Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item АТРИБУТИВНИЙ СТИЛЬ ЯК ЗАХИСНИЙ МЕХАНІЗМ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ-АКТИВІСТІВ(2025) Бохонкова, Ю.; Сербін, Ю.; Завацька, Н.; Данко, Д.; Bokhonkova, Y.; Serbin, І.; Zavatskа, N.; Danko, D.Метою є дослідження психологічних закономірностей функціонування атрибутивного стилю як захисного механізму поведінки студентів-активістів у вимірах навчально-професійної діяльності. Учасниками дослідження були студентські активісти, що опановували освітні програми соціономічного напряму в закладах вищої освіти України (n = 52). Респонденти знаходилися у віковому діапазоні від 18 до 25 років. Описові характеристики вибірки: M = 20.21; Me = 20.00; Mo = 19.00; SD = ±4.19. Методи. Відбір студентів-активістів здійснено за допомогою методики “Соціометрія” (Moreno, 1951). Змінні дослідження з’ясовано психодіагностичними інструментами: “Опитувальник атрибутивного стилю для дорослих” (ОАСД) (Peterson et al., 1982) і “Способи поведінки подолання” (Folkman, Lazarus, 1980). Використано непараметричні статистичні критерії для емпіричної обробки даних. Результати. Застосовано констатувальну стратегію дослідження. Зафіксовано високі ідентичні параметри “персоналізації доброго” і “персоналізації поганого”, що засвідчили амбівалентні ознаки атрибутивного стилю. Пояснено ознаки амбівалентності особливостями юнацького віку, зокрема максималістськими проявами, крайнощами в досягненні бажаного результату, конвергентною позицією респондентів. Констатовано, що захисні механізми поведінки студентів-активістів реалізуються виключно через три конструктивні поведінкові стратегії – самоконтроль, прийняття відповідальності та розв’язання проблеми – і чотири деструктивні – конфронтація, дистанціювання, втеча й пошук соціально підтримки. Аргументовано відсутність достовірного зв’язку з конструктивною переоцінкою тим, що в процесі й результаті навчально-професійної діяльності респондентам доводиться постійно оцінювати, осмислювати, раціоналізувати та інтелектуалізувати, що не дозволяє сприймати конструктивну переоцінку як спосіб поведінки подолання. З’ясовано і статистично підтверджено перевагу персоналізації доброго за копінгом “прийняття відповідальності” й перевагу персоналізації поганого за копінгом “втеча”. Дискусія і висновки. Узагальнено, що дослідження атрибутивного стилю як за-хисного механізму поведінки студентів-активістів є узвичаєним способом, за допомогою якого вони пояснюють причини та наслідки несприятливого перебігу подій у контексті пошуку конструктивних і деструктивних способів поведінки подолання. Отримані результати пояснюють низку сценаріїв поведінки студентів-активістів і можуть становити інтерес для організаторів роботи зі студентською молоддю. The aim of this study is to investigate the psychological patterns of the functioning of the attributional style as a defense mechanism of student activists’ behavior within the framework of their educational and professional activities. The participants in the study were student activists enrolled in socionomic educational programs in higher education institutions in Ukraine (n = 52). The respondents were between 18 and 25 years. Descriptive statistics of the sample: M = 20.21; Me = 20.00; Mo = 19.00; SD = ±4.19. Methods. Student activists were selected using the “Sociometry” methodology (Moreno, 1951). The research variables were assessed with psychodiagnostic tools: the “Attributional Style Questionnaire for Adults” (ASQ) (Peterson et al., 1982) and the “Ways of Coping Questionnaire” (Folkman & Lazarus, 1980). Non-parametric statistical criteria were used for the empirical data processing. Results. A descriptive research strategy was applied. High identical parameters for “personalization of the good” and “personalization of the bad” were recorded, indicating ambivalent characteristics of the attributional style. Ambivalence was explained through the characteristics of adolescence, particularly maximalist manifestations, extremes in achieving desired outcomes, and the convergent position of the respondents. It was found that the defense mechanisms of activist students’ behavior are realized exclusively through three constructive behavioral strategies – self-control, acceptance of responsibility, and problem-solving – and four destructive strategies – confrontation, distancing, escape, and seeking social support. The lack of a significant correlation with constructive reinterpretation was argued, suggesting that in the process and outcome of their educational and professional activities, respondents continuously engage in evaluation, reflection, rationalization, and intellectualization, which prevents them from perceiving constructive reinterpretation as a coping behavior. It was clarified and statistically confirmed that “personalization of the good” is favored in conjunction with the coping strategy of “acceptance of responsibility”. In contrast, “personalization of the bad” is favored in connection with the coping strategy “escape”. Discussion and Conclusions. It was summarized that the study of the attributional style as a defense mechanism of student activists’ behavior represented an established way to explain the causes and consequences of unfavorable events in the context of seeking constructive and destructive coping behaviors. The results obtained clarify a range of behavioral scenarios of student activists and may be of interest to those who organize work with student youth.Item RESEARCH OF TYPES OF LEARNED HELPLESSNESS OF FUTURE SPECIALISTS IN FOREIGN PHILOLOGY(2023) Бохонкова, Ю.; Цимбал, С.; Яременко, Н.; Бугайова, Н.; Bokhonkova, Yu.; Tsymbal, S.; Yaremenko, N.; Buhaiova, N.