Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item RESEARCH ON THE CORRELATION BETWEEN EMOTIONAL-GNOSTIC AND PERSONAL CHARACTERISTICS WITH PARAMETERS OF ADOLESCENTS’ CREATIVITY(2024) Chebykin*, O.; Чебикін*, O.; Sytnik, S.; Ситнік, С.; Massanov, А.; Массанов, А.; Pavlova, I.; Павлова, I.The aim is to research the correlation of the most sig nificant emotional-gnostic and personal characteristics with parameters of adolescents’ creativity. Methods. 150 adolescents aged 10–12 took part in the research. They gave answers to the statements of the method, aimed at determining the manifestation of creativity features, namely: an adapted author’s expert assess ment, based on the diagnostic technique of creative personality traits by O. Tunik (2013) and the question naire of personal propensity for creativity by G. Davis (1989); as well as for the study of emotional-gnostic and personal characteristics: the children’s version of the multifactorial personality questionnaire by R. Cattell et al. (1993); scale of personal anxiety by H. Prykhozhan (2007). The results. A certain variability in the manifestation of creativity features of the sub jects and the absence of a high propensity for creativ ity was found out on the general sample of subjects. Direct correlations of indicators of the manifestation of creativity traits with impatience (р < .010), inde pendence (р < .010), emotional stability (р < .010), determination (р < .010), psycho-emotional stress (р < .010), extraversion (p < .050), self-confidence (p < .050) were established. Using cluster analysis, groups of adolescents with significant differences in manifes tations of creativity traits and propensity to this activ ity were identified. In particular, these are 1) children who were inclined to creativity and were able to real ize it at the highest level among other adolescents; 2) children who were able to show creativity and had no interest in it; 3) subjects who were inclined to engage in creativity, however, their manifestations of creativ ity were insignificant. Analysis of variance of emotion al-gnostic personality indicators was applied, and it was established that the groups differ in manifestations of psycho-emotional stress (р < .01), extraversion (р < .05) and conscientiousness (р < .01). Discussion and conclusions. It was clarified and explained that the set of emotional-gnostic and personal character istics, which have statistically significant correlations with the manifestations of creativity features, include the following: a high level of psycho-emotional stress, activity in social interactions, openness, imperma nence, flexibility and uncertainty in decision-making Метою є дослідження взаємозв’язку найбільш сут тєвих емоційно-гностичних та особистісних осо бливостей із параметрами творчості осіб підліт кового віку. Методи. У дослідженні взяли участь 150 підлітків віком 10–12 років. Вони дали відпо віді на твердження методики, спрямовані на визна чення прояву рис творчості: адаптована авторська експертна оцінка, побудована на основі методики діагностики рис творчої особистості О. Тунік (2013) та опитувальник особистісної схильності до творчості G. Davis (1989); а також на вивчення емоційно-гностичних та особистісних особливос тей: дитячий варіант багатофакторного особистіс ного опитувальника R. Cattell et al. (1993); шкала особистісної тривожності Г. Прихожан (2007). Результати. З’ясовано на загальній вибірці дослі джуваних певну варіативність прояву рис твор чості досліджуваних та відсутність високої схиль ності до творчості. Встановлено прямі зв’язки показників прояву рис творчості з нетерплячістю (р < .010), незалежністю (р < .010), емоційною ста більністю (р < .010), рішучістю (р < .010), психое моційною напруженістю (р < .010), екстраверсією (р < .050), впевненістю у собі (р < .050). За допомо гою кластерного аналізу з’ясовано групи підлітків із суттєвими різницями в проявах рис творчості та схильності до цієї діяльності. Зокрема, це 1) діти, що були схильні до творчості та здатні реалізувати її на рівні, найвищому серед решти підлітків; 2) діти, які були здатні проявляти творчість та не мали інтересу до цього; 3) досліджувані, які були схильні долучатися до творчості, проте їхні творчі прояви були незначними. Застосовано дисперсійний ана ліз емоційно-гностичних особистісних показників і встановлено, що групи відрізняються за проявами психоемоційної напруженості (р < .01), екстраверсії (р < .05) та сумлінності (р < .01). Дискусіяівисновки. З’ясовано й пояснено, що комплекс емоційно-гнос тичних та особистісних особливостей, які володіють статистично достовірними