Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
6 results
Search Results
Item ПСИХОМЕТРИЧНА ПЕРЕВІРКА УКРАЇНОМОВНОЇ ВЕРСІЇ ШКАЛИ ЕКО-ТРИВОГИ Т. ХОГГ (HEAS-UA)(2025) Кряж, І.; Баранов, В.; Kryazh, І.; Baranov, V.Метою дослідження була психометрична перевірка першої україномовної версії шкали екологічної тривоги “HEAS-UA” з подальшим порівняльним аналізом показників еко-тривоги в різних гендерних та вікових групах. “HEAS” (Hogg et al., 2021) є опитувальником, що складається з 13 пунктів і вимірює еко-тривогу як чотири типи психологічних відповідей на сучасну екологічну кризу: афективні симптоми, румінація, поведінкові симптоми, тривога щодо власного впливу. Були оцінені факторна структура “HEAS-UA”, внутрішня конвергентна й дискримінантна валідність, композитна надійність, внутрішня узгодженість, інваріантність вимірювання та конкурентна валідність. Методи. Для створення україномовної версії “HEAS” здійснено прямий і зворотний переклад англомовної шкали. Через онлайн-сервіс Google Form 446 українців (67.9% жінки; вік M = 32.3’ SD = 11.04) заповнили “HEAS-UA” разом зі шкалами депресії, позитивного й негативного афектів, задоволеності життям, проекологічної поведінки в соціальній сфері, заперечення зміни клімату, екологічної самоефективності. Аналіз отриманих даних здійснено за допомогою статистичного програмного середовища JASP. Результати дослідження підтвердили найкращу відповідність емпіричним даним чотирьохфакторної моделі в порівнянні з іншими моделями: з фактором другого порядку, біфакторною, однофакторною. Встановлена висока внутрішня узгодженість кожної із субшкал, підтверджено інваріантність вимірювання за ознаками гендеру та віку. Встановлені слабкі й помірні кореляції субшкал еко-тривоги з показниками депресії та суб’єктивного благополуччя, а також проекологічною поведінкою, ставленням до зміни клімату й екологічною самоефективністю, що підтверджує конкурентну валідність “HEAS- UA”. Виявлено на рівні слабкого ефекту розбіжності в показниках еко-тривоги чоловіків і жінок, а також людей молодого та зрілого віку. Молоді люди й жінки демонструють більш високу тривогу щодо власного впливу, одночасно в жінок спостерігаються більш виражені афективні симптоми. Дискусія і висновки. “HEAS-UA” є валідним і надійним інструментом, який можна ефективно використовувати для вимірювання еко-тривожності в україномовного населення, зокрема в крос-культурних дослідженнях. The aim of the study was a psychometric evaluation of the first Ukrainian-language version of the Hogg Eco-Anxiety Scale (HEAS) with subsequent comparative analysis of eco-anxiety indicators in different gender and age groups. The HEAS (Hogg et al., 2021) is a questionnaire consisting of 13 items. It measures eco-anxiety as four types of psychological responses to the modern ecological crisis: affective symptoms, rumination, behavioral symptoms, and anxiety about personal impact. The factor structure of the HEAS-UA, internal convergent and discriminant validity, composite reliability, internal consistency, measurement invariance, and concurrent validity were assessed. Methods. A direct and reverse translation of the English-language scale was conducted for the creation of the Ukrainian version of the HEAS. Via the online service, Google Forms, 446 Ukrainians (67.9% female, age M = 32.3, SD = 11.04) completed the HEAS-UA along with scales measuring depression, positive and negative affect, life satisfaction, pro- environmental behavior in the social sphere, climate change denial, and environmental self- efficacy. The data were analyzed using the statistical software JASP. The research results confirmed the superior fit of the four-factor model to the empirical data compared to other models: the second-order factor model, the bifactor model, and the one-factor model. High internal consistency of each subscale was established, and measurement invariance was confirmed across gender and age groups. Weak to moderate correlations were found between the eco-anxiety subscales and indicators of depression, subjective well-being, pro-environmental behavior, attitudes toward change climate, and environmental self- efficacy, supporting the concurrent validity of the HEAS-UA. Small effects of differences in eco- anxiety levels between men and women, as well as between young and middle-aged individuals, were identified. Young people and women exhibited higher levels of anxiety about their impact, with women also displaying more pronounced affective symptoms. Discussion and conclusions. The HEAS-UA is a valid and reliable instrument that can be effectively used to measure eco-anxiety in Ukrainian-speaking populations, particularly in cross-cultural studies.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАХИСТИ СТУДЕНТІВ У ПРОТИСТОЯННІ СТРЕСОРАМ ВОЄННИХ ДІЙ(2025) Плохіх, В.; Білоус, Р.; Plokhikh, V.; Bilous, R.