Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
10 results
Search Results
Item ADAPTABILITY TO STRESS IN STUDENT YOUTH AT DIFFERENT STAGES OF THE RUSSIAN-UKRAINIAN MILITARY CONFLICT(2024) Hrabovska, S.; Partyko, T.; Stelmashchuk, K.; Грабовська, С.; Партико, Т.; Стельмащук, Х.The aim of the study is to identify the peculiarities of resilience in master’s students in the conditions of military conflict and to determine the influence of adaptive capacity on psychological well-being. Methods. The research uses the methodology of adaptability to stress by V. Rozov (2005) and psychological well-being by C. Riff. The mathematical and statistical data processing methods are the following: Cronbach’s (α), Scheffe Test, Pearson’s coefficient (R), rotation of factors by the Varimax normalized, standardized regression coefficient. Results. It was identified that individual qualities responsible for students’ adaptation to stress are grouped in different structures at different stages of the war. The role of individual components in the structure of adaptive capacity to stress is changing. The most important integrator of adaptive resources at all stages of war is the somatic regulation ability. At the stage of hybrid warfare, it is the adaptability of thinking, at the beginning of the full-scale invasion, it is optimism, one year after the beginning of full-scale hostilities – management of one’s psychophysiological state. At all stages of the war, an important factor in the psychological well-being of master’s students was the social support they received from their community. At the beginning of the full-scale war, somatic regulation also plays a significant role, and a year later – the ability to determine one’s life priorities. There was no influence of optimism and the ability to manage sleep on the psychological well- being of master’s students, but it was found that there is a close relationship between optimism and psychological well-being. Discussion and conclusions. It was empirically substantiated that the content of the structure of adaptive capacity to stress in master’s students is different at different stages of the war. At all stages, the adaptive core was somatic regulation, which was combined with adaptive thinking during a hybrid war, with optimism at the beginning of the full-scale war, and with the management of psychophysiological states a year later. It was proved that at different stages of the war, the psychological well-being of master’s students depended on the social support, which was combined with the positive influence of adaptive thinking, self-confidence, time management and a negative impact of somatic regulation and management of one’s own psychophysiological states during the hybrid war; in the first months of the full-scale war, it was combined with a positive influence of time management, somatic regulation and a negative impact of adaptive thinking; a year later it was combined with a positive influence of time management, self-confidence, a negative impact of management of psychophysiological states and a contradictory effect of somatic regulation. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей адаптивності до стресу в студентів-магістрантів в умовах воєнного конфлікту і з’ясуванні впливу адаптаційної здатності на психологічне благополуччя. Методи. У дослідженні використано методики адаптивної здатності до стресу В. Розова (2005) та психологічного благополуччя (Ryff, Keyes, 1995). Методи математико-статистичного опрацювання даних: Кронбаха (α), тест Шеффе коефіцієнт Пірсона (R), обертання факторів за нормалізованим Варімакс, стандартизовані коефіцієнти регресії. Результати. З’ясовано, що індивідуальні властивості, які забезпечують адаптацію студентів до стресу, на різних етапах війни об’єднуються в різні структури. Змінюється роль окремих компонентів у структурі адаптаційної здатності до стресу. Найвагомішим інтегратором адаптаційних ресурсів на всіх етапах війни є здатність до соматичної регуляції. На етапі гібридної війни – це також адаптивність мислення, на початку повномасштабної війни – оптимістичність, один рік після початку повномасштабних воєнних дій – управління психофізіологічним станом. На всіх етапах війни важливим чинником психологічного благополуччя студентів-магістрантів була соціальна підтримка, яку вони отримували від оточення. На початку повномасштабної війни значну роль відігравала також здатність до соматичної регуляції, через рік – вміння визначати свої життєві пріоритети. Не виявлено впливу оптимістичності та здатності управляти сном на психологічне благополуччя студентів-магістрантів, проте встановлено, що між оптимістичністю та психологічним благополуччям існує тісний взаємозв’язок. Дискусія і висновки. Емпірично обґрунтовано, що на різних етапах війни змістове наповнення структури адаптаційної здатності до стресу в студентів-магістрантів різне. Адаптаційним стрижнем на всіх етапах була соматична регуляція, яка під час гібридної війни поєднувалася з адаптивністю мислення, на початку повномасштабної – з оптимістичністю, через рік – з управлінням психофізіологічними станами. Доведено, що на різних етапах війни психологічне благополуччя студентів-магістрантів залежало від отриманої соціальної підтримки, яка під час гібридної війни поєднувалася з позитивним впливом адаптивності мислення, впевненості у собі, самоорганізацією часу життя та негативним – соматичної регуляції, управління своїми психофізіологічними станами; у перші місяці повномасштабної війни – з позитивним впливом самоорганізації часу життя, соматичної регуляції та негативним – адаптивності мислення; через рік – з позитивним впливом самоорганізації часу життя, впевненості в собі, негативним – управління психофізіологічними станами та суперечливим впливом соматичної регуляції.Item THEORETICAL AND METHODOLOGICAL MODEL OF DOWNSHIFTING AS AN ALTERNATIVE RESOURCE OF SELF-REALIZATION OF A SUCCESSFUL PERSON IN DIMENSIONS OF SOCIAL TRANSFORMATIONS(2023) Козьменко, О.; Михайлюк, В.; Чернецька-Білецька, Н.; Kozmenko, O.; Mykhailiuk, V.; Chernetska-Biletska, N.