms is not in line with their temporal competence. Метою дослідження є визначення особливостей формування часової перспективи життєдіяльності в студентів у зв’язку з інтенсивністю систематич- ного застосування різноманітних психологічних захистів. Методи. У дослідженні взяли участь 42 студенти. Для збору емпіричних даних викорис- товувалися стандартизовані тестові методики. Для кількісної обробки емпіричного матеріалу було застосовано кластерний аналіз, кореляційний ана- ліз, U-критерій Манна-Уітні. Результати. Встанов- лено, що студенти зі зниженою стресостійкістю за показниками врівноваженості (U=137.00; p=.049) та самоконтролю (U=.001; p<.001) більше схильні до систематичної актуалізації психологічних захи- стів заміщення, регресії, раціоналізації. Визна- чено, що у студентів систематичне застосування психологічних захистів пов’язане з часовими орієнтаціями наступним чином: заміщення корелює з негативним минулим (Rs=.331; p=.033), фаталістичним теперішнім (Rs=.309; p=.046), майбутнім (Rs=-.314; p=.043); регресія корелює з негативним минулим (Rs=.387; p=.011), фаталістичним теперіш- нім (Rs=.374; p=.015), гедоністичним теперішнім (Rs=.422; p=.005), майбутнім (Rs=-.376; p=.014); раці- оналізація корелює з майбутнім (Rs=.444; p=.003). Також встановлені прямі зв’язки заперечення реальності з гедоністичним теперішнім (Rs=.485; p=.001) та захисної компенсації з фаталістичним теперішнім (Rs=.456; p=.002). Результати свідчать про відсутність в групі досліджуваних зв’язків ком- петентності у часі з застосуванням психологічних захистів. При цьому компетентність у часі обер- нено пов’язана з орієнтацією студентів на нега- тивне минуле (Rs=-.325; p=.036). Висновки. Систе- матичне застосування студентами психологічних захистів заміщення, регресії, заперечення та ком- пенсації пов’язане з часовими орієнтаціями на негативне минуле, гедоністичне теперішнє, фата- лізм і безініціативність щодо актуальних зусиль в побудові майбутнього. Активне використання студентами захисної раціоналізації відповідає їх природній орієнтації на майбутнє, але не сприяє повноцінному єднанню складових структури психологічного часу. Систематичне застосування студентами психологічних захистів не узгоджується з їх компетентністю у часі.