2023
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17923
Browse
Search Results
Item ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ТА КОРЕКЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ГЕОГРАФІЇ(2023) Матяш, В. О.Зміни у сучаному світі, зумовлені технологічними і соціальними процесами, вимагають від системи освіти постійного вдосконалення і адаптації. Оцінка та корекція навчальних досягнень учнів є саме одним із засобів підвищення якості освіти. Кожен учень має свої індивідуальні особливості, рівень здібностей та освітніх потреб. Організація контролю і корекції навчальних досягнень дозволяє врахувати цю різноманітність та працювати з учнями на індивідуальному рівні. Контроль та корекція навчальних досягнень можуть стимулювати учнів до більш активного навчання та підвищення їхньої мотивації до вивчення географії. У сучасній педагогіці акцент робиться на інтерактивному та диференційованому навчанні. Організація контролю та корекції навчальних досягнень учнів стає важливим інструментом для реалізації цих педагогічних підходів. Відповідно до сучасних освітніх стандартів, педагоги зобов’язані забезпечувати якісний контроль і корекцію навчальних досягнень учнів. Дослідження спрямоване на аналіз вдосконалення організації контролю та корекції навчальних досягнень учнів, враховуючи сучасні педагогічні підходи, такі як інтерактивне та диференційоване навчання. Враховуючи ці підходи, дослідження пропонує нові методи та прийоми контролю та корекції, які сприяють покращенню процесу навчання. Дослідження також розглядає можливість використання сучасних технологій у контролі та корекції навчальних досягнень учнів, таких як комп’ютерні програми, веб-сервіси, та онлайн-інструменти. Це розширює можливості вчителів та робить процес дистанційного навчання більш ефективним. Контроль може бути в різних формах, таких як фронтальний, колективний та індивідуальний, і включає в себе різні види, такі як попередній, поточний, повторний, тематичний, відстрочений, підсумковий та періодичний контроль. Основні методи контролю знань включають усний і письмовий контроль, тестовий, практичний, машинний контроль з використанням комп’ютерних програм, комбінований контроль, самоконтроль і взаємоконтроль. Використання комп’ютерного тестування в географії особливо актуальне при дистанційному навчанні, де воно дозволяє проводити оцінку та корекцію знань в будь-який час та в будь-якому місці з доступом до Інтернету. Це робить навчальний процес більш зручним та ефективним, навіть у віддаленому режимі. Changes in the modern world, caused by technological and social processes, require the education system to constantly improve and adapt. Evaluation and correction of students' educational achievements is precisely one of the means of improving the quality of education. Each student has his own individual characteristics, level of abilities and educational needs. The organization of monitoring and correction of educational achievements allows to take into account this diversity and work with students on an individual level. Control and correction of learning achievements can stimulate students to more active learning and increase their motivation to study geography. In modern pedagogy, the emphasis is on interactive and differentiated learning. The organization of control and correction of students' educational achievements becomes an important tool for the implementation of these pedagogical approaches. According to modern educational standards, teachers are obliged to ensure quality control and correction of students' educational achievements. The study is aimed at analyzing the improvement of the organization of control and correction of students' educational achievements, taking into account modern pedagogical approaches, such as interactive and differentiated learning. Taking into account these approaches, the research suggests new methods and techniques of control and correction, which contribute to the improvement of the learning process. The study also considers the possibility of using modern technologies in monitoring and correcting the educational achievements of students, such as computer programs, web services, and online tools. This expands the possibilities of teachers and makes the distance learning process more effective. Control can take different forms, such as frontal, collective and individual, and includes different types such as preliminary, current, repeated, thematic, delayed, summative and periodic control. The main methods of knowledge control include oral and written control, test, practical, machine control using computer programs, combined control, self-control and mutual control. The use of computer-based testing in geography is especially relevant in distance learning, where it allows assessment and correction of knowledge at any time and in any place with access to the Internet. This makes the educational process more convenient and effective, even in remote mode.Item УПРОВАДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДО НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ГЕОГРАФІЇ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ(2023) Єфременко, М. А.Освіта для сталого розвитку дає учням будь-якого віку знання, навички, цінності та свободу волі для вирішення взаємопов’язаних глобальних проблем, включаючи зміну клімату, втрату біорізноманіття, нераціональне використання ресурсів і нерівність. Це дає змогу приймати обґрунтовані рішення та вживати індивідуальних і колективних дій, щоб змінити суспільство та піклуватися про планету. Географічна освіта дозволяє зрозуміти концепцію сталого розвитку, оскільки географія має давню традицію досліджувати просторові аспекти взаємодії людини та навколишнього середовища, усі виміри просторового різноманіття природи і суспільства. У зростанні публічного іміджу географії важливе значення мають сьогодні геопросторові технології як основа великого бізнесу з багатьма досягненнями, що сприяють економічному розвитку, зростанню та плануванню . Але також варто пам’ятати, що географія має потужний потенціал для висвітлення проблематики сталого розвитку, що теж може підвищувати її роль у суспільстві. Географічна наука та освіта має чітко визначений статус у розробці міждисциплінарних відповідей на глобальні проблеми людства (реагування на зміни клімату, збіднення природних ландшафтів і біорізноманіття