Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    RESEARCH ON ADAPTATION OF FIRST-YEAR STUDENTS WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS TO STUDY AT UNIVERSITY
    (2024) Moldakhanova, М.; Молдаханова, М.; Kariyev*, А.; Карієв*, А.; Lekerova, G.; Лекерова, Г.; Orazbayeva, F.; Оразбаєва, Ф.
    The aim of the research is empirical clarification and theoretical substantiation of psychological adap tive potential and types of adaptation of first-year stu dents with special educational needs in terms of uni versity education. First-year students of M. Auezov South Kazakhstan University (SKU named after M. Aue zov) and Abai Kazakh National Pedagogical University (KNPU named after Abai) took part in the research, a total of 469 people in the age range from 17 to 19 years. First-year students with special educational needs numbered 154 people. Descriptive frequency characteristics of the sample: M=18.22; SD=±2.45; Me=18.00; Mo=18.00. Methods. Valid and reliable questionnaires were used: the test of personality adjustment (TPA) (Rogers & Dymond, 1955); the multi level personal questionnaire “Adaptability” (MPQ-AM) (Maklakov & Chermyanin, 1993). Inductive and deduc tive methods, analysis, generalization, substantiation and synthesis of scientific theoretical and empirical data were used. Results. It was found that accord ing to the “adaptability” scales (U=245.00; p=.000); “self-acceptance” (U=312.00; p=.003); “acceptance of others” (U=318.00; p=.004); “behavioral regula tion” (U=241.00; p=.000); “communicative potential” (U=203.00; p=.000) and “personal adaptation poten tial” (U=312.00; p=.003) first-year students with spe cial educational needs are inferior to students without special educational needs. Such expected results were explained by certain difficulties in the process of com munication, including representatives of the opposite sex. The absence of statistical significance between the respondents with special educational needs (Group 1) and those without special educational needs (Group 2) according to the parameter “moral normativity” (U=621.00; p=.059) was established. It was explained that the key value of this contingent of first-year stu dents is the constancy of formed moral canons. Using k-means clustering, four types of adaptation of first year students with special educational needs to study at university were determined: “Constructive adap tation” (cluster 1, n=20; 12.99%), “Destructive adap tation” (cluster 2, n=57; 37.01%), “Maladjustment” (cluster 3, n=49; 31.82%), “Moral-normative adapta tion” (cluster 4, n=28; 18.18%). The obtained types organize a significant array of empirical information about the special educational needs of students for the purpose of further operationalization and effective implementation in educational practice. Discussion and conclusions. We proved the possibility of intro ducing the research results in terms of improvement of the inclusive educational environment for opti mal adaptation of first-year students to the realities of university life for the purpose of fulfillment of expec tations of all subjects of educational process. Метою дослідження є емпіричне з’ясування й тео ретичне обґрунтування психологічного адаптаці йного потенціалу і типів адаптації студентів-пер шокурсників з особливими освітніми потребами щодо навчання в університеті. У дослідженні взяли участь студенти-першокурсники Півден но-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) і Казахського національ ного педагогічного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), загальною кількістю 469 осіб у віко вому діапазоні від 17 до 19 років. Студенти-пер шокурсники з особливими освітніми потребами склали 154 особи. Описова частотна характерис тика вибіркової сукупності: M=18.22; SD=±2.45; Me=18.00; Mo=18.00. Методи. Валідні й надійні опитувальники: “Діагностика соціально-психоло гічної адаптації” (ДСПА) (Rogers, Dymond, 1955); Багаторівневий особистісний опитувальник “Адап тивність” (МЛО–АМ) (Маклаков, Чермянін, 1993). Використано індуктивний, дедуктивний методи, аналізування, узагальнення, обґрунтування і син тезування наукових теоретичних та емпіричних даних. Результати. З’ясовано, що за шкалами “адап тивність” (U=245.00; p=.000); “прийняття себе” (U=312.00; p=.003); “прийняття інших” (U=318.00; p=.004); “поведінкова регуляція” (U=241.00; p=.000); “комунікативний потенціал” (U=203.00; p=.000) і “особистісний адаптаційний потенціал” (U=312.00; p=.003) студенти-першокурсники з осо бливими освітніми потребами поступаються сту дентам без особливих освітніх потреб. Пояснено такі очікувані результати певними труднощами в процесі комунікації, у тому числі з представни ками протилежної статі. Констатовано відсутність статистичної достовірності між досліджуваними з особливими освітніми потребами (група 1) і без особливих освітніх потреб (група 2) за параметром “моральна нормативність” (U=621.00; p=.059). Пояснено, що сталість сформованих моральних канонів складає ключову цінність цього кон тингенту студентів-першокурсників. Визначено кластеризацією методом k-середніх чотири типи адаптації студентів-першокурсників з особли вими освітніми потребами до навчання в універси теті: “Конструктивна адаптація” (кластер 1, n=20; 12.99%), “Деструктивна адаптація” (кластер 2, n=57; 37.01%), “Дезадаптація” (кластер 3, n=49; 31.82%), “Морально-нормативна адаптація” (клас тер 4, n=28; 18.18%). Зазначено, що з’ясовані типи упорядковують значний масив емпіричної інфор мації про особливі освітні потреби здобувачів, яка вимагає подальшої операціоналізації та дієвого впровадження в освітню практику. Дискусія і висновки. Доведено можливість впровадження результатів дослідження в аспекті вдосконалення інклюзивного освітнього середовища для опти мальної адаптації студентів-першокурсників до реалій університетського життя з метою реалізації очікувань усіх суб’єктів освітнього процесу.
