Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
6 results
Search Results
Item UKRAINIAN ADAPTATION OF THE BRIEF-COPE QUESTIONNAIRE(2023) Яблонська, Т.; Верник, О.; Гайворонський, Г.; Yablonska, T.; Vernyk, O.; Haivoronskyi, H.Мета роботи полягала в адаптації психодіагностич- ної методики Brief-COPE (Carver et al., 1997) українською мовою. В сучасних умовах військової агре- сії зростає актуальність вивчення її наслідків для психічного здоров’я мільйонів українців, зокрема, досліджень стратегій подолання стресу, що дасть можливість розроблення ефективних засобів психологічної допомоги. Українська версія методики Brief-COPE (Carver et al., 1997), широко застосовуваної у всьому світі, дасть можливість практичного використання з метою психодіагностики, а також можливість здійснення порівняльних досліджень. Методи. Переклад опитувальника Brief-COPE з англійської мови на українську виконано двома психо- логами-білінгвами методом зворотного перекладу. Вибірку дослідження склали 192 респонденти віком від 17 до 44 років (М=23.12, SD=6.32), переважно студенти та молоді працюючі дорослі. Опи- тування здійснено через онлайн-сервіс Google Forms. Досліджуваним було запропоновано ситуаційний варіант методики; ретест відбувався через 10–45 днів після тесту. Також опитуваним було запропоновано Stress Coping Inventory (SVF120, Janke et al, 1985) в адаптації Н. Водопьянової. Аналіз отриманих даних здійснено за допомогою пакетів статистичної обробки даних SPSS, JAMOVI; використано методи: описові статистики, аналіз надійності шкал, конфірматорний факторний аналіз (CFA), експлораторний факторний аналіз (EFA); кореляційний аналіз (коефіцієнт Спірмена). Надійність досліджено на основі моделі Кронбаха з обчисленням коефіцієнту узгодженості альфа. Результати. Результати дослідження свідчать про досить хорошу узгодженість отриманих даних із базовою теоретичною моделлю методики, за винятком окремих шкал, що кореспондується із даними зарубіжних досліджень щодо певної дискусійності факторної структури Brief-COPE. Перевірка змістової валідності показала значну кількість сильних кореляцій. Виявлено високий рівень тест-ретестової надійності методики, яка адаптувалася. Здійснено порівняння результатів отри- маних даних із даними зарубіжних досліджень із використанням Brief-COPE. Дискусія і висновки. Перевірка психометричних характеристик української версії методики Brief COPE inventory (Carver, 1997) показала достатньо високу внутрішню валідність і надійність адаптованої методики. Таким чином, можна стверджувати, що українська версія методики Brief COPE inventory (Carver, 1997) може використовуватися у дослідженнях для вимірювання копінг-поведінки особистості. The purpose of the research was to adapt the Brief- COPE (Carver et al., 1997) into Ukrainian. In the current conditions of military aggression, it is increasingly important to study its consequences for the mental health of millions of Ukrainians, in particular, to investigate strategies for overcoming stress, which will allow developing effective methods of psychological assistance. The Ukrainian version of the Brief-COPE (Carver et al., 1997), which is widely used worldwide, will give the opportunity to use it practically in psychodiagnostics, as well as the possibility of conducting comparative studies. Methods. The Brief-COPE questionnaire was translated from English into Ukrainian by two bilingual psychologists using the reverse translation method. The study sample consisted of 192 respondents aged 17 to 44 years (M=23.12, SD=6.32), mostly students and young working adults. The survey was conducted through the online service Google Forms. The respondents were offered a situational version of the methodology; the retest took place 10-45 days after the test. Also, the respondents were offered the Stress Coping Inventory (SVF120, Janke et al, 1985) in the adaptation of N. Vodopianova. The data were analyzed using statistical data processing packages SPSS, JAMOVI; the following methods were used: descriptive statistics, scale reliability analysis, confirmatory factor analysis (CFA), exploratory factor analysis (EFA) and correlation analysis (Spearman's