Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
3 results
Search Results
Item ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ДО НОВОГО СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА(2025) Александров, Д.; Охріменко, І.; Зарічанський, О.; Яцишин, О.; Aleksandrov, D.; Okhrimenko, I.; Zarichanskyi, O.; Yatsyshin, O.Важливу роль в інтеграції вимушено пе- реміщених осіб у нове соціальне середовище відіграє відновлення життєвого благополуччя, від якого залежить успішність їхньої взаємодії з представниками приймаючої громади. Здат- ність відновити суб’єктивне відчуття життєвої задоволеності сприяє успішній адаптації пе- реселенців до нових життєвих умов, віднов- лення ресурсності та впевненості. Саме тому соціально-психологічна адаптація вимушено переміщених осіб є однією з нагальних про- блем організації кваліфікованої психологічної допомоги та соціальної роботи. Мета – до- слідити особливості соціально-психологічної адаптації вимушено переміщених осіб до жит- тя в новому соціальному середовищі. Методи: бібліосемантичний, психолого-діагностичний, метод системного аналізування та узагальнен- ня, математико-статистичний. У дослідженні, проведеному в 2022–2024 роках, узяли участь 312 вимушено переміщених осіб. Застосовано валідний і надійний психодіагностичний ін- струментарій. Результати. Встановлено, що більшість вимушено переміщених осіб мають середній (помірний) рівень показників со- ціально-психологічної адаптації. Проблеми їхньої адаптації до нових умов соціального середовища пов’язані зі зростанням екстер- нальності й ускладненнями прийняття інших (мешканців приймаючої сторони). Виявлено тенденцію до втрати інтересу до життя й не- узгодженість між поставленою та досягнутою метою. З’ясовано, що зниження компонентів задоволеності життям вимушених пересе- ленців пов’язане з відповідним зниженням їх адаптивності, прийняття себе та інших, ек- стернальністю, втратою домінантної життєвої позиції. Дискусія і висновки. З’ясовано, що на фоні відносно типового профілю компонентів соціально-психологічної адаптації спостері- гаються й певні відхилення за показниками схильності до ескапізму, підлеглої пасивності та емоційного дискомфорту. Це засвідчило явні труднощі пристосування респондентів до нових реалій війни. Зазначено, що вимушені переселенці нерідко втрачають інтерес до життя, дезорієнтовані в постановці життєвої мети та способах її досягнення, зневірюються в оцінці самих себе та власних вчинків. Кон- статовано, що в них найгірше відновлюється емоційне благополуччя, ускладнюється процес самоприйняття в нових умовах життя. Проведене дослідження відкриває перспек- тиви вдосконалення соціально-психологічної роботи з переселенцями. Успішна їх інтеграція в нове середовище має передбачати дієві захо- ди з психологічної підтримки, що спрямовані на формування чіткої життєвої позиції, толе- рантності щодо приймаючої громади, розвит- ку рішучості. Restoration of the vital well-being of internally displaced persons plays a significant part in their integration into a new social environment since it determines the efficiency of their cooperation with representatives of a host community. The ability to regain the internal sensation of life satis- faction facilitates the successful adaptation of dis- placed persons to new living conditions, regaining their resourcefulness and assertion. For this very reason, social and psychological adaptation of in- ternally displaced persons is among the burning issues of quality psychological counselling and so- cial work. The purpose of this paper is to inquire into peculiarities of social and psychological adap- tation of internally displaced persons to a new so- cial environment. Methods: bibliosemantic, psy- chodiagnostic, the method of system analysis and generalization, mathematical and statistical meth- od. 312 internally displaced persons took part in the investigation that was carried out in 2022– 2024. Valid and reliable psychodiagnostic tools were employed. Results. It was established that the majority of internally displaced persons had a medium (moderate) level of social and psycho- logical adaptation. Difficulties in their adaptation to new conditions of the social environment arise from the increased externality and deteriorat- ed appreciation of others (representatives of the host party). The trends towards disinterest in life and the mismatch between set and attained goals became visible. It was found that low life satisfac- tion of internally displaced persons is due to their decreased adaptability, deteriorated self-accept- ance and acceptance of others, externality, and the loss of dominant life stance. Discussion and Conclusions. It was established that certain de- viations in indicators of propensity for escapism, submissive passiveness, and emotional discom- fort can