Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
5 results
Search Results
Item СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ МАТЕРІВ(2025) Яблонська, Т.; Вернік, О.; Гайворонський, Г.; Yablonska, T.; Vernik, О.; Haivoronskyi, Н.Сучасні дослідження свідчать про надзвичайну травматичність вимушеного переміщення внаслідок війни; вираженість в українських переміщених жінок проявів ПТСР, тривоги, депресії. Подолання стресу війни й переміщення розглянуто через призму концепції когерентності; додатковими чинниками виступають депресивність та стилі прийняття рішень. Обґрунтовано, що в контексті психологічних наслідків війни, їх коморбідності з ПТСР, депресивним й іншими розладами та їх потенційного впливу на дітей, вивчення копінг-стратегій матерів набуває особливого значення. Метою є вивчення копінг-стратегій українських матерів в умовах війни. Вибірку склали 215 жінок віком 23–56 років, які мали дітей. Вибірка була поділена на три групи: 1) матері, які виїхали закордон (n = 74); 2) внутрішньо переміщені матері (n = 77); 3) матері, які не залишали свого місця проживання (n = 64). Методи: опитування за соціально-демографічною анкетою, шкалою SOC-29 А. Antonovskу (1993) в адаптації І. Галецької, опитувальником Brief-COPE С. Carver (1997) в адаптації Т. Яблонської та ін. (2023), Мельбурнським опитувальником прийняття рішень L. Mann et al. (1997), шкалою депресії Бека. Статистичний аналіз здійснено за допомогою SPSS версія 23 та Jamovi версія 2.2.5. Використано описові статистики, частотний і кореляційний аналізи. Результати. Установлено, що більшість матерів, незалежно від ситуації переміщення, виявляли достатній рівень когерентності, що знайшло прояв у більш конструктивних стратегіях подолання. Схарактеризовано специфіку вимірюваних показників у виокремлених групах матерів, виявлено спільні й відмінні риси. В усіх групах зафіксовано сильні обернені зв’язки когерентності з депресивністю та стратегією уникнення, тож особи з високим рівнем когерентності характеризуються відмовою від використання неконструктивних стратегій і рішень, а також нижчим рівнем депресії. У групі матерів, які виїхали закордон, виявлено сильний обернений зв’язок когерентності з депресивністю; для цих опитаних менш характерні копінги уникнення, а також прокрастинація і надпильність при прийнятті рішень; вони частіше звертаються до стратегій проблемно-орієнтованого копінгу. У групі внутрішньо переміщених матерів спостерігаються виражені обернені кореляції когерентності з показниками копінгу уникнення та неконструктивними стилями прийняття рішень – униканням, прокрастинацією, надпильністю. У групі матерів, які не залишали свого місця проживання, почуття когерентності має виражені обернені кореляції з депресивністю, копінгом ня, прокрастинацією і надпильністю в процесі прийняття рішень; ці матері меншою мірою користувалися копінгами, фокусованими на емоціях. Дискусія і висновки. Специфічність ситуації переміщення й вибірки зумовили відмінності виокремлених зв’язків порівняно з іншими дослідженнями. З’ясовано обернені кореляції почуття когерентності з неадаптивною стратегією уникнення в усіх групах матерів, що дозволяє розглядати когерентність як рису, що утримує особу від неконструктивних стратегій і рішень. Крім того, в усіх групах матерів когерентність обернено корелює з депресивністю, що дозволяє розглядати її як чинник, який запобігає депресії; відповідно, розвиток почуття когерентності доцільно покласти в основу програм психологічної допомоги. Modern research shows the extreme trauma of forced displacement as a result of war; the severity of PTSD, anxiety, and depression in Ukrainian displaced women. Overcoming the stress of war and displacement is considered through the prism of the concept of coherence; additional factors are depression and decision- making styles. It is substantiated that in the context of the psychological consequences of war, their comorbidity with PTSD, depression, and other disorders, and their potential impact on children, the study of mothers’ coping strategies is of particular importance. The purpose of the study is to investigate the coping strategies of Ukrainian mothers in the context of war. The sample consisted of 215 women aged 23–56 who had children. The sample was divided into three groups: 1) mothers who went abroad (n = 74); 2) internally displaced mothers (n = 77); 3) mothers who did not leave their place of residence (n = 64). Methods: a survey based on a socio-demographic questionnaire, SOC-29 scale by A. Antonovsky (1993) adapted by I. Haletska, Brief-COPE questionnaire by C. Carver (1997) adapted by T. Yablonska et al. (2023), Melbourne Decision Making Questionnaire by L. Mann et