Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
4 results
Search Results
Item ADAPTIVE POTENTIAL OF ADULTS WITH ATTENTION DEFICIT/HYPERACTIVITY DISORDER (ADHD)(2024) Hrys, A.; Chepeleva, N.; Tkachuk, T.; Tor, L.; Грись, А.; Чепелєва, Н.; Ткачук, Т.; Тьор, Л.The aim was a theoretical-empirical study of the adaptive potential of adults with attention deficit/hyperactivity disorder (ADHD). Methods. The sample consisted of adults with ADHD, totaling n = 32, of which n = 16 were female (50.00%) and n = 16 were male (50.00%). The participants’ ages ranged from 20 to 54 years (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). A theoretical-empirical complex of methods was used, which included theoretical methods: retrospective analysis, synthesis, comparison, and generalization, as well as empirical methods: “The Work and Social Adjustment Scale” (W&SAS) (Mundt et al., 2002); “Zung Self-Rating Depression Scale” (ZSDS) (Zung, 1965); “Impact of Even Scale – Revised” (IES-R) (Sveen et al., 2010); “Generalized Anxiety Disorder Assessment Scale” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; adapted by N. Aleksina et al., 2024) and “New Methodology for Diagnosing Psychosocial Maladjustment” (NDMPM) (Herasymenko, 2018). Results and discussion. It was established that the parameter “work” has statistically significant correlations with depressiveness, anxiety disorders, and types of responses to traumatic events (p < .001). It was noted that the area where participants feel most comfortable is “personal leisure”, which is associated with the protective response of avoidance and anxiety disorders. It was argued that avoidance, as a defense mechanism and type of response to a traumatic event, only increases the tendency towards isolation and distancing. It was suggested that a constructive organization of the workspace for individuals with ADHD would enhance their adaptive capacity. Conclusions. The study of the adaptive potential of adults with ADHD revealed significant patterns of work and social adaptation among the participants. It was summarized that acceptance and support from the environment are crucial; tolerance and the absence of stigma within the family, workplace, and society at large had a positive effect; isolation is partly accompanied by a lack of support, which can lead to severe manifestations of ADHD and comorbid disorders; the impact of traumatic events was reflected in the mental states of the participants. Метою є теоретико-емпіричне дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку з розладом дефіциту уваги/гіперактивності. Методи. Вибіркову сукупність склали особи дорослого віку із РДУГ, загальною кількістю n = 32, з яких жіночої статі – n = 16 (50.00%) і чоловічої – n = 16 (50.00%). Вік досліджуваних знаходився в межах від 20 до 54 років (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). Використано теоретико-емпіричний комплекс методів, з яких теоретичні: ретроспективне аналізування, синтезування, порівняння і узагальнення та емпіричні методи: “Шкала робочої та соціальної адаптації” (ШРСА) (Mundt et al., 2002); “Шкала депресії Цунга” (ШДЦ) (Zung, 1965); “Шкала оцінки впливу травматичної події” (ШОВТП) (Sveen et al., 2010); “Шкала оцінки генералізованого тривожного розладу” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; адаптація Н. Алексіна та ін., 2024) і “Нова методика діагностики психосоціальної дезадаптації” (НМДПД) (Herasymenko, 2018). Результати і дискусія. Констатовано, що параметр “робота” володіє всіма статистично достовірними зв’язками з депресивністю, тривожним розладом і типами реагування на травматичну подію (p < .001). Зазначено, що сферою, в якій досліджувані найкомфортніше себе почувають, є “особисте дозвілля”, що зв’язане із захисною реакцією уникання і тривожним розладом. Аргументовано, що уникання як захисний механізм і тип реагування на травматичну подію тільки підвищує схильність до ізольованості й дистантності. Зроблено припущення, що конструктивна організація робочого простору осіб із РДУГ дозволить підвищити адаптаційну спроможність останніх. Висновки. Дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку із РДУГ дозволило з’ясувати достовірні закономірності робочої та соціальної адаптації досліджуваних. Узагальнено, що важливе значення має прийняття й підтримка оточення; толерантність і відсутність стигматизації в родині, в колективі й загалом у суспільстві мають позитивний ефект; ізольованість почасти супроводжується відсутністю підтримки, що може призвести до важких проявів РДУГ і коморбідних розладів; вплив травматичної події позначається на протіканні психічних станів досліджуваних.Item THEORETICAL AND EMPIRICAL STUDY ON HARDINESS OF PARTICIPANTS IN MILITARY OPERATIONS(2024) Blikhar, V.; Бліхар, В.; Kalka*, N.; Калька*, Н.; Kuzo, L.; Кузьо, Л.The aim of the article is to conduct a theoretical and empirical analysis of the distinctive character istics of hardiness exhibited by individuals who have participated in military operations, elucidating its cor relation