Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item PERSONAL PREDICTORS OF FUTURE MEDICAL WORKERS ADAPTATION TO THE CONDITIONS OF PROFESSIONAL ACTIVITY(2024) Halian*, A.; Галян*, А.The purpose is to study the predictors that forecast the structure of the adaptation process of future med ical workers to the conditions of professional activity. It is assumed that adaptation to the conditions of pro fessional activity of future medical workers among others is provided by latent factors that are the result of the interaction of personality traits and qualities. Methods: testing by “Social-Psychological Adjustment Questionnaire” (Rogers & Dymond, 1954). Subjective resources for overcoming difficulties in various areas of mental activity were studied using “Ways of Cop ing Questionnaire” (Folkman, Lazarus, 1980). Inter nal psychological regulatory resources involved in the adaptation process were assessed using the Action Control Scale (Kuhl, 2001). The versions of the ques tionnaires validated on the Ukrainian sample were used. The total research sample was 84 future medical workers (college students) of the specializations “Gen eral Medicine”, “Nursing”. The sample is homogeneous, formed randomly. Results. Latent factors (predictors) that ensure the adaptation process of future medi cal workers were identified: “Support seeking” (F1), “Friendliness” (F2), “Conformity” (F3), “Anti-stress” (F4), “Rationalism” (F5), “Self-analysis of situations” (F6). The share of predictors involved in the forma tion of adaptation processes of future medical workers was determined. Four of the six factors were included in the multiple analysis regression model. Two predic tors (“rationalism” t = 1.299; p = .201 and “self-analysis of the situation” t = .356; p = .356) were not included in the regression models due to the lack of statistical significance of their t-test. Discussion and conclu sions. Future medical workers have been diagnosed with a medium level of adaptive capacity, which helps them adapt to the conditions of professional activ ity at the stage of primary professionalization. The factors that form the structure of the adaptive capac ity of future medical workers were identified. Using the method of linear multiple regression, the share of each factor in ensuring the effectiveness of the adap tation process was determined. The share of “friend liness” (32.00%) in the explanation of “adaptation” is the highest. The share of “conformity” is slightly lower (20.00%). “Support seeking” accounts for only 11.56% of the variance explained. The smallest share in the regression model belongs to the predictor “antist ress” – 3.72% of the explained variance. The prospect of further research on the problem highlighted in the article is the validation of the factor model, which requires a confirmatory analysis. Метою є дослідження предикторів, що прогнозу ють структуру процесу адаптації майбутніх медич них працівників до умов професійної діяльності. Зроблено припущення, що адаптацію до умов про фесійної діяльності майбутніх медичних працівни ків з-поміж інших забезпечують латентні фактори, які є наслідком взаємодії особистісних рис та яко стей. Методи: тестування “Опитувальником соці ально-психологічної адаптації” (Rogers, Dymond, 1954). Суб’єктивні ресурси подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності вивчали за допомогою опитувальника “Способи поведінки подолання” (Folkman, Lazarus, 1980). Внутрішні психологічні регуляторні ресурси, залучені в адап таційний процес, оцінювали за допомогою опиту вальника “Контроль за дією” (Kuhl, 2001). Засто совано версії опитувальників, апробовані на українській вибірці. Загальну вибірку дослідження склали 84 майбутні медичні працівники (сту денти коледжів) спеціальності “Лікувальна справа”, “Сестринська справа”. Вибірка гомогенна, сформо вана рандомно. Результати. Виокремлено латентні фактори (предиктори), що забезпечують адапта ційний процес майбутніх медичних працівників: “Прагнення підтримки” (F1), “Дружелюбність” (F2), “Конформізм” (F3), “Антистрес” (F4), “Раціоналізм” (F5), “Самоаналіз ситуацій” (F6). Визначено частку предикторів, що задіяні у формуванні адаптаці йних процесів майбутніх медичних працівників. Чотири з шести факторів включені до регресійної моделі множинного аналізу. Два предиктори (“раці оналізм” t = 1.299; p = .201 та “самоаналіз ситуації” t = .356; p = .356) не увійшли до регресійних моде лей через відсутність статистичної значущості їхнього t-критерію. Дискусія і висновки. У май бутніх медичних працівників діагностовано серед ній рівень адаптаційної здатності, що допомагає їм адаптуватися до умов професійної діяльності на етапі первинної професіоналізації. Виокрем лено фактори, що формують структуру адаптаці йної здатності майбутніх медичних працівників. Застосуванням методу лінійної множинної регресії визначено частку кожного з факторів у забезпе ченні ефективності адаптаційного процесу. Частка “дружелюбності” (32.00%) у поясненні “адаптації” є найвищою. Дещо меншою є частка “конформізму” (20.00%). “Прагнення підтримки” припадає лише на 11.56% поясненої дисперсії. Найменша частка в регресійній моделі належить предиктору “анти стрес” – 3.72% поясненої дисперсії. Перспективою подальшого дослідження висвітленої у статті про блеми є перевірка на дієвість факторної моделі, що потребує конфірматорного аналізуItem SUBCLINICAL PERSONAL CORRELATES OF PSYCHOLOGICAL SAFETY(2023) Zhuravlova, L. P.; Lytvynchuk, A. I.; Grechukha, I. A.; Bedny, I. S.; Журавльова, Л. П.; Литвинчук, А. І.; Гречуха, І. А.; Бєдни, І. С.The critical transformations of modern society, when personal and public safety can be sharply and suddenly lost, and “negative” (destructive, subclinical, antisocial) personality traits have sources of development, makes it necessary to determine the peculiarities of the relationships between these phenomena. In recent years, the study of the dark sides of the personality, known