Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки (Випуск 1-6), (Випуск 1, 2 (2023))
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6751
Browse
Item Item Item Item Item Item Item Item Item Item Item Item Item Item ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ В РАМКАХ ГРУПИ ПІДТРИМКИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я, РЕАЛІЗОВАНОГО НА БАЗІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2022) Бергхауер-Олас, Е. Л.; Bergkhauer-Olas, E. L.Мета – популяризація перспективи створення вищої інстанції з охорони психічного здоров’я. Результати SMART- та SWOT-аналізів демонструють можливості психологічних гуртків з урахуванням потреб вищого навчального закладу.У теоретичній частині даної статті розглядаються положення та теорії, які містяться у міжнародних виданнях, присвячених психічному здоров’ю підлітків та пов’язаних із головною темою дослідження. Упродовж нашої діяльності виявили, що для студентів щоденний стрес є неминучим явищем. Є багато можливостей для організації різних програм превентивного характеру, завдяки яким ми надаємо можливість для засвоєння ефективних стратегій подолання проблем, і разом з цим уникаючи фіксації негативних проявів поведінки молоді. Дослідження насамперед звертає увагу саме на той компонент, який підкреслює силу спільноти у підтримці особистості. Будучи істотою соціальною, для людей, а особливо для підлітків громада являється базою безпеки. Виходячи із цього, ми маємо запропонувати для нашої молоді можливості знайти нові перспективи. Започаткування програми з ментальної гігієни під назвою «Ментальне гніздо» на базі Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ має інноваційний характер, оскільки з часу заснування закладу ініціювання групи ментального здоров’я такого масштабу являється безпрецедентним. Методи. Під час проведення регулярних щотижневих зустрічей і групових занять використовували методи із застосуванням вправ на розвиток групової динаміки, на подолання комунікативних бар’єрів, управління стресом та конфліктами. Спираючись на оцінку потреб, використовувалися методи медіа-педагогіки при демонстрації фільмів із подальшим обговоренням побаченого у рамках групової форми роботи, а також застосувалися методи проектного аналізу малюнків, у якому використовуються можливості психологічної інтервенції. Оцінювання проекту з психічного здоров’я було проведено за допомогою оцінки психологічного впливу і SMART- та SWOT-аналізів. Результати. Ми зосереджувалися на регулярних одноразових зустрічах упродовж восьми тижнів. Започаткування групи підтримки розглядалось нами як бажаний проект з ментальної гігієни. Оцінка результатів проводилася також відповідно до цілей проекту, відображених за допомогою SMART- та SWOT-аналізів. Відповідно до виявлених потреб розроблено подальший проект зі створення групи підтримки з ментального здоров’я. Нашою метою було створити на базі нашого закладу вищої освіти таку закриту групу, де у студентів-першокурсників стабілізується емоційний стан, їхня самооцінка стає більш позитивною, завдяки чому вони зможуть краще перерозподілити свою енергію для подолання стресу та конфліктів. Висновки. Успіх проекту підтверджує той факт, що він може стати першим кроком на шляху до створення Інституту сприяння здоров’ю. Purpose. The aim of the publication is to promote the perspective of creating a health-conscious higher education. The results of the SMART goal-setting and SWOT analysis shows the mental health support group’s possibilities in higher education. The theoretical part of this article deals with those points of view and theories, which can be found in the international special literature about the mental health of the teenagers and in accordance with the central theme of the study. In the course of our practice we find out that the stress in the daily life of students is inevitable. There are many opportunities to organize various preventive programs, the creation of which offers the possibility for acqusition of effective coping strategies and prevents from the recording of harmful behaviour traits. The study emphasizes on the supporting power of the community. Since the human is a social being and the community is a secure-base for the teens, we should offer for our youth opportunities in which they find out a new perspective. The start of a mental health program called Mental Nest, organized on the base of the Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education, was an innovational initiation, since there was no precedent for starting such a mental health group from the existence of the college. Methods. On most of the support group sessions we followed the aspects of the training method, we worked with group-dynamics techniques, stress and conflict management exercises as well as effective communication activities and games. Based on the needs assessment, the media method was used during the movie watching. For the purpose of