Метою є емпіричне з’ясування і теоретичне обґрунтування типів навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології у контексті навчально-професійної підготовки. Респондентами емпіричного дослідження є здобувачі випускних років навчання: четвертого курсу – бакалавріат і другого курсу – магістратура, загальною кількістю 432 особи (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). Респонденти здобували фах за єдиною або подвійною спеціальністю. Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні інструменти, які пройшли адаптацію й апробацію: “Опитувальник атрибутивного стилю для дорослих” (ОАСД) (Peterson et al., 1982); методика дослідження мотивації досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); опитувальник “Рівень суб’єктивного контролю” (РСК) (Бажин та ін., 1984); методика “Шкала самооцінки депресії” (ШСД) (Zung, 1965). Результати. Подано описові частотні характеристики, які підтвердили, що отримані емпіричні дані не мають статистично достовірних відмінностей із результатами схожих вимірів. З’ясовано вісімнадцять статистично достовірних кореляційних зв’язків (р<.050; р<.010) параметрів атрибутивного стилю з незалежними змінними: мотивація досягнення успіху, мотивація уникнення невдачі, рівень депресії, рівень суб’єктивного контролю в навчально-професійній діяльності, галузі досягнень, галузі невдач. Встановлено, що найміцніші зв’язки має рівень депресії (РД) зі шкалами атрибутивного стилю: сталість поганого (R=.189; р<.010), широта поганого (R=.221; р<.010) і персоналізація поганого (R=.185; р<.010), що дає підстави вважати депресивні стани найнебезпечнішими у формуванні навченої безпорадності. Кластерним аналізом методом k-середніх встановлено чотири типи навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології: “Депресивна навчена безпорадність” (кластер 1, n=31; 13.36%), “Уникаюча навчена безпорадність” (кластер 2, n=75; 32.33%), “Оптимістична навчена безпорадність” (кластер 3, n=68; 29.31%), “Неконтрольована навчена безпорадність” (кластер 4, n=58; 25.00%). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що типами навченої безпорадності є особистісні утворення, які проявляються у високому рівні депресивності, домінуванні песимістичних параметрів атрибутивного стилю поведінки, високому рівні мотивації уникнення невдачі, низькому рівні мотивації досягнення успіху і заниженому/відсутньому суб’єктивному контролі подій навчально-професійної діяльності. Узагальнено, що емпірично з’ясовано і теоретично обґрунтовано доцільність впровадження отриманих результатів у освітній і науковий процеси підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю. The purpose is to conduct empirical research and theoretically substantiate the types of learned helplessness of future specialists in foreign philology in the context of educational and professional training. The respondents of the empirical research are graduates of the final years of study: students of the fourth year – Bachelor’s degree seekers and students of the second year – Master’s degree seekers, the total number of 432 individuals (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). The respondents were majoring in a single or double specialty. Methods. Valid and reliable psychodiagnostic tools that have been adapted and tested were used: “Attributional Style Questionnaire” (ASQ) (Peterson et al., 1982); Ehlers’ questionnaire “Motivation for Achieving Success and Avoiding Failures” (MASAF) (Elers, 2002); the questionnaire “Level of subjective control” (LSC) (Bazhin et al., 1984); Zung Self-Rating Depression Scale (SDS) (Zung, 1965). Results. The provided descriptive statistics confirms that there are no statistically significant differences between the obtained empirical data and the results of similar measurements. Eighteen statistically significant correlations (р<.050; р<.010) of attributive style parameters with independent variables were found: motivation for achieving success, motivation for avoiding failures, level of depression, level of subjective control in educational and professional activities, areas of success, areas of failure. It was established that the level of depression (LD) has the strongest correlations with the attributional style scales: permanence of the bad (R=.189; p<.010), pervasiveness of the bad (R=.221; p<.010) and personalization of the bad (R =.185; p<.010), which gave grounds to consider depressive states as the most dangerous in the formation of learned helplessness. Cluster analysis using the k-means method revealed four types of learned helplessness of future specialists in foreign philology: “Depressive learned helplessness” (cluster 1, n=31; 13.36%), “Avoidant learned helplessness” (cluster 2, n=75; 32.33%), “Optimistic learned helplessness” (cluster 3, n=68; 29.31%), “Uncontrolled learned helplessness” (cluster 4, n=58; 25.00%). Discussion and сonclusions. It was substantiated that the types of learned helplessness are personal formations that were manifested in a high level of depression, the dominance of pessimistic parameters of the attributional style of behavior, a high level of motivation for avoiding failures, a low level of motivation for achieving success, and low/lack of subjective control of the events of educational and professional activities. The appropriateness of implementing the obtained results in the educational and scientific processes of training future specialists in the socionomic profile was empirically clarified and theoretically substantiated.