Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365

Browse

Start date: 2023Subject: search.filters.subject.mental state

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    ОСОБЛИВОСТІ ТРАВМІВНОГО ДОСВІДУ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО І ЮНАЦЬКОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
    (2025) Кузікова, С.; Яланська, С.; Лукомська, С.; Фоменко, К.; Kuzikova, S.; Yalanska, S.; Lukomska, S.; Fomenko, K.
    Метою дослідження є з’ясування психоло- гічних особливостей травмівного досвіду та посттравматичного зростання осіб підлітко- вого і юнацького віку в умовах воєнного стану. Методи. Здійснено порівняння травмівного досвіду та стресостійкості підлітків і юнаків. Загальною вибіркою об’єднано 151 особу, з них жіночої статі (n = 78; 51.66%), чоловічої (n = 73; 48.34%). У віковому діапазоні має- мо такий розподіл: від 10 до 12 років (n = 48; 31.79%), від 13 до 15 (n = 52; 34.44%) і віком від 16 до 17 років (n = 51; 33.77%). Учасники описали їхні травмівні події за допомогою анкети симптомів ПТСР “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Опитувальника посттравматич- ного зростання” (Tedeschi, Calhoun, 1996) та “Опитувальника сенсу життя” (Steger et al., 2006). Важливою для нашого дослідження була наявність травмівної події (критерій А за методикою посттравматичного стресового розладу “PCL–5”), виявлена у 91.39% опита- них. Результати. Серед травмівних подій на- йчастіше траплялися загибель рідних і друзів та травмування. З’ясовано, що смерть і пора- нення стали вже звичним явищем в умовах війни, вони сприймаються як індивідуальне горе, але через масовість не вважаються ко- лективною трагедією (як це було після деоку- пації Київщини, Харківщини та Херсонщини). За результатами діагностики, ПТСР виявлено у 12.78% досліджуваних вибірки, що загалом узгоджується із загальним світовими даними у цій галузі, включно з дітьми й підлітками та дорослими. Висновки. Наявність травмівної події та вираженість окремих симптомів ПТСР не свідчить про ПТСР як медичний діагноз, не останню роль при цьому відіграє стресостій- кість і посттравматичне зростання зі створен- ням нових сенсів травмівних подій. Пояснено, що по завершенню бойових дій ситуація може змінитися й актуалізується так званий від- кладений у часі ПТСР. Констатовано низький рівень посттравматичного зростання в молод- ших підлітків і помірний – у старших підлітків та в осіб юнацького віку. Можна припустити, що показники посттравматичного зростання змінюватимуться з часом після травми й зале- жатимуть від перебігу та тривалості воєнного стану. The aim of the research is to identify the psychological characteristics of traumatic experience and posttraumatic growth of adolescents and young adults during wartime. Methods. A comparison of traumatic experience and stress tolerance of adolescents and young adults was carried out. The total sample included 151 individuals, of whom female (n = 78; 51.66%) and male (n = 73; 48.34%). In the age range, we have the following distribution: from 10 to 12 years old (n = 48; 31.79%), from 13 to 15 (n = 52; 34.44%), and from 16 to 17 years old (n = 51; 33.77%). Participants described their traumatic events using the PTSD symptom questionnaire “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Posttraumatic Growth Questionnaire” (Tedeschi, Calhoun, 1996), and “Meaning of Life Questionnaire” (Steger et al., 2006). The presence of a traumatic event (criterion A according to the posttraumatic stress disorder method “PCL–5”), which was found in 91.39% of respondents, was import- ant for our study. Results. Among the traumatic events, the most common were the death of relatives and friends and injuries. It was found that deaths and injuries have become common phenomena in war conditions. They are perceived as individual grief, but due to their mass nature, they are not considered a collective tragedy (as was the case after the de-occupation of Kyiv, Kharkiv, and Kherson regions). According to the results of the diagnosis, PTSD was detected in 12.78% of the studied sample, which is generally consistent with the general world data in this field, including children, adolescents, and adults. Conclusions. The presence of a traumatic event and the severity of individual PTSD symptoms does not indicate PTSD as a medical diagnosis, not the least role in this is played by stress resistance and posttraumatic growth with the creation of new meanings of traumatic events. It is explained that after the end of hostilities, the situation may change and the so-called delayed PTSD will be actualized. A low level of posttraumatic growth was found in younger adolescents and a moderate level in older adolescents and young adults. It can be assumed that the indicators of posttraumatic growth will change over time after the trauma and will depend on the course and duration of wartime