coefficient). Reliability was investigated on the basis of Cronbach’s model with the calculation of the alpha coefficient of consistency. Results. The results of the study indicate a fairly good consistency of the data obtained with the basic theoretical model of the methodology, with the exception of some scales, which correspond to the data of foreign studies on certain controversy of the factor structure of the Brief- COPE. The content validity test revealed a significant number of strong correlations. A high level of test-retest reliability of the adapted tool has been revealed. The results of the obtained data are compared with the data of foreign studies using Brief-COPE. Discussion and conclusions. The test of the psychometric characteristics of the Ukrainian version of the Brief COPE inventory (Carver, 1997) showed a fairly high internal validity and reliability of the adapted methodology. Thus, it can be argued that the Ukrainian version of the Brief COPE inventory (Carver, 1997) can be used in studies to measure an individual’s coping behavior.Item RELATIONSHIP BETWEEN COPING BEHAVIOR AND STUDENTS’ PERCEPTIONS OF THE PASSAGE OF TIME(2023) Plokhikh, V. V.; Плохіх, В. В.Despite the significant increase in academic load and the general complication of daily life, a modern student should be able to overcome stressful situations and complete tasks on time. The study’s purpose was to empirically determine the basis and features for the distinctive correlations between the students’ perceptions of time passing and the selection of coping behavior options. Methods. The study included 139 university students as participants. The empirical study applied the following standardized test methods: “Coping behavior in stressful situations”, the scale “Competence in time” from the Personality Self-Actualization Test, the “Scale of experiencing time”, and the Freiburg Personality Inventory (form B). For statistical data processing, cluster analysis, Spearman’s correlation analysis, and the Mann-Whitney U-test were used. Results. Competence in time in the group was related to group perceptions of time flow as quick (rs=-.188; p=.027), limited (rs=-.265; p=.002), and – at the trend level – as filled (rs=.143; p=.093) and diverse (rs=.157; p=.064). Using cluster analysis, subgroups 1 (n=64) and 2 (n=75) in the group were distinguished. The advantages of Subgroup 1 over Subgroup 2 in terms of time competence (U=172.00; p<.001) and balance (U=708.00; p<.001) were established. Subgroup 1 subjects were more focused on avoidance (U=1811.00; p=.013) and distraction (U=1861.00; p=.022) coping, while Subgroup 2 subjects were more focused on the emotional response to stress (U=1120.00; p<.001). It was discovered that subjects in Subgroup 2 had relatively stronger perceptions of time limited (U=1762.00; p=.006) and fragmented (U=1983.50; p=.073). In a group, task-oriented coping was associated with perceptions of time passing as quick (rs=.183; p=.031), filled (rs=.361; p<.001), pleasant (rs=.182; p=.032), diverse (rs=.175; p=.040), and organized (rs=.296; p<.001); emotion-oriented coping was associated with perceptions of time passing as quick (rs=.208; p=.014), jumpy (rs=.256; p=.002), fragmented (rs=.222; p=.009), and limited (rs=.182; p=.032). Conclusions. The subjects’ comprehensive positive perception of the present moment (as filled, limitless, and slow-flowing) was associated with preferring consciously managed, acceptable in a stressful situation coping behavior options. Students’ emotionally oriented coping behavior was directly related to problematic personality traits and perceptions of fragmentation and disintegration of the passage of time. The insufficient integrity of the personal experience that was being formed, related to the perceptions of the passage of time as filled, pleasant, diverse, organized, but also fleeting, limited students’ use of coping focused on solving tasks in stressful situations. Сучасний студент усупереч суттєвому підвищенню навчального навантаження та загальному ускладненню життєдіяльності повинен бути здатним до долання стресових ситуацій і своєчасного виконання завдань. Метою