Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
3 results
Search Results
Item ATTITUDES OF SUPPORT STAFF TOWARDS PEOPLE WITH INTELLECTUAL DISABILITIES UNDER THEIR CARE: A SYSTEMATIC REVIEW OF LITERATURE(2024) Anis, M.; Nordin, N.; Аніс, М.; Нордін, Н. А.Current literature on attitudes of support staff towards people with intellectual disabilities produces heterogenous findings. The present systematic review aims to provide a synthesis and thorough appraisal of qualitative and quantitative evidence on attitudes of support staff towards people with intellectual disabilities under their care. Methods. A systematic literature search was performed across four electronic databases to identify original articles published in English between 2014 and 2024. PICO framework and PRISMA statement were used to organize the search strategy and study selection. The references were screened on predefined inclusion and exclusion criteria which resulted in 38 studies being included in the review. Results. Four themes emerged: 1) attitudes towards integration and participation, 2) attitudes towards autonomous decision-making, 3) attitudes towards sexual needs and sexual expression, and 4) attitudes towards restrictive measures and restraint interventions. Findings suggest that support staff held skeptical attitudes concerning integration and meaningful participation of people with intellectual disabilities. Moreover, support staff operated under the premise that people with intellectual disabilities were not capable of making independent decisions because they did not understand the consequences of their choices. Support staff considered sexual expression of people with intellectual disabilities a human right, but they expressed insecurity concerning the matter and approached certain facets of sexual expression with caution. Lastly, support staff were clear and unequivocal when it came to the use of restraint and restrictive measures insisting that they used them to regulate the behaviors of people with intellectual disabilities which might harm them or others. Discussion and conclusions. Variations in attitudes are evident as some support staff exhibit a sincere regard for the welfare and potential of people with intellectual disabilities while others harbor biases towards them. The findings stress the need to address these varied attitudes to enable support staff in delivering high-quality care and support to people with intellectual disabilities. Сучасна література про ставлення допоміжного персоналу до людей із розумовими вадами демонструє неоднозначні результати. Представлений системний огляд має на меті забезпечити синтезування й ретельну оцінку якісних і кількісних даних про ставлення допоміжного персоналу до людей із вадами інтелекту, які перебувають під його опікою. Методи. Системний пошук літератури проведено в чотирьох електронних базах даних для ідентифікації оригінальних статей, опу- блікованих англійською мовою в період з 2014 по 2024 рік. Для організації пошукової стра- тегії та відбору досліджень були використані структури PICO (ПВПР –популяція, втручання, порівняння, результат) та положення PRISMA (ПЕЗСОМА – переважні елементи звітності для системних оглядів та мета-аналізу). Посилання були перевірені за попередньо визначеними критеріями включення та виключення, в результаті чого до огляду було включено 38 досліджень. Результати. Виокремлено чотири теми: 1) ставлення до інтеграції та причетності, 2) ставлення до самостійного прийняття рішень, 3) ставлення до сексуальних потреб та сексуального самовираження, 4) ставлення до обмежувальних заходів та втручань, пов’язаних зі стримуванням. Результати продемонстрували, що допоміжний персонал скептично ставився до інтеграції та значущої причетності людей з інтелектуальними вадами. Крім того, допоміжний персонал керувався припущенням, що люди з вадами розумового розвитку не здатні приймати самостійні рішення, оскільки вони не розуміють наслідків свого вибору. Допоміжний персонал вважав сексуальне самовираження людей із розумовою неповносправністю правом людини, але висловлював невпевненість у цьому питанні й підходив до певних аспектів сексуального самовираження з обережністю. Нарешті, допоміжний персонал був чітким і недвозначним, коли йшлося про застосування запобіжних та обмежувальних заходів, наполягаючи на тому, що застосовує їх для регулювання поведінки людей з інтелектуальною недостатністю, яка може завдати шкоди їм або іншим особам. Дискусія і висновки. Відмінності у ставленні очевидні, оскільки деякі допоміжні працівники демонструють щиру повагу до добробуту та потенціалу людей із розумовими вадами, тоді як інші мають упереджене ставлення до них. Отримані дані підкреслюють необхідність подолання цих відмінностей у ставленні, щоб допоміжний персонал міг надавати високоякісний догляд та підтримку людям з інтелектуальними порушеннями.Item DETERMINANTS OF DECISION-MAKING BY LAW ENFORCEMENT OFFICERS(2023) Масян, А.; Романенко, О.; Masian, A.; Romanenko, O.