be traced against the background of the relatively typical profile of social and psychologi- cal adaptation. All this is evidence of the apparent difficulties the respondents face while adapting to the new realities of war. It is not unusual for in- ternally displaced persons to lose interest in life, find themselves disoriented in terms of life goal setting and methods of attaining it, lose faith in themselves and their conduct. It was established that their emotional well-being is the hardest to restore; the process of self-perception is getting more complicated in the new living conditions. The research opens up space for improving social and psychological work with displaced persons. Their successful integration into a new environ- ment suggests taking effective measures of psy- chological support directed at the development of a clear life stance, tolerance towards a host com- munity, and determination enhancement.Item ПСИХОМЕТРИЧНА ПЕРЕВІРКА УКРАЇНОМОВНОЇ ВЕРСІЇ ШКАЛИ ЕКО-ТРИВОГИ Т. ХОГГ (HEAS-UA)(2025) Кряж, І.; Баранов, В.; Kryazh, І.; Baranov, V.Метою дослідження була психометрична перевірка першої україномовної версії шкали екологічної тривоги “HEAS-UA” з подальшим порівняльним аналізом показників еко-тривоги в різних гендерних та вікових групах. “HEAS” (Hogg et al., 2021) є опитувальником, що складається з 13 пунктів і вимірює еко-тривогу як чотири типи психологічних відповідей на сучасну екологічну кризу: афективні симптоми, румінація, поведінкові симптоми, тривога щодо власного впливу. Були оцінені факторна структура “HEAS-UA”, внутрішня конвергентна й дискримінантна валідність, композитна надійність, внутрішня узгодженість, інваріантність вимірювання та конкурентна валідність. Методи. Для створення україномовної версії “HEAS” здійснено прямий і зворотний переклад англомовної шкали. Через онлайн-сервіс Google Form 446 українців (67.9% жінки; вік M = 32.3’ SD = 11.04) заповнили “HEAS-UA” разом зі шкалами депресії, позитивного й негативного афектів, задоволеності життям, проекологічної поведінки в соціальній сфері, заперечення зміни клімату, екологічної самоефективності. Аналіз отриманих даних здійснено за допомогою статистичного програмного середовища JASP. Результати дослідження підтвердили найкращу відповідність емпіричним даним чотирьохфакторної моделі в порівнянні з іншими моделями: з фактором другого порядку, біфакторною, однофакторною. Встановлена висока внутрішня узгодженість кожної із субшкал, підтверджено інваріантність вимірювання за ознаками гендеру та віку. Встановлені слабкі й помірні кореляції субшкал еко-тривоги з показниками депресії та суб’єктивного благополуччя, а також проекологічною поведінкою, ставленням до зміни клімату й екологічною самоефективністю, що підтверджує конкурентну валідність “HEAS- UA”. Виявлено на рівні слабкого ефекту розбіжності в показниках еко-тривоги чоловіків і жінок, а також людей молодого та зрілого віку. Молоді люди й жінки демонструють більш високу тривогу щодо власного впливу, одночасно в жінок спостерігаються більш виражені афективні симптоми. Дискусія і висновки. “HEAS-UA” є валідним і надійним інструментом, який можна ефективно використовувати для вимірювання еко-тривожності в україномовного населення, зокрема в крос-культурних дослідженнях. The aim of the study was a psychometric evaluation of the first Ukrainian-language version of the Hogg Eco-Anxiety Scale (HEAS) with subsequent comparative analysis of eco-anxiety indicators in different gender and age groups. The HEAS (Hogg et al., 2021) is a questionnaire consisting of 13 items. It measures eco-anxiety as four types of psychological responses to the modern ecological crisis: affective symptoms, rumination, behavioral symptoms, and anxiety about personal impact. The factor structure of the HEAS-UA, internal convergent and discriminant validity, composite reliability, internal consistency, measurement invariance, and concurrent validity were assessed. Methods. A direct and reverse translation of the English-language scale was conducted for the creation of the Ukrainian version of the HEAS. Via the online service, Google Forms, 446 Ukrainians (67.9% female, age M = 32.3, SD = 11.04) completed the HEAS-UA along with scales measuring depression, positive and negative affect, life satisfaction, pro- environmental behavior in the social sphere, climate change denial, and environmental self- efficacy. The data were analyzed using the statistical software JASP. The research results confirmed the superior fit of the four-factor model to the empirical data compared to other models: the second-order factor model, the bifactor model, and the one-factor model. High internal consistency of each subscale was established, and measurement invariance was confirmed across gender and age groups. Weak to moderate correlations