intervention we used art therapy exercises and projective drawing techniques. The evaluation of the mental health project was performed by impact assessment, SMART goal-setting and SWOT analysis. Results. We concentrated on a regular weekly meatings running for 8 weeks. The initiation of the support group was considered as a desired mental health project. In the article the evaluation was carried out also in this regard with the help of SMART goal- setting and SWOT analysis. According to the revealed needs we developed a further project to establish a mental health support group. The aim was to create a closed group on the base of our higher educational establishment, where the firstyear students become emotionally strong, their self-esteem becomes more positive, thus enabling them to redistribute their energy effectively for coping with stress and conflicts. Conclusions. The success of the project is confirmed by the fact that it can be the first step of supports the concept of health-conscious higher education.Item УЯВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПРО КАР’ЄРНИЙ УСПІХ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ КОМПОНЕНТИ(2022) Назаренко, Н. М.; Тавровецька, Н. І.; Nazarenko, N. M.; Tavrovetska, N. I.У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз уявлень особистості про кар’єрний успіх, виокремлено соціально-психологічні компоненти уявлень. Мета статті – аналіз уявлень особистості про кар’єрний успіх, виділення соціальних та психологічних компонент та об’єктивно-суб’єктивних характеристик кар’єрного успіху. У дослідженні використано метод асоціативного експерименту, зокрема, метод вільних асоціацій, який спрямований на виявлення асоціацій, що склалися у фахівця у його попередньому досвіді, та опитувальник «Хто Я» (М. Кун, Т. Макпартленда у модифікації та обробці Т. Румянцевої), для вивчення змістових характеристик за двома категоріями: об’єктивної (особистісні риси та уявлення про себе як фахівця) чи суб’єктивної (соціальний орієнтир та соціальні очікування та спрямованість на оточення). Взяли участь 82 респонденти віком від 27 до 36 років, які вже досягли певного успіху у кар’єрі (мають статус та визнання, обіймають посади та професійно зростають). Результати дослідження доводять, що уявлення респондентів про поняття «успіх» насамперед видається з урахуванням пріоритетів суспільної свідомості, а система цінностей суспільства, до якого належить людина, накладає певний відбиток на її типові риси. Виявлено формування уявлень як процесу, що зумовлений минулим досвідом, який визначає позитивне ставлення до себе та важливість загальноприйнятих правил та норм, а також осмислення власної професійної позиції. Більшість (78%) респондентів охарактеризували себе насамперед як суб’єкта діяльності у соціальному вимірі. Характеристики себе, пов’язані з групами, вказують на перевагу цінності статусу індивіда у суспільстві, інтеріоризації індивідуальної позиції у соціальній системі. Висновки. З’ясовано, що уявлення про кар’єрний успіх особистості пов’язані з позиціонуванням себе на соціально значущих цінностях та розумінні ключових особистісних смислів. Розкрито значимість уявлень про кар’єрний успіх у процесі постановки професійних та життєвих цілей, оцінки успіш- ності реалізації особистої стратегії. Виявлено складники уявлень про кар’єрний успіх, що охоплюють сукупність смислів соціального та особистого простору людини. Встановлено, що уявлення про кар’єрний успіх проявляється у нерозривному взаємозв’язку людини і соціуму зі специфікою домінуючих соціальних потреб. A theoretical and empirical analysis of the individual’s perceptions of career success is presented, and social and psychological components of the perceptions are highlighted in the article. The aim of the article is to analyze the individual’s perceptions of career success and to distinguish social and psychological components and objective and subjective characteristics of career success. The method of an associative experiment is used in the research, in particular, the method of voluntary associations, which is focused on the identification of associations that have been formed in previous experience of the specialist and the questionnaire “Who Am I” (M. Kuhn, T. McPartland in T. Rumiantseva’s modification and processing), for studying symbolic characteristics in two categories: objective (personal features and perception of oneself as a professional) and subjective (social orientation and social expectations and orientation towards the society). 