Стаття присвячена теоретико-емпіричному вивченню проблеми прийняття рішень у правоохоронній діяльності в сучасних умовах. Метою статті є представлення та пояснення взаємодії зовнішніх та внутрішніх чинників прийняття рішень у професійній діяльності правоохоронців. Методи. Теоретичні: аналізування та узагальнення результатів прикладних досліджень у галузі прийняття рішень; емпіричні: комплексна авторська методика; методи обробки даних: методи первинної та статистичної обробки даних, кореляційний аналіз. Результати. На основі аналізу теоретичних і прикладних досліджень у галузі психології прийняття рішень визначено напрями проведення комплексного дослідження в сукупності вивчення різних компонентів структури прийняття рішень, впливу стресу на процес прийняття рішень та типових сценаріїв прийняття рішень. Проведення емпіричного дослідження дало змогу виокремити значущі чинники прийняття рішень; здійснено кореляційний аналіз для встановлення взаємозв’язку між ними. Інтерпретацію взаємозв’язку між змінними представлено на основі порівняльного аналізу з результатами прикладних зарубіжних досліджень. Дискусія і висновки. Виявлено різноспрямовані тенденції у прийнятті рішень в діяльності правоохоронців: готовність до дій поєднується зі схильністю до відкладання рішень в умовах стресу, що потребує розроблення спеціально розроблених алгоритмів прийняття рішень. Індивідуальна здатність до переформатування сценаріїв прийняття рішень безпосередньо пов’язана зі схильністю до збереження або руйнації усталених установок. Прийняття рішень одним процесом за рахунок ігнорування інших або неналежне застосування інших сценаріїв прийняття рішень за певних обставин може призвести до зниження продуктивності діяльності. Гальмівний вплив при цьому має страх наслідків, який посилюється в умовах невизначеності та інституційні обмеження в системі правоохоронних органів, що обумовлює необхідність вивчення психологічних аспектів дискреційної поведінки поліцейських, а також застосування спеціальних програм для правоохоронців на етапі професійної підготовки. The article is devoted to the theoretical and empirical study of the problem of decision-making by law enforcement officers in modern conditions. The purpose of the article is to present and explain the interaction of external and internal decision-making factors in the professional activity of law enforcement officers. Methods. Theoretical: analysis and generalization of the results of applied research in the field of decision- making; empirical: complex author’s methodology; data processing methods: methods of primary and statistical data processing, correlation analysis. The results. On the basis of the analysis of theoretical and applied research in the field of psychology of decision-making, the directions for conducting a comprehensive study of various components of the decision-making structure, the impact of stress on the decision-making process, and typical decision-making scenarios have been determined. Conducting an empirical research made it possible to single out significant decision-making factors; correlation analysis was carried out to establish the relationship between them. The interpretation of the relationship between the variables is presented on the basis of a comparative analysis with the results of applied foreign studies. Discussion and conclusions. Multidirectional trends in decision-making in the activities of law enforcement officers were revealed: readiness for action is combined with a tendency to delay the decision under stress, that requires the development of specially developed decision-making algorithms. An individual’s ability to reformat decision-making scenarios is directly related to the tendency to preserve or destroy established attitudes. Making decisions by one process at the expense of others, or applying other decision-making scenarios inappropriately under certain circumstances, can lead to reduced performance. At the same time, fear of consequences has an inhibitory effect, which increases in conditions of uncertainty and institutional limitations in the system of law enforcement agencies, that necessitates the study of psychological aspects of the discretionary behavior of police officers, as well as the use of special programs for law enforcement officers at the stage of professional training.Item PERSONAL PREDICTORS OF FUTURE TEACHERS’ TOLERANCE OF UNCERTAINTY(2023) Галян, І.; Halian, I.Метою дослідження є аналізування предикторів, що прогнозують появу толерантності до невизначеності як інтегральної особистісної риси майбутніх педагогів. Методи: тестування за допомогою опитувальника Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance-1 (MSTAT-1) McLain (адаптація Є. Осіна), що діагностує толерантність до невизначеності; лінійна множинна регресія для визначення впливу різних предикторів на залежну змінну. Загальну вибірку дослідження склали 72 майбутні педагоги спеціальності “Початкова освіта”. Вибірка гомогенна, сформована рандомно. Результати. Показано роль різних предикторів у формуванні толерантності до невизначеності майбутніх педа- гогів. Напівчастковою кореляцією (кореляція компонент) як елементом множинного регресійного аналізу засвідчено, що “ставлення до невизначених ситуацій” (r = .532, p≤.01; R2 = .283 (28.0% поясненої дисперсії)) та “надання переваги невизначеності” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) є домінуючими в поясненні мінливості залежної змінної “толерантність до невизначеності” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) є домінуючими в поясненні мінливості залежної змінної “толерантність до невизначеності”. Предиктори “ставлення до новизни” (r = .376; p≤.01; R2 = .141 (14.0%)) та “ставлення до складних задач” (r = .340; p≤.01; R2 = .115 (12.0%)) хоч і мають статистично значущу кореляцію і відсоток поясненої дисперсії є меншими, ніж в описаних вище. Дискусія і висновки. Толерантність є інтегральною характеристикою особистості, що передбачає прийняття індивідуальності іншої людини та власної особистості. У здобувачів вищої освіти педагогічного спрямування діагностовано середній з тенденцією до низького рівень прояву толерантності до невизначеності. Це є наслідком відсутності досвіду взаємодії майбутніх педагогів з невизначеністю та долання спричинених нею труднощів. Результати множинного регресійного аналізу засвідчили найбільший вплив на вияв толерантності до невизначеності таких предикторів як “ставлення до невизначених ситуацій” та “надання переваги невизначеності”. The purpose of the research is to analyze the predictors that forecast the emergence of tolerance of uncertainty as future teachers’ integral personal trait. Methods: Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance-1 (MSTAT-1) McLain (adapted by E. Osin), which diagnoses tolerance of uncertainty; linear multiple regression to determine the effect of various predictors on the dependent variable. The total research sample consisted of 72 future teachers of the “Primary Education” specialty. The sample is homogeneous, formed randomly. Results. The role of various predictors in the formation of future teachers’ tolerance of uncertainty is shown. Semi-partial correlation (correlation of components) as an element of multiple regression analysis proved that “attitude to uncertain situations” (r = .532, p≤.01; R2 = .283 (28.0% of the explained variance)) and “preference for uncertainty” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) are dominant in explaining the variability of the dependent variable “tolerance of uncertainty”. Predictors of “attitude to novelty” (r = .376; p≤.01; R2 = .141 (14.0%)) and “attitude to complex tasks” (r = .340; p≤.01; R2 = .115 (12.0%)) although they have a statistically significant correlation, the strength of its connection and the percentage of explained dispersion are smaller than in those described above. Discussion and conclusions. Tolerance is an integral characteristic of a person, which involves acceptance of the individuality of another person and one’s own personality. An average with a tendency to low level of manifestation of tolerance of uncertainty was diagnosed in higher education graduates in the pedagogical field. This is the result of lack of future teachers’ experience of interaction with uncertainty and overcoming difficulties caused by it. The results of the multiple regression analysis proved that such predictors as “attitude to uncertain situations” and “preference for uncertainty” had the greatest influence on the expression of tolerance of uncertainty.