Метою дослідження є побудова теоретико-методологічної моделі, аналізування, систематизація та узагальнення феномену дауншифтингу як альтернативного ресурсу самореалізації людини в умовах сучасного суспільства. Методи. Методологію дослідження склало тлумачення дауншифтингу як повторного досягнення успіху у змінених умовах з урахуванням більшої кількості важливих умов і чинників. Результати. Обґрунтовано, що ставлення до дауншифтерів є неоднозначним і викликає багато дискусій, але, важливо те, що людина, яка наважилася змінити спосіб життя, відчуває себе щасливою й самореалізованою, що і є проявом успіху. З’ясовано, що важкі часи, які переживає сучасне покоління, перманентні реформи, пандемія COVID-19, потім активні бойові дії на території України, нестабільна економічна та політична обстановка є випробуванням для суспільних та моральних цінностей і унікальною можливістю на переосмислення буття заради позитивних змін у майбутньому. Побудовано теоретико-методологічну модель дауншифтингу, яка складається з таких компонентів, як дефініції; мотиви; підходи; форми; типи людей, які обирають дауншифтинг і об’єднуючий компонент моделі – операціоналізація. Усі компоненти мають структурні елементи, які розкривають їхні основні змістові параметри. Проаналізовано сучасні дослідження окресленої проблеми. Сфокусовано увагу на такій формі дауншифтингу як автентичний український варіант. Серед типів дауншифтерів визначено представників нового руху – фріганів. Констатовано і дока- зано, що дауншифтинг є ресурсом самореалізації успішної людини, одним із варіантів виходу зі складної життєвої ситуації. Дискусія і висновки. Узагальнено, що результати дослідження мають значущі наукові факти у вимірах самореалізації особистості, розкриття її потенціалу, успішності людини у вимірах суспільних трансформацій. The purpose of the research is to build a theoretical and methodological model, analyse, systematize and generalize the phenomenon of downshifting as an alternative resource of a person’s self-realization in the conditions of modern society. Methods. The methodology of the research consists of the interpretation of downshifting as a re-achievement of success in changed situations, taking into account a greater number of important conditions and factors. Results. It is stated that the attitude towards downshifters is ambiguous and causes many discussions, but it is important to understand that a person who dared to change their lifestyle may feel happy and self-fulfilled. It means success for this person. It was found that the difficult periods experienced by the modern generation, permanent reforms, the COVID-19 pandemic, then the war on the territory of Ukraine, and the unstable economic and political situation are the testing for social and moral values and a unique opportunity to rethink existence for the sake of positive changes in the future. A theoretical and methodological model of downshifting, which consists of such components as definitions; drives; approaches; forms; the types of people who choose to downshift and the unifying component of the model is operationalization has been built. All components have structural elements that reveal their main content parameters. Modern studies of the outlined problem are analyzed. Attention is focused on such a form of downshifting as an authentic Ukrainian variant. Representatives of the new movement – freegans – have been identified among the types of downshifters. It has been stated and proven that downshifting is a resource for the self-realization of a successful person, one of the options for getting out of a difficult life situation. Discussion and conclusions. It is summarized that the results of the research have significant scientific facts in the dimensions of a person’s self-realization, revealing their potential, and the success of a person in the dimensions of social transformations.Item FUTURE PSYCHOLOGISTS’ DISPOSITIONAL PREDICTORS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING UNDER MARTIAL LAW(2023) Karpenko, Z. S.; Klympush, A. R.; Карпенко, З. С.; Климпуш, А. Р.The dispositional determination of the person’s psychological well-being in the context of emergencies was the focus of the article’s empirical investigation and theoretical justification. The purpose of the study was to clarify how, under martial law, the Big Five traits and the elements of a person’s psychological well-being correlate to one another. Methods: testing using M. Klimanska & I. Haletska’s (2019) Ukrainian adaptation of the short, five-factor TIPI-UKR questionnaire, S. Karskanova’s (2011) adaptation of “Scale of psychological well-being” by К. Ryff; survey; as well as descriptive statistics, factor analyses, correlation analyses, and structural interpretation of the data. Results. The empirical study’s entire sample comprised 48 female first-year Psychology students (the first group), 40 of them (83.3%, the second group) were extremely severely affected by the full-scale Russian invasion. In contrast to the second group, where the correlation