were found between the eco-anxiety subscales and indicators of depression, subjective well-being, pro-environmental behavior, attitudes toward change climate, and environmental self- efficacy, supporting the concurrent validity of the HEAS-UA. Small effects of differences in eco- anxiety levels between men and women, as well as between young and middle-aged individuals, were identified. Young people and women exhibited higher levels of anxiety about their impact, with women also displaying more pronounced affective symptoms. Discussion and conclusions. The HEAS-UA is a valid and reliable instrument that can be effectively used to measure eco-anxiety in Ukrainian-speaking populations, particularly in cross-cultural studies.Item SUBJECTIVE WELL-BEING AND ANXIETY LEVEL DURING THE COVID-2019 CRISIS: STUDY IN UKRAINIAN ADOLESCENCE(2021) Orap, M. O.; Akimova, N. V.; Kalba, Ya. Ye.; Орап, М. О.; Акімова, Н. В.; Кальба, Я. Є.The global pandemia and introduced quarantine provides completely new social conditions that affect the mental health of people. The influence of trait and state anxiety on people with different levels of subjective well-being in quarantine remains unexplored. Method: We used the PERMA-Profiler (J. Butler, M. Kern) technique to diagnose the overall level of subjective well-being and its components. The STAI method (С. Spielberger) was also used to study the level of respondent’s trait and state anxiety. Results: It was found that the overall level of life satisfaction is significantly negatively correlated with the level of trait anxiety (r = - .25). The level of state anxiety was unex- pectedly lower at the beginning of quarantine (43.95 ± 3.90), than one month later (48.50 ± 5.08). Qualitative analysis has led to the conclusion that in adolescence this is due to a lack of awareness of the dangers of a pandemic and the general attitude to quarantine as a holiday and vacation. There was an inverse relationship between anxiety and positive emotions before the quarantine, but under quarantine, positive emotions lost their potential to contain anxiety, and correlations were insignificant, so even positive events under quarantine could not reduce COVID-19 anxiety. However, the general level of subjective well-being of Ukrainian youth does not correlate with the level of anxiety and has not changed significantly during the first months of the quarantine. Conclusions: The concept of subjective well-being of Ukrainian youth is based primarily on subjective indicators of positive emotions and meanings and much less depends on more objective criteria, such as health, engagement and accomplishment. It was found that during the first month of the quarantine, the level of state anxiety did not affect the experience of subjective well-being by Ukrainian adolescence. Пандемія та запроваджений карантин створили цілком нові соціальні умови, котрі впливають на стан психічного здоров’я людей. Недослідженою залишається особистісна і ситуативна тривожність осіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М. Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використано методику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідження рівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальний рівень задоволення життям значуще негативно корелює з рівнем загальної (особистісної) тривож- ності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативної тривожності є неочікувано статистично нижчим на початку карантину (43.95±3.90), ніж через місяць після (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогу констатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальним ставленням до карантину, як до відпочинку і канікул. З’ясовано, що причинами ситуативної тривожності на початку карантину було переважно обмежене спілкування, страх за здоров’я та обмежена мобільність. Звернуто увагу, що до початку карантину існувала обернена залежність між рівнем тривожності та позитивними емоціями, але через місяць карантину позитивні емоції втратили свій потенціал щодо стримування рівня тривожності. Констатовано, що встановлені кореляції є неістотними, навіть позитивні події в умовах карантину не здатні знижувати рівень тривожності щодо COVID-19. Встановлено, що загальний рівень суб’єктивного благополуччя українського юнацтва не корелює з рівнем тривожності та істотно не змінився за перші місяці запровадженого карантину. Висновки. З’ясовано, що благополуччя української молоді ґрунтується насамперед на суб’єктивних показниках позитивних емоцій, і значно менше залежить від більш об’єктивних критеріїв, таких як стан здоров’я, залученість та досягнення. Було встановлено, що впродовж першого місяця запровадженого карантину рівень ситуативної тривож- ності не вплинув на переживання суб’єктивного благополуччя українськими юнаками і юнками.