дослідження є емпіричне визначення підґрунтя та особливостей для характерних зв’язків виборів варіантів копінг-поведінки з переживаннями плину часу у студентів. Методи. Досліджуваними були 139 студентів університету. В емпіричному дослідженні використовувалися такі стандартизовані тестові методики: “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях”; шкала “Компетент- ність у часі” з тесту самоактуалізації особистості; “Шкала переживання часу”; Фрайбургський особистісний опитувальник (форма В). Для статистичної обробки даних застосовано кластерний аналіз, кореляційний аналіз за Спірменом, U-критерій Манна-Уїтні. Результати. Компетентність у часі в групі пов’язана з переживаннями плину часу як швидкого (rs=-.188; p=.027), обмеженого (rs=-.265; p=.002), і на рівні тенденції – як цільного (rs=.143; p=.093) і різноманітного (rs=.157; p=.064). З використанням кластерного аналізу в групі було виділено підгрупу 1 (n=64) і підгрупу 2 (n=75). Встановлено переваги підгрупи 1 над підгрупою 2 за показниками компетентності у часі (U=172.00; p<.001) та врівноваженості (U=708.00; p<.001). У підгрупі 1 досліджувані порівняно більше орієнтовані на копінги уникнення (U=1811.00; p=.013) та відволікання (U=1861.00; p=.022), а в підгрупі 2 – на емоційне реагування в стресі (U=1120.00; p<.001). Було встановлено, що в досліджуваних підгрупи 2 порівняно сильніші переживання часу як обмеженого (U=1762.00; p=.006) і як роздробленого (U=1983.50; p=.073). У групі копінг, орієнтований на вирішення завдання, корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.183; p=.031), наповненого (rs=.361; p<.001), приємного (rs=.182; p=.032), різноманітного (rs=.175; p=.040), організованого (rs=.296; p<.001); копінг, орієнтований на емоції, корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.208; p=.014), стрибкоподібного (rs=.256; p=.002), роздробленого (rs=.222; p=.009), обмеженого (rs=.182; p=.032). Висновки. Повноцінне позитивне переживання досліджуваними моменту теперішнього (як цільного, безмежного, повільно плинного) пов’язане з наданням переваги свідомо керованим, прийнятним у стресовій ситуації варіантам копінг-поведінки. Емоційно зорієнтована копінг-поведінка студентів прямо корелює з проблемними особливостями особистості та з пережи- ваннями фрагментації, розпаду плину часу. Застосування студентами копінгу, орієнтованого на вирішення завдань у стресових ситуаціях, обмежується недостатньою цілісністю особистого досвіду, що формується, пов’язане з переживаннями плину часу як наповненого, приємного, різноманітного, організованого, але й швидкоплинного.Item LIMITATION OF PSYCHOLOGICAL DEFENSE ON THE FORMATION OF STUDENTS’ TIME PERSPECTIVE(2022) Plokhikh, V. V.; Плохіх, В. В.The purpose of the research is to determine the peculiarities of the formation of students’ time perspective of life given the intensity of the systematic application of various psychological defense mechanisms. Methods. 42 students participated in the research. Standardized test methods were used to collect empirical data. Cluster analysis, correlation analysis, and Mann-Whitney U-test contributed to the quantitative processing of empirical material. Results. It was found that students with a low tolerance for stress in terms of balance (U= 137.00; p=.049) and self-control (U=.001; p<.001) are more prone to systematic actualization of the psychological defense of substitution, regression, and rationalization. It is determined that the systematic use of psychological defense in students is associated with temporal orientations as follows: substitution correlates with the past negative (Rs=.331; p=.033), fatalistic present (Rs=.309; p=.046), and future (Rs=-.314; p=.043); regression correlates with the past negative (Rs=.387; p=.011), present fatalistic (Rs=.374; p=.015), present hedonistic (Rs=.422; p=.005), and future (Rs=- .376; p=.014); rationalization correlates with the future (Rs=.444; p=.003). There were also direct links between the denial of reality and the present hedonistic (Rs=.485; p=.001) with protective compensation and the fatalistic present (Rs=.456; p=.002). The findings indicate that the study group lacks connections between