was weaker and insufficient, extroversion was generally found to have a strong positive relationship with all aspects of psychological well-being. Yet, among the members of the second group, the value of openness to new experiences and a slightly lower level of conscientiousness was increasing. The Big Five traits’ factor analysis demonstrated the existence of integral personal dispositions that accounted for 64.55% of the variance in the factors affecting psychological well-being. Stability, which was a combination of conscientiousness, agreeableness, and emotional stability, was connected to an individual’s ability to transcend their own values, while plasticity, which was a combination of extroversion and openness to new experiences, was connected to the operational and instrumental equipment of the disposition. Conclusions. Extroversion and openness to new experiences (the general factor “plasticity”), which under the influence of chronic stress led to the structural restructuring of the individual’s adaptive resources, have been shown to be the most significant predictors of the psychological well-being of future psychologists in the conditions of martial law. присвячено емпіричному дослідженню й теоретичному обґрунтуванню диспозиційної детермінації психологічного благополуччя особи- стості в контексті надзвичайних ситуацій. Мета дослідження полягала в експлікації зв’язку між рисами Великої п’ятірки та складниками пси- хологічного благополуччя особистості в умовах воєнного стану. Методи: тестування за допомо- гою української адаптації короткого п’ятифак- торного опитувальника TIPI-UKR М. Кліманської та І. Галецької (2019), опитувальника “Шкали психологічного благополуччя” К. Ріфф в адаптації С. Карсканової (2011); анкетування; описова статистика, кореляційний та факторний аналізи; структурна інтерпретація даних. Результати. Загальну вибірку емпіричного дослідження склали 48 студенток першого курсу спеціальності “Психологія” (перша група), з яких на 40 осіб (83.3%, друга група) особливо негативно вплинуло повномасштабне російське вторгнення. Назагал підтверджено значущий позитивний зв’язок екстраверсії зі всіма складниками психологічного благополуччя, тоді як у другій групі він ослаблений та неповний. Натомість значення відкритості досвіду та дещо менше добросовісності у представниць другої групи зростає. Факторний аналіз рис Великої п’ятірки засвід- чив існування інтегральних особистісних диспозицій, що пояснюють 64.55% дисперсії змінних, котрі впливають на психологічне благополуччя, з яких стабільність (поєднання добросовісності, дружелюбності й емоційної стабільності) пов’язана з цін- нісно-цільовим трансцендуванням особистості, а пластичність (поєднання екстраверсії з відкри- тістю досвіду) – з її інструментально-операційним оснащенням. Висновки. Доведено, що найвагомішими предикторами психологічного благополуччя майбутніх психологів в умовах воєнного стану є екстраверсія та відкритість досвіду (генеральний фактор “пластичність”), які зумовлюють структурну перебудову адаптаційних ресурсів особистості під впливом хронічного стресу. Ключові слова:Item THE COMPONENT STRUCTURE OF JOB SATISFACTION OF MEDICAL WORKERS WITH DIFFERENT WORKING CONDITIONS(2021) Veldbrekht, O. O.; Bovdyr, O. S.; Samkova, O. M.; Вельдбрехт, О. О.; Бовдир, О. С.; Самкова, О. М.Nowadays, the profession is regarded as an important part of a person, which should promote his/her self-development, meet some social and existential needs. The purpose of the article is to cover the diagnostic scope of the job satisfaction questionary (JSQ) in indi- vidual counseling and monitoring of organizational space. Methods: it is presented an original tool with proven validity and reliability consisting of 38 items – job components (process, conditions of implementation, results) which render individual needs in profes- sional activity. It allows assessing the five components of satisfaction: the resourcefulness of working space, work organization, work & life balance, the social value of work, the space of professional self-realization. Qualitative analysis of individual items demonstrates fundamental motivators, frustrated needs, and “pain points” of employees. The research has analyzed diagnostic results of 104 representatives of medical professions who have 3-35 years of experience: 55 paramedics and emergency doctors, 26 employees of a private clinic, 23 volunteers. Results of the comparative analysis of groups show that, depending on working conditions, representatives of different teams are characterized by unlike components of job satisfaction. This uniqueness is the key to developing programs for social and psychological support of employees, training activities, and organizational interventions. Group satisfaction profiles make it possible to assess the individual results of some team members objectively. This is the background against which the subjective per- ception of professional life unfolds; common factors can mitigate or exacerbate existing problems. Common features of the sample comprise dissatisfaction with tangible and intangible remuneration for work, awareness of the social usefulness of work, continuous training. Conclusions emphasize that different professional groups are distinguished by challenging aspects of work and their intensity. Regular monitoring of teams using the job satisfaction questionnaire makes it possible to timely respond to the relevant challenges ensuring the psychological well-being of professionals. Сьогодні професія розглядається як важлива частина особистості, що