Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item ОСОБЛИВОСТІ ТРАВМІВНОГО ДОСВІДУ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО І ЮНАЦЬКОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ(2025) Кузікова, С.; Яланська, С.; Лукомська, С.; Фоменко, К.; Kuzikova, S.; Yalanska, S.; Lukomska, S.; Fomenko, K.Метою дослідження є з’ясування психоло- гічних особливостей травмівного досвіду та посттравматичного зростання осіб підлітко- вого і юнацького віку в умовах воєнного стану. Методи. Здійснено порівняння травмівного досвіду та стресостійкості підлітків і юнаків. Загальною вибіркою об’єднано 151 особу, з них жіночої статі (n = 78; 51.66%), чоловічої (n = 73; 48.34%). У віковому діапазоні має- мо такий розподіл: від 10 до 12 років (n = 48; 31.79%), від 13 до 15 (n = 52; 34.44%) і віком від 16 до 17 років (n = 51; 33.77%). Учасники описали їхні травмівні події за допомогою анкети симптомів ПТСР “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Опитувальника посттравматич- ного зростання” (Tedeschi, Calhoun, 1996) та “Опитувальника сенсу життя” (Steger et al., 2006). Важливою для нашого дослідження була наявність травмівної події (критерій А за методикою посттравматичного стресового розладу “PCL–5”), виявлена у 91.39% опита- них. Результати. Серед травмівних подій на- йчастіше траплялися загибель рідних і друзів та травмування. З’ясовано, що смерть і пора- нення стали вже звичним явищем в умовах війни, вони сприймаються як індивідуальне горе, але через масовість не вважаються ко- лективною трагедією (як це було після деоку- пації Київщини, Харківщини та Херсонщини). За результатами діагностики, ПТСР виявлено у 12.78% досліджуваних вибірки, що загалом узгоджується із загальним світовими даними у цій галузі, включно з дітьми й підлітками та дорослими. Висновки. Наявність травмівної події та вираженість окремих симптомів ПТСР не свідчить про ПТСР як медичний діагноз, не останню роль при цьому відіграє стресостій- кість і посттравматичне зростання зі створен- ням нових сенсів травмівних подій. Пояснено, що по завершенню бойових дій ситуація може змінитися й актуалізується так званий від- кладений у часі ПТСР. Констатовано низький рівень посттравматичного зростання в молод- ших підлітків і помірний – у старших підлітків та в осіб юнацького віку. Можна припустити, що показники посттравматичного зростання змінюватимуться з часом після травми й зале- жатимуть від перебігу та тривалості воєнного стану. The aim of the research is to identify the psychological characteristics of traumatic experience and posttraumatic growth of adolescents and young adults during wartime. Methods. A comparison of traumatic experience and stress tolerance of adolescents and young adults was carried out. The total sample included 151 individuals, of whom female (n = 78; 51.66%) and male (n = 73; 48.34%). In the age range, we have the following distribution: from 10 to 12 years old (n = 48; 31.79%), from 13 to 15 (n = 52; 34.44%), and from 16 to 17 years old (n = 51; 33.77%). Participants described their traumatic events using the PTSD symptom questionnaire “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Posttraumatic Growth Questionnaire” (Tedeschi, Calhoun, 1996), and “Meaning of Life Questionnaire” (Steger et al., 2006). The presence of a traumatic event (criterion A according to the posttraumatic stress disorder method “PCL–5”), which was found in 91.39% of respondents, was import- ant for our study. Results. Among the traumatic events, the most common were the death of relatives and friends and injuries. It was found that deaths and injuries have become common phenomena in war conditions. They are perceived as individual grief, but due to their mass nature, they are not considered a collective tragedy (as was the case after the de-occupation of Kyiv, Kharkiv, and Kherson regions). According to the results of the diagnosis, PTSD was detected in 12.78% of the studied sample, which is generally consistent with the general world data in this field, including children, adolescents, and adults. Conclusions. The presence of a traumatic event and the severity of individual PTSD symptoms does not indicate PTSD as a medical diagnosis, not the least role in this is played by stress resistance and posttraumatic growth with the creation of new meanings of traumatic events. It is explained that after the end of hostilities, the situation may change and the so-called delayed PTSD will be actualized. A low level of posttraumatic growth was found in younger adolescents and a moderate level in older adolescents and young adults. It can be assumed that the indicators of posttraumatic growth will change over time after the trauma and will depend on the course and duration of wartimeItem CHECKING THE EFFECTIVENESS OF MODERN TECHNOLOGIES IN THE WORK OF A PSYCHOLOGIST WITH FIREFIGHTERS-RESCUERS(2023) Fomych, M. V.; Фомич, М. В.Some aspects of the problem of the psychological support of the professional activity of firefightersrescuers of the State Emergency Service of Ukraine are analyzed in the article. It is found out that such activity is classified as complex and dangerous, connected with a high level of psychoemotional pressure that leads to a deterioration of functional states and a decrease in work capacity. The necessity of using the modern technologies containing appropriate forms and methods of mental recovery of