Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
Search Results
Item SUBJECTIVE WELL-BEING AND ANXIETY LEVEL DURING THE COVID-2019 CRISIS: STUDY IN UKRAINIAN ADOLESCENCE(2021) Orap, M. O.; Akimova, N. V.; Kalba, Ya. Ye.; Орап, М. О.; Акімова, Н. В.; Кальба, Я. Є.The global pandemia and introduced quarantine provides completely new social conditions that affect the mental health of people. The influence of trait and state anxiety on people with different levels of subjective well-being in quarantine remains unexplored. Method: We used the PERMA-Profiler (J. Butler, M. Kern) technique to diagnose the overall level of subjective well-being and its components. The STAI method (С. Spielberger) was also used to study the level of respondent’s trait and state anxiety. Results: It was found that the overall level of life satisfaction is significantly negatively correlated with the level of trait anxiety (r = - .25). The level of state anxiety was unex- pectedly lower at the beginning of quarantine (43.95 ± 3.90), than one month later (48.50 ± 5.08). Qualitative analysis has led to the conclusion that in adolescence this is due to a lack of awareness of the dangers of a pandemic and the general attitude to quarantine as a holiday and vacation. There was an inverse relationship between anxiety and positive emotions before the quarantine, but under quarantine, positive emotions lost their potential to contain anxiety, and correlations were insignificant, so even positive events under quarantine could not reduce COVID-19 anxiety. However, the general level of subjective well-being of Ukrainian youth does not correlate with the level of anxiety and has not changed significantly during the first months of the quarantine. Conclusions: The concept of subjective well-being of Ukrainian youth is based primarily on subjective indicators of positive emotions and meanings and much less depends on more objective criteria, such as health, engagement and accomplishment. It was found that during the first month of the quarantine, the level of state anxiety did not affect the experience of subjective well-being by Ukrainian adolescence. Пандемія та запроваджений карантин створили цілком нові соціальні умови, котрі впливають на стан психічного здоров’я людей. Недослідженою залишається особистісна і ситуативна тривожність осіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М. Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використано методику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідження рівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальний рівень задоволення життям значуще негативно корелює з рівнем загальної (особистісної) тривож- ності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативної тривожності є неочікувано статистично нижчим на початку карантину (43.95±3.90), ніж через місяць після (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогу констатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальним ставленням до карантину, як до відпочинку і канікул. З’ясовано, що причинами ситуативної тривожності на початку карантину було переважно обмежене спілкування, страх за здоров’я та обмежена мобільність. Звернуто увагу, що до початку карантину існувала обернена залежність між рівнем тривожності та позитивними емоціями, але через місяць карантину позитивні емоції втратили свій потенціал щодо стримування рівня тривожності. Констатовано, що встановлені кореляції є неістотними, навіть позитивні події в умовах карантину не здатні знижувати рівень тривожності щодо COVID-19. Встановлено, що загальний рівень суб’єктивного благополуччя українського юнацтва не корелює з рівнем тривожності та істотно не змінився за перші місяці запровадженого карантину. Висновки. З’ясовано, що благополуччя української молоді ґрунтується насамперед на суб’єктивних показниках позитивних емоцій, і значно менше залежить від більш об’єктивних критеріїв, таких як стан здоров’я, залученість та досягнення. Було встановлено, що впродовж першого місяця запровадженого карантину рівень ситуативної тривож- ності не вплинув на переживання суб’єктивного благополуччя українськими юнаками і юнками.Item STRUCTURAL AND DYNAMIC PECULIARITIES OF THE SENSE OF OWNERSHIP EXPERIENCING DURING THE COVID-19 PANDEMIC QUARANTINE(2021) Hubeladze, I. H.; Губеладзе, І. Г.The article contains the results of empirical study of structural-dynamic peculiarities of the sense of ownership experiencing under the conditions of COVID-19 quarantine restrictions, which aimed at identifying and comparison of the peculiarities of how individuals experience a sense of ownership towards various property targets during the quarantine restrictions and after some time of the restriction lifting. The paper also addressed the identification of such structural-dynamic peculiarities in terms of age and gender of the respondents. There was also an attempt to find the connection between the manifestation of the sense of ownership during the quarantine in various domains and the level of psychological wellbeing of the population. The research method was based on a two-phase online survey: 1) May 2020 (the period of increased quarantine restrictions and aggravation of psychological experiences in humans); 2) July 2020 (a month after the restrictions had decreased) among 363 individuals, 41.8% male and 58.2% female. The questionnaire included open questions, as well as metric scales that related to the peculiarities of the sense of ownership experiencing during the quarantine, and standardized Psychological Wellbeing Scale. The desire to own a vehicle was the primary one, especially among females, which related to substantially low rate of females who owned a car. In addition, the findings indicate that another primary concern was to possess enough funds and financial ‘safety bag’ to have opportunities to overcome the uneasy period together with the risk to lose job or income. In order to find other resources for stabilization and safety, the attention of the population was refocused at the targets of ownership which they still were able to control, including body care and physical exercises, work or learning area management, creation and personalization of leisure environment and solitude. In addition, there was a rethinking of the value of costly things that lost their actuality and meaningfulness, as well as social contacts, including close people, the meaningfulness has substantially increased and stayed at the same level even after the quarantine restrictions had been lifted. It can be observed that unstable periods in society, such as pandemic and quarantine restrictions, create conditions for restructuring of the basic sense of personality safety. Представлено результати емпіричного дослідження структурно-динамічних особливостей проживання почуття власності в умовах карантинних обмежень в період пандемії COVID-19, що передбачало визначення і порівняння особливостей переживання почуття власності щодо різних об’єктів власності під час карантинних обмежень та через деякий час після зняття таких обмежень; визначення таких структурно-динамічних особливості залежно від статі та віку опитаних; та виявлення зв’язків між проявом почуття власності під час карантину в різних сферах з рівнем психологічного благополуччя населення. Було проведено онлайн опитування у 2 етапи: 1) травень 2020 р. (період посиленого карантину і загострення психологічних переживань людей); 2) липень 2020 р. (через місяць півтора після послаблення карантину) серед 363 осіб, 41.8% чоловіків і 58.2% жінок. Питальник містив як відкриті питання, так і метричні шкали, пов’язані з особливостями проживання почуття власності під час карантину, а також стандартизовану “Шкалу психологічного благополуччя”. Найбільше в період карантинних обмежень актуалізованим було бажання мати власний засіб пересування, особливо серед жінок, що пов’язано зі значно меншою кількістю жінок, що володіють автомобілем, а також потреба у достатній сумі грошей і фінансовій подушці безпеки для можливості переживання надзвичайної ситуації і можливої чи реальної втрати роботи чи прибутку. У пошуку інших ресурсів стабілізації і захисту увага населення була перефокусована на об’єкти власності, щодо яких залишилася можливість контролю, зокрема догляд за тілом і фізичні навантаження, організація власного робочого чи навчального місця, створення і персоналізація простору для відпочинку та усамітнення. Відбулося переосмислення цінності коштовних речей, які втратили свою актуальність і значущість, та соціальних контактів, зокрема з близькими людьми, цінність яких суттєво зросла і залишилася на такому ж рівні вже й після завершення карантинних обмежень. Показано, що нестабільні періоди в суспільстві, такими як є пандемія і карантинні обмеження, зумовлюють переструктурування базових основ відчуття безпеки особистості.