2022
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/16630
Browse
Search Results
Item ЖІНОЧІЙ ВИМІР ІСТОРІЇ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РР. НА УРОКАХ ІСТОРІЇ(2022) Смирна, А. С.Мета дослідження полягає в аналізуванні наявних джерел інформації, аналізу наукових доробок дослідити жіноче становище в контексті гендерних досліджень. Тема Голодомору 1932-1933 рр є актуальним питанням на уроках історії серед школярів та студентів. Перед викладачем постає завдання правильно денести історичні факти, так щоб в учня сформувалась громадянська компетентність і критичне мислення у цьому важливому питанні. За основу дослідження покладені такі методи як: аналіз, системно-структурний підхід, ретроспективний та статистичний методи. Висновки. Досліджено соціальне та побутове положення радянської жінки в період Голодомору. Проаналізоване явище жіночих бунтів в період колективізації. Досліджено якими методами користувались селянки у спробах відстояти свої права та майно. Описані тактики якими користувались жінки в опір колективізації. Так звані «баб’ячі бунти», скарги, різання худоби і продаж майна або пасивні реакції. The purpose of the research is to analyze the available sources of information, the analysis of scientific works, to investigate the position of women in the context of gender studies. The topic of the Holodomor of 1932-1933 is a topical issue in history lessons among schoolchildren and students. The teacher faces the task of presenting historical facts correctly, so that students develop civic competence and critical thinking in this important matter. The research is based on such methods as: analysis, system-structural approach, retrospective and statistical methods. Conclusions. The social and domestic situation of Soviet women during the Holodomor period is studied. The phenomenon of women's riots during the period of collectivization is analyzed. The methods used by peasant women in attempts to defend their rights and property were studied. Tactics used by women to resist collectivization are described. The so-called "women's riots", complaints, slaughter of livestock and sale of property or passive reactions.Item МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У ПІВДЕННІЙ АФРИЦІ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ(2022) Сінченко, Є. С.Метою роботи є дослідження та проаналізування міжнародної політики Великої Британії на Півдні Африки у контексті Першої світової війни та виявлення можливості розгляду теми у шкільному курсі історії. Методологія дослідження. Методологічною базою дослідження є принцип комплексності, багатофакторності, історизму. У роботі також представлені спеціальні історичні методи (історико-порівняльний історико-системний історико-генетичний, ретроспективний) та загальнологічні методи (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція, дедукція та індукція) Висновки. Англо-німецьке протиріччя на Півдні Африки у період Першої світової війни полягало в тому, що Англія намагалася розширити території Союзу вступивши у війну в Південно-Західну кампанію, яка тривала близько року, а для Німеччини головне були корисні ресурси Півдня Африки, але Німеччина недооцінила Велику Британію і Південно-Західна Африка була окупована нею та її домініоном для виправдання своїх дій британський уряд створив «Синю книгу», де окреслив геноцид народів зазначеної колонії збоку Німеччини. The purpose of the work is research and analysis of the international British policy in South Africa in the context of the First World War war and identifying the possibility of considering the topic in the school history course. Research methodology. The methodological base of the research is the principle of complexity, multifactoriality, historicism. Also at work special historical methods are presented (historical and comparative, historical-systemic historical-genetic, retrospective) and general logical methods (analysis, synthesis, comparison, generalization, abstraction, deduction and induction). Conclusions. The Anglo-German conflict in South Africa during the First World War was that England tried to expand the territory of the Union by entering the war in the South-West Campaign, which lasted about a year, and for Germany the main thing was the useful resources of South Africa, but Germany underestimated the Great Britain and South-West Africa were occupied by it and its dominion, in order to justify its actions, the British government created the «Blue Book», which outlined the genocide of the peoples of the said colony on the side of Germany.Item ДЕСТАЛІНІЗАЦІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ(2022) Нєдова, В. В.Дослідження присвячене періодові десталінізації в історії Української РСР. Авторка звертає увагу на механізми розвінчання культу особи Й. Сталіна та реабілітації жертв сталінських масових репресій. Охарактеризовано процеси десталінізації у галузі адміністративного управління, місцевих органів влади, в економіці та культурі. Окремо проаналізовано процес появи шістдесятників, їх погляди, ідеї, переконання та методи спротиву радянському режимові. Авторка дійшла висновку про незавершеність процесів десталінізації в СРСР, що є безпосередньою причиною відродження культу особи Й. Сталіна у сучасній Російській Федерації та існування іншого культу особи. У роботі проаналізовано сучасні підходи до викладання теми десталінізації в Українській РСР у шкільному курсі історії, переваги та недоліки сучасних підручників з історії України. Авторка пропонує розробку практичного заняття для учнів 11 класу закладів загальної середньої освіти на тему: «Феномен українського шістдесятництва». The study is devoted to the period of de-Stalinization in the history of the