  • Item
    STRATEGIES OF STUDENT YOUTH’S SELF-REPRESENTATIONS IN CHOOSING BEHAVIORAL TENDENCIES
    (2024) Hrys*, А.; Грись*, А.; Pavliuk, O.; Павлюк, O.; Hoi, N.; Гой, Н.; Los, O.; Лось, O.
    The aim is theoretical-empirical research of the dom inant strategies of student youth’s self-presentations in the context of social desirability and actual behav ioral tendencies. Methods. The sample involved stu dents from three levels of higher education institutions of Ukraine representing socionomic and technon omic profiles and numbered n = 142 participants. The respondents’ age ranged from 18 to 28 years (M = 23.36; Me = 23.50; SD = ± 6.12). Theoretical and empir ical research methods were used. Theoretical methods included analysis, synthesis and generalization. Empir ical methods comprised a complex of valid and reliable methods which ensured determination of the parame ters of self-representation, social desirability and behav ioral tendencies. Standard methods of mathematical sta tistics were applied to establish statistically significant correlations and differences. Results and discussion. We registered eleven statistically significant correlations of self-representation strategies with the researched parameters, all of them being direct at the level р≤.050; р≤.010 and р≤.001. It was found that the assertive self-presentation strategy “Wanting to be liked” (AWL) (n = 102; 71.83%; М = 4.03; SD = ±.67) is dominant in student youth. We revealed the dual nature of student youth’s self-representation strategies and found that the dominant approval motivation manifests itself in constructive and destructive forms. It was estab lished and explained that high social desirability with the behavioral tendency for dependence has a negative impact on intellectual and physical activities of adoles cents. We warn that such a combination can be trans formed into respondents’ psychological dependence on permanent self-approval, updating profiles in social net works and the desire to meet social expectations. Con clusions. We highlighted the danger which can be posed by high levels of the formedness of social desirability by the scales “self-deceit” and “managing impressions” for the formation of a young individual, if no prevention measures are taken to develop assertive self-presenta tion strategies. The findings of the applied research should be implemented in educational process, used in psychological theory and practice. The obtained scien tific facts possess novelty and value for everyone work ing with student yout Метою є теоретико-емпіричне дослідження домі нуючих стратегій самопрезентацій студентської молоді в контексті соціальної бажаності й акту альних тенденцій поведінки. Методи. Вибіркову сукупність склали студенти трьох рівнів закладів вищої освіти України, які представили соціономіч ний і технономічний профілі, загальною кількістю n = 142 особи. Вік респондентів знаходився в межах від 18 до 28 років (M = 23.36; Me = 23.50; SD = ± 6.12). Використано теоретичні й емпіричні методи дослідження. Теоретичні методи склали аналізу вання, синтезування й узагальнення. Емпіричні методи – комплекс валідних і надійних методик, який забезпечив з’ясування параметрів самопрезен тації, соціальної бажаності й тенденцій поведінки. Для з’ясування статистично достовірних зв’яз ків і відмінностей застосовано стандартні методи математичної статистики. Результати і дискусія. Зафіксовано одинадцять статистично достовірних кореляційних зв’язків стратегій самопрезентації з досліджуваними параметрами, з яких усі прямі на рівні р≤.050; р≤.010 і р≤.001. Констатовано, що асер тивна стратегія самопрезентації – “Бажання сподо батися” (АБС) (n = 102; 71.83%; М = 4.03; SD = ±.67) є домінуючою у студентської молоді. Констатовано дуальну природу стратегій самопрезентації студент ської молоді і визначено, що домінуючим є мотив схвалення, який реалізується у конструктивній і деструктивній формах. З’ясовано й пояснено, що висока соціальна бажаність із тенденцією поведінки до залежності негативно позначається на розумовій і фізичній активності осіб юнацького віку. Зроблено застереження, що таке поєднання може трансфор муватися у психологічну залежність респонден тів від перманентного самосхвалення, постійного оновлення профілів у соціальних мережах, праг нення відповідати очікуванням соціуму. Висновки. Акцентовано увагу на небезпеці, яку можуть мати високі рівні сформованості соціальної бажаності за шкалами “самообман” і “управління враженнями” на формування юної особистості, якщо не здійснювати профілактичних заходів, спрямованих на форму вання асертивних стратегій самопрезентації. Дослі дження має прикладний характер, його результати доцільно впровадити в освітній процес, застосувати у психологічній теорії і практиці. Отримані наукові факти містять новизну і представляють цінність для всіх, хто працює зі студентською молоддю.
