Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365

Browse

Subject: search.filters.subject.self-awareness

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    ШКАЛА САМООЦІНКИ РОЗЕНБЕРГА: УКРАЇНСЬКА АДАПТАЦІЯ ТА ПСИХОМЕТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
    (2025) Вельдбрехт, О.; Зінченко, Н.; Тавровецька, Н.; Veldbrekht, О.; Zinchenko, N.; Tavrovetska, N.
    Шкала самооцінки Розенберга є одним із найбільш відомих і визнаних у світі інструментів для вимірювання ставлення особистості до себе. Така популярність зумовлена доступністю й ефективністю методики, а також давньою історією її використання. Хоча шкала добре відома вітчизняним психологам, наукового обґрунтування її застосування в Україні досі немає. Мета – представити результати адаптації та апробації методики в українській вибірці. Методи. Відповідно до сучасних стандартів культурної адаптації психометричних інструментів здійснено прямий і зворотний переклад шкали, проведено претестинг у вибірці 25 студентів-психологів. Апробація методики включала три хвилі досліджень, у яких узяли участь 537 осіб віком 11–45 років, серед них – 168 чоловіків та 369 жінок. Результати підтвердили високу психометричну якість інструменту. Середній показник самооцінки у вибірці склав 28.26 балів зі стандартним відхиленням 5.49. Глобальна самооцінка не відрізняється в досліджуваних різної статі, але значуще залежить від віку: найнижчий рівень виявлено в підліткових групах. Шкала має високі показники внутрішньої узгодженості та врівноваженості (значення альфи Кронбаха дорівнює .88, лямбди Гуттмана – .89). Усі пункти мають достатню розподільну здатність (значення дельти Фергюсона від .61 до .75). Коефіцієнт ретестової надійності (повторне вимірювання з інтервалом у 12–15 тижнів) склав .74. Аналіз головних компонент підтвердив одновимірну структуру шкали, але за результатами конфірматорного факторного аналізу двофакторна модель показала кращу відповідність емпіричним даним. Показники самооцінки за Шкалою Розенберга, отримані в підліткових і студентських вибірках, тісно корелюють з аналогічними параметрами, виміряними за допомогою інших інструментів: емоційна валентність самоописів у проєктивній методиці “Хто Я?”, глобальна і специфічні самооцінки в різних життєвих сферах за “Профілем самосприйняття” С. Хартер, загальна самоефективність, задоволеність життям, близькість реального та ідеального “Я”, довіра до себе. Показано чутливість результатів до вираженості мотивації соціальної бажаності особистості. Рівень самооцінки прямо корелює з показниками психологічного благополуччя, негативно – із вираженістю стресу. Дискусія і висновки. Адаптована українська версія Шкали самооцінки Розенберга є зручним, надійним і валідним інструментом для вимірювання глобального самоставлення особистості, який можна використовувати в підліткових групах, починаючи з 11–12 років. Потребує додаткового уточнення можливість виокремлення двох вимірів шкали, означених позитивно і негативно сформульованими пунктами (самоповага та самозневага). Rosenberg Self-Esteem Scale is one of the most popular and well-proven tools for measuring an individual’s attitude towards themselves. Such popularity is due to the accessibility and effective- ness of the methodology, as well as the long his- tory of its use. Although the scale is well known to domestic psychologists, there is no scientific justification for its use in Ukraine. The purpose is to present the results of the adaptation and testing of the methodology based on a Ukrainian sample. Methods. In accordance with modern standards of cultural adaptation of psychometric instruments, the scale was forward and backward translated and pretested in a sample of 25 psy- chology students. The testing of the methodology included three waves of research, involving 537 participants aged 11–45 years, among them 168 men and 369 women. The results confirmed the high psychometric quality of the instrument. The mean self-esteem score in the sample was 28.26 points with a standard deviation of 5.49. Global self-esteem does not differ between sexes but is significantly age-dependant: the lowest level was found in adolescent groups. The scale has high internal consistency and reliability (Cronbach’s alpha value is .88, Guttman’s lambda – .89). All items have sufficient discriminatory power (Fer- guson delta values from .61 to .75). The retest reli- ability coefficient (re-measurement at an interval of 12–15 weeks) was 0.74. Principal component analysis confirmed the unidimensional struc- ture of the scale, but confirmatory factor analysis proved that the two-factor model showed a better fit to the empirical data. Self-esteem indicators on the Rosenberg scale obtained in adolescent and student samples closely correlate with similar parameters measured using other instruments: emotional valence of self-descriptions in the pro- jective method “Who Am I?”, global and specific self-assessments in various life spheres according to the “Self-Perception Profile” by S. Harter, gen- eral self-efficacy, life satisfaction, the proximity of the real and ideal “Self”, self-confidence. The sensitivity of the results to the severity of the in- dividual’s social desirability motivation is shown. The level of self-esteem directly correlates with indicators of psychological well-being, negative- ly – with the severity of stress. Discussion and Conclusions. The adapted Ukrainian version of the Rosenberg Self-Esteem Scale is a convenient, reliable, and valid tool for measuring a person’s global self-esteem, which can be used in adoles- cent groups starting from 11–12 years of age. The possibility of distinguishing two dimensions of the scale, defined by positively and negatively worded items (self-respect and self-contempt), requires additional clarification.
  • No Thumbnail Available
    Item
