Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
3 results
Search Results
Item CHECKING THE EFFECTIVENESS OF MODERN TECHNOLOGIES IN THE WORK OF A PSYCHOLOGIST WITH FIREFIGHTERS-RESCUERS(2023) Fomych, M. V.; Фомич, М. В.Some aspects of the problem of the psychological support of the professional activity of firefightersrescuers of the State Emergency Service of Ukraine are analyzed in the article. It is found out that such activity is classified as complex and dangerous, connected with a high level of psychoemotional pressure that leads to a deterioration of functional states and a decrease in work capacity. The necessity of using the modern technologies containing appropriate forms and methods of mental recovery of workers of the mentioned above sphere of work in the process of psychological support is substantiated, and can be used by a psychologist in the work of the psychological relief room, but in order to determine effectiveness, they require the experimental evaluation. The purpose of the research is to experimentally check the effectiveness of the use of modern technologies of work of a psychologist in the psychological relief room for firefighters-rescuers. Methods. To achieve this purpose, a complex of psychodiagnostic and psychophysiological research methods was used in our research, including the method of assessing the level of mental work capacity based on the quasi-stationary potential magnitude, the method of studying changes in the overall activation of the cerebral hemispheres, Luscher color test, the method of diagnosing mood, activity, and feelings, dynamometry, methods of interviewing, and analysis of the results of official activities. Results. The empirical assessment of the effectiveness of the corresponding forms and methods was carried out with the involvement of two groups of firefighters-rescuers of the State Emergency Service of Ukraine. It was found out that in the control group of the firefighters-rescuers who were not subjected to recovery methods, the functional state worsened after completing the tasks of the activity, while in the experimental group of the firefightersrescuers who were subjected to recovery effects, the functional state significantly improved. In particular, the optimization of the functional state occurred while using the neuromuscular relaxation and breathing exercises in combination with aromatherapy. Functional music and self-massage of biologically active points were also found to be effective. In turn, the use of phyto-therapeutic methods, in particular, drinks made of the medicinal plants, did not show a statistically significant result. During the study the effectiveness of VR-methods usage in the process of psychological training of the firefightersrescuers of the State Emergency Service of Ukraine to form individual components of resistance to the effects of the professional activity was also confirmed. Conclusions. Thus, the researched techniques can be used in the practical work of the psychologist in the psychological relief room for firefightersrescuers for the purpose of recovering and optimizing functional states, and forming psychological readiness for the tasks of professional activities of extinguishing fires and liquidating the consequences of emergencies of man-made, natural and military nature. У статті проаналізовано окремі аспекти проблеми психологічного супроводу професійної діяльності пожежних-рятувальників Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Встановлено, що ця діяльність належить до категорії складної й небезпечної, пов’язана зі значним рівнем психоемоційної напруги, призводить до погіршення функціональних станів, зниження працездатності. Обґрунтовано необхідність застосування у процесі психологічного супроводу сучасних технологій, що містять відповідні форми і методи психічного відновлення працівників вищевказаної сфери праці, та можуть бути використані психологом у роботі кабінету психологічного розвантаження, проте з метою вставлення ефективності потребують експериментальної оцінки. Метою є експериментальна перевірка ефективності застосування сучасних технологій роботи психолога в кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників. Методи. У роботі використано комплекс психодіагностичних та психофізіологічних методів дослідження: методика оцінки рівня психічної працездатності за величиною квазістаціонарного потенціалу; методика дослідження зміни загальної активізації півкуль головного мозку; колірний тест Люшера; методика діагностики самопочуття, активності, настрою; динамометрія; методи опитування та аналіз результатів службової діяльності. Результати. Емпірична оцінка ефективності застосування відповідних форм і методів здійснювалась із залученням двох груп пожежних-рятувальників. Встановлено, що у пожежних-рятувальників контрольної групи, до яких не були застосовані методи відновлення, функціональний стан після виконання завдань діяльності погіршився; водночас у пожежних-рятувальників