тощо) . На жаль, в рамках шкільних курсів географії проблематика сталого розвитку розглядається недостатньо. Сучасна молодь росте у світі, який сильно відрізняється від того, у якому ми жили. Війна, екологічні, економічні, технологічні та соціально-політичні зміни створюватимуть нові вимоги, а також нові можливості. Яку роль може зіграти освіта для сталого розвитку, щоб допомогти учням підготуватися до викликів? Як трансформувати освітній процес і методичні підходи навчання, реалізувати потенціал шкільних курсів географії для виконання цілей освіти ля сталого розвитку? Географічна освіта має найбільший потенціал і відповідні освітні ресурси для реалізації амбітної цілі людства – до 2030 року забезпечити охоплення освітою, що сприяє сталому розвитку, усіх учнів. Це забезпечується завяки тому, що усі глобальні проблеми людства мають просторовий вимір, а географічні навички та знання якнайкраще сприяють усвідомленню концепції сталого розвитку. Географія як навчальний предмет є світоглядною та базовою дисципліною, що надає широкі можливості для моделювання, прогнозування, дослідницької роботи та проектування. Навчальною програмою «Географія» для 6-9 класів закладів загальної середньої освіти передбачено реалізацію наскрізних змістових ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток» та «Громадянська відповідальність», метою яких є усвідомлення усіх складових сталого розвитку, формування екологічно та соціально відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування природи і суспільства, а також важливість національної ініціативи, і готовий брати участь у вирішенні питань довкілля і розвитку суспільства. ОСР передбачає такі ключові зміни в освітньому процесі, які полягають для вчителів у створенні умов для активного засвоєння знань та набуття практичного досвіду, для учнів у переході до активного пошуку знань та їх практичного осмислення, для керівництва – у змінах навчального середовища і використанні ресурсів закладом, впровадження принципів сталості та демократизації управління на засадах партисипації. Під час планування впровадження тематики сталого розвитку до шкільних курсів з географії чи моделювання окремих навчальних і позанавчальних активностей необхідно ураховувати 5 основних аспектів: а) ОСР - це розвиток розуміння світу, в якому ми живемо, і здатності досліджувати проблеми навколишнього середовища та сталого розвитку як на місцевому, так і на глобальному рівні. б) Активне та спільне навчання - це підхід до викладання та навчання, який розширює навчальну програму з географії, роблячи її більш привабливою та важливою для життя учнів. в) Рух змін у бік стійких шкіл. Цілісний підхід до ОСР забезпечує стабільність не лише в рамках навчальної програми чи реалізації наскрізних ліній, а й у викладанні та навчанні, управлінні шкільним майном та зв'язках із широкою громадськістю. г) Розширення прав та можливостей молоді бути лідерами змін - надання можливості молодим людям зрозуміти світ, у якому вони живуть, і ту роль, яку вони можуть зіграти у формуванні майбутнього. д) Рефлексія - усвідомлення ролі педагога у допомозі учням підготуватися до викликів, які стоять перед нами усіма. Education for sustainable development equips students of all ages with the knowledge, skills, values and agency to address interconnected global challenges, including climate change, biodiversity loss, resource depletion and inequality. It enables informed decisions and individual and collective action to change society and care for the planet. Geographical education makes it possible to understand the concept of sustainable development, since geography has a long tradition of exploring the spatial aspects of human-environment interaction, all dimensions of the spatial diversity of nature and society. In the growing public image of geography, geospatial technologies are important today as the basis of big business with many achievements contributing to economic development, growth and planning. But it is also worth remembering that geography has a powerful potential for highlighting the issues of sustainable development, which can also increase its role in society. Geographical science and education has a clearly defined status in the development of interdisciplinary responses to global problems of humanity (response to climate change, impoverishment of natural landscapes and biodiversity, etc.). Unfortunately, the issues of sustainable development are not considered enough in geography school courses. Today's youth are growing up in a world that is very different from the one we used to live in. War, environmental, economic, technological and socio-political changes will create new demands as well as new opportunities. What role can education for sustainable development play in helping students prepare for the challenges? How to transform the educational process and methodological approaches to learning, to realize the potential of school geography courses to fulfill the goals of education for sustainable development? Geographical education has the greatest potential and appropriate educational resources for the realization of the ambitious goal of humanity - to ensure the coverage of education that contributes to sustainable development to all students by 2030. This is ensured forever because all global problems of humanity have a spatial dimension, and geographic skills and knowledge best contribute to the awareness of the concept of sustainable development. Geography as an academic subject is a global and basic discipline that provides ample opportunities for modeling, forecasting, research work and design. The curriculum "Geography" for grades 6-9 of general secondary education institutions provides for the implementation of the cross-cutting content lines "Environmental safety and sustainable development" and "Civil responsibility", the purpose of which is to understand all the components of sustainable development, to form an environmentally and socially responsible member of the community and society , who understands the principles and mechanisms of the functioning of nature and society, as well as the importance of a national initiative, and is ready to participate in solving environmental and social development issues. OSR foresees the following key changes in the educational process, which consist in creating conditions for teachers to actively