    LIFE SIGNIFICANCE IN MAINTAINING MILITARY PERSONNEL’S RESILIENCE: MAKING A MEDIATION MODEL
    (2024) Savchenko, O.; Kolesnichenko, L.; Chuzhykova, V.; Berezhenna, O.; Савченко, О.; Колесніченко, Л.; Чужикова, В.; Береженна, О.
    Crises related to the preparation and participation in combat operations negatively affect military personnel’s experience of their life significance, which in turn becomes a threatening factor in the development of negative states (anxiety, depression, stress disorders, and PTSD), and a decrease in the personal adaptive potential. The aim is to empirically test the model of relationships that predicts the peculiarities of military personnel’s coping behavior in stressful situations, where the basis (predictor) is life significance and the mediator is the clarity of self- awareness. Methods. The mediation methodology was used for non-experimental research. The study was conducted on a sample of servicemen from two companies of a separate battalion of the Armed Forces of Ukraine (n = 62) in October – November 2023. The Ukrainian-language versions of the methodologies were used: “The Perceived Life Significance Scale (PLSS)” by R. Gibberd and B. Vandenberg (Hibberd, 2016; Kolesnichenko et al., 2024), “Clarity of Self-Concept (SCC)” by J. D. Campbell et al. (Campbell et al, 1996; Kolesnichenko et al., 2024), “Instrument for the Study of Resilience (IDR-14)” by F.-W. Hu et al. (Hu, et al., 2022; Kolesnichenko & Berezhenna, 2023), “Humor Styles Questionnaire (HSQ)” by R. Martin et al. (Martin et al., 2003; Skvortsov & Zaiva, 2005). Modeling of the system “predictor – mediator – dependent variables” was carried out using SEM (Structural Equation Modeling) in the package Amos SPSS Statistics 26.0, and program “MedMod” Jamovi. Results. The model of relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – styles of humor, manifestations of resilience (dependent variables)” was confirmed (CMIN = 13.58; df = 15; p = .905; RMSEA = .000 [.000 – .110]; CFI = 1.00; TLI = 1.01). It is predicted that aggressive and affiliative styles of humor are displayed by military personnel who experience a high level of their life significance against the background of low self-awareness. The mediator “clarity of self-awareness” determines the relationship between the level of one’s life significance and resilience. High resilience (positive thinking, belief, and hopeful mindset) is demonstrated by those military personnel who feel their life significance, have a clear self-awareness, and non-contradictory beliefs about their capabilities. Discussion and conclusions. The predicted model of the relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – resilience, humor styles (dependent variables)” was empirically confirmed in a non- experimental study. A particularly significant role of the mediator “clear and non-contradictory self- awareness” is observed in the correlation “life significance – resilience”, since it is the level of self-awareness that is associated with cognitive coping strategies (positive thinking, belief, and hopeful mindset). The obtained relationships require verification in experimental studies. Кризові ситуації, пов’язані з підготовкою та участю в бойових діях, негативно позначаються на переживанні військовими цінності власного життя, що своєю чергою стає загрозливим чинником розвитку негативних станів (тривоги, депресії, стресових розладів, ПТСР), зниження адаптивного потенціалу особистості. Мета – перевірити в емпіричному дослідженні модель зв’язків, що прогнозує особливості копінг-поведінки військових у стресових ситуаціях, де основою (предиктором) виступає цінність власного життя, медіатором – ясність самоусвідомлення. Методи. Використано методологію медіації для неекспериментального дослідження. Дослідження проведено на вибірці військовослужбовців двох рот окремого батальйону ЗСУ (n = 62) у жовтні – листопаді 2023 р. Використано українськомовні версії методик: “Сприйняття значущості життя (PLSS–13)” Р. Гібберда та Б. Ванденберга (Hibberd, 2016; Колесніченко та ін., 2024), “Ясність Я-концепції (SCC–7)” Дж. Д. Кемпбелла та ін. (Campbell et al, 1996; Колесніченко та ін., 2024), “Інструмент дослідження резильєнтності (ІДР–14)” Фан-Вень Ху та ін. (Hu, et al., 2022; Колесніченко, Береженна, 2023), “Опитувальник стилів гумору (HSQ)” Р. Мартіна та ін. (Martin et al., 2003; Скворцов, Зайва, 2005). Моделювання системи “предиктор – медіатор – залежні змінні” здійснено засобом SEM (моделювання структурними рівняннями) в пакеті Amos SPSS Statistics 26. 0, MedMod Jamovi. Результати. Знайшла підтвердження модель зв’язків “цінність власного життя – ясність самоусвідомлення (медіатор) – стилі гумору, прояви резильєнтності” (CMIN = 13.58; df = 15; p = .905; RMSEA = .000 [.000 – .110]; CFI = 1.00; TLI = 1.01). Прогнозовано, що агресивний та афіліативний стилі гумору проявляють військові, які переживають високу цінність власного життя на тлі низького самоусвідомлення. Медіатор “ясність самоусвідомлення” зумовлює зв’язок рівня цінності власного життя з резильєнтністю. Високу резильєнтність (позитивне мислення й актуалізацію віри та надії) демонструють ті військові, які цінують власне життя, мають ясне самоусвідомлення, несуперечливі переконання стосовно своїх можливостей. Дискусія і висновки. Прогнозована модель зв’язків “цінність життя (предиктор) –ясність самоусвідомлення (медіатор) – резильєнтність, стилі гумору (залежні змінні)” отримала емпіричні підтвердження в неекспериментальному дослідженні. Особливо значуща роль медіатора “ясність та несуперечливість самоусвідомлення” спостерігається у зв’язку “цінність власного життя – резильєнтність”, оскільки саме рівень самоусвідомлення пов’язаний із когнітивними копінг-стратегіями (позитивне мислення, актуалізація віри та надії). Отримані зв’язки потребують перевірки в експериментальних дослідженнях.