Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item RESEARCH ON ADAPTATION OF FIRST-YEAR STUDENTS WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS TO STUDY AT UNIVERSITY(2024) Moldakhanova, М.; Молдаханова, М.; Kariyev*, А.; Карієв*, А.; Lekerova, G.; Лекерова, Г.; Orazbayeva, F.; Оразбаєва, Ф.The aim of the research is empirical clarification and theoretical substantiation of psychological adap tive potential and types of adaptation of first-year stu dents with special educational needs in terms of uni versity education. First-year students of M. Auezov South Kazakhstan University (SKU named after M. Aue zov) and Abai Kazakh National Pedagogical University (KNPU named after Abai) took part in the research, a total of 469 people in the age range from 17 to 19 years. First-year students with special educational needs numbered 154 people. Descriptive frequency characteristics of the sample: M=18.22; SD=±2.45; Me=18.00; Mo=18.00. Methods. Valid and reliable questionnaires were used: the test of personality adjustment (TPA) (Rogers & Dymond, 1955); the multi level personal questionnaire “Adaptability” (MPQ-AM) (Maklakov & Chermyanin, 1993). Inductive and deduc tive methods, analysis, generalization, substantiation and synthesis of scientific theoretical and empirical data were used. Results. It was found that accord ing to the “adaptability” scales (U=245.00; p=.000); “self-acceptance” (U=312.00; p=.003); “acceptance of others” (U=318.00; p=.004); “behavioral regula tion” (U=241.00; p=.000); “communicative potential” (U=203.00; p=.000) and “personal adaptation poten tial” (U=312.00; p=.003) first-year students with spe cial educational needs are inferior to students without special educational needs. Such expected results were explained by certain difficulties in the process of com munication, including representatives of the opposite sex. The absence of statistical significance between the respondents with special educational needs (Group 1) and those without special educational needs (Group 2) according to the parameter “moral normativity” (U=621.00; p=.059) was established. It was explained that the key value of this contingent of first-year stu dents is the constancy of formed moral canons. Using k-means clustering, four types of adaptation of first year students with special educational needs to study at university were determined: “Constructive adap tation” (cluster 1, n=20; 12.99%), “Destructive adap tation” (cluster 2, n=57; 37.01%), “Maladjustment” (cluster 3, n=49; 31.82%), “Moral-normative adapta tion” (cluster 4, n=28; 18.18%). The obtained types organize a significant array of empirical information about the special educational needs of students for the purpose of further operationalization and effective implementation in educational practice. Discussion and conclusions. We proved the possibility of intro ducing the research results in terms of improvement of the inclusive educational environment for opti mal adaptation of first-year students to the realities of university life for the purpose of fulfillment of expec tations of all subjects of educational process. Метою дослідження є емпіричне з’ясування й тео ретичне обґрунтування психологічного адаптаці йного потенціалу і типів адаптації студентів-пер шокурсників з особливими освітніми потребами щодо навчання в університеті. У дослідженні взяли участь студенти-першокурсники Півден но-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) і Казахського національ ного педагогічного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), загальною кількістю 469 осіб у віко вому діапазоні від 17 до 19 років. Студенти-пер шокурсники з особливими освітніми потребами склали 154 особи. Описова частотна характерис тика вибіркової сукупності: M=18.22; SD=±2.45; Me=18.00; Mo=18.00. Методи. Валідні й надійні опитувальники: “Діагностика соціально-психоло гічної адаптації” (ДСПА) (Rogers, Dymond, 1955); Багаторівневий особистісний опитувальник “Адап тивність” (МЛО–АМ) (Маклаков, Чермянін, 1993). Використано індуктивний, дедуктивний методи, аналізування, узагальнення, обґрунтування і син тезування наукових теоретичних та емпіричних даних. Результати. З’ясовано, що за шкалами “адап тивність” (U=245.00; p=.000); “прийняття себе” (U=312.00; p=.003); “прийняття інших” (U=318.00; p=.004); “поведінкова регуляція” (U=241.00; p=.000); “комунікативний потенціал” (U=203.00; p=.000) і “особистісний адаптаційний потенціал” (U=312.00; p=.003) студенти-першокурсники з осо бливими освітніми потребами поступаються сту дентам без особливих освітніх потреб. Пояснено такі очікувані результати певними труднощами в процесі комунікації, у тому числі з представни ками протилежної статі. Констатовано відсутність статистичної достовірності між досліджуваними з особливими освітніми потребами (група 1) і без особливих освітніх потреб (група 2) за параметром “моральна