acquire knowledge and gain practical experience, for students in the transition to active search for knowledge and their practical understanding, for management - in changes in the educational environment and use of resources by the institution, implementation of the principles of sustainability and democratization of management on the basis of participation. When planning the introduction of the topic of sustainable development to school courses on geography or modeling of individual educational and extracurricular activities, 5 main aspects must be taken into account: a) OSR is the development of an understanding of the world in which we live and the ability to investigate the problems of the environment and sustainable development as both locally and globally. b) Active and collaborative learning is an approach to teaching and learning that expands the geography curriculum, making it more engaging and relevant to students' lives. c) Movement of changes towards sustainable schools. A holistic approach to ECD ensures stability not only within the curriculum or implementation of cross-cutting lines, but also in teaching and learning, management of school property and relations with the wider public. d) Empowering young people to be leaders of change - empowering young people to understand the world they live in and the role they can play in shaping the future. e) Reflection - awareness of the teacher's role in helping students prepare for the challenges facing us all.Item ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ: АКТУАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ(2023) Танська, М. Є.При розв’язуванні екологічних проблем будь-якого масштабу варто акцентувати увагу на комплексному підході вибору ефективних методів екологічних досліджень. У магістерській роботі розглянуті актуальні аспекти при підготовці фахівців-екологів у закладах вищої освіти щодо використання комплексу знань, умінь та навичок по застосуванню методів екологічних досліджень У досліджені проаналізована концепція екологічної освіти та сучасний стан екологічної освіти в України. Розглянуто стан вищої екологічної освіти в Україні, її проблеми та перспективи розвитку. Також досліджено застосування методів екологічних досліджень в екології. Висвітлена важливість виробничих та навчальних практик, як одного з найкращий способів реалізації раніше здобутих теоретичних знань. На основі вивченого матеріалу розроблене та проведене практичне заняття з дисципліни «Охорона вод та атмосферного повітря». When solving environmental problems of any scale, it is worth focusing on an integrated approach to choosing effective methods of environmental research. The master's thesis considers topical aspects in the training of environmental specialists in higher education institutions on the use of a set of knowledge, skills and abilities in the application of environmental research methods. The study analyzes the concept of environmental education and the current state of environmental education in Ukraine. The state of higher environmental education in Ukraine, its problems and prospects for development are considered. The application of environmental research methods in ecology is also investigated. The importance of industrial and educational practices as one of the best ways to implement previously acquired theoretical knowledge is highlighted. On the basis of the studied material, a practical lesson on the discipline "Water and Atmospheric Air Protection" was developed and conducted.Item АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЙ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ(2023) Столецька, О. О.Управління ресурсами та їх ефективне використання є однією з головних проблем, з якими ми стикаємося сьогодні, і є ключовим питанням екологічної політики. За весь час свого існування людство досягло неймовірних результатів в розвитку промисловості, технологій, видобуванню копалин та інших видів діяльності, які, на жаль завдали немалої шкоди нашій планеті Земля. Зберігаючи наші природні ресурси, ми можемо зменшити викиди парникових газів і мати більш позитивний вплив на біосферу. Найбільшими компаніями з розробки відновлювальних джерел стали США, Китай, Данія, з яких остання май найзеленіший капітал серед зазначених. Україна має великі перспективи та зелене майбутнє з нульовим використанням корисних копалин та виробкою вуглецю в атмосферу та встановлення конкурентоздатності для інших країн, при цьому формуючі екологічної свідомості населення країни. Resource management and efficient use is one of the main challenges we face today and is a key issue in environmental policy. Throughout its existence, humanity has achieved incredible results in the development of industry, technology, mining and other activities, which, unfortunately, have caused considerable damage to our planet Earth. By preserving our natural resources, we can reduce greenhouse gas emissions and have a more positive impact on the biosphere. The largest companies developing renewable energy sources are the United States, China, and Denmark, the latter having the greenest capital among them. Ukraine has great prospects and a green future with zero fossil fuel use and carbon emissions, and establishing competitiveness for other countries, while building environmental awareness among the country's population.Item МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ РОБІТ УЧНЯМИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННІ ГЕОГРАФІЇ СВОГО РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)(2023) Шаповал, А. В.