Ukrainian SSR. The author draws attention to the mechanisms of debunking the personality cult of Y. Stalin and the rehabilitation of victims of Stalin's mass repressions. The processes of de-Stalinization in the field of administrative management, local authorities, economy and culture are characterized. The process of the emergence of the sixties, their views, ideas, beliefs and methods of resistance to the Soviet regime are separately analyzed. The author came to the conclusion that the processes of de-Stalinization in the USSR are incomplete, which is the direct reason for the revival of the personality cult of Y. Stalin in the modern Russian Federation and the existence of another personality cult. The paper analyzes modern approaches to teaching the topic of de-Stalinization in the Ukrainian SSR in a school history course, the advantages and disadvantages of modern textbooks on the history of Ukraine. The author proposes the development of a practical lesson for students of the 11th grade of general secondary education institutions on the topic: "The Phenomenon of the Ukrainian Sixties".Item НАЦІОНАЛЬНА СКЛАДОВА УКРАЇНСЬКОГО ДИСИДЕНТСТВА ТА ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ(2022) Маскаль, О. О.Метою роботи є дослідження діяльності національно орієнтованих дисидентів та ступінь вивчення у навчальній програмі для здобувачів повної загальної середньої освіти. З’ясовано розуміння сутності понять «дисидентства» й «шістдесятництва» та яку роль відіграв ХХ з’їзд КПРС у їх появі. Досліджено, в якому часовому вимірі існували ці явища та в яких масштабах. Визначено які існували організації у національно орієнтованих дисидентів. З’ясовано, в чому полягала особливість поглядів і діяльності «ворогів» радянської влади. Визначено методологічний аспект наявності громадянської компетентності та ступінь «відображення» наукової теми в навчальних програмах для здобувачів повної загальної середньої освіти. Методологія дослідження. Методологічною основою роботи є принципи об’єктивності та історизму, що дозволило за хронологічним принципом відтворити картину діяльності національно орієнтованих дисидентів. У роботі було використано порівняльний метод для визначення спільних дисидентських проявів та поглядів серед різних прошаків населення; ретроспективний, хронологічний методи було використано для відтворення картини діяльності дисидентів; аналіз і синтез дозволили визначити характерні риси національно орієнтованого дисидентства та ступінь його вивчення в навчальних програмах для здобувачів повної загальної середньої освіти. Висновки. Для діяльності дисидентських політичних і культурницьких організацій з національно орієнтованим спрямуванням є характерним наступне: вимога посилення участі суспільства в управлінні державою, критика існуючого ладу, вимога дотримання демократичних прав і свобод громадян, засудження тоталітарних методів управління радянського режиму, знищення соціалістичного рабства деспотизму, відокремлення УРСР від складу СРСР, побудова незалежної суверенної національної держави – Українська народна республіка на основі справедливого демократичного соціалізму. Якісне виховання й розвиток особистості із громадянською компетентністю спостерігається в різних навчальних предметах, зокрема в історії, громадянській освіті й українській літературі. Реалізація передбачена навчальним процесом, під час якого педагог орієнтується на зміст навчальної програми, яка є розроблена й затверджена МОН України. The aim of the work is to study the activities of nationally oriented dissidents and the degree of study in the curriculum for applicants for complete general secondary education. The understanding of the essence of the concepts of "dissidence" and "sixties" and the role played by the XX Congress of the CPSU in their emergence is clarified. It is investigated in what time dimension these phenomena existed and on what scale. It is determined what organizations existed for nationally oriented dissidents. The peculiarities of the views and activities of the "enemies" of the Soviet regime were found out. The methodological aspect of the availability of civic competence and the degree of "reflection" of the scientific topic in the curricula for applicants for complete general secondary education are determined. Research methodology. The methodological basis of the work is the principles of objectivity and historicism, which allowed us to recreate the picture of the activities of nationally oriented dissidents chronologically. The comparative method was used to determine the common dissident manifestations and views among different segments of the population; retrospective, chronological methods were used to recreate the picture of dissidents' activities; analysis and synthesis allowed to determine the characteristics of nationally oriented dissidence and the degree of its study in the curricula for applicants for complete general secondary education. Conclusions. The activity of dissident political and cultural organizations with a national orientation is characterized by the following: the requirement to strengthen the participation of society in government, criticism of the existing system, the requirement to respect the democratic rights and freedoms of citizens, condemnation of the totalitarian methods of governance of the Soviet regime, the destruction of socialist slavery of despotism, the separation of the Ukrainian SSR from the USSR, the construction of an independent sovereign national state - the Ukrainian People's Republic on the basis of a just democratic social system. Quality education and development of a personality with civic competence is observed in various academic subjects, in particular in history, civic education and Ukrainian literature. Implementation is provided by the educational process, during which the teacher is guided by the content of the curriculum, which is developed and approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine.Item ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ЗАМОЖНОГО СЕЛЯНСТВА РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ 1920-Х РОКІВ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ(2022) Лисенко, Д. М.