має сприяти її саморозвитку, задовольняти ряд соціальних та екзистенційних потреб. Мета статті – розкрити діагностичні можливості опитувальника задоволеності роботою в індивідуальному консультуванні та моніторингу організаційного простору. Методи: представлено оригінальний інструмент з доведеною валідністю та надійністю, що складається з 38 пунктів – складових роботи (процесу, умов реалізації, результатів), які представляють потреби особистості, реалізовані у професійній діяльності. Він дозволяє оцінити п’ять компонентів задоволеності: ресурсність простору, організованість праці, баланс роботи і життя, соціальну цінність праці, простір професійної самореалізації. Якісний аналіз окремих пунктів демонструє провідні мотиватори діяльності, фрустровані потреби та “точки болю” працівників. Проаналізовано результати діагностики 104 представників медичних професій зі стажем 3-35 років: 55 фельдшерів та лікарів швидкої допомоги, 26 працівників приватної клініки, 23 волонтери. Результати порівняльного аналізування груп показали, що залежно від умов діяльності, представники різних колективів досто- вірно відрізняються складовими задоволеності роботою. Ця своєрідність є ключем до побудови програм соціально-психологічної підтримки працівників, навчальних заходів та організаційних втручань. Групові профілі задоволеності дають можливість об’єктивно оцінити індивідуальні результати окремих членів колективу. Це фон, на якому розгортається суб’єктивне сприйняття професійного життя; загальні чинники можуть пом’якшити або загострити наявні проблеми. Спільними особливостями вибірки виявилась незадоволеність матеріальною і нематеріальною винагородою за роботу, усвідомлення соціальної корисності праці, постійне вдосконалення кваліфікації. Висновки підкреслюють, що різні професійні групи суттєво відрізняються за переліком проблемних аспектів роботи та їх інтенсивністю. Регулярний моніторинг колективів з використанням опитувальника задоволеності працею дозволяє вчасно реагувати на ці проблеми, забезпечуючи психологічне благополуччя фахівців.Item SUBJECTIVE SOCIAL WELL-BEING OF EMPLOYEES WITH DIFFERENT SOCIOECONOMIC STATUSES(2021) Blynova, O. Ye.; Kruhlov, K. O.; Блинова, О. Є.; Круглов, К. O.The purpose of the research is to specify differences in the subjective social well-being of an organization’s employees with different socioeconomic statuses. The following methods have been used to conduct the empirical research (n = 38): theoretical analysis and generalization of scholarly views of the problem; empirical methods: “Questionnaire of Subjective Social Well-Being” (T.V. Danylchenko); “Questionnaire of Subjective Economic Well-Being” (V.O. Khashchenko); the methods of statistical analysis: correlation analysis; F-test. Results. The authors have established statistically significant correlations between the criteria of subjective social well-being and subjective economic well-being, namely, between the scales “Social visibil- ity”, “Social remoteness” and the indices of economic optimism, economic anxiety, and financial deprivation. It has been confirmed the statistical interdependence between the scales “Emotional acceptance” and “Family well-being index”. The research has determined differences between employees’ groups, which were divided according to socioeconomic status (managers and “performers”), on the following scales: “Social visibility”, “Positive social perceptions”, and “Economic optimism index”. Conclusions. The employees with higher socioeconomic status recognize their influence, the capability to settle problems, the availability of social ties, financial, economic, material, and social resources due to which they are confident when coping with stressful situations, have a positive economic expectation, a high level of efficient social functioning. The employees with low socioeconomic status are mainly characterized by unsatisfactory emotional and social relations, a failure to actively influence their social environment; they feel economic anxiety about their finances and the future. Метою дослідження є встановлення відмінностей у суб’єктивному соціальному благополуччі співробітників організації з різним соціально-економічним статусом. Для проведення емпіричного дослідження (n = 38) застосовано методи: теоретичного аналізування та узагальнення наукових поглядів до проблеми; емпіричні методи: “Опитувальник параметрів суб’єктивного соціального благополуччя” (Т. В. Данильченко); “Опитуваль- ник суб’єктивного економічного благополуччя” (В.О. Хащенко); методи статистичного аналізування, а саме, кореляційний аналіз, φ-критерій кутового перетворення Фішера. Результати. Встановлено наявність статистично значущих кореляційних взаємов’язків між параметрами суб’єктивного соціального благополуччя та суб’єктивного економічного благополуччя, а саме, між шкалами “Соціальна помітність”, “Соці- альна дистантність” та індексами економічного оптимізму, економічної тривожності, фінансової депривованості. Констатовано статистичну взаємозалежність між шкалами “Емоційне прийняття” та “Індекс благополуччя сім’ї”. Визначено відмін- ності між групами співробітників, які розділено за соціально-економічним статусом (менеджери та “виконавці”), за шкалами: “Соціальна помітність”, “Позитивні соціальні судження”, “Індекс економічного оптимізму”. Висновки. Співробітники з більш високим соціально-економічним статусом усвідомлюють свою впливовість, здатність вирішувати проблеми, наявність соціальних зв’язків, фінансових, економічних, матеріальних та соціальних ресурсів, завдяки чого відчувають свою спроможність