82 respondents, aged 27 to 36, who had already achieved some success at the career level (having status and recognition, obtaining a position, and growing professionally) took part in the experiment. The results of the research prove that the respondents’ perception of the notion of “success” is determined by the priorities of social competence, and the system of values of the society to which a person belongs puts a certain mark on her or his typical features. The formation of perceptions as a process caused by previous experience which determines a positive attitude towards themselves and the importance of generally accepted rules and norms, as well as the reflection of their professional position, is identified. The vast majority (78%) of respondents characterized themselves as a subject of activity in the social dimension. The self-characteristics associated with groups denote the importance of the individual status in society and the interiorization of the individual position in the social system. Conclusions. It is stated that the conception of career success is based on the positioning of oneself on socially valuable values and an understanding of the key personal values. The significance of the perception of career success in the process of setting professional and life goals, and evaluating the success of the implementation of a personal strategy is clarified. The components of the concept of career success, which is an aggregate of values of person’s social and personal space are revealed. It was found that the perception of career success is manifested in the immutable interconnection of a person and society, with the specifics of dominant social needs.Item ПРОБЛЕМА ПРОКРАСТИНАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ(2022) Аносова-Сидельнікова, Д. І.; Anosova-Sydelnikova, D. I.Мета – дослідити сучасний стан розробки проблеми прокрастинації особистості юнацького віку в психологічній науці. Методи. Використано такі методи, як: теоретичний аналіз психологічного феномена прокрастинації, порівняння, класифікація та синтез сучасних наукових досліджень прокрастинації в юності. Результати. Дослідження фахової психологічної літератури сприяє поглибленню розуміння прокрастинації, а також узагальненню і систематизації уявлень щодо специфіки становлення цього психологічного утворення в особистісному світі індивідуума юнацького віку. Висновки. Проаналізовано явище прокрастинації як складне психологічне утворення, переживання якого супроводжується негативними емоціями. Цей феномен відображає реакцію людини на соціальну необхідність виконання діяльності низької особистісної значущості. Специфіку особистісного розвитку молодої людини в юності визначає те, що вона вперше постає перед необхідністю не лише конструювати власні життєві цілі, але й докладати значних зусиль для реалізації своїх життєвих планів. Виявлено, що висока складність досягнення таких цілей та відсутність гарантій життєвого успіху спричинюють прагнення юнаків і дівчат відкласти відповідні справи, точніше вибрати стратегію прокрастинації. Проаналізовано специфіку прокрастинації діяльності (відкладання юнаками та юнками побутових соціально детер- мінованих справ) та прокрастинації в прийнятті життєвих рішень (відкладання як генералізованої стійкої стратегії особистості). Виражена прокрастинація спричинює гальмування життєвої енергії людини в різних аспектах її соціального світу та може спричинювати становлення пасивної життєвої позиції загалом. Результати теоретичного аналізу також дають можливість констатувати, що особистість юнацького віку певною мірою може регулювати власну стратегію прокрастинації. «Активні» прокрастинатори переживають високу тривожність, гнів, роздратування. Ці негативні емоції сприяють мобілізації ними власних психологічних ресурсів для виконання і завершення необхідної діяльності, що підлягає прокрастинації. На відміну від них, «пасивні» прокрастинатори виявляють емоції суму, розчарування, нудьги. Вони здійснюють реалістичний прогноз подальших соціальних санкцій. Але не завершують діяльність у необхідні строки. Доведено, що впродовж пізньої юності молоді люди більш вибірково використовують стратегію відкладання у своїй життєдіяльності. Все частіше використовують цю стратегію для короткотривалого планування виконання складних чи нових завдань. Однак аналіз результатів досліджень сучасних учених показав, що і в пізньому юнацькому віці особистість часто вдається до неефективних способів прокрастинації. Purpose is to explore the contemporary state of personality youth age procrastination problem elaboration in psychological science. Methods. Theoretical analysis of psychological phenomenon procrastination, comparison, classification and synthesis of modern scientifical research of procrastination in youth were used. Results. Research of professional psychological literature promote understanding of procrastination, generalization and arrangement of ideas about specifics of this psychological phenomenon development in personal world of youth age individual. Conclusions. Procrastination is complex psychological phenomenon, its experience comes with negative emotions. This phenomenon display people response on social necessity in accomplishment of low personal significant activity. In youth individual faces not only the need to construct