Метою роботи є вивчення соціальної структури заможного селянства 20х років ХХ ст. в Україні. Визначити їх особливість та зв’язок. Здійснено дослідження історіографічних та джерельних матеріалів, для розуміння понять та критеріїв заможного селянства і «куркульства». Розкрито політику комуністичної партії, щодо місцевого селянського населення, а також динаміку змін життя людей на селі в ці часи. Методологія дослідження. В роботі було використано методи загальнонаукові – історичний i логічний, методи аналізу, синтезу, порівняння, індукції та дедукції. При висвітленні положення заможного селянства був використаний метод об’єктивності, шляхом дослідження різних ідеологічно спрямованих робіт. Їх порівняння та аналіз дозволив оглянути тему з різних сторін. Висновки. Параноїдальна політика партії приписувала статус «заможник» майже кожному, хто був не бажаний, по тих чи інших причинах. Таким чином, «куркулем» називали людей з різних соціальних верств населення села: перекупників, поміщиків, лихварів, людей, що мали велику кількість землі. Процес пограбування заможного селянства породив окремий вид соціального прошарку – радянське заможне селянство. The purpose of the work is to study the social structure of the wealthy peasantry in the 20s of the 20th century. in Ukraine. To determine their peculiarity and connection. A study of historiographical and source materials was carried out to understand the concepts and criteria of the wealthy peasantry and "Kurkulstvo". The policy of the Communist Party in relation to the local peasant population, as well as the dynamics of changes in the life of people in the countryside during these times, are revealed. Research methodology. The work used general scientific methods - historical and logical, methods of analysis, synthesis, comparison, induction and deduction. When highlighting the position of the wealthy peasantry, the method of objectivity was used, through the study of various ideologically oriented works. Their comparison and analysis made it possible to examine the topic from different angles. Conclusions. The party's paranoid policy attributed the status of "wealthy" to almost anyone who was undesirable for one reason or another. Thus, people from different social strata of the village population were called "kurkul": merchants, landowners, moneylenders, people who owned a lot of land. The process of robbing the wealthy peasantry gave rise to a separate type of social stratum - the Soviet wealthy peasantry.Item ВІДНОВЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1945–1953 РР.) У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ(2022) Бринько, П. С.Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі архівних матеріалів, опублікованих документів, наукових публікацій, проаналізувати побут і дозвіл селянства України у воєнні роки. В науковій роботі розкрито основну історію України у повоєнний період (1945–1953) рр, яка вплинула на стан сільського господарства. Проаналізовано основні наслідки радянсько-німецької війни для України, після яких республіка ставала на мирні рейки відновлення своєї економіки. Простежено як голод 1946–1947 рр. вплинув на відновлення сільського господарства України у повоєнний період. Досліджено вплив та дано оцінку ефективності політики радянської влади по відношенню до народного господарства республіки. Підготовлено матеріал для проведення уроку в школі за темою магістерської роботи. Методологія дослідження. Методи дослідження обґрунтовуються на використанні комплексу загальноісторичних та загальнонаукових методів. При проведенні дослідження використовувалися, як історичні, так і логічні методи, які дозволили з’ясувати події і явища, що відбулися в житті сільського населення протягом повоєнних років. Проблемно-хронологічний метод дозволив виокремити в досліджуваних проблемах її складу, кожна з яких розглядається в хронологічній хронології та притаманній її динаміці. У процесі дослідження були використані також порівняльні, статистико-аналітичні та описові методи, які сприяли комплексному аналізу обраної задачі та досягнення поставленої мети. Висновки. Післявоєнний період був перспективним для сільського господарства України; це принесло багато позитивних зрушень, які допомогли відновити як сільські території, так і виробництво продуктів харчування загалом. Процес реконструкції допоміг популяризувати нові методи ведення сільського господарства, а також забезпечив більший доступ до необхідних товарів для фермерів у новоствореній сільській місцевості. Завдяки цим розробкам українська культура процвітала в широкому діапазоні мистецтв, ремесел і продуктів харчування, які були легко доступні завдяки вдосконаленим транспортним системам у цей період. Але з моменту звільнення всіх територій від фашистських загарбників, радянська влада нехтувала або не вважала за потрібне відновлення такого важливого елементу як тракторного парку республіки, який під час війни зазнав дуже серйозних втрат. Держава майже всі свої кошти асигнувала на важку промисловість, в той час як на народне господарство республіки надходило лише 7% від всіх асигнувань. Відновлення сільського господарства було поступовим, але йому в свою чергу заважали застарілий транспорт або взагалі його відсутність, посуха, голод, грошова