with coping strategies. Methods. Psychodi agnostic techniques were used to achieve the aim: the Hardiness Scale by S. Maddi; the Stress and Coping Inventory (SCI) by R. Lazarus and S. Folkman. Statisti cal methods of data analysis (comparative and corre lational analyses) were applied. The empirical study sample consisted of 35 men aged 22–55 who were in Ukraine and were involved in various ways in armed conflict (special operations forces, territorial defence, volunteers, etc.). Results. The indicators of the com ponents of hardiness in the sample were distributed as follows: “engagement” characterized by a high level in 63.50% of respondents, a medium level in 28.30%, and a low level in 8.20%; “control” – a high level in 69.20%, a medium level in 15.30%, a low level in 15.50%; “risk acceptance” – a high level displayed only by 14.10%, a medium level by 35.30%, a low level by 50.60%. Dominant coping strategies among the sub jects were found to be “acceptance of responsibility” (M = 15.10), “self-control” (M = 14.50), and “confron tational coping” (M = 10.30). The lowest level of cop ing was observed in “positive reappraisal” (M = 5.60). According to the results of the conducted correlational analysis, the following correlations were established: a correlation between “engagement” and “prob lem-solving planning” (R = .432; p ≤ .01) and “accept ance of responsibility” (R = .451; p ≤ .01), “risk accept ance” and “confrontational coping” (R = .611; p ≤ .01) and “escape-avoidance” coping (R = .550; p ≤ .01). As a result of the theoretical and empirical study, the char acterization of personality hardiness in the context of stress resistance and vitality is presented. It was established that the key to the formation of hardi ness is the development of personality vitality, which helps to overcome crisis situations. Hardiness is con sidered as a set of competencies enabling individu als not only to endure adversities but also to become stronger or acquire new skills. Discussion and con clusions. Empirical findings highlight the prevalence of hardiness components such as control and engage ment among participants, contrasted with a notably lower inclination towards risk acceptance. Predomi nant coping strategies include “acceptance of respon sibility”, “self-control”, and “confrontational coping”, while “positive reappraisal” coping exhibits the low est manifestation. Correlations between coping strat egies and hardiness components are delineated, namely: “engagement” correlating with “acceptance of responsibility” and “problem-solving planning”, and “risk acceptance” correlating with confrontational coping and “escape-avoidance” coping. These find ings expand the directions of psychological support and aid available to individuals for cultivating hardi ness and facilitating effective adaptation during crises situations. Метою статті є теоретико-емпіричне дослідження особливостей життєстійкості осіб, що були учас никами воєнних дій, та її зв’язку з копінг-стратегі ями. Задля досягнення мети використано псиході агностичні методики: тест життєстійкості С. Мадді та тест Д. Лазаруса. Застосовано методи статистич ної обробки даних (порівняльний та кореляційний аналізи). Вибірку емпіричного дослідження склали 35 чоловіків у віці 22–55 років, які перебували в Україні й у різний спосіб були залучені до воєнних дій (сили спеціальних операцій, тероборона, волон тери тощо). Результати. Показники складових жит тєстійкості вибірки розподілилися таким чином: “залучення” характеризується високим рівнем у 63.50% респондентів, середнім рівнем – у 28.30%, низьким рівнем – у 8.20%, “контроль” – високий рівень – 69.20%, середній рівень – 15.30%, низь кий рівень – 15.50%; “прийняття ризику” – висо кий рівень прояву характерний лише для 14.10%, середній рівень – для 35.30%, низький рівень – для 50.60%. Домінуючими копінгами у досліджува них виявлено “прийняття відповідальності” (М = 15.10), “самоконтроль” (М = 14.50) та “конфрон таційний копінг” (М = 10.30). Найнижчий рівень копінгу отримала “позитивна переоцінка” (М = 5.60). За результатами проведеного кореляцій ного аналізу з’ясовано наявність таких кореляцій них зв’язків: кореляційний зв’язок між “залучен ням” і “плануванням вирішення проблеми” (R = .432; р ≤ .01) та “прийняттям відповідальності” (R = .451; р ≤ .01), “прийняттям ризику” і “конфрон таційним копінгом” (R = .611; р ≤ .01) та копінгом “втеча-уникнення” (R = .550; р ≤ .01). У резуль таті теоретико-емпіричного дослідження подано характеристику життєстійкості особистості в кон тексті стресостійкості та життєздатності. Установ лено, що запорука формування життєстійкості – це розвиток життєздатності особистості, яка допо магає подолати кризові ситуації. Запропоновано розглядати життєстійкість як комплекс навичок, що допомагають людині не лише пережити важкі часи, а навіть зміцнити себе чи здобути нові вміння і навички. Дискусія та висновки. За результатами проведеного емпіричного дослідження вияв лено домінування в респондентів таких складни ків