his own personal goals, but also the need to work hard for realization of his life plans at first. High complexity of this goal achievement and absence of life success guarantees causes young men and women to delay such activities or fix on procrastination strategy. Procrastination comes over not only common socially determined activities, but also take form of personal generalized life strategy. Expressed procrastination causes decline of personality’s life energy in different ways of his social world. It can become cause effortless life stance at all. Procrastination is nearly concerned in different phenomena of individual personal world. An “active” procrastinators feel high anxiety, anger, temper. Such negative emotions cause mobilization of their own psychological resources for realization and finish of necessary procrastinated activity. Unlike them, “passive” procrastinators feel sad, disappointment, boredom. They realistically predict future social sanctions. But they don’t finish their activity in time. In elder youth young people develop their ability in management of their own procrastination. In increasing frequency, they use this strategy for short-time planning of complex or new tasks realization. But, according to modern scientists’ research analysis, elder youth aged youngsters often use ineffective ways of procrastination.Item ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ МІСТА СТУДЕНТАМИ СІЛЬСЬКОГО ТА МІСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ(2022) Блинова, О. Є.; Урсуленко, О. Б.; Blynova, O. Y.; Ursulenko, O. B.Метою дослідження є визначення специфіки образу міста у студентів міського та сільського походження. Методи. Архітектурний семантичний диференціал «Місто» (О.С. Шемеліна, О.Є. Ваніна) для виявлення основних характеристик сприйняття міського простору, відмінності та схожості сприйняття міського середовища різними людьми та групами. Семантичний диференціал містить 28 пар полярних визначень, які потрібно оцінити за шкалою від 1 до 5. Також респондентам запропоновано анкетні питання стосовно готовності виїхати із міста чи залишитися. Дослідницьку вибірку склали студенти міського походження та ті, батьки яких проживають у селі, а студенти – у гуртожитку університету. Результати. Визначено, що у сільських жителів при змінюванні місця проживання виникає проблема адаптування, тобто трансформації ціннісно-смислової системи та ідентичності. Ця трансфор- мація може мати такі наслідки: позитивні (особистісне зростання, відкриття творчих аспектів свого «Я», самореалізація), нейтральні (адаптація, відновлення попереднього рівня функціонування, збереження стійких зв’язків з уявленнями про себе), негативні (травматичні, деструктивні тенденції, реакції дезорганізації, почуття самотності, роздратування). Висновки. Встановлено відмінності в уявленні про образ міста студентів-«містян» та студентів-«селян». Констатовано, що студенти, які приїхали до міста Херсон навчатися із сільської місцевості, вважають місто більш галасливим, енергійним, динамічним, швидким порівняно із студентами-херсонцями. Проте студенти-«містяни» відмічають, що місто є красивим, затишним, теплим. Визначено, що бажання виїхати із цього міста та змінити місто проживання пов’язано із певним образом міста, а саме, чим більше негативних характеристик міститься в образі, тим вище ймовірність міграційної готовності студентів та бажання знайти для свого проживання інше місто. The aim of the study is to determine the specifics of the city image among students of urban and rural origin. The methods. The architectural semantic differential “The city” (A.S. Shemelina, O.E. Vanina) to identify the main characteristics of the urban space perception, the differences and similarities of the urban environment rated on the scale from 1 to 5. The respondents were also offered the questionnaire’s questions regarding their willingness to leave the city or stay. The research sample consisted of students of urban origin and those whose parents live in the village, and the students live in a university dormitory. The results. It has been revealed that the rural residents, when changing their place of living, have the adaptation problem, that is, the transformation of the value-meaning system and identity. This transformation can have the following consequences: positive (personal growth, discovery of creative aspects of one’s self, self-realization), neutral (adaptation, restoration of the previous functional level, preservation of stable connections with the self-image), negative (traumatic, destructive tendencies, disorganization reactions, the feeling of loneliness, irritation). The conclusions. The differences in the ideas of the city image by the students-“citizens” and students- “villagers” have been established. It has been stated that the students who came to the city of Kherson to study from rural areas consider the city to be more noisy, energetic, dynamic, fast in comparison with students- Kherson’s residents. Yet, the students-“citizens” believe that the city is beautiful, cozy, and warm. It has been determined that the desire to leave this city and change the city of residence is associated with a certain image of the city, that is, the more negative characteristics the image has, the higher the probability of the students’ migration willingness, and the desire to find another city to live in.