Дипломна робота присвячена вивченню та аналізу проблеми самостійної роботи учнів у процесі вивчення географії рідного краю, фокусуючись на прикладі Херсонської області. Враховуючи сучасні тенденції у викладанні географії та впровадження нових підходів до освіти, дослідження визначає актуальність проблеми та недоліки в системі використання самостійних та практичних робіт в навчальному процесі. У роботі визначено три ключові аспекти, які визначають актуальність теми. По-перше, вивчення регіонального компонента географічного освітнього матеріалу в школі визначається як одне з важливих завдань, що впливає на розуміння учнями свого місця в географічному просторі. По-друге, інноваційні підходи до викладання географії України вимагають нових методичних підходів до курсу "Географія свого регіону". По-третє, вивчення цього курсу, як завершального етапу географічної освіти, передбачає високий рівень самостійності учнів та визначає значення самостійної роботи в оволодінні географічними аспектами рідного краю. На основі виявлених протиріч і потреб вдосконалення навчального процесу, мета дослідження полягає у розробці методики виконання самостійних та практичних робіт учнями з географії рідного краю. Специфічні завдання включають вивчення стану проблеми в психолого-педагогічних та методичних дослідженнях, визначення теоретичних засад для створення системи самостійних робіт, розробку системи завдань для курсу "Географія Херсонської області" та створення методичних рекомендацій для вчителів. The thesis is devoted to the study and analysis of the problem of independent work of students in the process of studying the geography of their native region, focusing on the example of the Kherson region. Taking into account modern trends in teaching geography and the introduction of new approaches to education, the study determines the relevance of the problem and shortcomings in the system of using independent and practical work in the educational process. The work identifies three key aspects that determine the relevance of the topic. First, the study of the regional component of geographic educational material at school is defined as one of the important tasks that affects students' understanding of their place in geographic space. Secondly, innovative approaches to teaching the geography of Ukraine require new methodological approaches to the course "Geography of our region". Thirdly, the study of this course, as the final stage of geographical education, assumes a high level of independence of students and determines the importance of independent work in mastering the geographical aspects of the native land. practical works by students on the geography of their native region. Specific tasks include studying the state of the problem in psychological-pedagogical and methodical research, determining the theoretical basis for creating a system of independent works, developing a system of tasks for the course "Geography of the Kherson region" and creating methodical recommendations for teachers.Item МЕТОДИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ШКІЛЬНОМУ ГЕОГРАФІЧНОМУ КРАЄЗНАВСТВІ(2023) Салатенко, М. М.Згідно зі стратегією модернізації вітчизняної освіти, головним завданням є формування особистості, яка має культурну, активну та компетентну спрямованість та володіє інформаційно-комунікативними технологіями (ІКТ). Важливо підкреслити, що головною метою інформаційно-комунікативних технологій є не лише перетворення інформації, але й звертання до інтелекту, емоційно-ціннісної сфери та активності в свідомості учнів. Географічне краєзнавство має значний потенціал у вирішенні цієї задачі. Наша робота ґрунтується на дослідженнях та розширює їх під кутом розробки методології використання інформаційно-комунікативних технологій у навчанні шкільного географічного краєзнавства. До цього моменту, ця аспект проблеми в навчальних методиках географії не вирішувався. Встановлено, що використання інформаційно-комунікативних технологій у географічному краєзнавстві обумовлено ідеєю інформатизації освіти, яка є однією з пріоритетних тенденцій її розвитку, а також вимогами загальної середньої освіти та концепції НУШ. Ідеї інформатизації охоплюють всі рівні освіти та предметні галузі, що передбачає оновлення мети, змісту, технологій, процесу та результату навчання і виховання учнів. Аналіз науково-географічної літератури показав, що краєзнавство є наукою, яка комплексно вивчає природу, населення, господарство та культуру свого регіону і базується на країнознавчому підході. Було встановлено, що країнознавство відіграє важливу роль у формуванні географічної картини світу, створюючи "візитні картки" країн та регіонів. Також були виявлені психолого-педагогічні та методичні основи використання інформаційно-комунікативних технологій у шкільному географічному краєзнавстві \ According to the strategy of modernization of national education, the main task is the formation of a personality that has a cultural, active and competent orientation and possesses information and communication technologies (ICT). It is important to emphasize that the main goal of information and communication technologies is not only the transformation of information, but also appeal to the intellect, emotional and value sphere and activity in the minds of students. Geographical local history has a significant potential in solving this problem. Our work is based on research and expands it from the perspective of developing a methodology for the use of information and communication technologies in the teaching of school geographic local studies. Until now, this aspect of the problem has not been solved in teaching methods of geography. It has been established that the use of information and communication technologies in geographical local studies is due to the idea of informatization of education, which is one of the priority trends of its development, as well as the requirements of general secondary education and the concept of higher educational institutions. The ideas of informatization cover all levels of education and subject areas, which involves updating the purpose, content, technologies, process and result of education and education of students. The analysis of the scientific and geographical literature showed that regional studies is a science that comprehensively studies the nature, population, economy and culture of its region and is based on the country studies approach. It was established that country studies plays an important role in shaping the geographical picture of the world, creating "business cards" of countries and regions. The psychological-pedagogical and methodical foundations of the use of information and communication technologies in school geographic local studies were also revealed.Item ГЕОГРАФІЯ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІНИ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ(2023) Немцану, А. М.