життєстійкості, як контроль та залученість, а також набагато менший рівень прояву прийняття ризику. Серед домінуючих копінг-стратегій виок ремлено “прийняття відповідальності”, “самокон троль” та “конфронтаційний копінг”. Найнижчий рівень прояву спостерігається в копінг-стратегії “позитивна переоцінка”. Визначено кореляційні зв’язки копінг-стратегій та складників життєстій кості, а саме: компонент “залучення” пов’язаний із копінг-стратегіями “прийняття відповідальності” та “планування вирішення проблем”, а “прийняття ризику” – з конфронтаційним копінгом і копінгом “утеча – уникнення”. Отримані результати дають змогу розширити напрями і методи психологічної підтримки та допомоги особам з формування жит тєстійкості задля ефективної адаптації у кризових ситуаціяхItem LIMITATION OF PSYCHOLOGICAL DEFENSE ON THE FORMATION OF STUDENTS’ TIME PERSPECTIVE(2022) Plokhikh, V. V.; Плохіх, В. В.The purpose of the research is to determine the peculiarities of the formation of students’ time perspective of life given the intensity of the systematic application of various psychological defense mechanisms. Methods. 42 students participated in the research. Standardized test methods were used to collect empirical data. Cluster analysis, correlation analysis, and Mann-Whitney U-test contributed to the quantitative processing of empirical material. Results. It was found that students with a low tolerance for stress in terms of balance (U= 137.00; p=.049) and self-control (U=.001; p<.001) are more prone to systematic actualization of the psychological defense of substitution, regression, and rationalization. It is determined that the systematic use of psychological defense in students is associated with temporal orientations as follows: substitution correlates with the past negative (Rs=.331; p=.033), fatalistic present (Rs=.309; p=.046), and future (Rs=-.314; p=.043); regression correlates with the past negative (Rs=.387; p=.011), present fatalistic (Rs=.374; p=.015), present hedonistic (Rs=.422; p=.005), and future (Rs=- .376; p=.014); rationalization correlates with the future (Rs=.444; p=.003). There were also direct links between the denial of reality and the present hedonistic (Rs=.485; p=.001) with protective compensation and the fatalistic present (Rs=.456; p=.002). The findings indicate that the study group lacks connections between temporal competence and the use of psychological defense mechanisms. At the same time, temporal competence is inversely related to students’ orientation on the past negative (Rs=-.325; p=.036). Conclusions. Students’ systematic application of the psychological defense of substitution, regression, denial, and compensation is associated with time orientations on the past negative, present hedonistic, fatalism and shiftlessness toward current efforts in building the future. Students’ active use of protective rationalization corresponds to their natural orientation toward the future. However, it does not contribute to the complete of the components of the psychological time structure. Students’ systematic application of psychological defense mechanisms is not in line with their temporal competence. Метою дослідження є визначення особливостей формування часової перспективи життєдіяльності в студентів у зв’язку з інтенсивністю систематич- ного застосування різноманітних психологічних захистів. Методи. У дослідженні взяли участь 42 студенти. Для збору емпіричних даних викорис- товувалися стандартизовані тестові методики. Для кількісної обробки емпіричного матеріалу було застосовано кластерний аналіз, кореляційний ана- ліз, U-критерій Манна-Уітні. Результати. Встанов- лено, що студенти зі зниженою стресостійкістю за показниками врівноваженості (U=137.00; p=.049) та самоконтролю (U=.001; p<.001) більше схильні до систематичної актуалізації психологічних захи- стів заміщення, регресії, раціоналізації. Визна- чено, що у студентів систематичне застосування психологічних захистів пов’язане з часовими орієнтаціями наступним чином: заміщення корелює з негативним минулим (Rs=.331; p=.033), фаталістичним теперішнім (Rs=.309; p=.046), майбутнім (Rs=-.314; p=.043); регресія корелює з негативним минулим (Rs=.387; p=.011), фаталістичним теперіш- нім (Rs=.374; p=.015), гедоністичним теперішнім (Rs=.422; p=.005), майбутнім (Rs=-.376; p=.014); раці- оналізація корелює з майбутнім (Rs=.444; p=.003). Також встановлені прямі зв’язки заперечення реальності з гедоністичним теперішнім (Rs=.485; p=.001) та захисної компенсації з фаталістичним теперішнім (Rs=.456; p=.002). Результати свідчать про відсутність в групі досліджуваних зв’язків ком- петентності у часі з застосуванням психологічних захистів. При цьому компетентність у часі обер- нено пов’язана з орієнтацією студентів на нега- тивне минуле (Rs=-.325; p=.036). Висновки. Систе- матичне застосування студентами психологічних захистів заміщення, регресії, заперечення та ком- пенсації пов’язане з часовими орієнтаціями на негативне минуле, гедоністичне теперішнє, фата- лізм і безініціативність щодо актуальних