Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
3 results
Search Results
Item THEORETICAL AND EMPIRICAL STUDY ON HARDINESS OF PARTICIPANTS IN MILITARY OPERATIONS(2024) Blikhar, V.; Бліхар, В.; Kalka*, N.; Калька*, Н.; Kuzo, L.; Кузьо, Л.The aim of the article is to conduct a theoretical and empirical analysis of the distinctive character istics of hardiness exhibited by individuals who have participated in military operations, elucidating its cor relation with coping strategies. Methods. Psychodi agnostic techniques were used to achieve the aim: the Hardiness Scale by S. Maddi; the Stress and Coping Inventory (SCI) by R. Lazarus and S. Folkman. Statisti cal methods of data analysis (comparative and corre lational analyses) were applied. The empirical study sample consisted of 35 men aged 22–55 who were in Ukraine and were involved in various ways in armed conflict (special operations forces, territorial defence, volunteers, etc.). Results. The indicators of the com ponents of hardiness in the sample were distributed as follows: “engagement” characterized by a high level in 63.50% of respondents, a medium level in 28.30%, and a low level in 8.20%; “control” – a high level in 69.20%, a medium level in 15.30%, a low level in 15.50%; “risk acceptance” – a high level displayed only by 14.10%, a medium level by 35.30%, a low level by 50.60%. Dominant coping strategies among the sub jects were found to be “acceptance of responsibility” (M = 15.10), “self-control” (M = 14.50), and “confron tational coping” (M = 10.30). The lowest level of cop ing was observed in “positive reappraisal” (M = 5.60). According to the results of the conducted correlational analysis, the following correlations were established: a correlation between “engagement” and “prob lem-solving planning” (R = .432; p ≤ .01) and “accept ance of responsibility” (R = .451; p ≤ .01), “risk accept ance” and “confrontational coping” (R = .611; p ≤ .01) and “escape-avoidance” coping (R = .550; p ≤ .01). As a result of the theoretical and empirical study, the char acterization of personality hardiness in the context of stress resistance and vitality is presented. It was established that the key to the formation of hardi ness is the development of personality vitality, which helps to overcome crisis situations. Hardiness is con sidered as a set of competencies enabling individu als not only to endure adversities but also to become stronger or acquire new skills. Discussion and con clusions. Empirical findings highlight the prevalence of hardiness components such as control and engage ment among participants, contrasted with a notably lower inclination towards risk acceptance. Predomi nant coping strategies include “acceptance of respon sibility”, “self-control”, and “confrontational coping”, while “positive reappraisal” coping exhibits the low est manifestation. Correlations between coping strat egies and hardiness components are delineated, namely: “engagement” correlating with “acceptance of responsibility” and “problem-solving planning”, and “risk acceptance” correlating with confrontational coping and “escape-avoidance” coping. These find ings expand the directions of psychological support and aid available to individuals for cultivating hardi ness and facilitating effective adaptation during crises situations. Метою статті є теоретико-емпіричне дослідження особливостей життєстійкості осіб, що були учас никами воєнних дій, та її зв’язку з копінг-стратегі ями. Задля досягнення мети використано псиході агностичні методики: тест життєстійкості С. Мадді та тест Д. Лазаруса. Застосовано методи статистич ної обробки даних (порівняльний та кореляційний аналізи). Вибірку емпіричного дослідження склали 35 чоловіків у віці 22–55 років, які перебували в Україні й у різний спосіб були залучені до воєнних дій (сили спеціальних операцій, тероборона, волон тери тощо). Результати. Показники складових жит тєстійкості вибірки розподілилися таким чином: “залучення” характеризується високим рівнем у 63.50% респондентів, середнім рівнем – у 28.30%, низьким рівнем – у 8.20%, “контроль” – високий рівень – 69.20%, середній рівень – 15.30%, низь кий рівень – 15.50%; “прийняття ризику” – висо кий рівень прояву характерний лише для 14.10%, середній рівень – для 35.30%, низький рівень – для 50.60%. Домінуючими копінгами у досліджува них виявлено “прийняття відповідальності” (М = 15.10), “самоконтроль” (М = 14.50) та “конфрон таційний копінг” (М = 10.30). Найнижчий рівень копінгу отримала “позитивна переоцінка” (М = 5.60). За результатами проведеного кореляцій ного аналізу з’ясовано наявність таких кореляцій них зв’язків: кореляційний зв’язок між “залучен ням” і “плануванням вирішення проблеми” (R = .432; р ≤ .01) та “прийняттям відповідальності” (R = .451; р ≤ .01), “прийняттям ризику” і “конфрон таційним копінгом” (R = .611; р ≤ .01) та копінгом “втеча-уникнення” (R = .550; р ≤ .01). У резуль таті теоретико-емпіричного дослідження подано характеристику життєстійкості особистості в кон тексті стресостійкості та життєздатності. Установ лено, що