Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.self-efficacy

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    PERSONAL DETERMINATION OF SELF-CONFIDENCE IN YOUTH
    (2024) Shevchenko*, N.; Шевченко*, Н.; Kuzmych, O.; Кузьмич, O.; Hmyrina, O.; Гмиріна, O.
    The aim of the study is to determine the peculiari ties of self-confidence development and its personal determinants in youth. Methods. Theoretical: analysis, comparison, systematization, generalization of scien tific literary sources and experimental research data; empirical: psychodiagnostic methods: “Assessment of self-confidence” (Zelinska, 2010); “Self-assessment test-questionnaire” (Kolesnichenko et al.,, 2020); “Method of research on self-evaluation of the individ ual” (Perih, 2017); “Motivation for success and failure avoidance” (Kolesnichenko et al., 2020); “Locus of Con trol” (Kolesnichenko et al., 2020); “General self-effi cacy test” (Kokun et al., 2021); mathematical and sta tistical methods. Results. The results of an empirical research of the development of self-confidence in youth were presented. The research of the development of the cognitive component of self-confidence showed that the respondents were aimed at self-awareness, obtaining information about themselves, they were inclined to study their inner world, and analyze per sonal potential. The research of the emotional and value component proved the favorable attitude of young people towards themselves, but dissatisfaction with certain personal qualities and behavior patterns. As a result of the research of the behavioral component, it was found that the level of self-respect of young men of both age groups corresponds to the average level: they were characterized by a critical attitude towards themselves, they strive for the development of their own “Self”. The personal determinants of self-confi dence in youth were researched. The research of dig nity manifestation proved that the indicators of young people exceed the average level, they have dignity. The results of the research of self-esteem showed that the subjects were characterized by a vague and undif ferentiated perception of their ideal and real qualities. The research of the internality of subjective control demonstrated that, depending on the situation, it was a characteristic of the majority of the respondents to attribute responsibility for life events both to their own efforts and to external factors. The research of the moti vational tendency of young men made it possible to state that the motivational pole of the respondents was not clearly expressed. The results of the self-effi cacy research proved contextuality of young people’s belief in the effectiveness of their actions. Discussion and сonclusions. The assumption that self-confidence in youth was meaningfully determined by age-related new formations and influenced by personal deter minants (dignity; adequate self-esteem; internality of subjective control; motivation for success; belief in one’s own self-efficacy) was confirmed. Метою дослідження є визначення специфіки роз витку довіри до себе та її особистісних детермінант в юнацькому віці. Методи. Теоретичні: аналізу вання, порівняння, систематизація, узагальнення літературних наукових джерел і даних експеримен тальних досліджень; емпіричні: психодіагностичні методики: “Оцінка довіри до себе” (Зелінська, 2010); “Тест-опитувальник самоставлення” (Колесни ченко та ін., 2020); “Методика дослідження самоо цінки особистості” (Періг, 2017); “Мотивація успіху та уникнення невдач” (Колесниченко та ін., 2020); “Локус контролю” (Колесниченко та ін., 2020); “Тест загальної самоефективності” (Кокун та ін., 2021); математико-статистичні методи. Результати. Пред ставлено результати емпіричного дослідження роз витку довіри до себе в юнацькому віці. Вивчення розвитку когнітивного компонента довіри до себе показало, що респонденти спрямовані на самопі знання, отримання інформації про себе, схильні до вивчення свого внутрішнього світу, аналізування особистісного потенціалу. Дослідження емоцій но-ціннісного компонента засвідчило прихильне ставлення юнаків до самих себе, але незадоволе ність певними особистісними якостями, моделлю поведінки. У результаті вивчення поведінкового компонента було з’ясовано, що рівень самоповаги юнаків обох вікових груп відповідає середньому рівню: їм властива наявність критичного ставлення до самих себе, вони прагнуть до розвитку власного “Я”. Досліджено особистісні детермінанти довіри до себе в юнацькому віці. Вивчення прояву почуття власної гідності засвідчило, що показники юнаків перевищують середній рівень, їм властиве почуття власної гідності. Результати вивчення самооцінки показали, що для досліджуваних характерне нечітке та недиференційоване уявлення про свої ідеальні та реальні якості. Дослідження інтернальності суб’єктивного контролю продемонструвало, що для більшості досліджуваних у залежності від ситуації характерно приписувати відповідальність за події в житті як власним зусиллям, так і зовнішнім чин никам. Вивчення мотиваційної тенденції юнаків дозволило констатувати, що мотиваційний полюс у досліджуваних яскраво не виражений. Результати дослідження самоефективності засвідчили контек стуальність віри юнаків в ефективність своїх дій. Висновки. Підтверджено припущення про те, що довіра до себе в юнацькому віці змістовно обумов люється віковими новоутвореннями та піддається впливу особистісних детермінант (почуття влас ної гідності; адекватна самооцінка; інтернальність суб’єктивного контролю; мотивація досягнення успіху; віра у власну самоефективність).