Визначення зв’язку прийнятної для поточної адаптації реалізації психологічних захистів із рівнем стресогенної нервово-психічної напруги у студентів (цивільних осіб) в умовах впливу стресорів воєнних дій. Методи. Досліджуваними були 109 студентів бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти (вік – від 18 до 55 років). У дослідженні використано: методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х.Р. Конте); Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI, форма В); методику Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної та реактивної тривожності; шкалу психологічного стресу PSM-25; методику визначення рівня стресу В. Щербатих. Результати. У третини загального складу групи досліджуваних (32.11 %) встановлено наявність суттєво виразних тензійних станів тривожності і стресу. У виділених через кластерний аналіз трьох групах досліджуваних є значні розбіжності за наступними показниками: рівень стресу (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); реактивна тривожність (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); особистісна тривожність (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). З підвищенням стресогенної нервово-психічної напруги в групах суттєво на значущому рівні змінюється застосування досліджуваними психологічних захистів про- екції (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), раціоналізації (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), компенсації (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). Виділені завдяки експлораторному факторному аналізу Фактор 1 (поєднує всі параметри, що характеризують наявність стресогенної нервово-психічної напруги, і параметри, які стосуються втрати досліджуваними ресурсів стресостійкості й можливостей адекватного спротиву стре- согенним впливам) та Фактор 2 (поєднує переважну більшість психологічних захистів) пояснюють 41.87 % накопиченої дисперсії. Дискусія і висновки. Психологічні захисти студентів (цивільних осіб) від стресорів воєнних дій концептуально визначають як спосіб адаптивного реагування на актуальні загрози, що характеризується загальним прийняттям дійсності, частковою змістовою неадекватністю відповідей на суттєві впливи загрозливих обставин задля усунення або суттєвого послаблення впливу емоційно важкої, небажаної для сприймання, психотравмуючої інформації. Серед психологічних захистів студентів у протистоянні стресорам воєнних дій найбільш виразними і значущими виявилися проєкція, раціоналізація, компенсація. При надмірній виразності тензійних станів і ускладненні організації розумових дій компенсаторних ресурсів раціоналізації та компенсації, а також інших психологічних захистів, стає недостатньо для необхідного зниження нервово-психічної напруги. При розвитку дистресу також посилюється активація деструктивної проєкції. The study aims to determine the relationship between the implementation of psychological defenses, acceptable for current adaptation, and the level of stressful neuropsychiatric tension among students (civilians) under the influence of stressors of military actions. Methods. 109 students of Bachelor and Master degree levels of higher education (aged 18 to 55) were participants of this research. The following methodologies were used in this research: the methodology “Life style index” (H. Kellerman, R. Plutchik, H.R. Conte); Freiburg Personality Inventory (FPI, form “В”); the methodology of C. Spielberger in order to determine the level of trait and situational anxiety; the scale of psychological stress PSM- 25; the methodology for determining the level of stress by V. Shcherbatuh. Results. One-third of a total group of subjects (32.11 %) have significantly pronounced tension states of anxiety and stress. Among three groups of subjects identified via cluster analyses, there are significant differences in the following indicators: the level of stress (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); situational anxiety (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); trait anxiety (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). Using psychological defenses significantly changes with the increase of stressful neuropsychiatric tension in the groups: projection (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), rationalization (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), and compensation (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). There are two factors identified via exploratory factor analysis that explain 41.87 % of accumulated variance: Factor 1 (combining all parameters characterizing the presence of stressful neuropsychiatric tension and parameters related to the subjects’ loss of stress resistance resources and opportunities for adequate