Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item PSYCHOMETRIC PROPERTIES OF THE SCALE “5C PSYCHOLOGICAL ANTECEDENTS OF VACCINATION”: UKRAINIAN SAMPLE(2023) Данилюк, І.; Курапов, А.; Малишева, К.; Литвин, С.; Danyliuk, I.; Kurapov, A.; Malysheva, K.; Lytvyn, S.Незважаючи на критичну ситуацію в Україні, яка спричинена російським воєнним вторгненням, питання вакцинації залишається пріоритетним як під час, так і після завершення війни. Відповідно, ставлення до вакцинації від COVID-19 є ключовим аспектом для розуміння проблеми вакцинації загалом. Метою є здійснення адаптації та валідизації україномовної версії шкали “5С Психологічні передумови вакцинації”, інструменту, призначеного для вимірювання психологічних передумов вакцинації, та дослідження її психометричних властивостей на українській вибірці. Методи. Валідизацію здійснено на вибірці з 392 респондентів. Психометричні властивості шкали оцінено за допомогою альфа-критерію Кронбаха (для визначення міри внутрішньої узгодженості), експлораторного факторного аналізу (EFA), конфір- маторного факторного аналізу (CFA), кореляційного аналізу зі “Шкалами багатовимірного локусу контролю здоров’я” (MHLC). Результати. Значення альфа-критерію Кронбаха для п’яти субшкал коливалися від .65 до .84, що свідчить про задовільну та добру внутрішню узгодженість. У результаті проведення експлораторного факторного аналізу (EFA) отримано чотирифакторне рішення. За допомогою конфірматорного факторного аналізу (CFA) підтверджено п’ятифакторну модель (згідно з показниками індексу порівняльної придатності (CFI>.95), індексом Такера-Льюїса (TLI>.95), середньоквадратичною похибкою апроксимації (RMSEA>.05/RMSEA<.08), стандартизованим середньоквадратичним залишком (SRMR<.08)), яка відповідає оригінальній шкалі “5С Психологічні передумови вакцинації” і охоплює субшкали “Впевненість”, “Самозаспокоєння”, “Обмеження”, “Розрахунок”, “Колективна відповідальність”. Кореляційний аналіз виявив значні кореляційні зв’язки між шкалою “5С Психологічні передумови вакцинації” та “Шкалами багатовимірного локусу контролю здоров’я” (MHLC), що підтверджує їхню конвергентну та дискримінантну валідність. Дискусія і висновки. Українська версія шкали “5С Пси- хологічні передумови вакцинації” продемонструвала задовільні психометричні властивості, а саме: внутрішню узгодженість, факторну структуру, конвергентну та дискримінантну валідність. Україномовна версія шкали “5С Психологічні передумови вакцинації” може бути використана для проведення досліджень на україномовній вибірці. Despite the critical situation in Ukraine caused by the russian military invasion, the issue of vaccination remains a priority both during and after the war. Accordingly, attitudes toward COVID-19 vaccination are a key aspect for understanding the vaccination issue in general. The purpose of this study is to adapt and validate the Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale, an instrument designed to measure psychological prerequisites for vaccination, and to investigate its psychometric properties in a Ukrainian sample. Methods. Validation was performed on a sample of 392 respondents. The psychometric properties of the scale were assessed using Cronbach's alpha (to determine the measure of internal consistency), exploratory factor analysis (EFA), confirmatory factor analysis (CFA), and correlation analysis with the “Multidimensional Health Locus of Control” (MHLC) scales. Results. Cronbach’s alpha values for the five subscales ranged from .65 to .84, indicating satisfactory to good internal consistency. Exploratory factor analysis (EFA) resulted in a four-factor solution. Using confirmatory factor analysis (CFA), the five-factor model was confirmed (according to the comparative fit index (CFI>.95), Tucker-Lewis index (TLI>.95), root mean square error of approximation (RMSEA>.05/RMSEA<. 