Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item PERSONAL PREDICTORS OF FUTURE MEDICAL WORKERS ADAPTATION TO THE CONDITIONS OF PROFESSIONAL ACTIVITY(2024) Halian*, A.; Галян*, А.The purpose is to study the predictors that forecast the structure of the adaptation process of future med ical workers to the conditions of professional activity. It is assumed that adaptation to the conditions of pro fessional activity of future medical workers among others is provided by latent factors that are the result of the interaction of personality traits and qualities. Methods: testing by “Social-Psychological Adjustment Questionnaire” (Rogers & Dymond, 1954). Subjective resources for overcoming difficulties in various areas of mental activity were studied using “Ways of Cop ing Questionnaire” (Folkman, Lazarus, 1980). Inter nal psychological regulatory resources involved in the adaptation process were assessed using the Action Control Scale (Kuhl, 2001). The versions of the ques tionnaires validated on the Ukrainian sample were used. The total research sample was 84 future medical workers (college students) of the specializations “Gen eral Medicine”, “Nursing”. The sample is homogeneous, formed randomly. Results. Latent factors (predictors) that ensure the adaptation process of future medi cal workers were identified: “Support seeking” (F1), “Friendliness” (F2), “Conformity” (F3), “Anti-stress” (F4), “Rationalism” (F5), “Self-analysis of situations” (F6). The share of predictors involved in the forma tion of adaptation processes of future medical workers was determined. Four of the six factors were included in the multiple analysis regression model. Two predic tors (“rationalism” t = 1.299; p = .201 and “self-analysis of the situation” t = .356; p = .356) were not included in the regression models due to the lack of statistical significance of their t-test. Discussion and conclu sions. Future medical workers have been diagnosed with a medium level of adaptive capacity, which helps them adapt to the conditions of professional activ ity at the stage of primary professionalization. The factors that form the structure of the adaptive capac ity of future medical workers were identified. Using the method of linear multiple regression, the share of each factor in ensuring the effectiveness of the adap tation process was determined. The share of “friend liness” (32.00%) in the explanation of “adaptation” is the highest. The share of “conformity” is slightly lower (20.00%). “Support seeking” accounts for only 11.56% of the variance explained. The smallest share in the regression model belongs to the predictor “antist ress” – 3.72% of the explained variance. The prospect of further research on the problem highlighted in the article is the validation of the factor model, which requires a confirmatory analysis. Метою є дослідження предикторів, що прогнозу ють структуру процесу адаптації майбутніх медич них працівників до умов професійної діяльності. Зроблено припущення, що адаптацію до умов про фесійної діяльності майбутніх медичних працівни ків з-поміж інших забезпечують латентні фактори, які є наслідком взаємодії особистісних рис та яко стей. Методи: тестування “Опитувальником соці ально-психологічної адаптації” (Rogers, Dymond, 1954). Суб’єктивні ресурси подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності вивчали за допомогою опитувальника “Способи поведінки подолання” (Folkman, Lazarus, 1980). Внутрішні психологічні регуляторні ресурси, залучені в адап таційний процес, оцінювали за допомогою опиту вальника “Контроль за дією” (Kuhl, 2001). Засто совано версії опитувальників, апробовані на українській вибірці. Загальну вибірку дослідження склали 84 майбутні медичні працівники (сту денти коледжів) спеціальності “Лікувальна справа”, “Сестринська справа”. Вибірка гомогенна, сформо вана рандомно. Результати. Виокремлено латентні фактори (предиктори), що забезпечують адапта ційний процес майбутніх медичних працівників: “Прагнення підтримки” (F1), “Дружелюбність” (F2), “Конформізм” (F3), “Антистрес” (F4), “Раціоналізм” (F5), “Самоаналіз ситуацій” (F6). Визначено частку предикторів, що задіяні у формуванні адаптаці йних процесів майбутніх медичних працівників. Чотири з шести факторів включені до регресійної моделі множинного аналізу. Два предиктори (“раці оналізм” t = 1.299; p = .201 та “самоаналіз ситуації” t = .356; p = .356) не увійшли до регресійних моде лей через відсутність статистичної значущості їхнього t-критерію. Дискусія і висновки. У май бутніх медичних працівників діагностовано серед ній рівень адаптаційної здатності, що допомагає їм адаптуватися до умов професійної діяльності на етапі первинної професіоналізації. Виокрем лено фактори, що формують структуру адаптаці йної здатності майбутніх медичних працівників. Застосуванням методу лінійної множинної регресії визначено частку кожного з факторів у забезпе ченні ефективності адаптаційного процесу. Частка “дружелюбності” (32.00%) у поясненні “адаптації” є найвищою. Дещо меншою є частка “конформізму” (20.00%). “Прагнення підтримки” припадає лише на 11.56% поясненої дисперсії. Найменша частка в регресійній моделі належить предиктору “анти стрес” – 3.72% поясненої дисперсії. Перспективою подальшого дослідження висвітленої у статті про блеми є перевірка на дієвість факторної моделі, що потребує конфірматорного аналізуItem PERSONAL PREDICTORS OF FUTURE TEACHERS’ TOLERANCE OF UNCERTAINTY(2023) Галян, І.; Halian, I.