al. (1997) and Beck Depression Scale. Statistical analysis was performed using SPSS version 23 and Jamovi version 2.2.5. Descriptive statistics and frequency and correlation analyses were used. Results. It was found that most mothers, regardless of the situation of displacement, showed a sufficient level of coherence, which was manifested in more constructive coping strategies. The specifics of the measured indicators in the selected groups of mothers are characterized, and common and distinctive features are identified. In all groups, strong inverse relationships of coherence with depression and avoidance strategies were recorded, so individuals with a high level of coherence are characterized by the refusal to use unconstructive strategies and solutions, as well as lower levels of depression. In the group of mothers who went abroad, a strong inverse relationship between coherence and depression was found; these respondents are less likely to use avoidance coping, as well as procrastination and overvigilance in decision-making; they are more likely to use problem-oriented coping strategies. In the group of internally displaced mothers, there are pronounced inverse correlations of coherence with indicators of avoidance coping and non- constructive decision-making styles – avoidance, procrastination, and vigilance. In the group of mothers who did not leave their place of residence, the sense of coherence has pronounced inverse correlations with depression, avoidance coping, procrastination, and vigilance in decision-making; these mothers used emotion-focused coping to a lesser extent. Discussion and Conclusions. The specificity of the displacement situation and the sample led to differences in the identified relationships compared to other studies. The inverse correlations of a sense of coherence with the maladaptive avoidance strategy in all groups of mothers were found, which allows us to consider coherence as a trait that keeps a person from unconstructive strategies and decisions. In addition, in all groups of mothers, coherence is inversely correlated with depression, which allows it to be considered as a factor that prevents depression; accordingly, the development of a sense of coherence should be the basis of psychological assistance programs.Item LIFE ORIENTATIONS OF MIGRANT STUDENTS UNDER MARTIAL LAW(2024) Falko, N.; Serbin, I.; Hurtovenko, N.; Tylnyi, І.; Фалько, Н.; Сербін, Ю.; Гуртовенко, Н.; Тильний, І.The aim is an empirical study of the life orientations of young people in conditions of sociogenic challenges. Methods. The study involved students who studied at three levels of educational programs: “Bachelor”, “Master”, “Doctor of Philosophy” at higher education institutions of Ukraine, with a total number of n = 112 people, aged 18 to 29 years (M = 23.43; SD = ±3.05). All respondents were internal or external migrants, which ensured the conditions of the sociogenic challenges they faced. Two groups of valid and reliable psychodiagnostic methods that reflect life orientations were used: the first – the “Life Orientation Test-Revised” (Carver & Gaines, 1987) and the “Value Orientations” by M. Rokeach (1973); the second concerned the behavior of the individual in the face of sociogenic challenges: the “Personal Readiness for Change Questionnaire” (Rollnick et al., 1992) and the “Way of Coping Questionnaire” (Lazarus & Folkman, 1984). Results. The ranking of the terminal and instrumental values of young people was carried out and it was determined that the terminal values (a proactive life attitude, health, and an interesting job) and instrumental values (self-control, education, and high requests) were prevalent. A correlation pleiad has been built and twenty- eight significant correlations of life orientations with the parameters of individual behavior in the face of sociogenic challenges and coping strategies have been clarified (p < .050; p < .010; p < .001). The existence of significant correlations with the parameters of personal readiness for change and constructive coping strategies has been clarified and explained. The most dependent values were a proactive life attitude and self- control. The latent danger was posed by negative expectations, the dominance of which can have fatal consequences for young people. Discussion and conclusions. It is substantiated that the study of life orientations of young people in the context of sociogenic challenges is examination of young people’ awareness and rethinking of their life purpose, the meaning of life, and the desire for self-realization. Life values, considered through the prism of dynamic social transformations, in the dimensions of