Найважливішим завданням педагога сучасної школи є ретельний підбір навчального матеріалу, який можливо доцільно використати та інтерпретувати для повсякденного життя учня. З розвитком освіти вдосконалюється і бачення на дієве та ефективне навчання учня. Разом із цим спостерігаємо періодичну зміну освітніх програм з географії для закладів загальної середньої освіти. Сьогодні, на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, розробляються: типова освітня програма – державний рівень; модельні навчальні програми – розробка авторських колективів із затвердженням Міністерства освіти і науки України; навчальні програми – створені вчителями на основі модельної навчальної програми. Освітні програми географічного напрямку оновлюються кожні рік – два. У зв’язку з цим актуальним є порівняльний аналіз навчальних програм, що використовувалися та реалізуються на даний момент у ЗЗСО, та відповідна зміна акцентів у них. Нормативною базою, якою керуються як вчителі, так і укладачі Модельних навчальних програм з географії та інтегрованих курсів «Пізнаємо природу» є Закон України про загальну середню освіту, Державний стандарт базової середньої освіти, Концепція «Нова українська школа» та Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Вищеперераховані документи визначають основні вимоги до мети, змісту, структури навчання географії та пропедевтичних до неї дисциплін; формують дидактичні інструменти навчання, діагностику і корекцію навчальних досягнень здобувачів. Спираючись на індивідуальність географічної освіти, виготовлення нових технологій, розвиток різних видів діяльності на уроках та поза його межами, застосовуючи новітні технології, необхідно звернути увагу на: вплив та розробку заходів щодо оптимізації географічної освіти; сприяти оновленню основних складових, які впливатимуть на навчальний процес; покращувати методичне забезпечення закладів при вивченні географічної специфіки своєї Батьківщини, материків та океанів, оболонок Землі, та світу загалом. Відповідно до реформування освіти та впровадження Концепції НУШ сьогодні в Україні існує 6 модельних програм природничої освітньої галузі, які мають гриф МОН, 4 з них, а саме курс «Пізнаємо природу» було ретельно проаналізовано і порівняно з попередньою програмою «Природознавство». Виявлено, що програми містять суттєву складову щодо отримання учнями базових природничих знань, які складають основу підготовки до вивчення предметних дисциплін у 7-9, 10-11 класах. The most important task of a teacher in a modern school is to carefully select educational material that can be used and interpreted in a student's everyday life. As education develops, so does the vision of effective and efficient student learning. At the same time, we observe periodic changes in the geography curriculum for general secondary education. Today, on the basis of the State Standard of Basic and Complete General Secondary Education, the following are being developed: a typical educational program - state level; model curricula - developed by teams of authors with the approval of the Ministry of Education and Science of Ukraine; curricula - created by teachers on the basis of a model curriculum. Geography curricula are updated every year or two. In this regard, a comparative analysis of the curricula that have been used and are currently being implemented in secondary schools and a corresponding change in their emphasis is relevant. The regulatory framework that guides both teachers and compilers of the Model Geography Curriculum and the Integrated Courses "Discovering Nature" is the Law of Ukraine on General Secondary Education, the State Standard of Basic Secondary Education, the New Ukrainian School Concept, and the Model Educational Program for Grades 5-9 of general secondary education. The above documents define the main requirements for the purpose, content, structure of teaching geography and its propaedeutic disciplines; form didactic teaching tools, diagnostics and correction of students' academic achievements. Based on the individuality of geographical education, the development of new technologies, the development of various activities in and out of the classroom, and the use of the latest technologies, it is necessary to pay attention to: the impact and development of measures to optimize geographical education; promote the renewal of the main components that will affect the educational process; improve the methodological support of institutions in the study of the geographical specifics of their homeland, continents and oceans, Earth's shells, and the world as a whole. In accordance with the reform of education and the implementation of the NUS Concept, there are currently 6 model programs in the natural sciences in Ukraine that have the stamp of the Ministry of Education and Science, 4 of which, namely the course "Let's Learn Nature," were carefully analyzed and compared with the previous program "Natural Science." It was found that the programs contain an essential component for students to acquire basic natural science knowledge, which forms the basis of preparation for studying subject disciplines in grades 7-9, 10-11.Item ГЕОПРОСТОРОВІ РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД(2023) Чмихал, І. І.Розвиток внутрішнього та міжнародного видів туризму є одним з пріоритетних напрямів розвитку багатьох держав. Такий вектор розвитку тримала і наша держава до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року. Хоч Україна не займала лідируючі позиції в світі за рівнем туристичних послуг, але при цьому враховуючи багатства природних, рекреаційних, релігійних, культурних ресурсів, мала досить міцні позиції у розвитку внутрішнього туризму. Виявлені основні просторові зміни в структурі ресурсів рекреаційно-туристичної діяльності, які відбулися під час війни та змінюють парадигму розвитку рекреаційно-туристичної діяльності у повоєнний період. Природні й природно-антропогенні рекреаційні ресурси України зазнали величезних змін ще починаючи з 2014 року. Після повномасштабного вторгнення російських військ ситуація зі станом рекреаційних ресурсів України, а особливо окупованих та прифронтових територій стала вкрай критичною. Мінування, пожежі, обстріли призвели до: забруднення повітря, деградації ґрунтів, знищення флори та фауни. Особливо небезпечними для рекреаційної діяльності залишаються території, на яких йшли активні бойові дії та ті, які були окупованими російськими військами. Адже на розмінування території, очищення місцевості від небезпечних предметів та відновлення рекреаційних ресурсів потрібен час та великі матеріальні затрати. Основними територіями, які зазнали змін в структурі природних та природно-антропогенних рекреаційних ресурсів під час війни, починаючи з 2014 року є Крим, Донецька, Луганська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Харківська та Одеські області (в таблиці 2.1 зазначений детальний опис даних територій). В загалом зміни в структурі рекреаційно-туристичної діяльності торкнулися кожної області України, що насамперед пов’язано з військом станом, з комендантською годиною, з обмеженим режимом відвідування певних природних та природно-антропогенних об’єктів. Також підрив Каховської ГЕС та затоплення території Херсонської, частково Миколаївської областей вплинуло і на рекреаційні ресурси відповідних територій. Перш за все, варто зазначити, що унікальна природна екосистема, яка утворилася від Нової Каховки до Дніпровсько-Бузького лиману практично знищена. Це понад 80 тис.