долати складні стресові ситуації, мають позитивні економічні очікування, високий рівень ефективного соціального функціонування. Співробітники з низьким соціально-економічним статусом мають переважно незадовільні емоційні та соціальні стосунки, неможливість активно впливати на своє соціальне оточення, відчувають економічну тривожність стосовно своїх матеріальних можливостей та свого майбутнього.Item PSYCHOLOGICAL WELL-BEING AND SOCIAL MEDIA USERS’ BEHAVIORAL ONLINE PATTERNS IN EVERYDAY LIFE AND DURING COVID-19 PANDEMIC(2021) Hudimova, A. Kh.; Гудімова, А. Х.Social media is an integral part of everyone’s life, meeting the needs of belonging and relaxation. During the progression of the COVID-19 pandemic, the need for socialization increases, as a result of which the degree of user involvement increases. The purpose of the research was to theoretically substantiate the results of an empirical study of the relationship between the social media use and the psychological well-being of users (N = 516) in everyday life and during a global pandemic. Methods: standardized valid psychodiagnostic methods, author’s questionnaire, correlation and factor analyzes. Results: The research allowed to establish the following individual characteristics of the behavior of young users in social media in different life circumstances. One of the research hypotheses was the assumption that by limiting the ability to communicate and meet with friends and relatives during self-isolation, the share of virtual communication will increase. During quarantine, young people, as in everyday life, prefer to watch a variety of videos and read posts, i.e. passive use, rather than communication. Spending time on various social media applications is a kind of coping strategy, which becomes a trigger for the formation of social media disorder. Due to the uncontrolled social media use during the period of self-isolation, young people face changes in sleep, mostly dysomnia. Excessive involvement in the social media increases during quarantine, leading to insomnia. Paired correlation coefficients of the subjects’ complaints about “Negative changes in sleep” have 16 highly reliable relationships in the range from r = .156 to r = .444 or ρ ≤ .015 – .0000. Conclusions: The lack of hygienic and controlled spending time on social media in everyday life and during self-isolation provokes an exacerbation of anxiety, apathy, depressed mood and a sense of isolation from society. The desire of young people to endure forced isolation without negative experiences leads to excessive online involvement. Соціальні мережі є невід’ємною складовою життя кожної людини, забезпечуючи задоволення потреб у приналежності та релаксації. У період прогресування пандемії COVID-19 необхідність у соціалізації зростає, внаслідок чого підвищується ступінь залученості користувачів. Мета: теоретично обґрунтувати отримані результати емпіричного дослідження зв’язку типу використання соцмереж з психологічним благополуччям користувачів (N = 516) у звичайному житті та в умовах всесвітньої пандемії. Методи: стандартизовані валідні психодіагностичні методики, авторська анкета, кореляційний та факторний аналізи. Результати: Проведене дослідження дозволило встановити наступні індивідуальні особливості поведінки юних користувачів у соціальних мережах у різних життєвих припущення, що через обмеження можливості спілкуватися та зустрічатися з друзями та близькими у період самоізоляції, збільшиться частка віртуальної комунікації. За час карантину юнаки, як і в звичайному житті, віддають перевагу перегляду різноманітних відео-роликів та читанню постів, тобто пасивному використанню, ніж спілкуванню. Проведення часу за різними додатками соцмереж є своєрідною копінг-стратегією, що стає тригером формування соціально-мережевого розладу. Внаслідок неконтрольованого використання соцмереж в період самоізоляції юнаки наражаються на зміни сну, переважно дисомнію. Під час карантину надмірна залученість у соцмережі збільшується, призводячи до безсоння. Парні коефіцієнти кореляції скарг досліджуваних на “Негативні зміни сну” мають 16 високо достовірних зв’язків у діапазоні від r = .156 до r = .444 або ρ ≤ .015 – .0000. Висновки: Відсутність гігієнічного та контрольованого проведення часу у соцмережах у звичайному житті та під час самоізоляції провокує загострення тривоги, апатії, пригніченого настрою та відчуття відірваності від соціуму. Прагнення юнаків перенести вимушену ізоляцію без негативних переживань призводить до надмірної онлайн-залученості.Item CONDITIONS OF EFFECTIVENESS OF METHODS OF SUPPORTING WOMEN’S PSYCHOLOGICAL WELL-BEING IN SITUATIONS OF TEMPORARY RELOCATION(2020) Saveikiene, D.; Volodarska, N. D.; Савейкіене, Д.; Володарська, Н. Д.Purpose. The article presents the research of problems of psychological assistance to women in temporary resettlement. Methods. Dialogue-phenomenological method, interviews, art-therapeutic methods: common drawings, “Wreath of Memories”. Results. The relevance of the research of the problem of individual’s psychological well-being in crisis situations is outlined. The urgent problems of psychological assistance to women temporary migrants who have undergone changes in social conditions are highlighted. Theoretical and methodological approaches to the problem of recovering and maintaining the psychological well-being of the individual are determined. The influence of psychological defense mechanisms of the personality on the social adaptation in the conditions of temporary resettlement is described. The particularities of