temporal competence and the use of psychological defense mechanisms. At the same time, temporal competence is inversely related to students’ orientation on the past negative (Rs=-.325; p=.036). Conclusions. Students’ systematic application of the psychological defense of substitution, regression, denial, and compensation is associated with time orientations on the past negative, present hedonistic, fatalism and shiftlessness toward current efforts in building the future. Students’ active use of protective rationalization corresponds to their natural orientation toward the future. However, it does not contribute to the complete of the components of the psychological time structure. Students’ systematic application of psychological defense mechanisms is not in line with their temporal competence. Метою дослідження є визначення особливостей формування часової перспективи життєдіяльності в студентів у зв’язку з інтенсивністю систематич- ного застосування різноманітних психологічних захистів. Методи. У дослідженні взяли участь 42 студенти. Для збору емпіричних даних викорис- товувалися стандартизовані тестові методики. Для кількісної обробки емпіричного матеріалу було застосовано кластерний аналіз, кореляційний ана- ліз, U-критерій Манна-Уітні. Результати. Встанов- лено, що студенти зі зниженою стресостійкістю за показниками врівноваженості (U=137.00; p=.049) та самоконтролю (U=.001; p<.001) більше схильні до систематичної актуалізації психологічних захи- стів заміщення, регресії, раціоналізації. Визна- чено, що у студентів систематичне застосування психологічних захистів пов’язане з часовими орієнтаціями наступним чином: заміщення корелює з негативним минулим (Rs=.331; p=.033), фаталістичним теперішнім (Rs=.309; p=.046), майбутнім (Rs=-.314; p=.043); регресія корелює з негативним минулим (Rs=.387; p=.011), фаталістичним теперіш- нім (Rs=.374; p=.015), гедоністичним теперішнім (Rs=.422; p=.005), майбутнім (Rs=-.376; p=.014); раці- оналізація корелює з майбутнім (Rs=.444; p=.003). Також встановлені прямі зв’язки заперечення реальності з гедоністичним теперішнім (Rs=.485; p=.001) та захисної компенсації з фаталістичним теперішнім (Rs=.456; p=.002). Результати свідчать про відсутність в групі досліджуваних зв’язків ком- петентності у часі з застосуванням психологічних захистів. При цьому компетентність у часі обер- нено пов’язана з орієнтацією студентів на нега- тивне минуле (Rs=-.325; p=.036). Висновки. Систе- матичне застосування студентами психологічних захистів заміщення, регресії, заперечення та ком- пенсації пов’язане з часовими орієнтаціями на негативне минуле, гедоністичне теперішнє, фата- лізм і безініціативність щодо актуальних зусиль в побудові майбутнього. Активне використання студентами захисної раціоналізації відповідає їх природній орієнтації на майбутнє, але не сприяє повноцінному єднанню складових структури психологічного часу. Систематичне застосування студентами психологічних захистів не узгоджується з їх компетентністю у часі.Item SPIRITUAL AND PERSONAL ORIENTATION OF NURSES’ PRACTICE IN DEALING WITH PALLIATIVE PATIENTS(2022) Тимофієва, М. П.; Марчук, І. В.; Tymofiieva, M. P.; Marchuk, I. V.The nursing staff holds pride of place in medical communities amidst the modern dimension of the world’s requirements for this profession. In addition to basic professional qualities and competencies, a nurse must have significant spiritual values because it influences the patient’s life and health and the treatment of his soul as an essential component of personality, most importantly not only at the final stages of life caused by disease progression but also in remission. The purpose of the study is to elucidate research findings to determine the motivation for the spiritual development of personality and spiritual values of a palliative care nurse. Methods. To achieve the purpose, theoretical research methods were used: analysis, synthesis, and generalization. Solving research problems involved the methodology for diagnosing thinking direction and predominant personal motives “Bookshelf” (Pomytkin, 2013). The methodology covers the basic qualities of a nurse’s spiritual development, as follows: physiological needs, security and confidence, love for neighbor, appreciation and respect, self-actualization, spiritual self-improvement, service, wisdom, righteousness, and holiness. Nurses working in different fields of medical care, including palliative and hospice, participated in the study. Results. It was found that the vast majority of respondents believe that the main directions of their thinking and ideas about personal development are determined by the level of physiological needs, a sense of security and confidence, love, appreciation, and respect. At the same time, holiness, righteousness and wisdom are insignificant to most respondents. According to the questionnaire, we concluded that nurses need in-depth work to actualize their spiritual development to fully cooperate with palliative patients and create the most favorable environment for their stay in a health care facility, hospice, or home. Середній медичний персонал у сучасному вимірі світових вимог до цієї професії посідає чільне місце у медичних спільнотах. Окрім базових професійних якостей, компетентнісних характеристик, сестра медична повинна володіти важливими духовними цінностями, адже від цього залежить не тільки життя та здоров’я пацієнта, але й лікування його душі як важливої компоненти особистості та щонайважливіше не тільки на завершальній стадій життя у зв’язку з прогресуванням хвороби, але й при певній ремісії. Мета дослідження – висвітлення результатів дослідження щодо визначення мотивації духовного розвитку особистості та духовних цінностей сестри медичної в сфері паліативної допомоги. Методи. Для реалізації зазначеної мети були використані теоретичні методи дослідження: аналізування, синтезування та узагальнення. Розв’язування дослідницьких завдань передбачало використання методики діагностики спрямованості мислення та провідних особистісних мотивів “Книжкова полиця” (Помиткін, 2013). Методика містить у собі основні якості духовного розвитку особистості сестри медичної, до яких належать: фізіологічні потреби, безпека та впевненість, почуття любові до ближнього, оцінка та повага, самоактуалізація, духовне самовдосконалення, служіння, мудрість, праведність та святість. У дослідженні брали участь сестри медичні різноманітних галузей надання медичної допомоги, у тому числі паліативної та хоспісної. Результати. Встановлено, що переважаюча більшість респондентів вважають, що для них основними спрямуваннями свого мислення та уявлення про розвиток їх особистості, визначаються рівнем фізіологічних потреб, відчуттям безпеки та впевненості, почуттям любові, оцінки та поваги. При цьому, святість, праведність та мудрість для більшості опитаних посідають менш чільні місця. Згідно з проведеним опитуванням ми зробили висновок, що сестри медичні потребують поглибленої роботи щодо актуалізації духовного розвитку їх особистості з метою повноцінної співпраці з важкохворими паліативними пацієнтами, створення найбільш сприятливого середовища їх перебування у закладі охорони здоров’я, хоспісах чи у домашніх умовахItem PERFECTIONISM AS A PHENOMENON OF PERSONAL DEVELOPMENT OF A MODERN STUDENT(2021) Meloian, A. E.; Belozorova, R. O.; Shelepun, A. S.; Мелоян, А. Е.; Белозьорова Р. О.; Шелепун, А. С.The article investigates perfectionism as a psychological phenomenon that combines the subject’s desire for perfection, the achievement of high personal moral, aesthetic, and intellectual standards. Theoretical approaches to the study of perfectionism in Ukrainian and foreign scientific literature are analyzed. The genesis of personal perfectionism is studied. It is revealed that the development of perfectionism is influenced by a system of motives, interests, and needs, which are closely related to such factors as values, ideals, attitudes, and beliefs. Psychological characteristics of individuals with a tendency to perfectionism and psychological characteristics of individuals who are not prone to perfectionism are compared. It is determined that the perfectionist orientation is initially socially marked. It is established that the formation of perfectionist tendencies is actively influenced by the social environment. The purpose is to highlight the results of a study of the manifestations of student youth’s perfectionism. Research methods include tests, questionnaires, and quantitative analysis. 