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ЕКОЛОГО ОРІЄНТОВАНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ(2022) Бобок, І. С.; Boboc, I. S.Мета. У даній статті розглядається проекологічна поведінка особистості з точки зору психологічних детермінант її формування. Метою є дослідження трактування поняття «еколого орієнтована особистість» та детермінант формування відповідної поведінки особистості у психології. Методи. У дослідженні використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Підґрунтям слугували як найпопулярніші теорії формування еколого орієнтованої поведінки особистості, так і сучасні її дослідження. Результати. Значний науковий інтерес до психологічних корелятів поведінки, пов’язаної з навколишнім природним середовищем, зосереджений на демографічних та соціально-психологічних характеристиках людей, які послідовно виконують відповідні екологічно орієнтовані дії. Відповідно, психологічні особливості еколого орієнтованої поведінки є саме тими рушійними важелями, які і спонукають, або, навпаки – не сприяють до проекологічних активностей щодо навколишнього природного середовища. Описано теорії поведінки особистості щодо навколишнього середовища, запропоновані вченими, як наприклад: альтруїстична, образу життя, самоефективності тощо. Визначено, що універсальним поняттям є образ життя людини – спосіб та усталені звички життєдіяльності. Також значна увага приділяється поняттю самоефективності як рушію проекологічних активностей людини. Висновки. Тематика даної статті є актуальною та набуває все більшого зацікавлення у науковому світі. Процес вивчення корелятів еколого орієнтованої поведінки не те, що завершений, а рухається саме до піку його популярності і потрібності. Проведений аналіз наукових теорій та розробок дає зрозуміти, що сукупність тверджень щодо еколого орієнтованої особистості зводиться до визначення її як такої, що демонструє закономірність дій у різних сферах життєдіяльності щодо навколишнього середовища, наприклад – економне використання енергії та споживання води, користування екологічно безпечними видами транспорту, зменшення відходів. Екологічна поведінка є частиною екологічної свідо- мості і залежить від неї. Purpose. This article examines the pro-ecological behavior of the individual in terms of psychological determinants of its formation. The aim is to study the interpretation of the concept of “ecologically oriented personality” and the determinants of the formation of appropriate personality behavior in psychology. Methods. The study used such general scientific methods as analysis, synthesis, comparison and generalization. Both the most popular theories of formation of ecologically oriented behavior of the person, and its modern researches served as a basis. Results. Significant scientific interest in the psychological correlates of environmental behavior focuses on the demographic and socio-psychological characteristics of people who consistently perform appropriate environmentally oriented actions. Accordingly, the psychological features of ecologically oriented behavior are precisely the driving forces that motivate, or, conversely – do not contribute to pro-environmental activities in relation to the environment. Describes theories of personality behavior in relation to the environment, proposed by scientists, such as: altruistic, lifestyle, self-efficacy, and so on. It is determined that a universal concept is a way of life – a way and established habits of life. Much attention is also paid to the concept of self-efficacy as a driver of pro-ecological human activities. Conclusions. The subject of this article is relevant and is gaining more and more interest in the scientific world. The process of studying the correlates of ecologically oriented behavior is not what is completed, but moves to the peak of its popularity and need. The analysis of scientific theories and developments makes it clear that the set of statements about ecologically oriented personality is to define it as demonstrating the regularity of actions in various spheres of life in relation to the environment, such as energy efficiency and water consumption, use of environmentally friendly modes of transport, waste reduction. Еcological behavior is part of ecological consciousness and depends on it.Item ДВІ ХВИЛІ ПАНДЕМІЇ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ ТА ПОЛІТИЧНИХ ОЧІКУВАНЬ УКРАЇНЦІВ(2022) Кочубейник, О. М.; Яровий, Д. О.; Kochubeynyk, O. M.; Iarovyi, D. O.