readiness or unreadiness for personal changes and constructive and destructive coping strategies, confirmed the complexity and diversity of the phenomenon under study. It is noted that the obtained empirical results are of scientific value for all those who work with young people and seek constructive ways to overcome sociogenic challenges. Метою є емпіричне дослідження життєвих орієнтацій молоді в умовах соціогенних викликів. Методи. Участь у дослідженні взяла студентська молодь, яка навчалася на трьох рівнях освітніх програм: “бакалавр”, “магістр”, “доктор філософії” у закладах вищої освіти України, загальною кількістю n = 112 осіб, віком від 18 до 29 років (M = 23.43; SD = ±3.05). Усі респонденти були внутрішніми або зовнішніми мігрантами, що забезпечувало умови соціогенних викликів, у яких вони перебували. Застосовано дві групи валідних і надійних психодіагностичних методик, якими відображено життєві орієнтації: перша – “Тест життєвих орієнтацій” (Carver, Gaines, 1987) та “Ціннісні орієнтації” M. Rokeach (1973); друга стосувалася поведінки особистості в умовах соціогенних викликів: “Опитувальник особистісної готовності до змін” (Rollnick et al., 1992) і “Опитувальник копінг-стратегій” (Lazarus, Folkman, 1984). Результати. Здійснено рангування термінальних та інструментальних цінностей молоді й визначено, що термінальні цінності – активна життєва позиція, здоров’я і цікава робота – та інструментальні цінності – самоконтроль, ви- хованість і високі запити – є превалюючими. Побудовано кореляційну плеяду і з’ясовано двадцять вісім достовірних зв’язків життєвих орієнтацій із параметрами поведінки особистості в умовах соціогенних викликів та копінг-стратегіями (р < .050; р < .010; р < .001). З’ясовано й пояснено наявність достовірних зв’язків із параметрами особистісної готовності до змін і конструктивними копінг-стратегіями. Найбільш залежними цінностями є активна життєва позиція й самоконтроль. Латентну небезпеку складають негативні очікування, домінування яких для молодих людей може мати фатальні наслідки. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що дослідження життєвих орієнтацій молоді в умовах соціогенних викликів є вивченням усвідомлення й переосмислення молодими людьми свого життєвого призначення, сенсу життя та прагнення до самореалізації. Життєві цінності, розглянуті крізь призму динамічних соціальних трансформацій, у вимірах готовності чи неготовності до особистісних змін і конструктивних та деструктивних копінг-стратегій, підтвердили складність і багатоманітність досліджуваного феномену. Зазначено, що отримані емпіричні результати мають наукову цінність для всіх, хто працює з молоддю і шукає конструктивні шляхи подо- лання соціогенних викликів.Item COPING STYLES AND SELF-REGULATION ABILITIES AS PREDICTORS OF ANXIETY(2024) Kalamazh, R.; Voloshyna-Narozhna, V.; Tymoshchuk, Y.; Balashov, E.; Каламаж, Р.; Волошина-Нарожна, В.; Тимощук, Є.; Балашов, Е.This study aims to determine whether coping mechanisms and self-regulation abilities are predictors of trait (T-Anxiety) and state anxiety (S-Anxiety). Methods: Data collection was conducted on a student sample (N = 302), who completed the State-Trait Anxiety Inventory (STAI), the Meta-worry Questionnaire (MWQ), the Metacognition Questionnaire-30 (MCQ- 30), the Multi-Modal Coping Inventory (MMCI), the Ways of Coping Questionnaire (WCQ) and the Action Control Scale (ACS-90). Correlations and hierarchical multiple regression analyses were conducted. Results. It was found that the coping strategies determined on the basis of the BASIC Ph model are the strongest predictors of T-Anxiety and S-Anxiety, explaining 39.6% and 25.0% of the variance, respectively. Coping strategies determined by the WCQ were also statistically significant predictors of T-Anxiety and S-Anxiety, explaining 12.1% and 9.9% of the variance, respectively. Self-regulation abilities were identified as significant predictors of T-Anxiety and S-Anxiety, explaining 5.3% and 2.2% of the variance, respectively. Discussion and conclusions. The research proves the existence of a relationship between a set of variables, such as coping strategies and self- regulation abilities, which are predictors and cause changes in T-Anxiety and S-Anxiety. Іt was established that coping strategies self-regulation abilities are predictors of T-Anxiety and S-Anxiety. Specifically, the use of Belief as a coping style was found to decrease T-Anxiety and S-Anxiety. In contrast, the use of Affect and Imagination as coping styles caused an increase in T-Anxiety, and the use of Imagination as a coping style increased S-Anxiety. In addition, it was established that the use of such a coping strategy as