запорука формування життєстійкості – це розвиток життєздатності особистості, яка допо магає подолати кризові ситуації. Запропоновано розглядати життєстійкість як комплекс навичок, що допомагають людині не лише пережити важкі часи, а навіть зміцнити себе чи здобути нові вміння і навички. Дискусія та висновки. За результатами проведеного емпіричного дослідження вияв лено домінування в респондентів таких складни ків життєстійкості, як контроль та залученість, а також набагато менший рівень прояву прийняття ризику. Серед домінуючих копінг-стратегій виок ремлено “прийняття відповідальності”, “самокон троль” та “конфронтаційний копінг”. Найнижчий рівень прояву спостерігається в копінг-стратегії “позитивна переоцінка”. Визначено кореляційні зв’язки копінг-стратегій та складників життєстій кості, а саме: компонент “залучення” пов’язаний із копінг-стратегіями “прийняття відповідальності” та “планування вирішення проблем”, а “прийняття ризику” – з конфронтаційним копінгом і копінгом “утеча – уникнення”. Отримані результати дають змогу розширити напрями і методи психологічної підтримки та допомоги особам з формування жит тєстійкості задля ефективної адаптації у кризових ситуаціяхItem RESILIENCE IN THE CHANGED CONDITIONS OF EDUCATIONAL AND PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS OF A SOCIONOMIC PROFILE(2024) Koval*, O.; Коваль*, O.; Fomina, I.; Фоміна, I.; Golub, Iu.; Голуб, Ю.; Ozerov, D.; Озеров, Д.The aim is to research the relationship between respondents' resilience and key indicators of educa tional and professional training in the changed con ditions of the educational environment. The sample was made up of first- and second-level higher educa tion students studying at Ukrainian universities, who belong to future specialists in a socionomic profile, and at the time of the study, the educational process of these universities underwent significant trans formational changes. General sample parameters: number of respondents (n=243); age range – from 18 to 36 years; descriptive frequency characteris tics of age (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Methods. Valid and reliable psychodiagnostic tests were applied: “Resilience Scale” (CD-RISC-10) (Connor & Davidson, 2003); the “Dispositional characteristics of personality self-development” (DCPS) (Kuzikova, 2017); question naire “Hardiness Survey” (Maddi & Khoshaba, 1994) and the grade point average according to the results of the 2022-2023 academic year. Results. It was estab lished that there are no significant differences between the psychological content parameters of resilience, hardiness and key indicators of educational and pro fessional training of bachelors and master’s students according to the Mann-Whitney (U) criterion. It was found that resilience has five statistically significant correlations with the researched parameters (p<.050; p<.010): need for self-development; conditions of self-development; engagement; control; challenge; general level of hardiness. Comparison of low (group I) and high (group II) levels of resilience demonstrated the superiority of group II in five parameters (р<.050; р<.010): need for self-development (U=149.500; p=.000); conditions of self-development (U=134.000; p=.000); mechanisms of self-development (U=198.500; p=.038); general level of self-development (U=178.500; p=.000) and engagement (U=145.500; p=.000). Dis cussion and сonclusions. It was proven that students with a high level of resilience are able to develop under any circumstances, and negative events, critical situa tions and changed conditions are perceived by them as another stage of challenge. It was recommended to implement the received scientific facts into teaching, organizational and pedagogical work. Метою є дослідження зв’язку резильєнтності рес пондентів із ключовими показниками навчаль но-професійної підготовки у змінених умовах освіт нього середовища. Вибіркову сукупність склали здобувачі першого і другого рівнів вищої освіти, що навчаються в університетах України, належать до майбутніх фахівців соціономічного профілю, і на час дослідження освітній процес цих університетів зазнав суттєвих трансформаційних змін. Загальні параметри вибірки: кількість респондентів (n=243); віковий діапазон – від 18 до 36 років; описові частотні характеристики віку (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагнос тичні тести: “Шкала резильєнтності” (CD-RISC-10) (Connor, Davidson, 2003); методика “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); опитувальник “Життєстійкості” (Maddi, Khoshaba, 1994) та середній бал академічної успішності за результатами 2022–2023 навчального року. Результати. Констатовано відсутність зна чущих відмінностей між психологічними змісто вими параметрами резильєнтності, життєстійкості та ключовими показниками навчально-професійної підготовки бакалаврів і магістрантів за критерієм Манна-Уітні (U). З’ясовано, що резильєнтність має п’ять статистично достовірних кореляційних зв’яз ків із досліджуваними параметрами (р<.050; р<.010): потреба саморозвитку; умови