зусиль в побудові майбутнього. Активне використання студентами захисної раціоналізації відповідає їх природній орієнтації на майбутнє, але не сприяє повноцінному єднанню складових структури психологічного часу. Систематичне застосування студентами психологічних захистів не узгоджується з їх компетентністю у часі.Item ADOPTION OF COPING STRATEGIES BY UKRAINIAN CIVILIANS IN THE FIRST FIFTEEN DAYS AFTER THE OUTBREAK OF MILITARY CONFLICT IN 2022(2022) Храбан, Т. Є.; Khraban, T. E.The military conflict in Ukraine that began on February 24, 2022, has given rise to problem of developing coherent and effective strategies to address the psychological health and psychosocial support of the civilian population. The purpose of this study is to identify topical coping strategies that were used by civilians of northern Ukraine during the first 15 days in the zone of military conflict. Methods and materials. This study focuses on the interdisciplinary and integrative approaches. The materials that have been used to conduct this study are posts and comments to them, which contain linguistic markers of coping behavior (coping) and which have been posted during the period from 24.02.2022 to 10.03.2022 in the Ukrainian sector of the social network Facebook on the pages of the groups “Boyarka and community news”. Results. In order to study the dynamics and evolution of the priority use of certain coping strategies by civilians affected by the military conflict, the period during which the study was conducted was divided into time intervals of 5 days. The results of the study indicate the flexibility of the approach to the choice of coping strategies by the Ukrainian civilians during he first 15 days after the beginning of military conflict. During the first five days non-adaptive emotionally focused coping strategies become in high demand. These strategies are focused on psychological recovery and the resumption of logical thinking through venting negative emotions. On days 6-10 of military conflict the civilians turn to problem-oriented, collective in nature coping strategies, which are aimed to eliminate or minimize the effects of a stressful situation through consolidation. On days 11-15 after the beginning of military conflict coping strategies aimed at creating a positive emotional state become predominant. These coping strategies mitigate negative emotional responses and induce positive feelings of benevolence and solidarity. Conclusion. Under the conditions of the military conflict in Ukraine, emotionally-oriented coping strategies become more in demand than problemoriented ones. Військовий конфлікт в Україні, що розпочався 24 лютого 2022 року, гостро поставив питання щодо необхідності розробки послідовних та ефективних стратегій вирішення проблем у галузі психологічного здоров’я та психосоціальної підтримки цивільного населення. Для сприяння у вирішенні цієї проблеми було проведено дослідження, мета якого – визначити актуальні копінг-стратегії, які були використані впродовж перших п’ятнадцяти днів цивільним населенням північної частини України, яке перебувало у зоні військового конфлікту. Методи та матеріали дослідження. Робота виконана у парадигмі міждисциплінарних досліджень з використанням дискурс-аналізу та методів статистичної обробки отриманих результатів. Матеріалом дослідження послужили пости та коментарі до них, у яких присутні лінгвістичні маркери властивої поведінки (копінгу), та які були викладені в період з 24.02.2022 по 10.03.2022 року в українському секторі соціальної мережі Facebook на сторінках груп, учасниками яких є мешканці місця Боярка Київської області. Усього було проаналізовано 582 постів та коментарів до них. Результати. З метою вивчення динаміки та еволюції пріоритетності у використанні тих чи інших копінг-стратегій, період, у який проводилося дослідження, було розбито на часові відрізки в 5 днів. Було зроблено висновки, що преференція копінг-стратегій у перші 15 днів є дуже динамічною, незважаючи на стабільність ситуації у місті. Протягом перших п’яти днів впливу стресорів військового конфлікту найбільш затребуваними виявилися неадаптивні емоційно-сфокусовані стратегії копінгу, метою яких було психологічне відновлення логічного мислення шляхом виплеску негативних емоцій. Починаючи з шостого дня військового конфлікту, актуальними стають колективні за своєю природою, проблемно-сфокусовані копінг-стратегії, що використовують механізми підтримки спільноти. Причиною звернення до цього типу копінг-стратегій є спроба населення підтримати контроль над своїм життям і стримати негативні емоції. На 11-15 день від початку військових дій цивільні особи прагнуть відновити своє емоційне благополуччя, тому домінуючими стають копінг-стратегії, спрямовані на створення позитивного емоційного настрою. Дієвими інструментами при цьому є гедоністичні бажання і співчуття до себе. Висновки. В умовах військового конфлікту в Україні в перші п’ятнадцяти днів емоційно-орієнтовані копінг-стратегії були більш затребуваними, ніж проблемно-орієнтовані.