га природної території, які охороняються законом та входять до Національного природного парку «Нижньодніпровський». Херсонські плавні - це перлина області, національне надбання, яке приваблювало туристів з усіх куточків України. Зараз вони майже знищені. Наступний момент – це мінна загроза та несприятливі санітарно-гігієнічні умови, які склалися на території Чорноморського узбережжя. Така ситуація унеможливлює розвиток туристичної діяльності та використання морських рекреаційний ресурсів протягом декількох років. Щодо змін в структурі суспільно-історичних рекреаційних ресурсах України, то вони є суттєвими та подекуди катастрофічними. Майже кожна область України потерпає від ракетних обстрілів, які руйнують як цивільні, інфраструктурні, промислові об’єкти, а й об’єкти культурно-історичної спадщини. Найбільш суттєвих втрат зазнали та продовжують зазнавати території, які були під окупацією або перебувають й досі, території, які розташовані у зоні бойових дій. Це насамперед територія Херсонської, Запорізької, Харківської, Донецької, Луганської областей. Також суспільно-історичні ресурси, як і природні та природно-антропогенні, зазнали масової руйнації після підриву окупантами Каховської ГЕС. Під водою опинилися археологічні пам’ятки, собори, церкви, музеї та інші історико-культурні пам’ятки. Масштаби руйнації на лівобережній частині Херсонської області невідомі достеменно й досі. The development of domestic and international types of tourism is one of the priority areas of development of many states. This vector of development was maintained by our state until the full-scale invasion of Russia on February 24, 2022. Although Ukraine did not occupy a leading position in the world in terms of the level of tourist services, at the same time, taking into account the wealth of natural, recreational, religious and cultural resources, it had a fairly strong position in the development of domestic tourism. The main spatial changes in the structure of the resources of recreational and tourist activities that took place during the war and changed the paradigm of the development of recreational and tourist activities in the post-war period have been revealed. Natural and natural-anthropogenic recreational resources of Ukraine have undergone huge changes since 2014. After the full-scale invasion of Russian troops, the situation with the state of recreational resources of Ukraine, and especially the occupied and front-line territories, became extremely critical. Mines, fires, shelling led to: air pollution, soil degradation, destruction of flora and fauna. Territories where active hostilities took place and those occupied by Russian troops remain particularly dangerous for recreational activities. After all, demining the territory, clearing the area of dangerous objects and restoring recreational resources requires time and large financial costs. The main territories that underwent changes in the structure of natural and natural-anthropogenic recreational resources during the war, starting in 2014, are the Crimea, Donetsk, Luhansk, Zaporizhzhya, Mykolaiv, Kherson, Kharkiv and Odesa regions (table 2.1 shows a detailed description of these territories) . In general, changes in the structure of recreational and tourist activities affected every region of Ukraine, which is primarily related to the military situation, the curfew, and the limited regime of visiting certain natural and natural-anthropogenic objects. Also, the undermining of the Kakhovskaya HPP and the flooding of the territory of the Kherson and partly Mykolaiv regions also affected the recreational resources of the respective territories. First of all, it should be noted that the unique natural ecosystem that formed from Novaya Kakhovka to the Dnieper-Buzka estuary has been practically destroyed. This is more than 80,000 hectares of natural territory protected by law and included in the Nizhnyodniprovskyi National Nature Park. Kherson lakes are the pearl of the region, a national treasure that attracted tourists from all over Ukraine. Now they are almost destroyed. The next point is the mine threat and unfavorable sanitary and hygienic conditions that have developed on the territory of the Black Sea coast. This situation makes it impossible to develop tourist activities and use marine recreational resources for several years. As for the changes in the structure of socio-historical recreational resources of Ukraine, they are significant and sometimes catastrophic. Almost every region of Ukraine suffers from rocket fire, which destroys both civilian, infrastructural, and industrial objects, as well as objects of cultural and historical heritage. The most significant losses have been and continue to be experienced by territories that were or are still under occupation, territories that are located in the war zone. This is primarily the territory of the Kherson, Zaporizhzhya, Kharkiv, Donetsk, and Luhansk regions. Also, socio-historical resources, as well as natural and natural-anthropogenic resources, were massively destroyed after the occupiers blew up the Kakhovskaya HPP. Archaeological sites, cathedrals, churches, museums and other historical and cultural monuments were underwater. The extent of the destruction on the left bank of the Kherson region is still unknown.Item ГЕОГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ГЕОГРАФІЇ(2023) Аділова, З. К.