саморозвитку; залу ченість; контроль; прийняття ризику; загальний рівень життєстійкості. Порівняння низьких (група І) і високих (група ІІ) рівнів резильєнтності продемон струвало перевагу групи ІІ за п’ятьма параметрами (р<.050; р<.010): потреби саморозвитку (U=149.500; p=.000); умови саморозвитку (U=134.000; p=.000); механізми саморозвитку (U=198.500; p=.038); загальний рівень саморозвитку (U=178.500; p=.000) і залученість (U=145.500; p=.000). Дискусія і висновки. Доказано, що здобувачі з високим рів нем резильєнтності здатні розвиватися за будь яких обставин, а негативні події, критичні ситуації і змінені умови сприймаються ними як черговий етап випробування. Рекомендовано отримані нау кові факти впровадити у викладацьку і організацій но-педагогічну роботу.Item A person’s quality of life and features of its measurement(2020) Chykhantsova, O. A.; Чиханцова, О. А.The article conveys the results of a practical evaluation of the methods of psychodiagnostics (n=117) under the framework of studying a person’s quality of life by applying the author’s questionnaire. The purpose of the research is to examine the value of the assessment of quality of life for its further use and specify the level of human quality of life as a psychological category. Research methods: the author’s questionnaire, standardized tests, correlation analysis, descriptive statistics. Results. It is presented the author’s model of quality of life which is based on the idea that the actual value of quality of life is reflected in the subjective feelings of an individual, and these feelings are developed through the prism of specific objective conditions. The article identifies the psychological features and indices which clarify the parameters of manifestation of the quality of life. It is introduced the standardization of the author’s method “Person’s Quality of Life Questionnaire”, which consists of 16 statements, and presented the results of a practical evaluation of the method. The distribution of the levels of quality of life has the following points: a low level of quality of life – 16-56 points, an average level of quality of life – 57-58 points, a high level of quality of life – 86-112 points. The measurement of quality of life is grounded on a person’s assessment of his or her physical, mental, social and economic well-being. The reliability of the methods of studying the person’s quality of life is high (α = .802). The author’s method is investigative and thus, doesn’t estimate the degree of manifestation of the measured parameters, their standardizing. However, it allows defining the descriptive, qualitative, quantitative characteristics of the features under study. A positive interrelation between the indicators of the quality of life and hardiness (=.736; p≤.01), satisfaction with life (=.707; p≤.01), subjective happiness (=.659; p≤.01) and self-efficacy (=.629; p≤.05) is found out. Conclusions. It has been determined such constituents of a person’s quality of life as subjective and objective and highlighted a particular significance of the very subjective assessment of the quality of life for the mental health of an individual. У статті представлені результати апробації психодіагностичної методики (n=117) на вивчення якості життя особистості з використанням авторського опитувальника. Метою є дослідження значення оцінки якості життя для подальшого його використання та визначення рівня якості життя людини як психологічної категорії. Методи дослідження: авторський опитувальник, тести зі стандартизованими анкетами, кореляційний аналіз, описові статистики. Результати. Представлено авторську модель якості життя, в основі якої є твердження, що дійсне значення якості життя відображене в суб’єктивних відчуттях людини, а ці відчуття формуються на основі конкретних об’єктивних умов і визначено психологічні ознаки та показники, які конкретизують параметри прояву якості життя. Представлено стандартизацію авторської методики “Опитувальник якості життя особистості”, який містить 16 тверджень та наведено результати апробації даної методики. Розподіл рівнів якості життя має наступні бали: низький рівень якості життя – 16-56 балів, середній рівень якості життя – 57-58 балів, високий рівень якості життя – 86-112 балів. Вимірювання якості життя ґрунтується на оцінці людиною рівня свого добробуту в фізичному, психічному, соціальному і економічному відношеннях. Надійність методики вивчення якості життя особистості є високою (α = .802). Авторська методика є дослідницькою, тому не визначає ступінь вираженості діагностованих параметрів, їх нормування, хоча дозволяє визначити змістові, якісні, кількісні характеристики досліджуваних якостей. Виявлено позитивний взаємозв’язок між показниками якості життя та життєстійкістю(=.736; p≤.01), задоволеністю життям(=.707; p≤.01), суб’єктивним щастям (=.659; p≤.01) і самоефективністю (=.629; p≤.05). Висновки. Визначено складові якості життя особистості такі як суб’єктивна та об’єктивна і підкреслено особливу значимість саме суб'єктивної оцінки якості життя для психічного здоров'я людини.