acceptance of responsibility and escape-avoidance increases T-Anxiety. In contrast, the use of the coping strategy of problem-solving planning predicts a decrease in T-Anxiety and S-Anxiety. The obtained results also indicate that increasing self-regulation indicators with a prospective and decision-related action orientation vs. hesitation (AOD) predicts a decrease in T-Anxiety and S-Anxiety. Метою дослідження є з’ясування належності копінг-стратегій (стилів подолання) й здібностей саморегуляції до предикторів особистісної (Т-тривожності) та ситуативної (S-тривожності) тривожності. Методи: збір даних проводився на вибірці студентів (N = 302), яких тестували за допомогою опитувальників State-Trait Anxiety Inventory (STAI), Meta-worry Questionnaire (MWQ), Metacognition Questionnaire-30 (MCQ- 30), Multi-Modal Coping Inventory (MMCI), Ways of Coping Questionnaire (WCQ) та Action Control Scale (ACS-90). Було проведено кореляційний та ієрархічний множинний регресійний аналіз. Результати. З’ясовано, що копінг- стратегії, визначені на основі моделі BASIC Ph, є найвагомішим предиктором T-тривожності й S-тривожності, пояснюючи 39.6% та 25.0% дисперсії відповідно. Копінг-стратегії, визначені за допомогою WCQ, також були статистично достовірними предикторами T-тривожності й S-тривожності, пояснюючи 12.1% та 9.9% дисперсії відповідно. Здібності до саморегуляції були виокремлені як значущі предиктори Т-тривожності й S-тривожності, пояснюючи 5.3% та 2.2% дисперсії відповідно. Дискусія і висновки. Проведене дослідження доводить існування зв’язку між множиною змінних, таких як копінг-стратегії та здібності до саморегуляції, які є предикторами й зумовлюють зміни T-тривожності та S-тривожності. Встановлено, що копінг- стратегії й здатність до саморегуляції є предикторами T-тривожності та S-тривожності. Зокрема виявлено, що використання опори на Віру як стилю подолання знижує T-тривожність і S-тривожність, тоді як використання Афекту та Уяви як стилів подолання спричиняє підвищення T-тривожності, а використання Уяви як стилю подолання підвищує S-тривожність. Крім того встановлено, що використання такої копінг- стратегії, як прийняття відповідальності та втеча-уникнення підвищує T-тривожність, тоді як використання копінг-стратегії планування вирішення проблем передбачає зниження T-тривожності та S-тривожності. Отримані результати свідчать також про те, що підвищення показників саморегуляції з перспективною орієнтацією та орієнтацією на дію, пов’язаною з прийняттям рішення, на противагу ваганню (AOD), передбачає зниження Т-тривожності та S-тривожності.Item PERSONAL PREDICTORS OF FUTURE MEDICAL WORKERS ADAPTATION TO THE CONDITIONS OF PROFESSIONAL ACTIVITY(2024) Halian*, A.; Галян*, А.The purpose is to study the predictors that forecast the structure of the adaptation process of future med ical workers to the conditions of professional activity. It is assumed that adaptation to the conditions of pro fessional activity of future medical workers among others is provided by latent factors that are the result of the interaction of personality traits and qualities. Methods: testing by “Social-Psychological Adjustment Questionnaire” (Rogers & Dymond, 1954). Subjective resources for overcoming difficulties in various areas of mental activity were studied using “Ways of Cop ing Questionnaire” (Folkman, Lazarus, 1980). Inter nal psychological regulatory resources involved in the adaptation process were assessed using the Action Control Scale (Kuhl, 2001). The versions of the ques tionnaires validated on the Ukrainian sample were used. The total research sample was 84 future medical workers (college students) of the specializations “Gen eral Medicine”, “Nursing”. The sample is homogeneous, formed randomly. Results. Latent factors (predictors) that ensure the adaptation process of future medi cal workers were identified: “Support seeking” (F1), “Friendliness” (F2), “Conformity” (F3), “Anti-stress” (F4), “Rationalism” (F5), “Self-analysis of situations” (F6). The share of predictors involved in the forma tion of adaptation processes of future medical workers was determined. Four of the six factors were included in the multiple analysis regression model. Two predic tors (“rationalism” t = 1.299; p = .201 and “self-analysis of the situation” t = .356; p = .356) were not included in the regression models due to the lack of statistical significance of their t-test. Discussion and conclu sions. Future medical workers have been diagnosed with a medium level of adaptive capacity, which helps them adapt to the conditions of professional activ ity at the stage of primary professionalization. The factors that form the structure of the adaptive capac