нормативність” (U=621.00; p=.059). Пояснено, що сталість сформованих моральних канонів складає ключову цінність цього кон тингенту студентів-першокурсників. Визначено кластеризацією методом k-середніх чотири типи адаптації студентів-першокурсників з особли вими освітніми потребами до навчання в універси теті: “Конструктивна адаптація” (кластер 1, n=20; 12.99%), “Деструктивна адаптація” (кластер 2, n=57; 37.01%), “Дезадаптація” (кластер 3, n=49; 31.82%), “Морально-нормативна адаптація” (клас тер 4, n=28; 18.18%). Зазначено, що з’ясовані типи упорядковують значний масив емпіричної інфор мації про особливі освітні потреби здобувачів, яка вимагає подальшої операціоналізації та дієвого впровадження в освітню практику. Дискусія і висновки. Доведено можливість впровадження результатів дослідження в аспекті вдосконалення інклюзивного освітнього середовища для опти мальної адаптації студентів-першокурсників до реалій університетського життя з метою реалізації очікувань усіх суб’єктів освітнього процесу.Item GIFTEDNESS AS ASYNCHRONOUS DEVELOPMENT OF CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS(2022) Prokhorenko, L. I.; Прохоренко, Л. І.The research purpose is to clarify the features of asynchronous development of gifted children with psychophysical disorders that will be a substantial argument for shaping a differentiated approach to teaching such children amidst inclusion. Methodology and methods. It is substantiated that the methodological provision is the interpretation of the phenomenon of giftedness as asynchronous development, which stipulates special needs and provides for the creation of conditions for their satisfaction. It was applied a retrospective analysis, generalization and systematization of the scientific literature on the relevant problem; participation observation using the observation protocol and the author’s survey. The study participants are inclusive classes with talented and gifted children with special educational needs (n=100) and teachers (n=25) who maintain the organization of an inclusive space and conduct classes with such students. Results. It was defined the features of asynchronous development of gifted children with special needs, as follows: specifics of motivational, cognitive and social components, involving the deficiency of cognitive and adaptive skills, breach of socially acceptable norms, limited communication, etc. An experimental model of giftedness research, which contains the features of a gifted person at four levels: psychophysiological, psychological, socio-psychological and pedagogical, was elaborated. Conclusions. The main issues which need urgent addressing were summarized, including adherence to the principle of the best interests of gifted children with special needs and the application of a comprehensive approach to ensure their right to access to high-quality educational and social services. Emphasis was placed on the development of teaching & learning materials for alternative forms of education and the upbringing of gifted children. Метою дослідження є з’ясування особливостей асинхронного розвитку обдарованих дітей, які мають певні психофізичні порушення, що складе важливу аргументацію у створенні диференційованого підходу навчання таких дітей в умовах інклюзії. Методологія та методи. Обґрунтовано, що методологічним положенням є тлумачення феномену обдарованості як асинхронного розвитку, що зумовлює особливі потреби і передбачає створення умов для їх задоволення. Застосовано ретроспективне аналізування, узагальнення і систематизація наукової літератури з окресленої проблеми; включене спостереження за респондентами з застосуванням протоколу спостереження, авторське анкетування. Учасниками дослідження є інклюзивні класи з талановитими і обдарованими дітьми з особливими освітніми потребами (n=100) та вчителі (n=25), які забезпечують організацію інклюзивного простору та проводять заняття з такими учнями. Результати. З’ясовано особливості асинхронного розвитку дітей з особливими потребами, які мають обдарованість, до яких віднесено: специфічні особливості мотиваційної, когнітивної та соціальної складових, зокрема, дефіцит когнітивних та адаптивних навичок, недотримання суспільно прийнятних соціальних норм, обмежене спілкування тощо. Розроблено експериментальну модель дослідження проблеми обдарованості, що містить особливості обдарованої особистості на чотирьох рівнях: психофізіоло- гічному, психологічному, соціально-психологічному та педагогічному. Висновки. Узагальнено основні питання, які потребують нагального вирішення, зокрема дотримання принципу найкращих інтересів обдарованих дітей з особливими потребами та застосування комплексного підходу з метою забезпечення їхнього права на доступ до якісних освітніх і соціальних послуг. Акцентовано увагу на розробці навчально-методичного забезпечення альтернативних форм навчання і виховання таких дітей.