Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item INNOVATION IN THE PROFESSIONAL FORMATION AND DEVELOPMENT OF FUTURE TEACHERS(2024) Tsiuniak*, O.; Цюняк*, O.; Yaremchuk, N.; Яремчук, Н.; Haliuka, O.; Галюка, O.; Prots, M.; Проц, М.The aim of the empirical research is to find out and substantiate the psychological content parameters of innovation in the professional formation and devel opment of future teachers. The tasks are: determina tion of correlations of parameters of higher education students’ professional readiness for innovative activi ties with independent variables; finding statistically significant differences between the respondents in the samples of bachelors (group I) and master’s stu dents (group II); comparison of the researched groups with high and low levels of the formation of the coef ficients of innovation. Methods: retrospective analy sis, generalization, systematization and comparison; the author’s questionnaire “Professional readiness of students for innovative activities” (RIA) (Tsiuniak, 2021); method “Diagnostics of the motivational struc ture of the personality” (DMSP) (Milman, 1990); method “Teacher’s abilities for creative self-develop ment” (TACSd) (Nikishina, 2009). Results. It was found that there are no statistically significant differences in the determined parameters between the samples of bachelors (group I) and master’s students (group II). A positive tendency was stated in group I in the quan titative coefficient of innovation QCI (М=.68; SD=.22; Me=.68) and in group II – the qualitative coefficient of innovation Q2 CI (М=.62; SD=.23; Me=. 61). It was established that the coefficients of innovation have four statistically significant correlations with inde pendent variables: creative activity, social usefulness, active self-development, stopped self-development (р<.050; р<.010). Significant differences were found in the studied groups with high and low levels of forma tion of the quantitative coefficient of innovation (QCI) and the qualitative coefficient of innovation (Q2 CI). Discussion and сonclusions. It was explained that the statistically significant correlation between Q2 CI and the “social usefulness” parameter is evidence that the subjects are ready to bear social responsibility for innovation, take a mature social position and work for the long term. The obtained empirical results should be taken into account by the organizers of the educational process and the guarantors of specialized educational and scientific programs, who are responsible for future teachers’ academic and professional training. Метою емпіричного дослідження є з’ясування та обґрунтування психологічних змістових параме трів інноватики у професійному становленні та роз витку майбутніх учителів. Завданнями є: визначення кореляційних зв’язків параметрів професійної готовності здобувачів до інноваційної діяльності з незалежними змінними; з’ясування статистично достовірних відмінностей між досліджуваними у вибірках бакалаврів (група І) і магістрантів (група ІІ); порівняння досліджуваних груп з високим і низь ким рівнями сформованості коефіцієнтів інноватики. Методи: ретроспективне аналізування, узагаль нення, систематизація і порівняння; авторська анкета “Професійна готовність здобувачів до інноваційної діяльності” (ГІД) (Цюняк, 2021); методика “Діагнос тика мотиваційної структури особистості” (ДМСО) (Мільман, 1990); методика “Здібності педагога до творчого саморозвитку” (ЗПТС) (Нікішина, 2009). Результати. З’ясовано, що між вибірками бакалаврів (група I) і магістрантів (група ІІ) немає статистично достовірних відмінностей у запропонованих пара метрах. Позитивну тенденцію зафіксовано у групі I в кількісному коефіцієнті інноватики KKI (М=.68; SD=.22; Me=.68) і в групі ІІ – якісному коефіцієнті інноватики ЯKI (М=.62; SD=.23; Me=.61). Встановлено, що коефіцієнти інноватики мають по чотири статис тично достовірні кореляційні зв’язки з незалежними змінними: творча активність, соціальна корисність, активний саморозвиток, зупинений саморозвиток (р<.050; р<.010). Констатовано достовірні відмін ності в досліджуваних групах із високим і низьким рівнями сформованості кількісного коефіцієнта інноватики (ККІ) і якісного коефіцієнта інноватики (ЯКІ). Дискусія і висновки. Пояснено, що наявність статистично достовірного зв’язку ЯКІ з параметром “соціальна корисність” є свідченням того, що дослі джувані готові нести соціальну відповідальність за нововведення, займати зрілу соціальну позицію і працювати на довготривалу перспективу. Реко мендовано отримані емпіричні результати взяти до уваги організаторам освітнього процесу і гарантам профільних освітньо-наукових програм, які відпові дають за навчально-професійну підготовку майбут ніх вчителівItem THE LEVEL OF PSYCHOLOGICAL RESILIENCE OF A STUDENT IN CONDITIONS OF DISTANCE LEARNING(2020) Vizniuk, I. M.; Polishchuk, A. S.; Візнюк, І. М.; Поліщук, А, С.The purpose of the article is to determine features of psychological resilience of students during distance learning by indicators of their success. Methods: analysis, synthesis, systematization, generalization, comparison, specification and psychodiagnostic techniques. The results of the research empirically established the relationship between the level of psychological resilience formation and psychosomatic health in the research of the control group and similar indicators in the study of the experimental group. Experimental data show a significantly higher adaptability of the control group and their rational approach to life in conditions of distance learning, which is fundamentally important in preventive work to ensure the psychological health of the population of Ukraine. Emphasis is placed on activating the development of personal and value attitudes of students to psychosomatic health. A person’s psychosomatic health includes: his/her environment, behavior, thinking, beliefs, identity and spirituality. Based on these features, we have created reflexive mechanisms to activate the devel- opment of personal and value attitudes of students to psychosomatic health. It is noted that its essence is: to create an emotional and communicative background to support the safe life of the individual; in the formation of appropriate habits and thinking strategies that add ingenuity in the process of overcoming stress, managing the consistency of a healthy lifestyle, adequate behavior. The conclusions show that in the educational process, the reference control (traditional form of learning) and experimental (with elements of distance learning) groups, according to the error of performance indicators do not have a significant difference, and therefore we can assume that performance indicators are approximately the same as for distance learning. Метою статті є визначення особливостей психологічної стійкості в студентів під час дистанційного навчання за показниками їх успішності. Методи: аналізування, синтезування, систематизація, узагальнення, порівняння, конкретизація та психодіагностичні методики. За результатами дослідження емпірично встановлено зв’язок між рівнем сформованості психологічної стійкості та психосоматичним здоров’ям у дослідженні контрольної групи та аналогічними показниками в дослідженні експериментальної групи. Експериментальні дані показують суттєво вищу адаптованість осіб контрольної групи та їх раціональний підхід до життєтворення в умовах дистанційного навчання, що ґрунтовно значимо в превентивній роботі щодо забезпечення психологічного здоров’я населення України. Акцентовано увагу на активації розвитку особистісно-ціннісного ставлення студентів до психосоматичного здоров’я. Зазначено, що його сутність полягає у створені емоційно-комунікативного фону підтримки безпечної життєдіяль- ності особистості у кожного досліджуваного; у формуванні відповідних звичок і стратегій мислення, що додають винахідливість при подоланні стресу, керуючи постійність здорового способу життя, адекватну поведінку. У висновках показано, що в умовах навчального процесу еталонна контрольна (за традиційною формою навчання) та експериментальна (з елементами дистанційного навчання) групи, згідно похибки показників успішності, не мають суттєвої різниці, а отже, можемо вважати, що показники успішності є приблизно однаковими, стосовно дистанційного навчання.