реформа. The purpose of the research is to analyze the life and lifestyle of the peasantry of Ukraine during the war years on the basis of archival materials, published documents, and scientific publications. The main history of Ukraine in the post-war period (1945–1953), which affected the state of agriculture, was revealed in the scientific work. The main consequences of the Soviet-German war for Ukraine, after which the republic was on the peaceful path of economic recovery, are analyzed. Traced how the famine of 1946–1947 affected the recovery of agriculture in Ukraine in the postwar period. The influence of the policy of the Soviet government in relation to the national economy of the republic was evaluated and an assessment was given. The material for conducting a lesson at school on the topic of the master's thesis has been prepared. Research methodology. Research methods are based on the use of a complex of general historical and general scientific methods. During the research, both historical and logical methods were used, which made it possible to find out the events and phenomena that occurred in the life of the rural population during the post-war years. The problem-chronological method made it possible to single out its composition in the investigated problems, each of which is considered in chronological chronology and its inherent dynamics. In the research process, comparative, statistical-analytical and descriptive methods were also used, which contributed to the comprehensive analysis of the chosen task and the achievement of the set goal. Conclusions. The post-war period was promising for the agriculture of Ukraine; this brought many positive developments that helped to restore both rural areas and food production in general. The reconstruction process helped popularize new farming methods and provided greater access to essential commodities for farmers in the newly created countryside. Thanks to these developments, Ukrainian culture flourished in a wide range of arts, crafts, and foods that were readily available due to improved transportation systems during this period. But since the liberation of all territories from the fascist invaders, the Soviet authorities neglected or did not consider it necessary to restore such an important element as the republic's tractor park, which suffered very serious losses during the war. The state allocated almost all of its funds to heavy industry, while the national economy of the republic received only 7% of all allocations. The restoration of agriculture was gradual, but it in turn was hindered by outdated transport or its absence at all, drought, famine, monetary reform.Item СТАЛІНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ТА ЇХ ЖЕРТВИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВДНЯ УКРАЇНИ) У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ(2022) Барсук, Ю. В.Метою роботи є дослідження регіональних аспектів сталінської репресивної політики на Півдні України. Робота характеризує процес становлення карально-репресивної машини у Радянському Союзі та її розквіт часів правління Й. Сталіна. Особлива увага приділена проблемам репресій проти населення Півдня України, особливостям перебігу колективізації та розкуркулення селян, Голодомору, Великого терору, репресій проти інтелігенції та освітян. Методологія дослідження. В роботі було використано методи загальнонаукові – iсторичний i логічний, методи аналiзу, синтезу та спецiально-історичні – ретроспективний, порівняльно-історичний та типологічний. Висновки. Від сталінської репресивної політики на Півдні України найбільше постраждали селяни, які становили переважну більшість населення у регіоні. Колективізація, розкуркулення та Голодомор протікали на Півдні України набагато гостріше, ніж в інших регіонах України. Крім селян, репресії торкнулися практично усіх національних меншин багатонаціонального південноукраїнського регіону. Найбільше на Півдні України постраждали представники російської, німецької, польської, литовської, болгарської, румунської національних меншин та українці. Професійний зріз жертв сталінських репресій на Півдні України свідчить про особливо жорстокі переслідування інтелігенції та освітян. The purpose of the work is to study the regional aspects of Stalin's repressive policy in the South of Ukraine. The work characterizes the process of formation of the punitive and repressive machine in the Soviet Union and its flowering during the reign of J. Stalin. Special attention is paid to the problems of repressions against the population of Southern Ukraine, the peculiarities of the course of collectivization and disenfranchisement of peasants, the Holodomor, the Great Terror, repressions against the intelligentsia and educators. Research methodology. The work used general scientific methods - historical and logical, methods of analysis, synthesis and special-historical - retrospective, comparative-historical and typological. Conclusions. The peasants, who made up the vast majority of the population in the region, suffered the most from Stalin's repressive policy in the South of Ukraine. Collectivization, disenfranchisement, and the Holodomor occurred much more acutely in the South of Ukraine than in other regions of Ukraine. In addition to the peasants, the repression affected almost all national minorities of the multinational southern Ukrainian region. Representatives of the Russian, German, Polish, Lithuanian, Bulgarian, Romanian national minorities and Ukrainians suffered the most in the South of Ukraine. The occupational profile of the victims of Stalinist repressions in the South of Ukraine testifies to particularly brutal persecution of the intelligentsia and educators.