  • No Thumbnail Available
    Item
    COMPARISON OF LIFE AND MEANINGFUL PARAMETERS OF ADOLESCENT AND YOUNG ADULT DRUG ADDICTS
    (2023) Охріменко, І.; Зарічанський, О.; Зарічанська, Н.; Okhrimenko, I.; Zarichanskyi, O.; Zarichanska, N.
    Мета роботи полягає в емпіричному дослідженні й порівнянні життєво-змістових параметрів наркотично залежних осіб юнацького та молодіжного віку. Реалізовано спробу визначення та порівняння показників суб’єктивного контролю, функціонального стану та сенсожиттєвих орієнтацій двох категорій наркозалежних – юнацького і молодіжного віку. Емпіричну базу дослідження склали дві групи респонден- тів, які зверталися за допомогою до міської наркологічної клінічної лікарні “Соціотерапія” (Київ, Україна): наркозалежні юнацького віку 18–23 років (n=52) та пацієнти молодіжного віку 24–29 років (n=46). Методи: бібліосемантичний, порівняльний, психолого-діагностичний (валідні опитувальники), метод системного аналізування та узагальнення, математико-статистичний. Результати. З’ясовано, що наркотизм молоді є динамічним явищем, що виявляє супутні ознаки поведінки наркозалежних у різних вікових групах. Юнаки з ознаками адикції демонструють низький рівень суб’єктивного контролю, вони не вбачають зв’язку між своїми діями та значимими для себе подіями; у них проявляється монотонія, яка визначає поведінку щодо пошуку джерел нових відчуттів. Натомість, у наркозалежних молодіжного віку діагностується більш високий рівень суб’єктивного контролю, насамперед, у міжособистісних стосунках та у сфері досягнень; у них спостерігається значно більша вираженість втоми. Доведено, що наркотична залежність вносить певні корективи в сенсожиттєві орієнтації молоді. Зокрема, у наркозалежних молодіжного віку (порівняно з юнаками) встановлена неадекватність при визначенні цілей в житті; прагнення жити сьогоднішнім чи навіть учорашнім днем. Дискусія і висновки. Узагальнено й обґрунтовано змістові параметри наркотичної залежності представників юнацького та молодіжного віку. Пояснено з’ясовані відмінності в показниках суб’єктивного контролю респондентів за перебігом та сферами власної життєдіяльності, що ймовірно є спокусою щодо вживання наркотиків. Окреслено особливості функціонального стану організму респондентів, а також сенсожиттєві орієнтації наркозалежної молоді. The purpose of the article is to empirically investigate and compare the life and meaningful parameters of drug addicts of adolescent and young adult age. An attempt has been made to determine and compare the indicators of subjective control, functional state, and meaningful life orientations of two categories of drug addicts i. e. adolescents and young adults. The empirical basis of the research was made up of two groups of respondents who sought help at the City Addiction Clinical Hospital “Sociotherapy” (Kyiv, Ukraine): adolescent drug addicts aged 18–23 years (n = 52) and young adult patients aged 24–29 years (n = 46). Methods: bibliosemantic, comparative, psychological and diagnostic (valid questionnaires), method of systematic analysis and generalization, mathematical and statistical. Results. It has been found that youth drug addiction is a dynamic phenomenon that reveals concomitant signs of drug addicts’ behavior in different age groups. Adolescents with signs of addiction demonstrate a low level of subjective control, they do not see a connection between their actions and significant events for themselves; they show monotony, which determines the behavior of searching for sources of new sensations. Instead, drug addicts of young adult age are diagnosed with a higher level of subjective control, primarily in interpersonal relationships and in the field of achievement; they have a much higher severity of fatigue. It has been proven that drug addiction makes certain adjustments to the meaningful life orientations of young people. In particular, drug addicts of young adult age (compared to adolescents) have inadequate goals in life; they strive to live for today or even yesterday. Discussion and conclusions. The meaningful parameters of drug addiction among adolescents and young adults have been generalized and substantiated. The differences found in the indicators of respondents’ subjective control over the course and areas of their lives, which is likely to be a temptation to use drugs, have been explained. The peculiarities of the functional state of the respondents’ bodies, as well as the meaningful life orientations of drug-addicted youth have been outlined.