11 males and 39 females participated in the study (n = 50). Results. It is established that students with pronounced indicators of perfectionism are characterized by such volitional qualities as responsibility, atten- tiveness, ability to immerse themselves into work, but they have low indicators of such strong-willed qualities as determination and persistence. Perfectionists are characterized by low self-esteem, especially in terms of intelligence, character, abilities, confidence, and independence. The highest possible difference between the level of self-esteem and the level of demands. The individual-typological qualities of such students include extroversion, spontaneity, low level of lability and anxiety, and high self-esteem. The ratio of selfes- teem and the level of demands are moderate. Indica tors of character, abilities and appearance, the average self-esteem, are higher than the level of demands. Con- clusions. The study indicates the existence of a significant percentage of students with high and low levels of perfectionism. Students with a high rate of perfec tionism are characterized by a tendency to set unrealistically high standards, a compulsive aspiration of the unattainable, and an assessment of their self- value as a result of productivity only. They are a risk group in terms of further development of negative psychoemotional states. У статті досліджено перфекціонізм як психологічне явище, що поєднує прагнення суб’єкта до досконалості, досягнення високих особистісних моральних, естетичних, інтелектуальних стандартів. Проаналізовано теоретичні дослідження перфекціонізму науковців. Досліджено генезис перфекціонізму особистості. Виявлено, що на розвиток перфекціонізму впливає система мотивів, інтересів, потреб, які тісно пов’язані між собою такими чинниками, як цінності, ідеали, настановлення та переконання. Здійснено порівняння психологічних особливостей осіб зі схильністю до перфекціонізму та психологічних особливостей осіб не схильних до перфекціонізму. Визначено, що перфекціоністська орієнтація первісно має соціально-приписаний характер. Встановлено, що на формування перфекціоністських тенденцій активно впливає соціальне оточення. Метою статті є висвітлення результатів дослідження прояву перфекціонізму серед студентської молоді. Методами дослідження є тести зі стандартизованими анкетами, опитувальники, кількісне аналізування. Загальна кількість респондентів, які взяли участь у експерименті, складає 50 студентів, з них 11 юнаків та 39 дівчат. Результати. Встановлено, що для студентів з вираженими показ- никами перфекціонізму характерні такі вольові якості, як відповідальність, уважність, здатність глибоко занурюватися в роботу. Проте вони мають низькі показники за такими вольовими якостями, як рішучість і наполегливість. Для перфекціоністів характерна занижена самооцінка, особливо це стосується інтелекту, характеру, здібностей, впевненості та самостійності з максимально високою розбіжністю рівня самооцінки та рівня домагань. До індивідуально–типологічних якостей таких студентів віднесено екстравертованість, спонтанність, низький рівень лабільності й тривожності, високу самооцінку. Співвідношення показників самооцінки та рівня домагань має помірний характер. Висновки. Проведене дослідження вказує на існування значного відсотка студентів, що мають високий та низький рівень прояву перфекціонізму. Студенти з високим показником перфекціонізму характеризуються схильністю до встановлення нереалістично високих стандартів, компульсивним устремлінням до недосяжного та оцінкою своєї цінності лише в результаті продуктивності. Вони становлять групу ризику з точки зору розвитку в подальшому негативних психоемоційних станів.Item STUDENT YOUTH REPRESENTATION OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING : RESULTS OF CONTENT ANALYSIS OF WORKS(2020) Ma, Feng; Shevchenko, R. P.; Karhina, N. V.; Ма, Фенг; Шевченко, Р. П.; Каргіна, Н. В.The purpose of the article is to identify certain semantic features of lexical