08), standardized root mean square residual (SRMR<.08)), which corresponds to the original scale “5C Psychological Antecedents of Vaccination” and includes the subscales “Confidence”, “Complacency”, “Constraint”, “Calculation”, “Collective Responsibility”. The correlation analysis revealed significant correlations between the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale and the “Multidimensional Health Locus of Control” (MHLC) scales, which confirms their convergent and discriminant validity. Discussion and conclusions. The Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale demonstrated satisfactory psychometric properties, namely internal consistency, factor structure, convergent and discriminant validity. The Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale can be used to conduct research on a Ukrainian sample.Item THEORY AND PRACTICE OF DIALECTICAL BEHAVIORAL THERAPY(2022) Andrushko, Y. S.; Андрушко, Я. С.Dialectical behavioral therapy (DBT) is an empirically proven method of helping patients with borderline disorders and suicidal tendencies. Dialectical-behavioral therapy is aimed at orienting a person in personal changes, increasing behavioral standards, working with acceptance. At the same time, the therapist plays the role of a guide who helps to calm down, encourage and help the patient to survive this experience. The purpose of the study is the theoretical-practical analysis of dialectical-behavioral therapy and classical techniques of this psychotherapeutic direction. Research methods: theoretical, in particular analysis and synthesis, generalization, systematization and explanation. The results. The clinical utility associated with the use of DBT in an inpatient setting abroad has been substantiated. The specificity of treatment is effective and contributes to the reduction of symptoms of borderline personality disorder and improvement of global functioning when standard practices and principles are incorporated with reliability into defined treatment models. It is noted that research is necessary for the standardization of DBT in the hospital and the results of measurements in Ukrainian realities, which will help to determine the critical mechanisms of symptoms and behavior, change and evaluate the effectiveness of further outpatient treatment. DBT is the treatment model with the most published scientific articles showing effectiveness. Some techniques of the dialectical-behavioral direction are analyzed. Conclusions. In general, each strategy used in DBT requires a dialectical approach that combines change and acceptance. Separated techniques of the dialectic- behavioral direction allow the individual to become more persistent and effective in interpersonal communication, contribute to the formation of the ability to express one’s needs and at the same time the ability to say “no”, while the individual is focused on the positive and constructive. The development of tolerance skills when overcoming stress in dialectic-behavioral therapy is not a little important. Діалектико-поведінкова терапія (ДПТ) є емпірично підтвердженим методом допомоги пацієнтам з межовими розладами і суїцидальними нахилами. Діалектико-поведінкова терапія спрямована на орієнтацію людини в особистісних змінах, збіль- шення поведінкових стандартів, робота з прийнят- тям. Терапевт при цьому виконує роль провідника, який допомагає заспокоїтися, підбадьоритися і допомогти пацієнтові пережити цей досвід. Мета дослідження полягає в теоретико-практичному аналізуванні діалектико-поведінкової терапії та класичних технік цього психотерапевтичного напрямку. Методи дослідження: теоретичні, зокрема аналізування та синтезування, узагаль- нення, систематизація та пояснення. Результати. Обґрунтовано, що клінічна корисність, пов’язана з використанням ДПТ в стаціонарі за кордоном. Специфіка лікування, є ефективною і сприяє змен- шенню симптомів межового розладу особистості і поліпшенню глобального функціонування, коли стандартна практика і принципи включені з досто- вірністю у визначені моделі лікування. Зазначено, що необхідними є дослідження для стандартизації ДПТ в стаціонарі і результатів вимірювань в укра- їнських реаліях, що допоможе визначити критичні механізми симптомів і поведінки, змінити і оцінити ефективність подальшого амбулаторного ліку- вання. ДПТ – це модель лікування з найбільшою кількістю опублікованих наукових статей, що пока- зують ефективність. Проаналізовано деякі техніки діалектико-поведінкового напрямку. Висновки. Узагальнено, що кожна стратегія, яка використо- вується в ДПТ вимагає діалектичного підходу, який поєднує в собі зміну і прийняття. Виокремлені техніки діалектико-поведінкового напряму доз- воляють особистості стати більш наполегливою і ефективною в міжособистісній комунікації, спри- яють формуванню вміння висловити свої потреби і одночасно вміння сказати “ні”, при цьому індивід акцентований на позитиві та конструктиві. Немало важливим є вироблення навичок толерантності при подоланні стресу в діалектико-поведінковій терапії.