Мета. Статтю присвячено вивченню відмінностей соціальних та політичних очікувань, що сформувалися в українців в умовах режимно-обмежувальних заходів та пов’язаних зі зміною особистісних оцінювань ризиків, загроз та переживань, спричинених надзвичайною ситуацією. Методи. Дослідження, організоване як квазіексперимент із незв’язаними вибірками, проводилося у два етапи (березень 2020 р. та вересень 2020 р.). Вимірювання змінних (оцінювання ризиків, загроз, переживань, соціальних та політичних очікувань) здійснювалося за допомогою розширеної шкали Лайкерта. Вибіркові сукупності формувалися за допомогою онлайн-опитування (а саме «вибірки, керованої респондентом») із дотриманням процедур забезпечення репрезентативності. Фокус уваги в інтерпретації отриманих результатів було поставлено на тому, якими можуть бути наслідки цих відмінностей у разі прогнозування соціальної та політичної поведінки громадян. Результати. Встановлено, що актуалізація негативних соціальних та політичних очікувань у суспільстві відбулася на тлі нечіткості кроків з протидії пандемії, непередбачуваності та відсутності пояснень у змінах режиму функціонування економіки тощо, а тому песимізм чи оптимізм оцінювань пов’язаний не з особистісними настановленнями, а реальним віддзеркаленням подій. Стверджується, що посилення негативних алоцентричних переживань на тлі високого оцінювання соціальних, політичних й особистісних загроз та ризиків може провокувати загострення соціального протистояння, зростання напруженості та конфлікти, а також перешкоджати встановленню суспільної злагоди та соціальної солідарності. Висновки. Соціальні очікування є компонентом системи регуляції соціальної поведінки особистості (взаємодії в групі, суспільстві), що діють як узгоджена система вимог щодо норм, позицій, соціальних ролей. Варіативність реакцій на конкретний перебіг подій, яка є властивістю диференційованого суспільства, сприяє утворенню і розвитку складної розгалуженої системи соціальних очікувань у суспільстві, виявляючись чинником динамічних процесів у ньому. Суспільство потребує впровадження цілеспрямованої програми психологічної протидії та профілактики явищ, що можуть виявитися провокаторами соціальних деструкцій. Purpose. The article covers the analysis of differences in social and political expectations of Ukrainians, which have evolved under the restrictive measures and have been related to the change of risks, threats and experiences personal assessments in the emergency situation. Methods. The study, organized as a quasi-experiment with unrelated samples, was undertaken in two steps, the first of which was in March 2020, and the second – in September 2020. Variables were measured by using an extended Likert scale to assess risks, threats, experiences, social and political expectations. Sample populations were formed by using an online survey (namely, “respondent-driven sampling”) in compliance with the procedures ensuring representativeness. The focus of the results interpretation was on the consequences which might occur for predicting of the citizens’ social and political behavior. Results. It was determined that the actualization of negative social and political expectations in society had taken place due to the background of unclear pandemic control actions, unpredictability, and lack of interpretation for changes in the economic regime, etc. Therefore, the pessimism or optimism of the assessments is related not to personal attitudes, but to a real reflection of events. It was argued that the intensification of negative allocentric experiences against the background of high assessments of social, political and personal threats and risks could provoke exacerbation of social confrontation, increase tensions and conflicts, as well as hinder the establishment of social consensus and social solidarity. Conclusions. Social expectations are interpreted as the individual’s components of the system of social behavior regulation (of the interaction in group or society), acting as a coherent system of requirements for norms, positions, social roles. It is shown that, as an attribute of a differentiated society, the variability in reactions to a specific course of events contributes to the formation and development of a complex ramified system of social expectations, being a factor of dynamic processes in the society itself. It was considered that society needed the implementation of a targeted program for psychological counteraction and prevention of phenomena that might provoke social destruction.Item СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОЇ ЕКСПРЕСИВНОСТІ НАЙБЛИЖЧОГО ОТОЧЕННЯ СТОСОВНО ОСІБ ІЗ ПСИХІЧНИМИ ТА ФІЗИЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ(2022) Пастрик, Т. В.; Pastryk, T. V.