resistance to stressful influences) and Factor 2 (combining the vast majority of psychological defenses). Discussion and Conclusions. Psychological defenses of students (civilians) from the stressors of military actions are conceptually defined as a method of adaptive response to current threats, which is usually characterized by a general acceptance of reality, partial content inadequacy of response to significant impacts of threatening circumstances in order to eliminate or significantly weaken the impact of emotionally difficult, undesirable for perception, psychologically traumatic information. Among the psychological defenses of students in confronting the stressors of military actions, projection, rationalization, and compensation were the most expressive and significant. With excessive expressiveness of tense states and difficulty in organizing mental actions, compensatory resources of rationalization and compensation, as well as other psychological defenses, become insufficient for the necessary reduction of neuropsychiatric tension. As distress develops, the activation of destructive projection also increases.Item ADAPTIVE POTENTIAL OF ADULTS WITH ATTENTION DEFICIT/HYPERACTIVITY DISORDER (ADHD)(2024) Hrys, A.; Chepeleva, N.; Tkachuk, T.; Tor, L.; Грись, А.; Чепелєва, Н.; Ткачук, Т.; Тьор, Л.The aim was a theoretical-empirical study of the adaptive potential of adults with attention deficit/hyperactivity disorder (ADHD). Methods. The sample consisted of adults with ADHD, totaling n = 32, of which n = 16 were female (50.00%) and n = 16 were male (50.00%). The participants’ ages ranged from 20 to 54 years (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). A theoretical-empirical complex of methods was used, which included theoretical methods: retrospective analysis, synthesis, comparison, and generalization, as well as empirical methods: “The Work and Social Adjustment Scale” (W&SAS) (Mundt et al., 2002); “Zung Self-Rating Depression Scale” (ZSDS) (Zung, 1965); “Impact of Even Scale – Revised” (IES-R) (Sveen et al., 2010); “Generalized Anxiety Disorder Assessment Scale” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; adapted by N. Aleksina et al., 2024) and “New Methodology for Diagnosing Psychosocial Maladjustment” (NDMPM) (Herasymenko, 2018). Results and discussion. It was established that the parameter “work” has statistically significant correlations with depressiveness, anxiety disorders, and types of responses to traumatic events (p < .001). It was noted that the area where participants feel most comfortable is “personal leisure”, which is associated with the protective response of avoidance and anxiety disorders. It was argued that avoidance, as a defense mechanism and type of response to a traumatic event, only increases the tendency towards isolation and distancing. It was suggested that a constructive organization of the workspace for individuals with ADHD would enhance their adaptive capacity. Conclusions. The study of the adaptive potential of adults with ADHD revealed significant patterns of work and social adaptation among the participants. It was summarized that acceptance and support from the environment are crucial; tolerance and the absence of stigma within the family, workplace, and society at large had a positive effect; isolation is partly accompanied by a lack of support, which can lead to severe manifestations of ADHD and comorbid disorders; the impact of traumatic events was reflected in the mental states of the participants. Метою є теоретико-емпіричне дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку з розладом дефіциту уваги/гіперактивності. Методи. Вибіркову сукупність склали особи дорослого віку із РДУГ, загальною кількістю n = 32, з яких жіночої статі – n = 16 (50.00%) і чоловічої – n = 16 (50.00%). Вік досліджуваних знаходився в межах від 20 до 54 років (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). Використано теоретико-емпіричний комплекс методів, з яких теоретичні: ретроспективне аналізування, синтезування, порівняння і узагальнення та емпіричні методи: “Шкала робочої та соціальної адаптації” (ШРСА) (Mundt et al., 2002); “Шкала депресії Цунга” (ШДЦ) (Zung, 1965); “Шкала оцінки впливу травматичної події” (ШОВТП) (Sveen et al., 2010); “Шкала оцінки генералізованого тривожного розладу” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; адаптація Н. Алексіна та ін., 2024) і “Нова методика діагностики психосоціальної дезадаптації” (НМДПД) (Herasymenko, 2018). Результати і дискусія. Констатовано, що параметр “робота” володіє всіма статистично достовірними зв’язками з депресивністю, тривожним розладом і типами реагування на травматичну подію (p < .001). Зазначено, що сферою, в якій досліджувані найкомфортніше себе почувають, є “особисте