Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item ШКАЛА САМООЦІНКИ РОЗЕНБЕРГА: УКРАЇНСЬКА АДАПТАЦІЯ ТА ПСИХОМЕТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ(2025) Вельдбрехт, О.; Зінченко, Н.; Тавровецька, Н.; Veldbrekht, О.; Zinchenko, N.; Tavrovetska, N.Шкала самооцінки Розенберга є одним із найбільш відомих і визнаних у світі інструментів для вимірювання ставлення особистості до себе. Така популярність зумовлена доступністю й ефективністю методики, а також давньою історією її використання. Хоча шкала добре відома вітчизняним психологам, наукового обґрунтування її застосування в Україні досі немає. Мета – представити результати адаптації та апробації методики в українській вибірці. Методи. Відповідно до сучасних стандартів культурної адаптації психометричних інструментів здійснено прямий і зворотний переклад шкали, проведено претестинг у вибірці 25 студентів-психологів. Апробація методики включала три хвилі досліджень, у яких узяли участь 537 осіб віком 11–45 років, серед них – 168 чоловіків та 369 жінок. Результати підтвердили високу психометричну якість інструменту. Середній показник самооцінки у вибірці склав 28.26 балів зі стандартним відхиленням 5.49. Глобальна самооцінка не відрізняється в досліджуваних різної статі, але значуще залежить від віку: найнижчий рівень виявлено в підліткових групах. Шкала має високі показники внутрішньої узгодженості та врівноваженості (значення альфи Кронбаха дорівнює .88, лямбди Гуттмана – .89). Усі пункти мають достатню розподільну здатність (значення дельти Фергюсона від .61 до .75). Коефіцієнт ретестової надійності (повторне вимірювання з інтервалом у 12–15 тижнів) склав .74. Аналіз головних компонент підтвердив одновимірну структуру шкали, але за результатами конфірматорного факторного аналізу двофакторна модель показала кращу відповідність емпіричним даним. Показники самооцінки за Шкалою Розенберга, отримані в підліткових і студентських вибірках, тісно корелюють з аналогічними параметрами, виміряними за допомогою інших інструментів: емоційна валентність самоописів у проєктивній методиці “Хто Я?”, глобальна і специфічні самооцінки в різних життєвих сферах за “Профілем самосприйняття” С. Хартер, загальна самоефективність, задоволеність життям, близькість реального та ідеального “Я”, довіра до себе. Показано чутливість результатів до вираженості мотивації соціальної бажаності особистості. Рівень самооцінки прямо корелює з показниками психологічного благополуччя, негативно – із вираженістю стресу. Дискусія і висновки. Адаптована українська версія Шкали самооцінки Розенберга є зручним, надійним і валідним інструментом для вимірювання глобального самоставлення особистості, який можна використовувати в підліткових групах, починаючи з 11–12 років. Потребує додаткового уточнення можливість виокремлення двох вимірів шкали, означених позитивно і негативно сформульованими пунктами (самоповага та самозневага). Rosenberg Self-Esteem Scale is one of the most popular and well-proven tools for measuring an individual’s attitude towards themselves. Such popularity is due to the accessibility and effective- ness of the methodology, as well as the long his- tory of its use. Although the scale is well known to domestic psychologists, there is no scientific justification for its use in Ukraine. The purpose is to present the results of the adaptation and testing of the methodology based on a Ukrainian sample. Methods. In accordance with modern standards of cultural adaptation of psychometric instruments, the scale was forward and backward translated and pretested in a sample of 25 psy- chology students. The testing of the methodology included three waves of research, involving 537 participants aged 11–45 years, among them 168 men and 369 women. The results confirmed the high psychometric quality of the instrument. The mean self-esteem score in the sample was 28.26 points with a standard deviation of 5.49. Global self-esteem does not differ between sexes but is significantly age-dependant: the lowest level was found in adolescent groups. The scale has high internal consistency and reliability (Cronbach’s alpha value is .88, Guttman’s lambda – .89). All items have sufficient discriminatory power (Fer- guson delta values from .61 to .75). The retest reli- ability coefficient (re-measurement at an interval of 12–15 weeks) was 0.74. Principal component analysis confirmed the unidimensional struc- ture of the scale, but confirmatory factor analysis proved that the two-factor model showed a better fit to the empirical data. Self-esteem indicators on the Rosenberg scale obtained in adolescent and student samples closely correlate with similar parameters measured using other instruments: emotional valence of self-descriptions in the pro- jective method “Who Am I?”, global and specific self-assessments in various life spheres according to the “Self-Perception Profile” by S. Harter, gen- eral self-efficacy, life satisfaction, the proximity of the real and ideal “Self”, self-confidence. The sensitivity of the results to the severity of the in- dividual’s social desirability motivation is shown. The level of self-esteem directly correlates with indicators of psychological well-being, negative- ly – with the severity of stress. Discussion and Conclusions. The adapted Ukrainian version of the Rosenberg Self-Esteem Scale is a convenient, reliable, and valid tool for measuring a person’s global self-esteem, which can be used in adoles- cent groups starting from 11–12 years of age. The possibility of distinguishing two dimensions of the scale, defined