  • Item
    ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
    (2019) Казібекова, В. Ф.; Kazibekova, V. F.
    Мета: емпірично дослідити психологічні особливості сформованості комунікативної компетентності в різних професійних групах. Методи дослідження: теоретичні методи: (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) використовувались з метою вивчення наукової літератури з питань, пов'язаних із категорією «комунікативної компетентності», емпіричні методи: «Опитувальник комунікативної компетентності» Е. Ф. Зеєра, Е. Е. Симанюк, «Комунікативні уміння» Л. Михельсона в адаптації Ю. З. Гільбуха; методи кількісної та якісної обробки результатів. Результати. Здійснено теоретичний аналіз підходів до проблеми формування комунікативної компетентності, успішності професійної діяльності, розглянуті складові комунікативної компетентності. Комунікативна компетентність означає інтегральне, відносно стійке, цілісне утворення, яке виявляється через індивідуально-психологічні особливості поведінки, взаємодії та спілкування, зокрема сукупність знань, досвід, особистісні якості і здібності. Все це забезпечує ефективне виконання людиною комунікативних функцій. У дослідженні взяли участь курсанти четвертого курсу Одеського державного університету внутрішніх справ (30 осіб) та студенти-психологи четвертого курсу Херсонського державного університету (30 осіб). Середній вік досліджуваних – 22 роки. Склад вибірки за статтю ми не враховували. Висновки. Майбутні фахівці-психологи мають значуще більш розвинуту комунікативну компетентність, яка передбачає такі складові: соціально-комунікативну адаптивність (вони більш гнучкі в спілкуванні, уміють взаємодіяти з самими різними людьми, пристосовуватися до мінливих соціальних обставин), толерантність (більш терпимі до чужої думки, поглядів, звичок), фрустраційну толерантність (протистояння життєвим труднощам, саморегуляція емоційних станів), ніж майбутні фахівці поліції. Також випускники психологи є статистично значуще більш компетентними і менш агресивними в професійній взаємодії, ніж випускники курсанти. Purpose: The article’s objective is to investigate empirically the psychological peculiarities of the formation of communicative competence in different professional groups. Methods: theoretical methods: (analysis, synthesis, comparison, generalization) were used to study the scientific literature on issues related to the category of “communicative competence”, empirical methods: “Questionnaire of Communicative Competence” by E.F. Zeer, E.E. Simanyuk, "Communicative Skills" by L. Michelson in the adaptation of Y.Z. Hilbuh; methods of quantitative and qualitative processing of results. Results. A theoretical analysis of approaches to the problem of communicative competence, success of professional activity has been made. Components of communicative competence have been considered. Communicative competence can be considered as an integral, relatively stable, holistic formation, manifested in the individual-psychological features of behavior and communication and includes a set of knowledge, experience, qualities, abilities of the individual, which allow to perform effectively communicative functions. The research has been attended by fourth-year cadets of the Odessa State University of Internal Affairs (30 people) and students psychologists of the fourth year of Kherson State University (30 people).The average age of the subjects was 22 years. We did not take into account sample composition by gender. Conclusions. Future psychologists have significantly more communicative competence than future police specialists. It includes the following components: social and communicative adaptability (they are more flexible in communication, able to interact with a variety of people, adapt to changing social circumstances), tolerance (more tolerant of others' thoughts, attitudes, habits), frustration tolerance (resistance to life difficulties, self-regulation of emotional states). Also, graduate psychologists are statistically significantly more competent and less aggressive in professional interaction than graduate cadets.