Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365

Browse

Subject: search.filters.subject.social uncertainty

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    LIFE ORIENTATIONS OF MIGRANT STUDENTS UNDER MARTIAL LAW
    (2024) Falko, N.; Serbin, I.; Hurtovenko, N.; Tylnyi, І.; Фалько, Н.; Сербін, Ю.; Гуртовенко, Н.; Тильний, І.
    The aim is an empirical study of the life orientations of young people in conditions of sociogenic challenges. Methods. The study involved students who studied at three levels of educational programs: “Bachelor”, “Master”, “Doctor of Philosophy” at higher education institutions of Ukraine, with a total number of n = 112 people, aged 18 to 29 years (M = 23.43; SD = ±3.05). All respondents were internal or external migrants, which ensured the conditions of the sociogenic challenges they faced. Two groups of valid and reliable psychodiagnostic methods that reflect life orientations were used: the first – the “Life Orientation Test-Revised” (Carver & Gaines, 1987) and the “Value Orientations” by M. Rokeach (1973); the second concerned the behavior of the individual in the face of sociogenic challenges: the “Personal Readiness for Change Questionnaire” (Rollnick et al., 1992) and the “Way of Coping Questionnaire” (Lazarus & Folkman, 1984). Results. The ranking of the terminal and instrumental values of young people was carried out and it was determined that the terminal values (a proactive life attitude, health, and an interesting job) and instrumental values (self-control, education, and high requests) were prevalent. A correlation pleiad has been built and twenty- eight significant correlations of life orientations with the parameters of individual behavior in the face of sociogenic challenges and coping strategies have been clarified (p < .050; p < .010; p < .001). The existence of significant correlations with the parameters of personal readiness for change and constructive coping strategies has been clarified and explained. The most dependent values were a proactive life attitude and self- control. The latent danger was posed by negative expectations, the dominance of which can have fatal consequences for young people. Discussion and conclusions. It is substantiated that the study of life orientations of young people in the context of sociogenic challenges is examination of young people’ awareness and rethinking of their life purpose, the meaning of life, and the desire for self-realization. Life values, considered through the prism of dynamic social transformations, in the dimensions of readiness or unreadiness for personal changes and constructive and destructive coping strategies, confirmed the complexity and diversity of the phenomenon under study. It is noted that the obtained empirical results are of scientific value for all those who work with young people and seek constructive ways to overcome sociogenic challenges. Метою є емпіричне дослідження життєвих орієнтацій молоді в умовах соціогенних викликів. Методи. Участь у дослідженні взяла студентська молодь, яка навчалася на трьох рівнях освітніх програм: “бакалавр”, “магістр”, “доктор філософії” у закладах вищої освіти України, загальною кількістю n = 112 осіб, віком від 18 до 29 років (M = 23.43; SD = ±3.05). Усі респонденти були внутрішніми або зовнішніми мігрантами, що забезпечувало умови соціогенних викликів, у яких вони перебували. Застосовано дві групи валідних і надійних психодіагностичних методик, якими відображено життєві орієнтації: перша – “Тест життєвих орієнтацій” (Carver, Gaines, 1987) та “Ціннісні орієнтації” M. Rokeach (1973); друга стосувалася поведінки особистості в умовах соціогенних викликів: “Опитувальник особистісної готовності до змін” (Rollnick et al., 1992) і “Опитувальник копінг-стратегій” (Lazarus, Folkman, 1984). Результати. Здійснено рангування термінальних та інструментальних цінностей молоді й визначено, що термінальні цінності – активна життєва позиція, здоров’я і цікава робота – та інструментальні цінності – самоконтроль, ви- хованість і високі запити – є превалюючими. Побудовано кореляційну плеяду і з’ясовано двадцять вісім достовірних зв’язків життєвих орієнтацій із параметрами поведінки особистості в умовах соціогенних викликів та копінг-стратегіями (р < .050; р < .010; р < .001). З’ясовано й пояснено наявність достовірних зв’язків із параметрами особистісної готовності до змін і конструктивними копінг-стратегіями. Найбільш залежними цінностями є активна життєва позиція й самоконтроль. Латентну небезпеку складають негативні очікування, домінування яких для молодих людей може мати фатальні наслідки. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що дослідження життєвих орієнтацій молоді в умовах соціогенних викликів є вивченням усвідомлення й переосмислення молодими людьми свого життєвого призначення, сенсу життя та прагнення до самореалізації. Життєві цінності, розглянуті крізь призму динамічних соціальних трансформацій, у вимірах готовності чи неготовності до особистісних змін і конструктивних та деструктивних копінг-стратегій, підтвердили складність і багатоманітність досліджуваного феномену. Зазначено, що отримані емпіричні результати мають наукову цінність для всіх, хто працює з молоддю і шукає конструктивні шляхи подо- лання соціогенних викликів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    RESEARCH ON RELATIONSHIPS BETWEEN SELF-ESTEEM AND SOCIAL ACTIVENESS OF YOUNG PEOPLE: GENDER DIFFERENTIATION EXEMPLIFIED BY THE KAZAKHSTAN-UZBEKISTAN SAMPLE