by positively and negatively worded items (self-respect and self-contempt), requires additional clarification.Item PERSONAL DETERMINATION OF SELF-CONFIDENCE IN YOUTH(2024) Shevchenko*, N.; Шевченко*, Н.; Kuzmych, O.; Кузьмич, O.; Hmyrina, O.; Гмиріна, O.The aim of the study is to determine the peculiari ties of self-confidence development and its personal determinants in youth. Methods. Theoretical: analysis, comparison, systematization, generalization of scien tific literary sources and experimental research data; empirical: psychodiagnostic methods: “Assessment of self-confidence” (Zelinska, 2010); “Self-assessment test-questionnaire” (Kolesnichenko et al.,, 2020); “Method of research on self-evaluation of the individ ual” (Perih, 2017); “Motivation for success and failure avoidance” (Kolesnichenko et al., 2020); “Locus of Con trol” (Kolesnichenko et al., 2020); “General self-effi cacy test” (Kokun et al., 2021); mathematical and sta tistical methods. Results. The results of an empirical research of the development of self-confidence in youth were presented. The research of the development of the cognitive component of self-confidence showed that the respondents were aimed at self-awareness, obtaining information about themselves, they were inclined to study their inner world, and analyze per sonal potential. The research of the emotional and value component proved the favorable attitude of young people towards themselves, but dissatisfaction with certain personal qualities and behavior patterns. As a result of the research of the behavioral component, it was found that the level of self-respect of young men of both age groups corresponds to the average level: they were characterized by a critical attitude towards themselves, they strive for the development of their own “Self”. The personal determinants of self-confi dence in youth were researched. The research of dig nity manifestation proved that the indicators of young people exceed the average level, they have dignity. The results of the research of self-esteem showed that the subjects were characterized by a vague and undif ferentiated perception of their ideal and real qualities. The research of the internality of subjective control demonstrated that, depending on the situation, it was a characteristic of the majority of the respondents to attribute responsibility for life events both to their own efforts and to external factors. The research of the moti vational tendency of young men made it possible to state that the motivational pole of the respondents was not clearly expressed. The results of the self-effi cacy research proved contextuality of young people’s belief in the effectiveness of their actions. Discussion and сonclusions. The assumption that self-confidence in youth was meaningfully determined by age-related new formations and influenced by personal deter minants (dignity; adequate self-esteem; internality of subjective control; motivation for success; belief in one’s own self-efficacy) was confirmed. Метою дослідження є визначення специфіки роз витку довіри до себе та її особистісних детермінант в юнацькому віці. Методи. Теоретичні: аналізу вання, порівняння, систематизація, узагальнення літературних наукових джерел і даних експеримен тальних досліджень; емпіричні: психодіагностичні методики: “Оцінка довіри до себе” (Зелінська, 2010); “Тест-опитувальник самоставлення” (Колесни ченко та ін., 2020); “Методика дослідження самоо цінки особистості” (Періг, 2017); “Мотивація успіху та уникнення невдач” (Колесниченко та ін., 2020); “Локус контролю” (Колесниченко та ін., 2020); “Тест загальної самоефективності” (Кокун та ін., 2021); математико-статистичні методи. Результати. Пред ставлено результати емпіричного дослідження роз витку довіри до себе в юнацькому віці. Вивчення розвитку когнітивного компонента довіри до себе показало, що респонденти спрямовані на самопі знання, отримання інформації про себе, схильні до вивчення свого внутрішнього світу, аналізування особистісного потенціалу. Дослідження емоцій но-ціннісного компонента засвідчило прихильне ставлення юнаків до самих себе, але незадоволе ність певними особистісними якостями, моделлю поведінки. У результаті вивчення поведінкового компонента було з’ясовано, що рівень самоповаги юнаків обох вікових груп відповідає середньому рівню: їм властива наявність критичного ставлення до самих себе, вони прагнуть до розвитку власного “Я”. Досліджено особистісні детермінанти довіри до себе в юнацькому віці. Вивчення прояву почуття власної гідності засвідчило, що показники юнаків перевищують середній рівень, їм властиве почуття власної гідності. Результати вивчення самооцінки показали, що для досліджуваних характерне нечітке та недиференційоване уявлення про свої ідеальні та реальні якості. Дослідження інтернальності суб’єктивного контролю продемонструвало, що для більшості досліджуваних у залежності від ситуації характерно приписувати відповідальність за події в житті як власним зусиллям, так і зовнішнім чин никам. Вивчення мотиваційної тенденції юнаків дозволило констатувати, що мотиваційний полюс у досліджуваних яскраво не виражений. Результати дослідження самоефективності засвідчили контек стуальність віри юнаків в ефективність своїх дій. Висновки. Підтверджено припущення про те, що довіра до себе в юнацькому віці змістовно обумов люється віковими новоутвореннями та піддається впливу особистісних детермінант (почуття влас ної гідності; адекватна самооцінка; інтернальність суб’єктивного контролю; мотивація досягнення успіху; віра у власну самоефективність).