зв’язками з проявами рис творчості, складають: високий рівень психо емоційної напруженості, активність у соціальних взаємодіях, відкритість, непостійність, гнучкість та невизначеність у прийнятті рішень.Item PROFESSIONAL RESPONSIBILITY AND CONSCIENTIOUSNESS OF CIVIL SERVANTS AT DIFFERENT STAGES OF PROFESSIONAL GROWTH(2023) Zarichanskyi, O. A.; Sokurenko, V. V.; Yevdokimova, O. O.; Зарічанський, О. А.; Сокуренко, В. В.; Євдокімова, О. О.The article presents findings of a study of civil servants’ professional responsibility and conscientiousness in the context of their professional activities. The purpose of the paper is to analyze the specifics of professional activity and conscientiousness of civil servants at different stages of their professional growth. Methods: the questionnaire “Structure and Level of Professional Responsibility” by N. Makeieva (2014) and “The Consciousness Scale” by Melnykov & L. Yampolskyi in the adaptation of I. Furmanov & L. Perhamenshchyk (1998). The empirical study base consisted of civil servants at different stages of professional growth: first-year students (majoring in public management and administration) of higher education institutions; novice civil servants; civil servants with ten or more years of experience. The results of the theoretical study demonstrated how integral characteristics of a qualitative character of conscientiousness and responsibility manifest themselves during professional self-actualization and self-fulfillment. It was empirically established that students majoring in public management and administration are less aware of the importance of their activity and the need for its high-quality and thorough performance and have lower responsibility and concern about performance results. Novice civil servants are less capable of making action plans independently and are less prone to display an active attitude in choosing more optimal ways of solving professional tasks. Civil servants with ten or more years of experience are more inclined to be guided in their professional activities by the law, social and professional requirements, and rules. Conclusions. Although it was empirically established that civil servants with ten or more years of experience have a high level of conscientiousness, while students and novice civil servants have a medium level (concurrently with a significantly higher frequency of a low level). The study highlighted the need to examine the specified characteristics and adopt special programs for their development. У статті наведено результати дослідження професійної відповідальності і совісності державних службовців у контексті їхньої професійної діяльності. Метою роботи стало вивчення специфіки професійної відповідальності і совісності державних службовців на різних етапах професійного становлення. Методичний інструментарій: опитувальник “Структура і рівень професійної відповідальності” Н. Макеєвої (2014) і “Шкала совісності”, створена В. Мельниковим та Л. Ямпольським в адаптації І. Фурманова та Л. Пергаменщика (1998). Емпіричну базу дослідження склали державні службовці на різних етапах професійного становлення: студенти першого курсу закладу вищої освіти, що навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”; державні службовці першого року професійної діяльності; а також державні службовці, що мають десять і більше років служби. Результати теоретичного вивчення показали, що як інтегральні ознаки якісного характеру совісність і відповідальність виявляють себе у процесах професійної самореалізації та самоздійснення. Емпірично виявлено, що студенти, які навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”, характеризуються меншим усвідомленням значущості своєї діяльності, необхідності її якісного та сумлінного виконання, меншим рівнем відповідальності та переживання за результати діяльності. Державні службовці першого року своєї діяльності є менш спроможними самостійно вибудовувати плани дій та менш зорієнтованими на розгортання поля своєї активності у виборі більш оптимальних шляхів вирішення професійних завдань. Держслужбовці, що мають десять і більше років служби, є більш схильними у професійній діяльності керуватися нормами закону, соціальними і професійними вимогами та правилами. Висновки: зважаючи на те, що емпірично встановлено, що у державних службовців, які мають десять і більше років служби, переважає високий рівень совісності, а в студентів та держслужбовців-початківців – середній рівень (водночас із істотно більшою частотою низького рівня), акцентовано необхідність діагностування означених характеристик та розробки спеціальних програм їх розвитку.