експериментальної групи, до яких були застосовані відновлювальні впливи, функціональний стан на статистично достовірному рівні покращився. Зокрема, оптимізація функціонального стану відбулася при застосуванні нервово-м’язової релаксації та дихальних вправ у комбінації з аромотерапією. Ефективними також виявилися функціональна музика та самомасаж біологічно активних точок. У свою чергу застосування фітотерапевтичних методів, зокрема напоїв із лікарських рослин, не показало статистично достовірного результату. У ході роботи також підтверджено ефективність використання VR-методів у процесі психологічної підготовки пожежних-рятувальників з метою формування окремих компонентів психологічної готовності до завдань професійної діяльності. Висновки. Таким чином, досліджувані технології можуть використовуватися в практичній роботі психологів у кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників із метою відновлення й оптимізації функціональних станів та формування психологічної готовності до завдань професійної діяльності з гасіння пожеж і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного й воєнного характеру.Item PSYCHOLOGICAL HEALTH OF TEACHERS OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL AS THE BASIS OF THEIR PSYCHOLOGICAL READINESS FOR CREATIVE PROFESSIONAL ACTIVITY(2023) Pavlyk, N. V.; Radzimovska, O. V.; Павлик, Н. В.; Радзімовська, О. В.The article empirically determines the interrelation of such psychological phenomena as psychological health and psychological readiness for pedagogical creativity. The purpose of the article is to establish the patterns of influence of the psychological health of teachers of the New Ukrainian School (NUS) on their psychological readiness for creative professional activity. Methods. To conduct an empirical research, the author’s psychodiagnostic methods “Teacher psychological readiness”, “Psychological health of an individual”, analysis of the percentage distribution and average values of indicators, correlation and factor analysis were used. The article presents an empirical model (structure, criteria, indicators, and methodological tools) for studying teachers’ psychological health features and psychological readiness for professional creativity. The basis of psychological readiness for pedagogical creativity amidst the NUS is the unity of pedagogical motivation, professional knowledge, skills, and creative abilities in combination with the mastery by the teacher of the functions of an educator, tutor, facilitator, and moderator. The criteria of psychological health are a healthy lifestyle, stress resistance, self-control, emotional stability, flexible thinking, social adaptation, activity, good mood, and creative realization. Results. The author presents findings of the empirical study of teachers’ features of psychological health state and the development level of their psychological readiness for creative professional activity; the interpretation of statistical data processing is given. Conclusions. A teacher’s psychological health determines the development of their psychological readiness for creative pedagogical activity: the higher the psychological health of teachers is, the higher their propensity to conduct professional creativity is. The major role in the development of psychological readiness for pedagogical creativity is played by flexible thinking, creative self-realization, emotional and volitional qualities (self-control, stress resistance) and a positive emotional state (good mood, optimism) of a teacher. У статті емпірично визначено взаємозв’язок таких психологічних феноменів, як психологічне здоров’я та психологічна готовність до педагогічної творчості. Метою статті є встановлення закономірностей впливу психологічного здоров’я вчителів Нової української школи (НУШ) на їхню психологічну готовність до творчої професійної діяльності. Методи дослідження. Для проведення емпіричного дослідження використано авторські психодіагностичні методики “Психологічна готовність педагога”, “Психологічне здоров’я особистості”, аналізування відсоткового розподілу та середньо- статистичних значень показників, кореляційний, факторний аналіз. У статті презентовано емпіричну модель (структуру, критерії, показники, методичний інструментарій) дослідження особливостей психологічного здоров’я та психологічної готовності вчителя до професійної творчості. Основою психологічної готовності до педагогічної творчості в умовах НУШ виступає єдність педагогічної мотивації, професійних знань, умінь, навичок, творчих здібностей у поєднанні з опануванням вчителем функцій вихователя, тьютора, фасилітатора й моде- ратора. Критеріями психологічного здоров’я є здоровий спосіб життя, стресостійкість, самоконтроль, емоційна стійкість, гнучкість мислення, соціальна адаптованість, активність, гарний настрій, творча реалізованість. Результати. Автором представлено результати емпіричного дослідження особливостей стану психологічного здоров’я педагогів і рівня розвитку їхньої психологічної готовності до творчої професійної діяльності; наведено інтерпретацію статистичної обробки даних. Висновки: психологічне здоров’я педагога визначає розвиток його психологічної готовності до творчої педагогічної діяльності: чим вище рівень психологічного здоров’я вчителя, тим вищою є його здатність до професійної творчості. Провідну функцію в розвитку психологічної готовності до педагогічної творчості відіграють гнучкість мислення, творча самореалізація, емоційно-вольові якості (самоконтроль, стресостійкість) та позитивний емоційний стан (гарний настрій, оптимізм) учителя.Item ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2019) Шебанова, В. І.; Нікітенко, Г. О.; Shebanova, V. I.; Nikitenko, H. O.