Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
Search Results
Item ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ ФІЗИЧНОГО Я У ОСІБ ІЗ РОЗЛАДАМИ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ(2019) Щербак, Т. І.; Shcherbak, Т. І.Мета. Метою дослідження є теоретичне вивчення та емпіричне дослідження психологічних особливостей образу фізичного Я у осіб із розладами харчової поведінки. Методи. Дослідження проводилося на базі Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Дослідженням було охоплено 163 студенти Інституту педагогіки і психології. З метою емпіричного дослідження психологічних особливостей образу фізичного Я у осіб із розладами харчової поведінки нами були використані такі психодіагностичні методики: 1) методика дослідження самоставлення до образу Фізичного Я (А. Г. Черкашина); 2) опитувальник образу власного тіла (О. А. Скугаревський та С. В. Сивуха); 3) шкала оцінки харчової поведінки (англ. Eating Disorder Inventory, скор. EDI) (D. M. Garner, M. P. Olmstead, J. P. Polivy); 4) ЕАТ-26; 5) методика Дембо-Рубінштейн (модифікація Прихожан). Результати. За результатами емпіричного дослідження можемо констатувати, що серед обраної нами загальної вибірки майже кожна десята особа належить до категорії осіб з розладами харчової поведінки. В межах дослідження аспектів фізичного образу Я останніх, з’ясовано, що: більшість студентів на низькому рівні оцінюють свої анатомічні (обличчя в цілому, фігура, ноги, руки), функціональні (витривалість, сила, гнучкість, швидкість та спритність) та соціальні характеристики (одяг, аксесуари і косметика), відтак за цими параметрами фізичний образ Я постає негативним. Досліджені із розладами харчової поведінки мають дуже високий рівень домагань та низький рівень самооцінки, зокрема таких характеристик як зовнішність і фігура. Тобто вони не задоволені собою і прагнуть досягти ідеалу фізичного образу Я. Висновки. Негативний образ фізичного Я сприяє появі дисфункціональних переконань щодо ваги і форми тіла. Неприйняття своєї зовнішності, негативна оцінка фігури і ваги штовхає до пошуку різних способів реконструкції власного тіла, які найчастіше приносять шкоду фізичному та психічному здоров’ю. Порушення образу фізичного Я підвищує ризик появи анорексичної та булімічної патології. Purpose. The purpose of the paper is the theoretical and empirical research of the psychological features of the physical self image of the persons with eating disorders. Methods. The research has been conducted on the basis of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko. The study involved 163 students of the Institute of Pedagogy and Psychology. For the purpose of empirical research of psychological features of the physical self image of the persons with eating disorders, we have used the following psychodiagnostic methods: 1) the method of research of self-attitude to the physical self-image (A. G. Cherkashin); 2) questionnaire of body image (A. A. Skugarevsky and S. V. Sivukha); 3) Eating Disorder Inventory (EDI) (D. M. Garner, M. P. Olmstead, J. P. Polivy); 4) EAT-26; 5) Dembo-Rubinstein technique (modifcation of Prychozhan). Results. According to the empirical research, we can state that among the selected sample, almost every tenth person belongs to the category of persons with eating disorders. It has been found in the research that: most students evaluate their anatomical (face, fgure, legs, arms), functional (endurance, strength, flexibility, speed and agility) and social characteristics (clothing, accessories and cosmetics) at low level. Therefore, the physical self-image appeared as negative by these parameters. Respondents with eating disorders had a very high level of harassment and low self-esteem, including appearance and fgure. That is, they were not satisfed with themselves and sought to achieve the ideal of the physical self- image. Conclusions. Negative physical self-image contributes to the appearance of dysfunctional beliefs about weight and body shape. The rejection of one’s appearance, negative evaluation of body and weight, pushes to fnd different ways to reconstruct one’s own body, which most often bring harm to physical and mental health.Item ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОРУШЕННЯ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ У ЖІНОК(2019) Ковальчук, З. Я.; Kovalchuk, Z. Ya.Мета. З’ясувати психологічні аспекти порушення харчової поведінки та емпірично дослідити ці особливості у жінок з харчовими адикціями. У статті описано особливості харчової поведінки у жінок та її порушень, які пов’язані із ціннісним ставленням до їжі та її вживання, стереотипом харчування у звичних умовах та у ситуаціях стресу, орієнтація на образ власного тіла та іяльність щодо її формування. Основними її порушеннями вважають нервову (невротичну, психогенну) анорексію та нервову (невротичну, психогенну) булімію. Обидва розлади характеризуються спільними ознаками: домінування проблеми власної ваги; спотворення образу власного тіла; зміна цінності харчування в ієрархії цінностей. Методи. В частині емпіричного дослідження статті автором були використані наступні методики: індивідуально-типологічний опитувальник Л.