Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365

Browse

Subject: search.filters.subject.motivation of professional activity

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    EMPATHY AS A FACTOR IN THE DEVELOPMENT OF PERSONAL COMPONENTS OF FUTURE RESCUERS’ PROFESSIONAL SELF-REALIZATION
    (2022) Vavryniv, O. S.; Yaremko, R. Y.; Вавринів, О. С.; Яремко, Р. Я.
    The article theoretically substantiates and empirically defines the interrelation between empathy and characteristics of future rescuers’ professional self-realization. The purpose of the article is a theoretical and empirical research of empathy as a factor in the development of characteristics of the professional self-realization of future rescuers. Research methods. The authors used the following psychodiagnostic tools to conduct an empirical research: “Diagnostics of the level of empathic abilities” by V. Boyko, “S. Ritchie & P. Martin motivational profile test”; “Determination of personal life goals and values” by P. Ivanov, E. Kolobova; “A.M. Schubert risk propensity test”; “SACS” by S. Hobfoll (adapted by N. Vodopianova and O. Starchenkova); “Forecast” (neuropsychic instability assessment). Grade point average (GPA) for majorities was used as an additional variable. Correlation analysis was applied. Results. Based on the empirical research, it was found that the respondents who are about to risk perform assertive and careful actions, demonstrate high rates of empathy, need high financial support, strive for development and recognition from others, and are able to set complex tasks and complete them. The respondents also seek high tangible security, power, health, personal growth, and love. Correlation analysis showed that empathy has interrelations with such parameters as safety and security, service to people, personal growth, satisfaction, risk propensity, assertive actions, social contact, impulsive actions, aggressive actions, a favorable prognosis of neuropsychiatric stability, and the need to form stable relationships (GPA is 5.0-4.1 and 4.0-3.1). Conclusions. It is generalized that under correlation analysis, empathy has strong interrelations with almost all personal components of the professional self-realization of future rescuers. У статті теоретично обґрунтовано і емпірично визначено взаємозв’язок емпатії та параме- трів професійної самореалізації майбутніх рятувальників. Метою статті є теоретико-емпіричне дослідження емпатії як чинника розвитку параметрів професійної самореалізації майбутніх рятувальників. Методи дослідження. Для проведення емпіричного дослідження використано психодіагностичні інструменти: “Діагностика рівня емпатійних здібностей” В. Бойко, “Вивчення мотиваційного профілю особистості” Ш. Річі і П. Мартіна; “Визначення життєвих цілей та цінностей особистості” П. Іванов, Є. Колобова; “Діагностика рівня готовності до ризику” А. Шуберта; “SACS” С. Хобфола (в адаптації Н. Водоп’янової і О. Стар- ченкової); “Прогноз” (оцінка нервово-психічної нестійкості). Як додаткова змінна використано середній бал з профільних дисциплін. Застосовано кореляційне аналізування. Результати. На основі проведеного емпіричного дослідження встановлено, що респонденти, які готові ризикувати, здій- снюють асертивні та обережні дії, демонструють високі показники емпатійності, потребують високого фінансового забезпечення, прагнуть до роз- витку та визнання зі сторони інших людей, здатні ставити перед собою складні завдання та реалізовувати їх. Також респонденти прагнуть високого матеріального забезпечення, влади, здоров’я, особистісного зростання та кохання. Кореляційне аналізування засвідчило, що емпатія має взаємозв’язки із такими параметрами, як: безпека та захи- щеність, служіння людям, особистісне зростання, відчуття задоволення, готовність до ризику, асертивні дії, встановлення соціального контакту, імпульсивні дії, агресивні дії, сприятливий прогноз нервово-психічної стійкості та потреба формувати стабільні взаємини (середній бал 5.0-4.1 та 4.0-3.1). Висновки. Узагальнено, що на основі кореляційного аналізування емпатія має тісні взаємозв’язки практично з усіма особистісними складовими професійної самореалізації майбутніх рятувальників.
  • No Thumbnail Available
    Item
    THE COMPONENT STRUCTURE OF JOB SATISFACTION OF MEDICAL WORKERS WITH DIFFERENT WORKING CONDITIONS