units. According to the respondents, they could be equivalent to the concepts of “psycholog- ical well-being” and “psychologically wealthy person”. The following methods were used in the study: theo- retical analysis of research on the problem of psycho- logical well-being of the personality; method of content analysis of self-reports. The research was conducted using conversation and content analysis of self-reports. Results. The components of a person’s psychological well-being are determined. As a result of the conversa- tion and the results of writing the work, it was found that the most used equivalents are: “vitality”, which was chosen by 71.14% of respondents, “life satisfaction” (67,07%), “happiness” (66,12%), “trust” and “free- dom” were chosen by 64,00%, “value of life” (62,15%), “self-sufficiency” (61,00%), “time” and “self-compre- hension” (60,7%), “spirituality” (60.2%), “satisfactory mental and physical condition of a person” (59.13%), “comprehension of the world” and “material well-being” (58,8%), “social stability” (58,1%), “justice” (57,9%), “meaningfulness of a life” and “courage” (56,40%), “will”, “self-efficacy” and “vitality” (56,20%), “optimism”, “emotional stability” and “positive attitude to the sur- rounding reality” (56,00%), etc. Data of the conversa- tions show that the concepts of psychological well-be- ing are ambiguous, as it has been indicated by the large number of equivalent categories. Conclusions. As a result of the conversation and writing the work, it has been found that the most used equivalent are vitality, life satisfaction, happiness, trust, freedom, value of life, self-sufficiency, time, self-understanding, spirituality. The results made it possible to identify personality traits that are hypothetically related to the psychological well-being of the personality. Quantitative distribution of units of analysis showed the selection of traits that are characteristic of a psychologically wealthy person, such as: life satisfaction, trust, value of life, courage, hardiness, independence, meaningfulness of life and of life and optimism. Мета статті полягає у виявленні певних семантич- них особливостей лексичних одиниць, які, на думку респондентів, могли б бути еквівалентами понять “психологічне благополуччя” та “психологічно бла- гополучна людина”. У дослідженні було застосо- вано наступні методи: теоретичний аналіз дослі- джень з проблеми психологічного благополуччя особистості; метод контент-аналізу творів-самозві- тів. Дослідження проводилося за допомогою бесіди та контент-аналізу творів-самозвітів. Результати. Визначено складові психологічного благополуччя людини. У результаті проведеної бесіди та за резуль- татами написання твору виявлено, що найбільш використаним еквівалентом є “життєстійкість”, який обрало 71,14%, “задоволеність життям” – 67,07% респондентів, “щастя” – 66,12%, “довіра” та “сво- бода” – 64%, “цінність життя” – 62,15%, “самодостат- ність” – 61%, “час” та “саморозуміння” – 60,7%, “духов- ність” – 60,2%, “задовільний психічний та фізичний стан людини” – 59,13%, “розуміння навколишнього світу”, “матеріальний добробут” – 58,8%, “соціальна стабільність” – 58,1%, “справедливість” – 57,9%, “осмисленість життям” та “сміливість” – 56,4%, “воля”, “самоефективність” та “життєва сила” – 56,2%, “опти- мізм”, “емоційна стабільність” та “позитивне став- лення до навколишньої дійсності” – 56%, тощо. Дані бесіди засвідчують, що поняття психологічного бла- гополуччя людини є неоднозначними, на що вказує велика кількість еквівалентних категорій. Висно- вки. У результаті проведеної бесіди та за резуль- татами написання твору виявлено, що найбільш використаним еквівалентом є життєстійкість, задо- воленість життям, щастя, довіра, свобода, цінність життя, самодостатність, час, саморозуміння, духов- ність. За результатами дослідження визначено риси особистості, що гіпотетично пов’язані з психологіч- ним благополуччям особистості. Кількісний розподіл одиниць аналізу показав виділення рис, характер- них психологічно благополучній особистості, а саме: задоволеність життям, довіра, цінність життя, смі- ливість, життєстійкість, незалежність, осмисленість життям та оптимізм.