ity of future medical workers were identified. Using the method of linear multiple regression, the share of each factor in ensuring the effectiveness of the adap tation process was determined. The share of “friend liness” (32.00%) in the explanation of “adaptation” is the highest. The share of “conformity” is slightly lower (20.00%). “Support seeking” accounts for only 11.56% of the variance explained. The smallest share in the regression model belongs to the predictor “antist ress” – 3.72% of the explained variance. The prospect of further research on the problem highlighted in the article is the validation of the factor model, which requires a confirmatory analysis. Метою є дослідження предикторів, що прогнозу ють структуру процесу адаптації майбутніх медич них працівників до умов професійної діяльності. Зроблено припущення, що адаптацію до умов про фесійної діяльності майбутніх медичних працівни ків з-поміж інших забезпечують латентні фактори, які є наслідком взаємодії особистісних рис та яко стей. Методи: тестування “Опитувальником соці ально-психологічної адаптації” (Rogers, Dymond, 1954). Суб’єктивні ресурси подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності вивчали за допомогою опитувальника “Способи поведінки подолання” (Folkman, Lazarus, 1980). Внутрішні психологічні регуляторні ресурси, залучені в адап таційний процес, оцінювали за допомогою опиту вальника “Контроль за дією” (Kuhl, 2001). Засто совано версії опитувальників, апробовані на українській вибірці. Загальну вибірку дослідження склали 84 майбутні медичні працівники (сту денти коледжів) спеціальності “Лікувальна справа”, “Сестринська справа”. Вибірка гомогенна, сформо вана рандомно. Результати. Виокремлено латентні фактори (предиктори), що забезпечують адапта ційний процес майбутніх медичних працівників: “Прагнення підтримки” (F1), “Дружелюбність” (F2), “Конформізм” (F3), “Антистрес” (F4), “Раціоналізм” (F5), “Самоаналіз ситуацій” (F6). Визначено частку предикторів, що задіяні у формуванні адаптаці йних процесів майбутніх медичних працівників. Чотири з шести факторів включені до регресійної моделі множинного аналізу. Два предиктори (“раці оналізм” t = 1.299; p = .201 та “самоаналіз ситуації” t = .356; p = .356) не увійшли до регресійних моде лей через відсутність статистичної значущості їхнього t-критерію. Дискусія і висновки. У май бутніх медичних працівників діагностовано серед ній рівень адаптаційної здатності, що допомагає їм адаптуватися до умов професійної діяльності на етапі первинної професіоналізації. Виокрем лено фактори, що формують структуру адаптаці йної здатності майбутніх медичних працівників. Застосуванням методу лінійної множинної регресії визначено частку кожного з факторів у забезпе ченні ефективності адаптаційного процесу. Частка “дружелюбності” (32.00%) у поясненні “адаптації” є найвищою. Дещо меншою є частка “конформізму” (20.00%). “Прагнення підтримки” припадає лише на 11.56% поясненої дисперсії. Найменша частка в регресійній моделі належить предиктору “анти стрес” – 3.72% поясненої дисперсії. Перспективою подальшого дослідження висвітленої у статті про блеми є перевірка на дієвість факторної моделі, що потребує конфірматорного аналізуItem THEORETICAL AND EMPIRICAL STUDY ON HARDINESS OF PARTICIPANTS IN MILITARY OPERATIONS(2024) Blikhar, V.; Бліхар, В.; Kalka*, N.; Калька*, Н.; Kuzo, L.; Кузьо, Л.The aim of the article is to conduct a theoretical and empirical analysis of the distinctive character istics of hardiness exhibited by individuals who have participated in military operations, elucidating its cor relation with coping strategies. Methods. Psychodi agnostic techniques were used to achieve the aim: the Hardiness Scale by S. Maddi; the Stress and Coping Inventory (SCI) by R. Lazarus and S. Folkman. Statisti cal methods of data analysis (comparative and corre lational analyses) were applied. The empirical study sample consisted of 35 men aged 22–55 who were in Ukraine and were involved in various ways in armed conflict (special operations forces, territorial defence, volunteers, etc.). Results. The indicators of the com ponents of hardiness in the sample were distributed as follows: “engagement” characterized by a high level in 63.50% of respondents, a medium level in 28.30%, and a low level in 8.20%; “control” – a high level in 69.20%, a medium level in 15.30%, a low level in 15.50%; “risk acceptance” – a high level displayed only by 14.10%, a medium level by 35.30%, a low level by 50.60%. Dominant coping strategies among the sub jects were found to be “acceptance of responsibility” (M = 15.10), “self-control” (M = 14.50), and “confron tational coping” (M = 10.30). The lowest level of cop ing