    (2024) Kariyev, A.; Baydjanov, B.; Umnov, D.; Imankulova, М.; Карієв, А.; Байджанов, Б.; Умнов, Д.; Іманкулова, М.
    The aim is to conduct theoretical-empirical research into peculiarities of the inclusion of self- esteem in the organization of social activeness of young people. Methods. The research participants were young students from Kazakhstan and Uzbekistan, aged from 18 to 26 years (n = 133). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were applied: the self-esteem questionnaire (SQ) (Weinhold & Hilferty, 1983); methods for diagnosing social-psychological attitudes of an individual in the sphere of motivation and needs (SPAI) (Potemkina, 2001); the questionnaire “Diagnostics of motivators of an individual’s social-psychological activeness” (DMISPA) (Fetiskin et al., 2002). Results. It was found that the majority of respondents have a medium level of self-esteem which is a normotypical level of its adequacy. The only direct correlation between power orientation and the ability to make contacts (R = .176; p = .043) was established. The only inverse correlation of the general need for achievement with the art of self-acceptance (R = -.252; p = .003) suggests that young people lose in achieving success with an increase in attention to their personality. Comparison of the parameters of social activeness between the samples of males (Group 1) and females (Group 2) revealed the only superiority of Group 2 in the parameter “work orientation” (U = 1603.500; p = .012). Discussion and conclusions. It was substantiated that young people are considerably affected by the opinions of significant others regarding their personality. It was emphasized that a correlation between the general need for achievement with the art of self- acceptance demonstrates the self-actualization tendencies of young people aimed at impacting global social processes. There is a caveat that it may also hide a pragmatic component with hedonistic behavioral patterns. It was explained that the females’ sample is more process-oriented and focused on everyday responsibilities, which determined a significant difference in the parameter “work orientation”. It was summarized that the obtained results possess scientific value and can be of interest to anyone who works with young people. It was substantiated that the level of self-esteem has an impact on the parameters and orientation of social activeness. Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей включеності самооцінки в організацію соціальної активності молоді. Методи. Учасниками дослідження є студентська молодь Казахстану й Узбекистану, віком від 18 до 26 років (n = 133). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій: опитувальник самооцінки (ОС) (Weinhold, Hilferty, 1983); методику діагностики соціально-психологічних настановлень особистості в мотиваційно-потребовій сфері (СПНО) (Потьомкіна, 2001); опитувальник “Діагностика мотиваторів соціально-психологічної активності особистості” (ДМСПАО) (Фетискін та ін., 2002). Результати. З’ясовано, що превалююча частка респондентів володіє середнім рівнем самооцінки, що є нормотиповим рівнем її адекватності. Констатовано єдиний прямий зв’язок між орієнтацією на владу з умінням встановлювати контакти (R = .176; p = .043). Єдиний обернений кореляційний зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе (R = -.252; p = .003) дав підстави констатувати, що зі збільшенням уваги до своєї персони молоді люди втрачають у досягненні успіху. Порівнянням параметрів соціальної активності між чоловічою (група 1) і жіночою (група 2) вибірками з’ясовано єдину перевагу групи 2 за параметром “орієнтація на працю” (U = 1603.500; p = .012). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що на молодих людей мають достовірний вплив думки значущих інших, які стосуються ї хньої особистості. Зазначено, що зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе демонструє самоактуалізаційні прагнення молоді з метою впливу на глобальні соціальні процеси. Висловлено застереження, що за цим може також ховатися прагматична складова з гедоністичними патернами поведінки. Пояснено, що жіноча вибірка більшою мірою орієнтована на процес і повсякденні обов’язки, що й зумови - ло достовірну відмінність за параметром “орієнтація на працю”. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і можуть представляти інтерес для всіх, хто працює з молоддю. Обґрунтовано, що рівень самооцінки впливає на параметри й орієнтацію соціальної активності.