Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
2 results
Search Results
Item ЧАСОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ УПРАВЛІНЦІВ ПУБЛІЧНОЇ СФЕРИ(2025) Гой, Н.; Жук, О.; Драбчук, Н.; Мельничук, В.; Hoi, N.; Zhuk, О.; Drabchuk, N.; Melnychuk, V.Метою є дослідження часової компетентності майбутніх управлінців публічної сфери у вимірах професійного становлення і розвитку. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів (n = 112), які навчалися за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування” Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна). Респонденти віком від 18 до 44 років, навчалися на денній і заочній формах (M = 25.12; SD = 5.03; Me=25.00). Застосовано валідний, надійний і репрезентативний інструментарій: “Опитувальник особистісної орієнтації” E. Shostrom (1964); “Часова перспектива особистості” (Zimbardo, Boyd, 1999; адаптація О. Сеник, 2012); “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (Kuzikova, 2017). Результати. Установлено неочікувано достовірні зв’язки високого рівня значущості (p < .001) часової компетентності з параметрами часової перспективи, диспозиційним розвитком і рівнем навчально-професійної підготовки. Пояснено, що часова компетентність демон- струє, наскільки здобувач живе сьогоденням, чи має він “синдром відкладеного життя” і чи не застрягає в минулому. Констатовано, що збалансована часова перспектива (група 1) достовірно переважила групу 2 – респондентів із часовими децентраціями за параметрами часової компетентності, диспозиційного розвитку й рівня навчально-професійної підготовки (p < .001). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що часова компетентність майбутніх управлінців публічної сфери є умінням раціонально планувати, використовувати робочий час, адекватно оцінювати складність завдань, готовність конструювати релевантну програму досягнення мети в часовому континуумі та правильно визначати витрати часу. Часова компетентність, що функціонує у вимірах оптимального профілю часової перспективи, є важливою складовою в навчально професійній діяльності майбутніх управлінців публічної сфери. З’ясовані емпіричні факти містять наукову новизну і становлять інтерес для фахівців з адміністративного менеджменту. The aim of the study is to investigate the temporal competence of future public sector managers in the context of professional formation and development. Methods. The sample consisted of students at three levels (n = 112) who were enrolled in the academic field 281 “Public Management and Administration” at Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine). Respondents aged 18 to 44 years participated in both full-time and part- time study formats (M = 25.12; SD = 5.03; Me = 25.00). A valid, reliable, and representative set of instruments was applied: “Personal Orientation Inventory” by E. Shostrom (1964); “Time Perspective Inventory” (Zimbardo & Boyd, 1999; adaptation by O. Senyk, 2012); and “Dispositional Characteristic of Personal Self-Development” (Kuzikova, 2017). Results. Unexpectedly significant correlations were found (p < .001) between high levels of temporal competence and the parameters of time perspective, dispositional development, and the level of educational and professional preparation. It was explained that temporal competence reflects how much an individual lives in the present, whether they exhibit a “delayed life syndrome”, and whether they are stuck in the past. It was noted that a balanced time perspective (Group 1) significantly surpassed Group 2 – respondents with time de-centering – in terms of temporal competence, dispositional development, and the level of educational and professional preparation (p < .001). Discussion and Conclusions. It was argued that the temporal competence of future public sector managers is the ability to rationally plan and utilize working time, adequately assess the complexity of tasks, and be prepared to construct a relevant program for achieving goals within a temporal continuum while accurately determining time expenditures. Temporal competence, which operates within the dimensions of an optimal time perspective profile, is a crucial component in the educational and professional activities of future public sector managers. The empirical findings presented hold scientific novelty and are of significance to specialists in administrative management.Item OPERATIONALIZATION OF TEMPORALITY OF FUTURE PROFESSIONALS IN THE FIELD OF SOCIONOMICS IN THE DIMENSIONS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING(2023) Завацька, Н.; Петренко, М.; Завацький, В.; Жигаренко, І.; Zavatskа, N.; Petrenko, M.; Zavatskyi, V.; Zhyharenko, I.Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпірична операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя. Важливі завдання дослідження випливають з мети і гіпотези: з’ясування статистично достовірних відмінностей досліджуваних параметрів між вибірками бакалаврів і магістрантів; з’ясування статистично достовірних зв’язків темпоральності з незалежними змінними; компаративне дослідження вибірки респондентів оптимального (групи II) і загального профілів (групи I). Методи: теоретичні – аналізування, узагальнення і порівняння; емпіричні – опитувальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); опитувальник “Шкали психологічного благополуччя” (ШПБ) (Ryff, Keyes, 1995), адаптація С. Карсканової (2011); середній бал успішності здобувачів визначено за ECTS (100-бальна шкала). Результати. З’ясовано, що бакалаври (група I мають значущу перевагою за єдиним параметром – “майбутнє” (М) (U=612.000; p=.003). Побудовано кореляційну матрицю і зафіксовано десять достовірних кореляційних зв’язків (р≤.05; р≤.01) параметрів часової перспективи з незалежними змінними. Здійснено поділ вибіркової сукупності на дві групи: оптимальний (група 2) і загальний профілі (група 1). Зафіксовано очікувану перевагу оптимального профілю за чотирма шкалами: “мета життя” (t = 3.12; р < .010), “позитивні стосунки” (t = 2.42; р < .050), “рівень психологічного благополуччя” (t = 2.21; р < .050) і “середній бал успішності” (t = 2.45; р < .050). Дискусія і висновки. Пояснено, що статистично достовірна перевага вибірки бакалаврів за позитивним майбутнім (ПМ) (U=612.000; p>.010) є високим рівнем оптимістичних інтенцій життєвої перспективи, відсутністю негативного чи будь-якого досвіду практичної діяльності, вірою у свою успішність, на відміну від вибірки магістрантів. Обґрунтовано, що мета життя в оптимальному профілі є стрижневим виміром, який має найвищий рівень статистично достовірної відмінності (р < .010) від загального профілю. Узагальнено, що операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя має наукову новизну, а з’ясовані емпіричні дані доцільно взяти до уваги організаторам освітнього процесу в університетах. The purpose of the research is to theoretically substantiate and empirically operationalize temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being. The purpose and hypothesis entail the following important tasks of the research: to find statistically significant differences of the research parameters between the samples of undergraduate students (seeking a Bachelor’s degree) and postgraduate students (seeking a Master’s degree); to establish statistically significant correlations of temporality with independent variables; to compare the samples of the respondents of an optimal profile (Group II) and the respondents of a general profile (Group I). Methods: theoretical – analysis, generalization and comparison; empirical – the questionnaire “Zimbardo Time Perspective Inventory” (ZTPI) (Zimbardo & Boyd, 1999), adapted by О. Senyk (2012); the questionnaire “The scales of psychological well-being” (SPW) (Ryff & Keyes, 1995) adapted by S. Karskanova (2011); the average score of the students’ academic performance was calculated using ECTS (a 100-point scale). Results. It was found that undergraduates (Group I) have a significant advantage only by one parameter – “future” (F) (U=612.000; p=.003). A correlation matrix was created. Ten significant correlations (р≤.05; р≤.01) of the parameters of time perspective with independent variables were registered. The total sample was divided into two groups: an optimal profile (Group 2) and a general profile (Group 1). An expected advantage of an optimal profile was registered by four scales: “life purpose” (t = 3.12; р < .010), “positive relationships” (t = 2.42; р < .050), “level of psychological well-being” (t = 2.21; р < .050) and “average score of academic performance” (t = 2.45; р < .050). Discussion and сonclusions. It was explained that a statistically significant advantage of the sample of undergraduates over the sample of postgraduates by the positive future (PF) (U=612.000; p>.010) is a high level of optimistic intentions in life perspective, a lack of negative or any other experience of practical activity and belief in one’s own success. It was substantiated that a life purpose in an optimal profile is a major dimension which has the highest level of a statistically significant difference (р < .010) in comparison with a general profile. It was generalized that operationalization of temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being possesses scientific novelty, and the obtained empirical data should be taken into consideration by organizers of educational process at universities.