    (2021) Veldbrekht, O. O.; Bovdyr, O. S.; Samkova, O. M.; Вельдбрехт, О. О.; Бовдир, О. С.; Самкова, О. М.
    Nowadays, the profession is regarded as an important part of a person, which should promote his/her self-development, meet some social and existential needs. The purpose of the article is to cover the diagnostic scope of the job satisfaction questionary (JSQ) in indi- vidual counseling and monitoring of organizational space. Methods: it is presented an original tool with proven validity and reliability consisting of 38 items – job components (process, conditions of implementation, results) which render individual needs in profes- sional activity. It allows assessing the five components of satisfaction: the resourcefulness of working space, work organization, work & life balance, the social value of work, the space of professional self-realization. Qualitative analysis of individual items demonstrates fundamental motivators, frustrated needs, and “pain points” of employees. The research has analyzed diagnostic results of 104 representatives of medical professions who have 3-35 years of experience: 55 paramedics and emergency doctors, 26 employees of a private clinic, 23 volunteers. Results of the comparative analysis of groups show that, depending on working conditions, representatives of different teams are characterized by unlike components of job satisfaction. This uniqueness is the key to developing programs for social and psychological support of employees, training activities, and organizational interventions. Group satisfaction profiles make it possible to assess the individual results of some team members objectively. This is the background against which the subjective per- ception of professional life unfolds; common factors can mitigate or exacerbate existing problems. Common features of the sample comprise dissatisfaction with tangible and intangible remuneration for work, awareness of the social usefulness of work, continuous training. Conclusions emphasize that different professional groups are distinguished by challenging aspects of work and their intensity. Regular monitoring of teams using the job satisfaction questionnaire makes it possible to timely respond to the relevant challenges ensuring the psychological well-being of professionals. Сьогодні професія розглядається як важлива частина особистості, що має сприяти її саморозвитку, задовольняти ряд соціальних та екзистенційних потреб. Мета статті – розкрити діагностичні можливості опитувальника задоволеності роботою в індивідуальному консультуванні та моніторингу організаційного простору. Методи: представлено оригінальний інструмент з доведеною валідністю та надійністю, що складається з 38 пунктів – складових роботи (процесу, умов реалізації, результатів), які представляють потреби особистості, реалізовані у професійній діяльності. Він дозволяє оцінити п’ять компонентів задоволеності: ресурсність простору, організованість праці, баланс роботи і життя, соціальну цінність праці, простір професійної самореалізації. Якісний аналіз окремих пунктів демонструє провідні мотиватори діяльності, фрустровані потреби та “точки болю” працівників. Проаналізовано результати діагностики 104 представників медичних професій зі стажем 3-35 років: 55 фельдшерів та лікарів швидкої допомоги, 26 працівників приватної клініки, 23 волонтери. Результати порівняльного аналізування груп показали, що залежно від умов діяльності, представники різних колективів досто- вірно відрізняються складовими задоволеності роботою. Ця своєрідність є ключем до побудови програм соціально-психологічної підтримки працівників, навчальних заходів та організаційних втручань. Групові профілі задоволеності дають можливість об’єктивно оцінити індивідуальні результати окремих членів колективу. Це фон, на якому розгортається суб’єктивне сприйняття професійного життя; загальні чинники можуть пом’якшити або загострити наявні проблеми. Спільними особливостями вибірки виявилась незадоволеність матеріальною і нематеріальною винагородою за роботу, усвідомлення соціальної корисності праці, постійне вдосконалення кваліфікації. Висновки підкреслюють, що різні професійні групи суттєво відрізняються за переліком проблемних аспектів роботи та їх інтенсивністю. Регулярний моніторинг колективів з використанням опитувальника задоволеності працею дозволяє вчасно реагувати на ці проблеми, забезпечуючи психологічне благополуччя фахівців.