application of group and individual psychotherapy techniques for activating the development of psychological well-being of personality are described. Conclusions. The effectiveness of techniques for emotional state psycho correction of temporarily resettled persons has been studied. It is determined that mobilization of women to the direct manifestations of their feelings, desires in dialogue with other persons, which intensifies their implementation, is an important condition for the effectiveness of the applied methods. Awareness and realization of these desires, openness in the manifestation of their desires, the manifestation of restrained emotions forms confidence in relation- ships with others, helps to maintain their own mental and physiological integrity. Possibilities of combination and use of art-therapeutic techniques and dialogue-phenomenological gestalt approach are determined. Rec- ommendations for the organization of psychological assistance to women in recovering their psychological well-being are given. Means of conducting techniques for reducing emotional stress of the personality are selected. The analysis of obstacles in the social adaptation of the personality in crisis situations is carried out. The obtained empirical results of the study will contribute to effective organization of psychological support. Мета. Вивчення проблем психологічної допомоги жінкам, що опинились в умовах тимчасо- вого переселення. Методи. Діалогово-феноменологічний метод, інтерв’ю, артерапевтичні методики: спільні малюнки, «Віночок спогадів». Результати. Окреслена актуальність дослідження проблеми психологічного благополуччя особистості в кризових ситуаціях. Виділені нагальні проблеми психологічної допомоги жінкам тимчасовим переселенцям, які перенесли зміни соціальних умов. Визначаються теоретико-методологічні підходи до проблеми відновлення та підтримки психологічного благополуччя особистості. Описано вплив психологічних захистів особистості на соціальну адаптацію особистості в умовах тимчасового переселення. Описані особливості застосування методів групової та індивідуальної психотерапії в активізації розвитку психологічного благополуччя особистості. Висновки. Досліджено ефективність проведення методик психокорекції емоційного стану на особах, що тимчасово переселені. Визначено, що важливою умовою ефективності застосованих методів є налаштування жінок на прямі прояви своїх почуттів, бажань в діалозі з іншими, що активізує їхню реалізацію. Усвідомлення і реалізація цих бажань, відкритість в прояві своїх бажань, прояв утриманих емоцій формує впевненість в стосунках з іншими, допомагає зберегти власну психічну та фізіологічну цілісність. Визначені можливості поєднання і використання арт-терапевтичних методик та діалогово-феноменологічного гештальт підходу. Надані рекомендації щодо організації психологічної допомоги жінкам у відновленні їхнього психологічного благополуччя. Підібрані засоби ведення методик зниження емоційної напруги особистості. Проведений аналіз перепон у соціальній адаптації особистості у кризових ситуаціях. Отримані емпіричні результати дослідження сприятимуть ефективній організації психологічної підтримки.Item STUDENT YOUTH REPRESENTATION OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING : RESULTS OF CONTENT ANALYSIS OF WORKS(2020) Ma, Feng; Shevchenko, R. P.; Karhina, N. V.; Ма, Фенг; Шевченко, Р. П.; Каргіна, Н. В.The purpose of the article is to identify certain semantic features of lexical units. According to the respondents, they could be equivalent to the concepts of “psycholog- ical well-being” and “psychologically wealthy person”. The following methods were used in the study: theo- retical analysis of research on the problem of psycho- logical well-being of the personality; method of content analysis of self-reports. The research was conducted using conversation and content analysis of self-reports. Results. The components of a person’s psychological well-being are determined. As a result of the conversa- tion and the results of writing the work, it was found that the most used equivalents are: “vitality”, which was chosen by 71.14% of respondents, “life satisfaction” (67,07%), “happiness” (66,12%), “trust” and “free- dom” were chosen by 64,00%, “value of life” (62,15%), “self-sufficiency” (61,00%), “time” and “self-compre- hension” (60,7%), “spirituality” (60.2%), “satisfactory mental and physical condition of a person” (59.13%), “comprehension of the world” and “material well-being” (58,8%), “social stability” (58,1%), “justice” (57,9%), “meaningfulness of a life” and “courage” (56,40%), “will”, “self-efficacy” and “vitality” (56,20%), “optimism”, “emotional stability” and “positive attitude to the sur- rounding reality” (56,00%), etc. Data of the conversa- tions show that the concepts of psychological well-be- ing are ambiguous, as it has been indicated by the large number of equivalent categories. Conclusions. As a result of the conversation and writing the work, it has been found that the most used equivalent are vitality, life satisfaction, happiness, trust, freedom, value of life, self-sufficiency, time, self-understanding, spirituality. The results made it possible to identify personality traits that are hypothetically related to the psychological well-being of the personality. Quantitative distribution of units of analysis showed the selection of traits that are characteristic of a psychologically wealthy person, such as: life satisfaction, trust, value of life, courage, hardiness, independence, meaningfulness of life and of life and