workers of the mentioned above sphere of work in the process of psychological support is substantiated, and can be used by a psychologist in the work of the psychological relief room, but in order to determine effectiveness, they require the experimental evaluation. The purpose of the research is to experimentally check the effectiveness of the use of modern technologies of work of a psychologist in the psychological relief room for firefighters-rescuers. Methods. To achieve this purpose, a complex of psychodiagnostic and psychophysiological research methods was used in our research, including the method of assessing the level of mental work capacity based on the quasi-stationary potential magnitude, the method of studying changes in the overall activation of the cerebral hemispheres, Luscher color test, the method of diagnosing mood, activity, and feelings, dynamometry, methods of interviewing, and analysis of the results of official activities. Results. The empirical assessment of the effectiveness of the corresponding forms and methods was carried out with the involvement of two groups of firefighters-rescuers of the State Emergency Service of Ukraine. It was found out that in the control group of the firefighters-rescuers who were not subjected to recovery methods, the functional state worsened after completing the tasks of the activity, while in the experimental group of the firefightersrescuers who were subjected to recovery effects, the functional state significantly improved. In particular, the optimization of the functional state occurred while using the neuromuscular relaxation and breathing exercises in combination with aromatherapy. Functional music and self-massage of biologically active points were also found to be effective. In turn, the use of phyto-therapeutic methods, in particular, drinks made of the medicinal plants, did not show a statistically significant result. During the study the effectiveness of VR-methods usage in the process of psychological training of the firefightersrescuers of the State Emergency Service of Ukraine to form individual components of resistance to the effects of the professional activity was also confirmed. Conclusions. Thus, the researched techniques can be used in the practical work of the psychologist in the psychological relief room for firefightersrescuers for the purpose of recovering and optimizing functional states, and forming psychological readiness for the tasks of professional activities of extinguishing fires and liquidating the consequences of emergencies of man-made, natural and military nature. У статті проаналізовано окремі аспекти проблеми психологічного супроводу професійної діяльності пожежних-рятувальників Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Встановлено, що ця діяльність належить до категорії складної й небезпечної, пов’язана зі значним рівнем психоемоційної напруги, призводить до погіршення функціональних станів, зниження працездатності. Обґрунтовано необхідність застосування у процесі психологічного супроводу сучасних технологій, що містять відповідні форми і методи психічного відновлення працівників вищевказаної сфери праці, та можуть бути використані психологом у роботі кабінету психологічного розвантаження, проте з метою вставлення ефективності потребують експериментальної оцінки. Метою є експериментальна перевірка ефективності застосування сучасних технологій роботи психолога в кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників. Методи. У роботі використано комплекс психодіагностичних та психофізіологічних методів дослідження: методика оцінки рівня психічної працездатності за величиною квазістаціонарного потенціалу; методика дослідження зміни загальної активізації півкуль головного мозку; колірний тест Люшера; методика діагностики самопочуття, активності, настрою; динамометрія; методи опитування та аналіз результатів службової діяльності. Результати. Емпірична оцінка ефективності застосування відповідних форм і методів здійснювалась із залученням двох груп пожежних-рятувальників. Встановлено, що у пожежних-рятувальників контрольної групи, до яких не були застосовані методи відновлення, функціональний стан після виконання завдань діяльності погіршився; водночас у пожежних-рятувальників експериментальної групи, до яких були застосовані відновлювальні впливи, функціональний стан на статистично достовірному рівні покращився. Зокрема, оптимізація функціонального стану відбулася при застосуванні нервово-м’язової релаксації та дихальних вправ у комбінації з аромотерапією. Ефективними також виявилися функціональна музика та самомасаж біологічно активних точок. У свою чергу застосування фітотерапевтичних методів, зокрема напоїв із лікарських рослин, не показало статистично достовірного результату. У ході роботи також підтверджено ефективність використання VR-методів у процесі психологічної підготовки пожежних-рятувальників з метою формування окремих компонентів психологічної готовності до завдань професійної діяльності. Висновки. Таким чином, досліджувані технології можуть використовуватися в практичній роботі психологів у кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників із метою відновлення й оптимізації функціональних станів та формування психологічної готовності до завдань професійної діяльності з гасіння пожеж і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного й воєнного характеру.