дозвілля”, що зв’язане із захисною реакцією уникання і тривожним розладом. Аргументовано, що уникання як захисний механізм і тип реагування на травматичну подію тільки підвищує схильність до ізольованості й дистантності. Зроблено припущення, що конструктивна організація робочого простору осіб із РДУГ дозволить підвищити адаптаційну спроможність останніх. Висновки. Дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку із РДУГ дозволило з’ясувати достовірні закономірності робочої та соціальної адаптації досліджуваних. Узагальнено, що важливе значення має прийняття й підтримка оточення; толерантність і відсутність стигматизації в родині, в колективі й загалом у суспільстві мають позитивний ефект; ізольованість почасти супроводжується відсутністю підтримки, що може призвести до важких проявів РДУГ і коморбідних розладів; вплив травматичної події позначається на протіканні психічних станів досліджуваних.Item RESEARCH ON THE CORRELATION BETWEEN EMOTIONAL-GNOSTIC AND PERSONAL CHARACTERISTICS WITH PARAMETERS OF ADOLESCENTS’ CREATIVITY(2024) Chebykin*, O.; Чебикін*, O.; Sytnik, S.; Ситнік, С.; Massanov, А.; Массанов, А.; Pavlova, I.; Павлова, I.The aim is to research the correlation of the most sig nificant emotional-gnostic and personal characteristics with parameters of adolescents’ creativity. Methods. 150 adolescents aged 10–12 took part in the research. They gave answers to the statements of the method, aimed at determining the manifestation of creativity features, namely: an adapted author’s expert assess ment, based on the diagnostic technique of creative personality traits by O. Tunik (2013) and the question naire of personal propensity for creativity by G. Davis (1989); as well as for the study of emotional-gnostic and personal characteristics: the children’s version of the multifactorial personality questionnaire by R. Cattell et al. (1993); scale of personal anxiety by H. Prykhozhan (2007). The results. A certain variability in the manifestation of creativity features of the sub jects and the absence of a high propensity for creativ ity was found out on the general sample of subjects. Direct correlations of indicators of the manifestation of creativity traits with impatience (р < .010), inde pendence (р < .010), emotional stability (р < .010), determination (р < .010), psycho-emotional stress (р < .010), extraversion (p < .050), self-confidence (p < .050) were established. Using cluster analysis, groups of adolescents with significant differences in manifes tations of creativity traits and propensity to this activ ity were identified. In particular, these are 1) children who were inclined to creativity and were able to real ize it at the highest level among other adolescents; 2) children who were able to show creativity and had no interest in it; 3) subjects who were inclined to engage in creativity, however, their manifestations of creativ ity were insignificant. Analysis of variance of emotion al-gnostic personality indicators was applied, and it was established that the groups differ in manifestations of psycho-emotional stress (р < .01), extraversion (р < .05) and conscientiousness (р < .01). Discussion and conclusions. It was clarified and explained that the set of emotional-gnostic and personal character istics, which have statistically significant correlations with the manifestations of creativity features, include the following: a high level of psycho-emotional stress, activity in social interactions, openness, imperma nence, flexibility and uncertainty in decision-making Метою є дослідження взаємозв’язку найбільш сут тєвих емоційно-гностичних та особистісних осо бливостей із параметрами творчості осіб підліт кового віку. Методи. У дослідженні взяли участь 150 підлітків віком 10–12 років. Вони дали відпо віді на твердження методики, спрямовані на визна чення прояву рис творчості: адаптована авторська експертна оцінка, побудована на основі методики діагностики рис творчої особистості О. Тунік (2013) та опитувальник особистісної схильності до творчості G. Davis (1989); а також на вивчення емоційно-гностичних та особистісних особливос тей: дитячий варіант багатофакторного особистіс ного опитувальника R. Cattell et al. (1993); шкала особистісної тривожності Г. Прихожан (2007). Результати. З’ясовано на загальній вибірці дослі джуваних певну варіативність прояву рис твор чості досліджуваних та відсутність високої схиль ності до творчості. Встановлено прямі зв’язки показників прояву рис творчості з нетерплячістю (р < .010), незалежністю (р < .010), емоційною ста більністю (р < .010), рішучістю (р < .010), психое моційною напруженістю (р < .010), екстраверсією (р < .050), впевненістю у собі (р < .050). За допомо гою кластерного аналізу з’ясовано групи підлітків із суттєвими різницями в проявах рис творчості