optimism. Мета статті полягає у виявленні певних семантич- них особливостей лексичних одиниць, які, на думку респондентів, могли б бути еквівалентами понять “психологічне благополуччя” та “психологічно бла- гополучна людина”. У дослідженні було застосо- вано наступні методи: теоретичний аналіз дослі- джень з проблеми психологічного благополуччя особистості; метод контент-аналізу творів-самозві- тів. Дослідження проводилося за допомогою бесіди та контент-аналізу творів-самозвітів. Результати. Визначено складові психологічного благополуччя людини. У результаті проведеної бесіди та за резуль- татами написання твору виявлено, що найбільш використаним еквівалентом є “життєстійкість”, який обрало 71,14%, “задоволеність життям” – 67,07% респондентів, “щастя” – 66,12%, “довіра” та “сво- бода” – 64%, “цінність життя” – 62,15%, “самодостат- ність” – 61%, “час” та “саморозуміння” – 60,7%, “духов- ність” – 60,2%, “задовільний психічний та фізичний стан людини” – 59,13%, “розуміння навколишнього світу”, “матеріальний добробут” – 58,8%, “соціальна стабільність” – 58,1%, “справедливість” – 57,9%, “осмисленість життям” та “сміливість” – 56,4%, “воля”, “самоефективність” та “життєва сила” – 56,2%, “опти- мізм”, “емоційна стабільність” та “позитивне став- лення до навколишньої дійсності” – 56%, тощо. Дані бесіди засвідчують, що поняття психологічного бла- гополуччя людини є неоднозначними, на що вказує велика кількість еквівалентних категорій. Висно- вки. У результаті проведеної бесіди та за резуль- татами написання твору виявлено, що найбільш використаним еквівалентом є життєстійкість, задо- воленість життям, щастя, довіра, свобода, цінність життя, самодостатність, час, саморозуміння, духов- ність. За результатами дослідження визначено риси особистості, що гіпотетично пов’язані з психологіч- ним благополуччям особистості. Кількісний розподіл одиниць аналізу показав виділення рис, характер- них психологічно благополучній особистості, а саме: задоволеність життям, довіра, цінність життя, смі- ливість, життєстійкість, незалежність, осмисленість життям та оптимізм.Item ТЕХНОЛОГІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ У ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ(2019) Володарська, Н. Д.; Volodarska, N. D.Мета. Метою дослідження був розгляд особливостей тілесноорієнтованого підходу у відновленні почуття благополуччя особистості, яка опинилася в кризовій ситуації. Окреслена актуальність проблеми формування психологічного благополуччя особистості в умовах військового конфлікту. Методи. Визначені методи, засоби тілесно-орієнтованого підходу, які застосовувались в групі тимчасово переміщених осіб. Результати. Результатом дослідження були визначені особливості активізації процесу подолання наслідків психотравматизації особистості. Приведені приклади психотерапевтичних вправ та засобів у роботі з проблемами психотравматизації членів сімей вимушених переселенців, вправи на зниження рівня тривоги та емоційної напруги. Визначені напрямки психологічної допомоги тимчасово переміщеним особам. Розкриті шляхи оптимізації процесу адаптації особистості, відновлення особистісного ресурсу і подолання наслідків психотравматизації. Розкриті методи впливу на те, що ускладнює, гальмує або зовсім унеможливлює процес формування психологічного благополуччя. Були визначені характеристики психологічного благополуччя в групах переселенців, ці уявлення були окреслені в певних поняттях. Висновки. Висновками дослідження стали визначені напрямки організації індивідуальної та групової терапії. Відновлення чуттєвості у особистості стає новим досвідом, знаходженням нового сенсу життя в кризовий ситуації, що є умовою відновлення психологічного благополуччя. Задоволення життям, створюючи стабільність у своїх думках, життєвих планах, формує у людини почуття благополуччя. Перший крок до цього – це визначеність майбутніх життєвих планів, цілей, нових життєвих смислів. Відновлення зв’язку тіла і думок, відчуттів та переживань повертають почуття реальності у особистості, знаходження нового сенсу життя в кризовий ситуації. Відчуття, емоції, переживання, як базова основа методів тілесно-орієнтованого підходу надають можливість особистості визначення розбіжностей між існуючими у неї уявленнями і реальною дійсністю, що відкриває перед нею можливості змін. Purpose. The research purpose is to consider particularities of the bodyoriented approach in restoring the well-being feeling of a person who is in a crisis situation. The urgency of the problem is outlined of the psychological well-being formation of person in conditions of military conflict. Methods. The methods and means were identified of the body-oriented approach that were applied in the group of temporarily displaced persons. Results. The research result consists in the particularities identification of the process activation of overcoming consequences of personality psychotraumatization. Examples are given of psychotherapeutic exercises and tools in dealing with the problems of psychotraumatization of family members of internally displaced persons, as well as exercises for anxiety level and emotional stress reduction. The directions are determined of psychological support to temporarily displaced persons. Ways are identified of optimization of the process of personality adaptation, restoration of personal resource and overcoming of consequences of psychotraumatization. The methods are determined of influence on the facts that complicate, hinder or completely impede the process of psychological well-being formation. The characteristics of psychological