Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365

Browse

Filters

20212

Settings

Subject: search.filters.subject.pandemic

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    SUBJECTIVE WELL-BEING AND ANXIETY LEVEL DURING THE COVID-2019 CRISIS: STUDY IN UKRAINIAN ADOLESCENCE
    (2021) Orap, M. O.; Akimova, N. V.; Kalba, Ya. Ye.; Орап, М. О.; Акімова, Н. В.; Кальба, Я. Є.
    The global pandemia and introduced quarantine provides completely new social conditions that affect the mental health of people. The influence of trait and state anxiety on people with different levels of subjective well-being in quarantine remains unexplored. Method: We used the PERMA-Profiler (J. Butler, M. Kern) technique to diagnose the overall level of subjective well-being and its components. The STAI method (С. Spielberger) was also used to study the level of respondent’s trait and state anxiety. Results: It was found that the overall level of life satisfaction is significantly negatively correlated with the level of trait anxiety (r = - .25). The level of state anxiety was unex- pectedly lower at the beginning of quarantine (43.95 ± 3.90), than one month later (48.50 ± 5.08). Qualitative analysis has led to the conclusion that in adolescence this is due to a lack of awareness of the dangers of a pandemic and the general attitude to quarantine as a holiday and vacation. There was an inverse relationship between anxiety and positive emotions before the quarantine, but under quarantine, positive emotions lost their potential to contain anxiety, and correlations were insignificant, so even positive events under quarantine could not reduce COVID-19 anxiety. However, the general level of subjective well-being of Ukrainian youth does not correlate with the level of anxiety and has not changed significantly during the first months of the quarantine. Conclusions: The concept of subjective well-being of Ukrainian youth is based primarily on subjective indicators of positive emotions and meanings and much less depends on more objective criteria, such as health, engagement and accomplishment. It was found that during the first month of the quarantine, the level of state anxiety did not affect the experience of subjective well-being by Ukrainian adolescence. Пандемія та запроваджений карантин створили цілком нові соціальні умови, котрі впливають на стан психічного здоров’я людей. Недослідженою залишається особистісна і ситуативна тривожність осіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М. Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використано методику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідження рівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальний рівень задоволення життям значуще негативно корелює з рівнем загальної (особистісної) тривож- ності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативної тривожності є неочікувано статистично нижчим на початку карантину (43.95±3.90), ніж через місяць після (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогу констатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальним ставленням до карантину, як до відпочинку і канікул. З’ясовано, що причинами ситуативної тривожності на початку карантину було переважно обмежене спілкування, страх за здоров’я та обмежена мобільність. Звернуто увагу, що до початку карантину існувала обернена залежність між рівнем тривожності та позитивними емоціями, але через місяць карантину позитивні емоції втратили свій потенціал щодо стримування рівня тривожності. Констатовано, що встановлені кореляції є неістотними, навіть позитивні події в умовах карантину не здатні знижувати рівень тривожності щодо COVID-19. Встановлено, що загальний рівень суб’єктивного благополуччя українського юнацтва не корелює з рівнем тривожності та істотно не змінився за перші місяці запровадженого карантину. Висновки. З’ясовано, що благополуччя української молоді ґрунтується насамперед на суб’єктивних показниках позитивних емоцій, і значно менше залежить від більш об’єктивних критеріїв, таких як стан здоров’я, залученість та досягнення. Було встановлено, що впродовж першого місяця запровадженого карантину рівень ситуативної тривож- ності не вплинув на переживання суб’єктивного благополуччя українськими юнаками і юнками.
  • No Thumbnail Available
    Item
    FEATURES OF COPING-BEHAVIOR OF MEDICAL WORKERS DURING THE COVID-19 PANDEMIC
    (2021) Pomytkina, L. V.; Ichanska, O. M.; Помиткіна, Л. В.; Ічанська, О. М.
    The article presents the results of a theoretical and empirical study of coping-behavior of medical workers during the COVID-19 pandemic, as in the threatening conditions of the pandemic, the professional activity of doctors is associated with extreme conditions that require maximum tension on physiological and mental functions. The purpose of the research was to find out the main differences in the choice of coping-behavior strategies at the conscious and subconscious levels of doctors during the pandemic, depending on the form of ownership of the medical institution. The research methodology was based on the general scientific principles of activity and personality approaches in psychology, as well as on the basic statements of the structural theory of ego-protection of R. Plutchic. Such psychodiagnostic methods were used: “Strategies for overcoming stressful situations” (SACS) of S. Hobfoll adapted by N. Vodopyanova, E. Starchenkova; diagnosis of psychological protective mechanisms of the personality of Plutchik-Kellerman-Conte “Life Style Index” (Life Style Index, LSI); WHO quality of life questionnaire (WHOQOL-100). As a result, there were significant differences in the coping-behavior of private clinic doctors, who are less likely to demonstrate antisocial models of behavior (at the level of p≤.05), more often use the mechanism of displacement than substitution (at the level of p≤.05), have much higher indicators of intellectualization mechanism (at the level of p≤.01), more prone to excessively mental way of overcoming frustrating experiences; from all spheres of life significant differences (at the level of p≤.05), as well as higher indicators (at the level of p≤.05) of quality of life in the “spiritual sphere”, which indicates the presence of strong personal beliefs that help to successfully cope with most difficulties in professional activity, giving answers to spiritual and personality questions. Conclusions. The obtained data will allow to build a system of psychological work to increase the level of constructive and reduce the level of destructive coping-strategies of doctors, the development of proactive coping as a system of personal resources that will help doctors prepare to overcome the negative consequences of future stressful situations. У статті подані результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей копінг-поведінки медичних працівників під час пандемії COVID-19, оскільки в загрозливих умовах пандемії професійна діяльність лікарів пов’язана з екстремальними умовами, що вимагають максимального напруження фізіологічних та психічних функцій організму. Метою дослідження було з’ясування основних відмінностей у виборі стратегій копінг-поведінки на свідомому та підсвідомому рівнях у лікарів в період пандемії в залежності від форми власності медичного закладу. Методологія досліджен спиралася на загальнонаукові принципи діяльнісного та особистісного підходів в психології, а також на основні положення структурної теорії его-захисту R. Plutchic. Були використані психодіагностичні методики: “Стратегії подолання стресових ситуацій” (SACS) С. Хобфолл в адаптації Н. Водоп’янової, Е. Старченкової; діагностика психологічних захисних механізмів особистості Плутчика-Келлермана- Конте “Індекс життєвого стилю” (Life Style Index, LSI); “Опитувальник якості життя ВОЗ” (ВОЗКЖ-100). У результаті отримано значущі відмінності у копінг-поведінці лікарів приватної клініки, які рідше демонструють прояв асоціальних моделей поведінки (на рівні p≤.05), частіше застосовують механізм витіснення ніж заміщення (на рівні p≤.05), мають значно вищі показники механізму інтелектуалізації (на рівні p≤.01), більше схильні до надмірно розумового способу подолання фрустраційних переживань; з усіх сфер життя значимі відмінності (на рівні p≤.05), а також вищі показники (на рівні p≤.05) якості життя у “духовній сфері”, що свідчить про наявність у них стійких особистісних переконань, які допомагають успішно справлятися з більшістю труднощів у професійній діяльності, даючи відповіді на духовні й особистісні питання. Висновки. Отримані дані дозволять побудувати систему психологічної роботи з підвищення рівня конструктивних та зниження рівня деструктивних копінг-стратегій лікарів, з розвитку проактивного копінгу як системи ресурсів особистості, які допоможуть лікарям підготуватися до подолання негативних наслідків майбутніх стресових ситуацій.