Сучасна освіта розглядається як складна система із безлічі складових: державної політики, інноваційних впроваджень, взаємовідносин між усіма учасниками освітнього процесу та багато іншого. Реформування вітчизняної освіти, що відбувається останніми роками, акцентує увагу на розкриття творчих можливостей учнів та формування їх прагнень до самоосвіти. Ця позиція знайшла свій відбиток і у концепції Нової української школи (НУШ). Шкільна географія сьогодні - це не лише сукупність предметних знань, необхідних сучасній освіченій та культурній людині, а й основа практичного та повсякденного життя кожного, хто навчається для подальшої самоосвіти, розумної та продуктивної діяльності на користь суспільства. Особливе місце в цьому процесі займає формування ключових компетентностей. Унікальність географічної освіти полягає в тому, що вона дозволяє сформувати низку значущих, життєво важливих, специфічних якостей особистості, досягнення яких неможливе засобами інших галузей знань. Засобами географії формується найважливіше наукове уявлення, необхідне розуміння економічних та соціальних проблем - категорія «простору». Простір стає одним із головних, а часто й вирішальним фактором екологічних кризових ситуацій, коли зростаючі масштаби діяльності людей вступають у суперечність з особливостями території, на якій вони здійснюються, що неминуче призводить до порушення стійкості природних та соціально-економічних систем, а часто й до їхньої зміни та руйнування. Вивчення географічного простору дає унікальну можливість показати тим, хто навчається, вигляд нашої планети, як результату тривалих тісно взаємопов'язаних один з одним процесів, передбачати можливі зміни в майбутньому. На цій основі формується розуміння того, що всі події на Землі розвиваються у часі та просторі, і, отже, є незворотними. В результаті навчання у школярів розвивається стійка потреба мислити, виявляти причини, розглядаючи події в їх просторово-часовій єдності, висувати гіпотези та пояснювати їх, прогнозувати подальший їхній розвиток. У зв'язку з цим географічне моделювання займає особливе місце у вивченні глобальних, регіональних та локальних геосистем. Історико-педагогічний аналіз літератури з проблеми становлення та розвитку географічного моделювання у вітчизняній та зарубіжній педагогіці показав, що в даний час процес навчання є інтегрованим та структурованим компонентом реалізації системи освіти, що модернізується. При цьому формуються не лише предметні, а й метапредметні результати навчання, що дозволяють орієнтуватися в географічному просторі на локальному, регіональному та глобальному рівнях. Уточнено поняття «географічне моделювання», яке відображає сутність просторово-часових взаємозв'язків та взаємодій реально існуючих явищ та процесів у статичній, динамічній, картографічній, графічній та інших формах. Географічне моделювання, співвіднесене з продуктивною навчально-пізнавальною діяльністю учнів, яку вони здійснюють самостійно або під керівництвом вчителя за різних форм організації навчального процесу, в тому числі, і в позаурочний час. Методика формування ключових компетентностей за допомогою географічного моделювання складається з кількох етапів. Перший етап - діагностико-прогностичний, забезпечує формування готовності та здібності учнів до саморозвитку та самоосвіти на основі мотивації до навчання. Другий етап планування навчальної діяльності із створення географічних моделей. Його основні завдання - відбір навчального змісту, вибір різних методів, технологій навчання та форм навчальної діяльності, таких як навчальний практикум, проектна діяльність, позаурочна діяльність, навчальна географічна гра, які дозволяють формувати пізнавальні, регулятивні та комунікативні універсальні навчальні дії, необхідні для планування навчально-пізнавальної діяльності та взаємодії між учасниками освітнього процесу. Третій етап – створення географічних моделей – дослідно-експериментальний. У його основі – створення географічних моделей. Для аналітичного етапу важлива оцінка проведеної роботи та формулювання основних висновків, оформлення результатів діяльності щодо створення географічних моделей, аналіз отриманої інформації, визначення типу моделі, що відповідає певному географічному змісту. Останній п'ятий етап – представлення результатів географічного моделювання. На цьому етапі основними завданнями є встановлення форми організації навчальної діяльності (захист навчальних проектів, виставка навчальних досягнень, круглий стіл, конференція), рефлексивно-оцінна діяльність учнів. Матеріально-технічне та програмне забезпечення є інформаційною підтримкою для географічного моделювання на всіх етапах формування компетентностей. Педагогічний експеримент показав ефективність методики формування компетентностей за допомогою географічного моделювання та позитивну динаміку в експериментальних класах за такими параметрами: формування відповідального ставлення до навчання, готовності та здатності учнів до саморозвитку та самоосвіти на основі мотивації до навчання та пізнання, здатності усвідомлено вибирати ефективні способи вирішення навчальних та пізнавальних завдань; оцінювати правильність виконання навчальної задачі, власні можливості її розв'язання; встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, будувати логічне міркування, висновок і робити висновки, здібності до організації навчального співробітництва та спільної діяльності з учителем та однолітками; роботи у групі, володіння основами самоконтролю, самооцінки. Abstract Modern education is considered as a complex system with many components: state policy, innovative implementations, relationships between all participants in the educational process, and much more. The reform of national education, which has been taking place in recent years, focuses on revealing the creative potential of students and forming their aspirations for self-education. This position found its mark in the concept of the New Ukrainian School (NUS). School geography today is not only a set of subject knowledge necessary for a modern educated and cultured person, but also the basis of the practical and everyday life of everyone who studies for further self-education, intelligent and productive activity for the benefit of society. A special place in this process is occupied by the formation of key competencies. The uniqueness of geographical education lies in the fact that it allows you to form a number of significant, vital, specific qualities of a person, the achievement of which is impossible