well-being were identified in migrant groups, and these concepts were delineated in certain concepts. Conclusions. The research findings consist in the identification of directions of individual and group therapy organization. The restoration of sensibility of personality becomes a new experience, finding a new meaning of life in crisis situation, which is a key to the psychological well-being restoration. Satisfaction with life, creating stability in own thoughts and life plans, forms the well-being feeling of a human being. The first step to this consists in the determination of future life plans, goals and new life meanings. Restoration of body and thoughts interconnection, as well as feelings and experiences return back the reality feeling of personality and finding a new meaning of life in crisis situation. Feelings, emotions, experiences, as the fundamental basis of methods of the body-oriented approach, enables the personality to determine differences between its existing ideas and reality, opening to him/her the possibilities of change.Item ЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ДЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СПІВРОБІТНИКІВ(2019) Блинова, О. Є.; Круглов, К. О.; Blynova, O. Ye.; Kruglov, K. O.Статтю присвячено дослідженню ролі та значення соціального капіталу у психологічному благополуччі співробітників організації. Мета: вивчення впливу соціального капіталу на психологічне благополуччя співробітників організації. Методи. «Психологічне благополуччя особистості» К. Ріфф в адаптації Т. Шевелєнкової та П. Фесенко за шістьма шкалами: цілі у житті, позитивні стосунки з іншими, особистісне зростання, управління середовищем, самоприйняття, автономія. Для вимірювання соціального капіталу як певної сукупності ресурсів, які людина може отримати від своєї соціальної мережі, застосовано методику «Опитувальник виміру індивідуального соціального капіталу» Р. Стили (Styla) в адаптації І. Семків. Результати. Психологічне благополуччя визначаємо як переживання та стани, що вказують на повноту самореалізації людини в конкретних життєвих умовах. Соціальний капітал розуміємо як соціальну мережу людини, яка заснована на емоційно позитивних довірчих стосунках, та впливає на покращення рівня психологічної комфортності особистості. Встановлено, що найбільшу кількість кореляційних взаємозв’язків серед шкал соціального капіталу, має «Соціально-професійний ресурс». Такі результати показують безпосередню залежність особистісного зростання від наявності у людини роботи, самореалізованості у професії, продуктивного спілкування з колегами по роботі, можливості розширення власної соціальної мережі, яка ґрунтується на стосунках довіри та взаємодопомоги. Констатовано, що шкала «Продуктивні вміння» забезпечує більшу автономію особистості, тобто самостійність та незалежність респондента, здатність самостійно регулювати власну поведінку, яка спирається на власні можливості та здібності у вибудовуванні стратегії своєї поведінки та визначенні вектору свого життя. Висновки. Найбільш вираженими ресурсами соціального капіталу у досліджуваної групи співробітників організації є «соціально-професійний ресурс», «продуктивні вміння», «емоційний ресурс». Встановлено взаємозв’язки між ресурсами соціального капіталу особистості та показниками психологічного благополуччя. The article is dedicated to the study of the role and importance of the social capital in the psychological welfare of employees of the organization. The aim: the study of the social capital influence on the psychological welfare of employees of the organization. Methods. “Psychological welfare of the individual” by K. Riff in the adaptation of T. Shevelenkova and P. Fesenko by six scales: goals in life, positive relationships with others, personal growth, environment management, selfacceptance, autonomy. To measure the social capital as a certain set of resources that a person can get from his or her social network, the method “The questionnaire for measuring the social capital of the individual” by P. Styla in the adaptation of I. Semkiv was applied. Results. The psychological welfare is defined as experiences and states that point to the completeness of self-realization of a person in specific living conditions. The social capital is understood as a person’s social network, which is based on emotionally positive, trusting relationships and affects the improvement of the psychological comfort level of an individual. It has been established that the largest number of correlated relationships among the social capital scales has the “socio-professional resource”. Such results show the direct dependence of personal growth on one's job availability, professional self-realization, productive communication with colleagues at work, ability to expand own social network, which is based on relationships of trust and mutual assistance. The fact is that the “productive skills” scale provides greater autonomy of the individual, that is, independence and self-sufficiency of the respondent, the ability to independently regulate his or her behaviour, which relies on one's capabilities and abilities in building the strategy of behaviour and determining the vector of one's life. Conclusions. The most significant resources of the social capital in the studied group of employees of the organization are “socio-professional resource”, “productive skills”, “emotional resource”. It was found that there are interconnections between the social capital resources of the individual and the indicators of his or her psychological welfare.