М. Собчика (ІТО); опитувальник cамоставлення В.В. Століна; методика «Хто я?» М. Куна та Т. Макпартленда; опитувальник «Чи є у мене залежність від їжі?». Результати. Психологічними особливостями осіб з порушенням харчової поведінки є занижена самооцінка, домінування депресивного настрою, істеричні прояви, схильність до самотності, підвищена вимогливість до себе та інших у поєднанні з егоїзмом, відстороненість від колективу, фіксація на необхідності приховувати підвищений потяг до їжі від навколишніх, тенденція до накопичення, перфекціонізм, компенсація нестачі в одній сфері досягненнями в іншій тощо. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що «Я-концепція» харчового адикта є дифузною, недостатньо диференційованою. Залежна особа нездатна спокійно та з гідністю визнати факт своєї недосконалості, прийняти те, що її реальне «Я» відрізняється від ідеального. Жінки з порушенням харчової поведінки недостатньо добре розуміють власну систему цінностей, робота зі співставленням цінностей у них порушена, на перші місця виходять псевдоцінності та якості головної псевдоцінності – агентзалежності. Для узалежненого від їжі агентом залежності є їжа. Висновки. Внаслідок здійсненого кореляційного аналізу дослідження виявлено низку значимих кореляцій: позитивні зв’язки лабільності з самоінтересом, самовпевненістю; самозвинувачення зі шкалою залежність; тривожність із залежністю. Виявлено обернено пропорційні зв’язки віку респондента із самозвинуваченням; залежністю із аутосимпатією, уявленням про ставлення інших до себе, самовпевненістю, саморозумінням, самокеруванням; шкали самоприйняттям із залежністю, самокеруванням; шкали спонтанність із залежністю; шкали агравація із моінтересом. Низький рівень диференційованості ідентичностей досліджуваних може вказувати на кризу ідентичності, замкнутість, тривожність, невпевненість, труднощі у контролі. Щодо фізичного Я (фізичні дані та зовнішність), то в самоописах залежних вони «неприємні», «непривабливі». Більшість занять, інтересів, захоплень, діяльності пов’язані з їжею, її прийомом та пасивним відпочинком. The purpose of the article is to fnd out the psychological aspects of eating disorders and to empirically investigate these features in women with food addiction. The article describes the peculiarities of women’s eating behavior and its disorders, which are related to the value attitude to food and its consumption, the stereotype of eating in habitual and stressful situations, orientation to the image of one's body and activities for its formation. Its main violations are nervous (neurotic, psychogenic) anorexia and nervous (neurotic, psychogenic) bulimia. Both disorders are characterized by common signs: dominance of the problem of own weight; distortion of the image of one’s body; change in nutrition value in the value hierarchy. Methods. In the part of the empirical study of the article the author used the following techniques: individual typological questionnaire L. M. Sobchik (ITQ); self-questioning questionnaire Stolin; “Who am I?” methodology by M. Kuhn and T. MacPartland; questionnaire “Do I have a food addiction?” Results. Psychological features of persons with eating disorders are low self-esteem, dominance of depressed mood, hysterical manifestations, a tendency to loneliness, increased demand for self and others in combination with selfshness, detachment from the collective,fxation on the need to hide their tendencies to accumulation, perfectionism, compensation for lack in one area of achievement in another, and so on. According to the results of empirical research, the “self-concept” of food addiction is diffuse, insuffciently differentiated. The dependent person is unable to calmly and with dignity acknowledge the fact of his imperfection, to accept that his real “self” is different from the ideal. Individuals with eating disorders do not have a good understanding of their own value system, work with the mapping of values is impaired, and pseudo-values and qualities of the main pseudo-value - agent of dependence. For a food addict, the addictive agent is food. Conclusions. Correlation analysis of the study revealed a number of signifcant correlations: positive links of lability with self-interest, self-confdence; self-blame with an addiction scale; anxiety with addiction. Negative associations of the respondent’s age with self-blame were identifed; dependence on autosympathy, self-esteem, self-confdence, self-understanding, self-management; self-acceptance scales with addiction, self-management; the scale of spontaneity with addiction; self-interest agitation scales. The low level of differentiation of identities of the subjects may indicate a crisis of identity, seclusion, anxiety, uncertainty, diffculties in control. As for the physical self (physical data and appearance), in the self-descriptions of the addicts they are “unpleasant”, “unattractive”. Most activities, interests, hobbies, activities are related to food, its intake and a rest (“well-cooked”, “television lover”).