by means of other fields of knowledge. By the means of geography, the most important scientific idea is formed, the necessary understanding of economic and social problems - the category of "space". Space becomes one of the main, and often decisive, factors in ecological crisis situations, when the growing scale of human activity comes into conflict with the characteristics of the territory in which they are carried out, which inevitably leads to a violation of the stability of natural and socio-economic systems, and often to their destruction change and destruction.The study of geographic space provides a unique opportunity to show students the appearance of our planet as a result of long-term, closely interconnected processes, to predict possible changes in the future. On this basis, an understanding is formed that all events on Earth develop in time and space and, therefore, are irreversible. As a result of education, schoolchildren develop a persistent need to think, identify causes, considering events in their space-time unity, put forward hypotheses and explain them, predict their further development. In this regard, geographical modeling occupies a special place in the study of global, regional and local geosystems. The historical and pedagogical analysis of the literature on the problem of the formation and development of geographic modeling in domestic and foreign pedagogy showed that currently the learning process is an integrated and structured component of the implementation of the modernizing education system. At the same time, not only subject, but also meta-subject learning results are formed, which allow orientation in geographical space at the local, regional and global levels. The concept of "geographic modeling", which reflects the essence of spatio temporal relationships and interactions of actually existing phenomena and processes in static, dynamic, cartographic, graphic and other forms, has been clarified. Geographical modeling correlated with the productive educational and cognitive activity of students, which they carry out independently or under the guidance of a teacher in various forms of organization of the educational process, including during extracurricular hours.The method of formation of key competences with the help of geographic modeling consists of several stages. The first stage - diagnostic and prognostic, ensures the formation of students' readiness and ability for self-development and self-education based on motivation to study. The second stage of planning educational activities on the creation of geographic models. Its main tasks are the selection of educational content, the choice of various methods, learning technologies and forms of educational activity, such as educational practicum, project activity, extracurricular activity, educational geographic game, which allow to form cognitive, regulatory and communicative universal educational actions necessary for planning educational - cognitive activity and interaction between participants of the educational process. The third stage - the creation of geographical models - is experimental. It is based on the creation of geographic models. For the analytical stage, it is important to evaluate the work done and formulate the main conclusions, design the results of activities related to the creation of geographic models, analyze the received information, and determine the type of model that corresponds to a certain geographic content. The last fifth stage is the presentation of the results of geographic modeling. At this stage, the main tasks are to establish the form of organization of educational activities (defense of educational projects, exhibition of educational achievements, round table, conference), reflectiveItem ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ПОТЕНЦІАЛ, ПРОСТОРОВІ ВІДМІНИ(2023) Заверуха, В. А.Метою магістерської роботи є систематизація теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо збереження та підвищення потенціалу земельних ресурсів Херсонської області, враховуючи просторові особливості земельного фонду регіону. В першому розділі розкривається сутність земельних ресурсів будь-якого регіону як основи формування природного капіталу України, розглядаються види земельних ресурсів за різними критеріями, досліджується методика оцінки стану земельних ресурсів. В другому розділі проводиться аналіз земельно-ресурсної структури Херсонської області, наводиться статистика земельних ресурсів досліджуваного регіону, особливості використання окремих видів земельних ділянок за екологічною спрямованістю та структуруються напрацювання для визначення ефективності використання кожного виду земельних ресурсів Херсонщини. В третьому розділі проводиться систематизація попередніх досліджень та пропонуються практичні кроки до підвищення земельно-ресурсного потенціалу регіону, враховуючи економічні показники та перспективи реабілітації пошкоджених земельних ресурсів внаслідок збройної агресії в Україні. Дослідження проводяться з урахуванням повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. The goal of the work is the systematization of theoretical provisions and the development of practical recommendations for saving and increasing the potential of land resources in the Kherson region, protecting the expanses of the land fund of the region. In the first section, the existence of land resources is revealed in any region as the basis for the formation of natural capital in Ukraine, the types of land resources are examined according to different criteria, and the methodology for assessing the status of land resources is developed. In the second section, an analysis of the land-resource structure of the Kherson region is carried out, statistics of land resources in the former region are compiled, the selection of four types of land plots for environmental protection and structure is directed to determine the effectiveness of the skin type of Kherson land resources. In the third section, a systematization of the previous achievements and practical steps to increase the land and resource potential of the region, the economic indicators and the prospects for the rehabilitation of poor land resources because of aggression in Ukraine is carried out. The studies are carried out taking into account the full-scale invasion of Russia into Ukraine.