  • No Thumbnail Available
    Item
    ADAPTATION OF THE PSYCHOLOGICAL CAPITAL QUESTIONNAIRE (PCQ-12S)
    (2023) Olefir, V. O.; Bosniuk, V. F.; Олефір, В. О.; Боснюк, В. Ф.
    The purpose of the article is to develop a short Ukrainian-language version of the psychological capital questionnaire based on a 24-point original test for use in higher education. Despite the construct’s absolute practical value in the context of various life spheres, including academic one, there is currently no instrument for its measurement, which is of concern and requires domestic scientists to fill a gap. Methods. Two bilingual psychologists conveyed PCQ-24 from English into Ukrainian via reverse translation. Based on a preliminary analysis, 24 questions were reduced to 12, which had the highest factor loadings, increased scale internal reliability, rendered crucial aspects of the construct, and kept an optimal balance of the number of items for each questionnaire component. 500 students participated in the study via the online service Google Forms. Data analysis was conducted using the statistical software environment R and Rstudio. Results. Confirmatory factor analysis (CFA) made it possible to establish that of the three alternative models of the PCQ-12S structure, a hierarchical one best corresponds to empirical data as it conceptualizes psychological capital as a latent factor of the highest level with four first-order factors: self-efficacy, hope, resilience, and optimism. It allows calculating points for individual factors and an integral indicator – psychological capital. The model was also analyzed for compliance with psychometric characteristics. As a result, various statistical methods proved that the diagnostic scale of psychological capital has high reliability in the academic context, confirmed convergent and discriminant validity, as well as measurement invariance by gender. Conclusions. PCQ-12S is an economical means of measuring psychological capital and its components in university students. The relevant scale has acceptable and well-recognized psychometric characteristics and is recommended for use in higher education to solve both theoretical and practical problems. Мета роботи полягала в розробці українськомов- ної короткої версії шкали психологічного капіталу на основі 24-пунктного оригінального тесту для використання її у сфері вищої освіти. Незважаючи на безумовну практичну цінність цього конструкту в контексті різноманітних сфер життєдіяльності, включаючи академічну, наразі відсутній інструмент його вимірювання, що викликає занепокоєння та вимагає від вітчизняних науковців заповнити цю прогалину. Методи. Переклад шкали PCQ-24 з англійської мови на українську здійснювався двома психологами-білінгвами методом зворотного перекладу. За результатами попереднього аналізу із 24 запитань ми залишили 12, які мали найбільші факторні наван-аження, збільшували внутрішню надійність шкали, відображали найбільш важливі аспекти конструкту та забезпечували оптимальний баланс кількості пунктів на кожний компонент опитувальника. У дослідженні взяли участь 500 студентів через онлайн-сервіс Google Forms. Аналіз отриманих даних здійснювався за допомогою статистичного програмного середовища R та Rstudio. Результати. Конфір- маторний факторний аналіз дозволив установити, що із трьох альтернативних моделей структури шкали ПсиКап-12C найкраще відповідає емпіричним даним – ієрархічна, в якій психологічний капітал концептуалізується як латентний фактор вищого рівня з чотирьома факторами першого порядку: самоефективність, надія, резильєнтність та оптимізм. Її особливістю є те, що можна розрахувати бали як для окремих факторів, так і для інтегрального показника – психологічного капіталу. В подальшому ця модель аналізувалась на відповідність психометричним характеристикам. Як результат, доведено різними статистичними методами, що шкала діагностики психологічного капіталу в академічному контексті має високу надійність, підтверджену конвергентну та дискримінантну валідність, а також інваріантність вимірювання за гендером. Висновки. Шкала ПсиКап-12С є економним засобом вимірювання психологічного капіталу та його складових у здобувачів вищої освіти. Запропонована шкала володіє прийнятними загальновизнаними психометричними характеристика та рекомендована для використання у сфері вищої освіти для вирішення як теоретичних, так і практичних завдань.