та схильності до цієї діяльності. Зокрема, це 1) діти, що були схильні до творчості та здатні реалізувати її на рівні, найвищому серед решти підлітків; 2) діти, які були здатні проявляти творчість та не мали інтересу до цього; 3) досліджувані, які були схильні долучатися до творчості, проте їхні творчі прояви були незначними. Застосовано дисперсійний ана ліз емоційно-гностичних особистісних показників і встановлено, що групи відрізняються за проявами психоемоційної напруженості (р < .01), екстраверсії (р < .05) та сумлінності (р < .01). Дискусіяівисновки. З’ясовано й пояснено, що комплекс емоційно-гнос тичних та особистісних особливостей, які володіють статистично достовірними зв’язками з проявами рис творчості, складають: високий рівень психо емоційної напруженості, активність у соціальних взаємодіях, відкритість, непостійність, гнучкість та невизначеність у прийнятті рішень.Item SUBJECTIVE WELL-BEING AND ANXIETY LEVEL DURING THE COVID-2019 CRISIS: STUDY IN UKRAINIAN ADOLESCENCE(2021) Orap, M. O.; Akimova, N. V.; Kalba, Ya. Ye.; Орап, М. О.; Акімова, Н. В.; Кальба, Я. Є.The global pandemia and introduced quarantine provides completely new social conditions that affect the mental health of people. The influence of trait and state anxiety on people with different levels of subjective well-being in quarantine remains unexplored. Method: We used the PERMA-Profiler (J. Butler, M. Kern) technique to diagnose the overall level of subjective well-being and its components. The STAI method (С. Spielberger) was also used to study the level of respondent’s trait and state anxiety. Results: It was found that the overall level of life satisfaction is significantly negatively correlated with the level of trait anxiety (r = - .25). The level of state anxiety was unex- pectedly lower at the beginning of quarantine (43.95 ± 3.90), than one month later (48.50 ± 5.08). Qualitative analysis has led to the conclusion that in adolescence this is due to a lack of awareness of the dangers of a pandemic and the general attitude to quarantine as a holiday and vacation. There was an inverse relationship between anxiety and positive emotions before the quarantine, but under quarantine, positive emotions lost their potential to contain anxiety, and correlations were insignificant, so even positive events under quarantine could not reduce COVID-19 anxiety. However, the general level of subjective well-being of Ukrainian youth does not correlate with the level of anxiety and has not changed significantly during the first months of the quarantine. Conclusions: The concept of subjective well-being of Ukrainian youth is based primarily on subjective indicators of positive emotions and meanings and much less depends on more objective criteria, such as health, engagement and accomplishment. It was found that during the first month of the quarantine, the level of state anxiety did not affect the experience of subjective well-being by Ukrainian adolescence. Пандемія та запроваджений карантин створили цілком нові соціальні умови, котрі впливають на стан психічного здоров’я людей. Недослідженою залишається особистісна і ситуативна тривожність осіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М. Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використано методику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідження рівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальний рівень задоволення життям значуще негативно корелює з рівнем загальної (особистісної) тривож- ності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативної тривожності є неочікувано статистично нижчим на початку карантину (43.95±3.90), ніж через місяць після (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогу констатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальним ставленням до карантину, як до відпочинку і канікул. З’ясовано, що причинами ситуативної тривожності на початку карантину було переважно обмежене спілкування, страх за здоров’я та обмежена мобільність. Звернуто увагу, що до початку карантину існувала обернена залежність між рівнем тривожності та позитивними емоціями, але через місяць карантину позитивні емоції втратили свій потенціал щодо стримування рівня тривожності. Констатовано, що встановлені кореляції є неістотними, навіть позитивні події в умовах карантину не здатні знижувати рівень тривожності щодо COVID-19. Встановлено, що загальний рівень суб’єктивного благополуччя українського юнацтва не корелює з рівнем тривожності та істотно не змінився за перші місяці запровадженого карантину. Висновки. З’ясовано, що благополуччя української молоді ґрунтується насамперед на суб’єктивних показниках позитивних емоцій, і значно менше залежить від більш об’єктивних критеріїв, таких як стан здоров’я, залученість та досягнення. Було встановлено, що впродовж першого місяця запровадженого карантину рівень ситуативної тривож- ності не вплинув на переживання суб’єктивного благополуччя українськими юнаками і юнками.Item ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ(2019) Барановська, Я. Г.; Baranovska, Ya. H.