Метою дослідження є систематичний огляд джерел із проблеми емоційної експресивності найближчого оточення щодо осіб із психічними й фізичними захворюваннями. Методами дослідження є аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури в період 2018–2022 рр. Пошук здійснювався за допомогою ключових слів «емоційна експресивність», «емоційна експресивність стосовно осіб із хронічними захворюваннями», «емоційна експресивність із боку піклувальників, членів сім’ї, медперсоналу» з використанням баз Scopus, PsycINFO, ResearchGate, Web of Science, PubMed, Ind-Med. Ці бази було вибрано з огляду на те, що вони вміщують більшість статей із медичної та психологічної галузей. Після пошуку статей у цих наукометричних базах здійснено додатковий пошук у Reaerch4Life та Mendeley, щоб переконатися в повному охопленні відповідних публікацій. Основними критеріями відбору джерел для аналізу були: а) період проведення досліджень (2018–2022 рр.); б) розроблення чіткої методології дослідження, з позиції якої перебіг хронічного захворювання пов’язаний із сімейними відносинами та ставленням до особи із захворюванням; в) у дослідженнях узяли участь діади – особи з хронічним захворюванням та їхні родичі, партнери або медичні працівники; г) наявність емпіричного дослідження з використанням змішаних або кількісних методів дослідження, зокрема стандартизованих методик вивчення емоційної експресивності та отримання надійних результатів; ґ) предметом дослідження є емоційна експресивність стосовно осіб із хронічними фізичними чи психічними захворюваннями; д) дослідження представлені в журналах, які індексовані в наукометричних базах. Результати дослідження свідчать про те, що спостерігається тенденція до вивчення емоційної експресивності стосовно осіб із фізичними захворюваннями порівняно з психічними розладами. Також з’являються дослідження про реципрокний характер емоційної експресивності, розроблення специфічних сімейних інтервенцій та важливість низького прояву емоційної експресивності з боку медперсоналу в підтриманні якості життя осіб із хронічними захворюваннями. Важливим висновком є те, що, попри існування досліджень емоційної експресивності стосовно осіб із фізичним діагнозом, деякі хвороби, які потребують значної підтримки з боку родичів, залишаються за фокусом уваги. Вироблення чітких методологічних засад дослідження та вивчення емоційної експресивності з боку родичів і медперсоналу щодо осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями становить перспективи подальших досліджень. The aim of the study is a systematic review of publications on the problem of expressed emotion of the caregivers towards individuals with mental and physical conditions. The research methods are analysis, synthesis, generalization of scientific literature in the period 2018–2022. The study carried out the search using the keywords “expressed emotion”, “expressed emotion towards individuals with chronic conditions”, “caregivers’ expressed emotion”, “family members’ expressed emotion”, “healthcare staff’s expressed emotion” using the databases Scopus, PsycINFO, ResearchGate, Web of Science, PubMed, IndMed. These bases were chosen due to the fact that they contain a great number of publications from the medical and psychological fields. After searching for articles in these databases, the study focused on an additional search was in Reaerch4Life and Mendeley to ensure full coverage of relevant publications. The main inclusive criteria for publications are: a) research period 2018–2022; b) developed evidence-based research methodology to examine expressed emotion of significant others or healhtcare staff; c) dyads – persons with a chronic condition and their relatives, partners or healthcare professionals – participated in the research; d) the cross-sectional design with mixed or quantitative research methods, in particular, standardized methods of studying expressed emotion and obtaining reliable results; e) the subject of research is expressed emotion towards individuals with chronic conditions; f) articles are published in peer-reviewed journals, which are indexed in databases. The results of the study indicate that there is a tendency to assess expressed emotion rather towards individuals with physical conditions than towards individuals with mental disorders. There is also emerging research on the reciprocal nature of expressed emotion, the development of specific family interventions, and the importance of low levels of caregivers’ and health care staff’s expressed emotion to health-related quality of life in individuals with chronic conditions. An important conclusion is that, despite the existence of expressed emotion research on individuals with physical diagnoses, there is still a gap of studies aligned with conditions that require significant support from relatives. Development of solid methodological foundations of research and assessing of expressed emotion of family members and healthcare staff towards gastrointestinal diseases is worth of our further research.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »