Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item RESEARCH OF ASSERTIVENESS IN ORGANIZATION OF THE TIME PERSPECTIVE OF DEGREE-SEEKING STUDENTS IN HIGHER EDUCATION(2024) Smolinska*, O.; Смолінська*, O.; Koval, I.; Коваль, I.; Pavliuk, М.; Павлюк, М.; Shulha, D,; Шульга, Д.The aim is to conduct empirical research and theoret ical substantiation of assertiveness of degree-seeking students in higher education within the structure of time perspective. It was substantiated that assertiveness in the organization structure of time perspective is a flexible and constructive strategy and tactic of behavior, reflect ing the life position and accompanied by temporal decen trations in the form of dominant representations about the psychological future and psychological past, which is reflected in the current moment of time. Methods. The participants of the research were full-time students of the 2nd and 3rd years of study at higher education institutions in Ukraine, aged from 18 to 20 years (M = 18.44; Me = 18.50; SD = 3.23), with a total number of n = 120 people. A valid and reliable psychodiagnostic toolkit adapted and tested on a Ukrainian sample was applied: “Personality Assertiveness Test” (PAT) (Sheinov, 2014); “Time Perspective Inventory” (TPI) (Zimbardo & Boyd, 1999), adapted by O. Senyk (2012); “Locus of Control” (LC) (Rotter, 1992) and statistical methods for processing empirical data. Theoretical methods were used to per form retrospective analysis, synthesis, and generalization of the main theoretical positions; a discussion was con ducted; explanations and justifications of the obtained empirical results and conclusions were presented. Results. Three direct statistically significant correlations were identified between assertiveness and the param eters of “hedonistic present”, “future”, and locus of con trol. It was found that the correlation between asser tiveness and the hedonistic present (rs = .283; p < .001) was the most significant and dependent, and accord ingly, the most dangerous. This danger was explained by the fact that material values, which are partly the desire for immediate pleasure, can be understood as the mean ing of flexible and constructive behavior of the subjects. A comparison of the studied parameters of the optimal profile (Group 1) with the parameters of the general pro file (Group 2) was performed. A statistically significant advantage of the optimal profile in terms of assertiveness and internal locus of control was recorded. Discussion and сonclusions. It was summarized and explained that assertiveness occupies an important place in the struc ture of time perspective and performs a regulatory role. Educational process organizers were recommended to focus on developing this competence in the students. Метою є емпіричне дослідження й теоретичне обґрунтування асертивності здобувачів вищої освіти у організації структури часової перспек тиви. Обґрунтовано, що асертивність у структурі часової перспективи є гнучкою і конструктивною стратегією і тактикою поведінки, яка відображає життєву позицію та супроводжується часовими децентраціями у формі домінуючих уявлень про психологічне майбутнє і психологічне минуле, що відображається у поточний момент часу. Методи. Учасниками дослідження є студенти денної форми навчання 2–3 курсів закладів вищої освіти України. Досліджувані віком від 18 до 20 років (M = 18.44; Me = 18.50; SD = 3.23), загальною кількістю n = 120 осіб. Застосовано валідний і надійний психодіагнос тичний інструментарій, який пройшов адаптацію й апробацію на українській вибірці: “Тест асертив ності особистості” (ТАО) (Sheinov, 2014); опиту вальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); “Локус контролю” (ЛК) (Rotter, 1992) – та викори стано методи статистичної обробки емпіричних даних. Теоретичними методами здійснено ретро спективне аналізування, синтезування й узагаль нення основних теоретичних положень, реалізо вано дискусію, подано пояснення й обґрунтування отриманих емпіричних результатів і висновків. Результати. Зафіксовано три прямих статистично достовірних кореляційних зв’язки асертивності з параметрами “гедоністичне теперішнє”, “май бутнє” і локус контролю. Встановлено, що най більш значущим і залежним є зв’язок асертивності з гедоністичним теперішнім (rs = .283; p < .001) і, відповідно, найбільш небезпечним. Пояснено таку небезпеку тим, що в сенс гнучкої і конструктив ної поведінки досліджуваних можуть вкладатися матеріальні цінності, які почасти є прагненням отримання миттєвої насолоди. Здійснено зістав лення досліджуваних параметрів оптимального профілю (група 1) з параметрами загального про філю (група 2). Зафіксовано статистично досто вірну перевагу оптимального профілю за асер тивністю та інтернальним локусом контролю. Дискусія і висновки. Узагальнено й пояснено, що асертивність у структурі часової перспективи посі дає важливе місце та виконує регулятивну роль. Рекомендовано організаторам освітнього процесу звернути увагу на формування цієї компетентності у здобувачів.Item FUTURE SOCIONOMIC SPECIALISTS’ DISPOSITIONAL SELF-DEVELOPMENT(2023) Лось, О.; Разумова, О.; Гой, Н.; Los, O.; Razumova, О.; Hoi, N.Метою є емпіричне дослідження і теоретичне обґрунтування зв’язку параметрів диспозиційного саморозвитку майбутніх фахівців соціономічного профілю з чинниками професійного зростання. Обґрунтовано й узагальнено, що диспозиційний саморозвиток є готовністю і схильністю до самоосвіти, самотворення і самовдосконалення майбутніх фахівців соціономічного профілю, який здатен забезпечити перманентне професійне зростання і становлення фахівця. Учасниками емпіричного дослідження є здобувачі трьох рівнів освіти (бакалавр, магістр і доктор філософії), які навчаються у трьох закладах вищої освіти України і є майбутніми фахівцями соціономічного профілю. Вік досліджуваних – від 17 до 32 років (M=21.06; Me=21.00; SD=5.84), загальною кількістю n=132. Методи: методика “Диспозиційна характеристика само- розвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); “Personal Orientation Inventory” (РОІ) E. Shostrom (1964); методика діагностики мотивації особистості до досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); методи математичної статистики. Результати. Зафіксовано відсутність статистично достовірних відмінностей у порівнянні низького рівня з середніми та високими рівнями параметрів диспозиційного саморозвитку (р>.05). З’ясовано, що параметри диспозиційного саморозвитку: “потреба саморозвитку”, “умови саморозвитку”, “механізми саморозвитку” мають статистично достовірні кореляційні зв’язки з параметрами самоактуалізації і мотивації до досягнення успіху (р<.050; р<.010). Доказано, що “потреба саморозвитку” (ПС) є відображенням когнітивних інтенцій феномену і є найважливішим параметром диспозиційного саморозвитку респондентів (дев’ять достовірних зв’язків – найбільше), порівняно з іншими параметрами. Дискусія і висновки. Обґрунтовано і доказано, що диспозиційний саморозвиток є важливою складовою у самоактуалізації, самоосвіті і якісній професійній підготовці майбутніх фахівців. Отримані наукові факти доцільно впровадити у навчально-професійну діяльність. The purpose was to conduct empirical research and theoretically substantiate the correlation between the parameters of dispositional self-development of future specialists of the socioeconomic profile and the factors of professional growth. It is substantiated and generalized that dispositional self-development is the readiness and inclination of future specialists of the socionomic profile to self-education, self-creation, and self-improvement, which is capable of ensuring permanent professional growth and professional development. Participants of the empirical study are seekers of three academic degrees (Bachelor’s, Master’s, and Doctor of Philosophy) studying at three Ukrainian higher education institutions, and are future socioeconomic specialists. The age of the research participants ranged from 17 to 32 years (M=21.06; Me=21.00; SD=5.84), with a total of n=132. Methods: “Dispositional Characteristics of Personality Self-Development” (DCPSD) (Kuzikova, 2017); “Personal Orientation Inventory” (РОІ) (Shostrom, 1964); “The Method of Diagnosing the Individual’s Motivation to Achieve Success and Avoid Failure” (MDIMASAF) (Elers, 2002); methods of mathematical statistics. Results. In the comparison of low, medium, and high levels of dispositional self-development parameters, no statistically significant differences were found (р>.05). It was discovered that the dispositional self-development parameters “Need for Self-Development”, “Conditions of Self-Development”, and “Mechanisms of Self-Development” had statistically significant correlations with the parameters of self-actualization and motivation to achieve success (р<.050; р<.010). When compared to other parameters, it is proved that the “Need of Self-Development” (NSD) was a reflection of the phenomenon’s cognitive intentions and was the most important parameter of the respondents’ dispositional self-development (nine significant correlations – the greatest number). Discussion and сonclusions. It was substantiated and proven that dispositional self-development is an important component of future specialists’ self-actualization, self-education, and quality professional training. The scientific findings should be applied in educational and professional activities.