Розглянуто теоретичні аспекти прояву тривожності та подано результати емпіричного дослідження рівня тривожності серед учнів підліткового віку. Встановлено особливості впливу тривожності на самооцінку особистості, її емоційну сферу та поведінку в соціумі. Зазначено, що тривожний підліток вирізняється інтенсивністю переживань та легкістю виникнення хвилювань, зниженим порогом чутливості до змін та почуттям безпеки, що легко зникає. Акцентовано, що тривожність це проблема, яку підліток не може подолати самостійно, а тому потребує підтримки з боку дорослих. Мета статті полягає в порівнянні рівня тривожності осіб підліткового віку та визначення взаємозв’язку тривожності та заниженої самооцінки в різних вікових групах. Методи. У дослідженні застосовано психодіагностичні методики, що вимірюють загальний рівень тривожності (опитувальник О. Кондаша «Шкала тривожності»), визначено реактивну та особистісну тривожність (методика Ч. Спілберга – Ю. Ханіна) та вивчено рівень самооцінки за опитувальником Г. Н. Казанцевої. Результати. у статті здійснено огляд впливу підвищеної тривожності на соціалізацію, самооцінку, навчання та розвиток осіб підліткового віку. Проаналізовано наукові роботи провідних вітчизняних та зарубіжних науковців. Порівнюючи отримані дані, встановлено, що відсоток учнів віком 12-13 років є більш тривожними в порівнянні з підлітками віком 15-16 років. Особистісна тривожність в обох групах є домінуючою над реактивною. Така ж тенденція залишилась і під час визначення самооцінки, а саме в групі 12-13 років маємо більший відсоток учнів із заниженою самооцінкою, ніж в групі учнів 15-16 років. Висновки. констатовано, що учні з високим показником загальної, особистісної тривожності та із заниженим рівнем самооцінки потребують психологічної корекції. Окреслено, що тривожність може стати наслідком конфліктності самооцінки через протиріччя між невпевненістю в собі та високим рівнем намагань. Акцентовано, що спираючись на отримані дані необхідно розробити психокорекційну програму для зменшення проявів тривожності, корекції самооцінки та подолання внутрішніх конфліктів, враховуючи вимоги та принципи корекційної роботи. Abstract. The paper looks at theoretical aspects of anxiety symptoms and represents the results of empirical research on the level of anxiety among teenage pupils. It determines the features of anxiety impact on a person’s self-esteem, their emotions and social behavior. It highlights that an anxious teenager is distinguished by the intensity of feelings and immediate emergence of agitation, lower threshold of sensitivity to changes and the feeling of safety which easily disappears. The study stresses that anxiety is a problem which teenagers cannot overcome on their own therefore they need support of adults. The purpose of the paper is to compare the level of anxiety in teenagers and determine the correlation of anxiety and low self-esteem in different age groups. The research uses psychodiagnostic methods, measuring a general level of anxiety (the questionnaire of O. Kondash “The Scale of Anxiety”), it determines reactive and personal anxiety (the method of Ch. Spilberg – Yu. Khanin) and examines the level of self-esteem by the questionnaire of H. N. Kazantseva. Results. The study looks at the impact of increased anxiety on socialization, self-esteem, education and personal development of teenagers. It analyzes the scientific papers of prominent Ukrainian and foreign scholars. The comparison of the data obtained allowed establishing that the percentage of the pupils of 12-13 years old is more anxious when compared to the teenagers of 15-16 years old. Personal anxiety in both groups dominates over reactive anxiety. A similar tendency was identified when determining self-esteem, in particular, in the group of pupils of 12-13 years old there is a higher percentage of pupils with low self-esteem, than in the group of pupils of 15-16 years old. Conclusions. the study maintains that the pupils with a high index of general, personal anxiety and with a low level of self-esteem need psychological correction. It outlines that anxiety can become a consequence of self-esteem conflict because of a contradiction between diffidence and a high level of aspirations. The research stresses that taking into account the data obtained it is necessary to develop a psychocorrection program to reduce the manifestations of anxiety, to correct self-esteem and resolve internal conflicts, considering the requirements and principles of correction work.