as the “dark core”, has become increasingly relevant. The purpose of the article is to study the psychological features of the subjective feeling of personal safety in the conditions of the Covid- 19 pandemic. Methods. The “Dark Triad” questionnaire (D. L Paulhus & K. M. Williams) and the author’s methodology were used to achieve the research goals. To investigate subclinical personal correlates, the short scale of Paulhus D. L. & Williams K. M. (2010) questionnaire, which allows determining a person’s tendency to manifest one of the personal constructs of the dark triad (machiavellianism, narcissism, and psychopathy) was used. In order to build a psycholinguistic model of human danger and research the levels of personal safety in various spheres of life, a collective author’s methodology was applied (Zhuravlova et al., 2020, 2022). The methodology consists of three parts: a) general information; b) associative scale; c) tasks aimed at determining feelings of personal security in physical, sexual, gender, family, territorial, financial, religious, national, political, social, food availability, and business spheres of life. Results. An empirical structuralphenomenological psycholinguistic model of human danger has been built. The emotional, cognitive and behavioral components of the model are singled out. Significant (p≤.05) difference between the phenomenological characteristics of the subjective associative images of the danger of “machiavellians”, “narcissists” and “psychopaths” were established. Machiavellianism (cynicism, the desire for manipulative influence on other people and the need for control), narcissism (egocentrism, pathological self-love) and psychopathy (antisociality, emotional coldness) do not have significant correlation with feelings of personal security. In general, the average value of the integral level of security of the respondents in the conditions of the Covid- 19 pandemic is quite high. Significant difference was found between indicators of the subjective sense of security of the respondents with a high, medium and low level of manifestation of dark personality traits only in the political sphere of life (p = .032). Conclusions. The empirical structural-phenomenological psycholinguistic model of human danger has a three-component structure. There is a difference between the surface (conscious) and deep (subconscious) phenomenological characteristics of the subjective associative images of the danger for an individual. The former are characterized by the dominance of cognitive and emotional personal correlates, and the latter – by behavioral ones. The integral level of personal safety of Ukrainian citizens in the conditions of the Covid-19 pandemic is quite high. There is no reliable correlation between indicators of subclinical personality traits and its integral psychological safety, except for safety in the political sphere. В умовах критичних трансформацій сучасного суспільства, коли особиста і громадська безпеки можуть бути різко та раптово втраченими, а “негативні” (деструктивні, субклінічні, асоціальні) риси особи- стості отримують джерела розвитку, важливо визначити особливості взаємозв’язків цих явищ. Останніми роками все більш актуальним стає вивчення темних сторін особистості, відомих як “темне ядро”. Метою статті є дослідження психологічних особливостей суб’єктивного відчуття особистої безпеки в умовах пандемії Covid-19. Методи. Для досягнення цілей дослідження застосовано опитувальник “Темна тріада” (D. L Paulhus & K. M. Williams) та авторську методику. Для дослідження субклінічних особистісних корелятів було використано коротку шкалу опитувальника Paulhus D.L. & Williams K. M. (2010), яка дозволяє визначити схильність людини до прояву одного з особистісних конструктів темної тріади (макіавеллізму, нарцисизму та психопатії). З метою побудови психолінгвістичної моделі небезпеки людини та дослідження рівнів безпеки особистості в різних сферах життєдіяльності застосовано колективну авторську методику (Zhuravlova та ін., 2020, 2022). Методика складається з трьох частин: а) загальна інформація; б) асоціативна шкала; в) завдання, спрямовані на визначення відчуттів особистої безпеки у фізичній, статевій, гендерній, сімейній, територіальній, фінансовій, релігійній, національній, політичній, соціальній, харчовій, бізнесовій сферах життя. Результати. Побудовано емпіричну структурно-феноменологічну психолінгвістичну модель небезпеки людини. Виокремлено емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти моделі. Встановлено достовірні (p≤.05) відмінності між феноменологічними характеристиками суб’єктивних асоціативних образів небезпеки “макевіалістів”, “нарцисів” та “психопатів”. Макіавеллізм (цинізм, тяга до маніпулятивного впливу на інших людей та потреба в контролі), нарцисизм (егоцентризм, патологічне самолюбство) і психопатія (антисоціальність, емоційна холодність) не мають достовірних взаємозв’язків з відчуттями особистої безпеки. Загалом, середнє значення інтегрального рівня безпеки респондентів в умовах пандемії Covid-19 є досить високим. Знайдено достовірні відмінності між показниками суб’єктивного відчуття безпеки респондентів із високим, середнім та низьким рівнем прояву темних рис особистості лише у політичній сфері життя (p = .032). Висновки. Емпірична структурно-феноменологічна психолінгвістична модель небезпеки людини має трьохкомпонентну структуру. Існують відмінності між поверхневими (усвідомленими) та глибинними (підсвідомими) феноменологічними характеристиками суб’єктивних асоціативних образів небезпеки особистості. Перші характеризуються домінуванням когнітивних та емоційних особистісних корелятів, а другі – поведінкових. Інтегральний рівень особистої безпеки громадян України в умовах пандемії Covid-19 є досить високим. Не існує достовірних взаємозв’язків між показниками субклінічних рис особистості та її інтегральної психологічної безпеки, окрім безпеки в політичній сфері.