У статті досліджується актуальна проблема мотивації до військової діяльності. Проведений теоретичний аналіз наукової літератури вказує на те, що мотивація до військово-професійної діяльності військовослужбовців є складною системою мотивів, що активує та спрямовує особистість до професійної діяльності. Мета: презентувати результати дослідження особливостей мотивів вступу на військову службу та особливості мотивації військовослужбовців з різним досвідом служби. Емпіричну вибірку досліджування скалили 126 військовослужбовців з різним досвідом військової служби, у віці від 20 до 46 років. Методи. З метою вивчення особливостей мотиваційного компоненту структури психологічної готовності військовослужбовців до військово-професійної діяльності нами використано авторську анкету «Вивчення впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на психологічну готовність мобілізованих осіб до військової служби». Обробка даних проводилася із застосуванням t-критерія Стьюдента для незалежних вимірів, процедури Z-перетворення та факторного аналізу. Результати. Виявлено, що саме мотиваційний компонент здійснює системоутворюючий вплив на внутрішній та зовнішній фактори структури психологічної готовності військовослужбовців через реалізацію стимулюючої, регулятивної та смислоутворювальної функцій. З’ясовано, що основними мотивами вступу військовослужбовців на службу є: самореалізація, отримання визнання, патріотичність (прагнення захищати Батьківщину) та вирішення особистих проблем. Установлено, що чим більший стаж військової служби, тим частіше виникають позитивні думки на звістку про призив. Особи з досвідом контрактної служби демонструють більш позитивне ставлення до військової служби, значущість її проходження, мають більш високий рівень мотивації до виконання військово-професійної діяльності, ніж особи без досвіду військової служби. Висновки. З досвідом служби посилюється позитивне ставлення до професійної діяльності військового, підвищується внутрішня мотивація, загальний рівень психологічної готовності до військової служби. The article deals with the urgent problem of motivation for military activity. The theoretical analysis of scientific literature indicates that the motivation for military-professional activity of military personnel is a complex system of motives that activates and directs the person to professional activity. Purpose. The aim of the article is to present the results of the study of features of motives for joining military service and features of motivation of servicemen with different military service experience. An empirical sample included of 126 military personnel by persons, ranging in age from 20 to 46 years. Methods. In order to study the peculiarities of the motivational component of the structure of psychological readiness of military personnel for military professional activity, we used the author’s questionnaire "Determining the influence of internal and external factors on the psychological readiness of mobilized persons to military service". Among the methods of mathematical and statistical data processing, Student’s t-criterion for independent measurements, the Z-transform procedure and factor analysis have been used. Results. It has been found out that the motivational component that exerts a systematic influence on the internal and external factors of the structure of psychological readiness of military personnel through the implementation of stimulating, regulatory and meaning-forming functions. It has been established that the main motives for joining the military are: self-realization, recognition, patriotism (desire to defend the Motherland) and solving personal problems. It has been found out that the greater military service experience; the more likely there are positive thoughts on the news of the call. Persons with experience of contract service demonstrate a more positive attitude to military service, the importance of its passage; have a higher level of motivation to perform military professional activity than persons without experience of military service. Conclusions. The positive attitude towards the professional activity of the military, the internal motivation, the general level of psychological readiness for military service increases with service experience.