was observed in “positive reappraisal” (M = 5.60). According to the results of the conducted correlational analysis, the following correlations were established: a correlation between “engagement” and “prob lem-solving planning” (R = .432; p ≤ .01) and “accept ance of responsibility” (R = .451; p ≤ .01), “risk accept ance” and “confrontational coping” (R = .611; p ≤ .01) and “escape-avoidance” coping (R = .550; p ≤ .01). As a result of the theoretical and empirical study, the char acterization of personality hardiness in the context of stress resistance and vitality is presented. It was established that the key to the formation of hardi ness is the development of personality vitality, which helps to overcome crisis situations. Hardiness is con sidered as a set of competencies enabling individu als not only to endure adversities but also to become stronger or acquire new skills. Discussion and con clusions. Empirical findings highlight the prevalence of hardiness components such as control and engage ment among participants, contrasted with a notably lower inclination towards risk acceptance. Predomi nant coping strategies include “acceptance of respon sibility”, “self-control”, and “confrontational coping”, while “positive reappraisal” coping exhibits the low est manifestation. Correlations between coping strat egies and hardiness components are delineated, namely: “engagement” correlating with “acceptance of responsibility” and “problem-solving planning”, and “risk acceptance” correlating with confrontational coping and “escape-avoidance” coping. These find ings expand the directions of psychological support and aid available to individuals for cultivating hardi ness and facilitating effective adaptation during crises situations. Метою статті є теоретико-емпіричне дослідження особливостей життєстійкості осіб, що були учас никами воєнних дій, та її зв’язку з копінг-стратегі ями. Задля досягнення мети використано псиході агностичні методики: тест життєстійкості С. Мадді та тест Д. Лазаруса. Застосовано методи статистич ної обробки даних (порівняльний та кореляційний аналізи). Вибірку емпіричного дослідження склали 35 чоловіків у віці 22–55 років, які перебували в Україні й у різний спосіб були залучені до воєнних дій (сили спеціальних операцій, тероборона, волон тери тощо). Результати. Показники складових жит тєстійкості вибірки розподілилися таким чином: “залучення” характеризується високим рівнем у 63.50% респондентів, середнім рівнем – у 28.30%, низьким рівнем – у 8.20%, “контроль” – високий рівень – 69.20%, середній рівень – 15.30%, низь кий рівень – 15.50%; “прийняття ризику” – висо кий рівень прояву характерний лише для 14.10%, середній рівень – для 35.30%, низький рівень – для 50.60%. Домінуючими копінгами у досліджува них виявлено “прийняття відповідальності” (М = 15.10), “самоконтроль” (М = 14.50) та “конфрон таційний копінг” (М = 10.30). Найнижчий рівень копінгу отримала “позитивна переоцінка” (М = 5.60). За результатами проведеного кореляцій ного аналізу з’ясовано наявність таких кореляцій них зв’язків: кореляційний зв’язок між “залучен ням” і “плануванням вирішення проблеми” (R = .432; р ≤ .01) та “прийняттям відповідальності” (R = .451; р ≤ .01), “прийняттям ризику” і “конфрон таційним копінгом” (R = .611; р ≤ .01) та копінгом “втеча-уникнення” (R = .550; р ≤ .01). У резуль таті теоретико-емпіричного дослідження подано характеристику життєстійкості особистості в кон тексті стресостійкості та життєздатності. Установ лено, що запорука формування життєстійкості – це розвиток життєздатності особистості, яка допо магає подолати кризові ситуації. Запропоновано розглядати життєстійкість як комплекс навичок, що допомагають людині не лише пережити важкі часи, а навіть зміцнити себе чи здобути нові вміння і навички. Дискусія та висновки. За результатами проведеного емпіричного дослідження вияв лено домінування в респондентів таких складни ків життєстійкості, як контроль та залученість, а також набагато менший рівень прояву прийняття ризику. Серед домінуючих копінг-стратегій виок ремлено “прийняття відповідальності”, “самокон троль” та “конфронтаційний копінг”. Найнижчий рівень прояву спостерігається в копінг-стратегії “позитивна переоцінка”. Визначено кореляційні зв’язки копінг-стратегій та складників життєстій кості, а саме: компонент “залучення” пов’язаний із копінг-стратегіями “прийняття відповідальності” та “планування вирішення проблем”, а “прийняття ризику” – з конфронтаційним копінгом і копінгом “утеча – уникнення”. Отримані результати дають змогу розширити напрями і методи психологічної підтримки та допомоги особам з формування жит тєстійкості задля ефективної адаптації у кризових ситуаціях