Метою дослідження є аналізування предикторів, що прогнозують появу толерантності до невизначеності як інтегральної особистісної риси майбутніх педагогів. Методи: тестування за допомогою опитувальника Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance-1 (MSTAT-1) McLain (адаптація Є. Осіна), що діагностує толерантність до невизначеності; лінійна множинна регресія для визначення впливу різних предикторів на залежну змінну. Загальну вибірку дослідження склали 72 майбутні педагоги спеціальності “Початкова освіта”. Вибірка гомогенна, сформована рандомно. Результати. Показано роль різних предикторів у формуванні толерантності до невизначеності майбутніх педа- гогів. Напівчастковою кореляцією (кореляція компонент) як елементом множинного регресійного аналізу засвідчено, що “ставлення до невизначених ситуацій” (r = .532, p≤.01; R2 = .283 (28.0% поясненої дисперсії)) та “надання переваги невизначеності” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) є домінуючими в поясненні мінливості залежної змінної “толерантність до невизначеності” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) є домінуючими в поясненні мінливості залежної змінної “толерантність до невизначеності”. Предиктори “ставлення до новизни” (r = .376; p≤.01; R2 = .141 (14.0%)) та “ставлення до складних задач” (r = .340; p≤.01; R2 = .115 (12.0%)) хоч і мають статистично значущу кореляцію і відсоток поясненої дисперсії є меншими, ніж в описаних вище. Дискусія і висновки. Толерантність є інтегральною характеристикою особистості, що передбачає прийняття індивідуальності іншої людини та власної особистості. У здобувачів вищої освіти педагогічного спрямування діагностовано середній з тенденцією до низького рівень прояву толерантності до невизначеності. Це є наслідком відсутності досвіду взаємодії майбутніх педагогів з невизначеністю та долання спричинених нею труднощів. Результати множинного регресійного аналізу засвідчили найбільший вплив на вияв толерантності до невизначеності таких предикторів як “ставлення до невизначених ситуацій” та “надання переваги невизначеності”. The purpose of the research is to analyze the predictors that forecast the emergence of tolerance of uncertainty as future teachers’ integral personal trait. Methods: Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance-1 (MSTAT-1) McLain (adapted by E. Osin), which diagnoses tolerance of uncertainty; linear multiple regression to determine the effect of various predictors on the dependent variable. The total research sample consisted of 72 future teachers of the “Primary Education” specialty. The sample is homogeneous, formed randomly. Results. The role of various predictors in the formation of future teachers’ tolerance of uncertainty is shown. Semi-partial correlation (correlation of components) as an element of multiple regression analysis proved that “attitude to uncertain situations” (r = .532, p≤.01; R2 = .283 (28.0% of the explained variance)) and “preference for uncertainty” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) are dominant in explaining the variability of the dependent variable “tolerance of uncertainty”. Predictors of “attitude to novelty” (r = .376; p≤.01; R2 = .141 (14.0%)) and “attitude to complex tasks” (r = .340; p≤.01; R2 = .115 (12.0%)) although they have a statistically significant correlation, the strength of its connection and the percentage of explained dispersion are smaller than in those described above. Discussion and conclusions. Tolerance is an integral characteristic of a person, which involves acceptance of the individuality of another person and one’s own personality. An average with a tendency to low level of manifestation of tolerance of uncertainty was diagnosed in higher education graduates in the pedagogical field. This is the result of lack of future teachers’ experience of interaction with uncertainty and overcoming difficulties caused by it. The results of the multiple regression analysis proved that such predictors as “attitude to uncertain situations” and “preference for uncertainty” had the greatest influence on the expression of tolerance of uncertainty.