Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки (Випуск 1-6), (Випуск 1, 2 (2023))
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6751
Browse
Search Results
Item ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ТРАВМ ВІЙНИ: ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД(2022) Кузікова, С. Б.; Зливков, В. Л.; Лукомська, С. О.; Kuzikova, S. B.; Zlyvkov, V. L.; Lukomska, S. O.Статтю присвячено проблемі інтегративного підходу до визначення особливостей переживання множинних травм російсько-української війни. Мета статті – емпіричне вивчення вікових особливостей переживання травм війни в контексті інтеграції психологічних знань про особистість у кризових ситуаціях. Методи дослідження: Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS, A.S. Zigmond і R.P. Snaith, 1983, адаптація А.В. Андрущенко, 2003), опитувальник симптомів ПТСР PCL-5 (F.W. Weathers, B. T. Litz, T. M. Keane, 2013), опитувальник реакцій горювання (HGRC, N. S. Hogan, 2001), опитувальник соціальної підтримки (ISS, N. S. Hogan, L. A. Schmidt, 2016). У даному дослідженні ми порівняли травми війни осіб віком від 13 до 70 років, які перебували в зоні активних бойових дій, залишали її шляхом внутрішньої міграції та були у своїх містах і селищах у тимчасовій окупації (Київська, Сумська, Харківська області України), всього у дослідженні взяли участь 328 осіб. Результати дослідження: досліджуваним незалежно від віку властиві такі травми війни, як відокремленість від членів сім’ї, численні смерті членів родини і друзів, зруйновані будинки та смерть домашніх тварин; найбільше травми війни вплинули на систему цінностей та переконань підлітків та молоді, які чи не вперше в житті стикнулися з неконтрольованим світом, звідси ми можемо констатувати наявність моральної травми, за відсутності симптомів ПТСР. Існують негативні статистично значущі кореляції соціальної підтримки з показниками PCL-5, зокрема уникнення та інтрузій, а також з симптомами депресії Госпітальної шкали HADS. Висновки: у всіх учасників дослідження наявні травмівні події, які зумовлюють роздратованість, підвищену збудливість, проблеми зі сном та з харчовою поведінкою, однак не призводять до посттравматичних розладів; переважна більшість досліджуваних віком до 50 років мобілізовані для подальшої боротьби за перемогу, симптоми ПТСР у них виражені несуттєво, так само як і провина, гнів, відчай, що супроводжують травмівні втрати, натомість, особи старші 50 років важко адаптуються до нового місця проживання, більше прив’язані до своїх будинків і домашніх господарств, розлука з якими супроводжується у них відчаєм і панічними реакціями. The article is devoted to the problem of an integrative approach to determining the specifics of experiencing multiple traumas of the Russian-Ukrainian war. War encompasses all possible elements of trauma, its impact is long-lasting and, in our conditions, unpredictable in duration and intensity. The purpose of the article is an empirical study of the age-specific peculiarities of war trauma experiencing in the context of psychological knowledge about personality in crisis situations integration. Research methods: Hospital scale of anxiety and depression (HADS, Zigmond, Snaith, 1983), PCL-5 (Weathers, Litz, Keane, 2013), questionnaire of grief reactions (HGRC, Hogan, 2001), Inventory of Social Support (Hogan, Schmidt, 2016). In this study, we compared the war traumas of persons aged 13 to 70 who were in the zone of active hostilities, left it through internal migration, and were in their cities and towns under temporary occupation (Kyiv, Sumy, Kharkiv region), in total 328 people participated in the study. Results of the study: regardless of age, such war traumas as separation from family members, numerous deaths of family members and friends, destroyed houses, and the death of pets are characteristic of the subjects, regardless of age; most of all, war trauma affected the system of values and beliefs of teenagers and young people who, for almost the first time in their lives, encountered an uncontrolled world, in them we can state the presence of moral trauma, in the absence of PTSD symptoms. There are statistically significant negative correlations of social support with PCL-5 scores, particularly avoidance and intrusions, and with HADS depressive symptoms. Conclusions: all study participants have traumatic events that cause irritability, increased excitability, problems with sleep and eating behavior, but do not lead to post-traumatic disorders; the vast majority of subjects under the age of 50 are mobilized for further struggle for victory, PTSD symptoms are not significantly expressed in them, as well as guilt, anger, despair accompanying traumatic losses, on the other hand, those over 50 have difficulty adapting to a new place of residence, more attached to their homes and households, separation from which is accompanied by despair and panic reactions.Item РЕФЛЕКСИВНО-ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІ КОРЕЛЯТИ ЖИТТЄЗДІЙСНЕННЯ ОСОБИСТОСТІ(2022) Гуляс, І. А.; Hulias, I. A.Мета статті – емпірично дослідити особливості рефлексивно-феноменологічних корелят життєздійснення особистості. Методи. Теоретичні – аналіз і синтез, конкретизація, узагальнення, систематизація, порівняння наукових положень; емпіричні – анкетування і тестування, реалізовані через релевантний психодіагностичний інструментарій: тест «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» С. Норман та ін., адаптований Т. Крюковою; опитувальник «Полівимірна шкала перфекціонізму» П. Гевітта і Г. Флетта; методика «Дослідження маскулінності-фемінності особистості» С. Бем; математично-статистичні – обчислення відсотків, знаходження даних описової статистики, кореляційний аналіз (за Ч. Пірсоном). Результати. Розкрито сутність поняття аксіопсихологічного проєктування життєздійснення особи- стості. Виявлено домінування копінгу «розв’язання завдання», який виражено на середньому (63,75%) та високому (36,25%) рівнях, а також низький (58,56%) і середній (41,44%) рівні стратегії «уникнення». Зі складників перфекціонізму констатовано пріоритет соціально приписаному перфекціонізму, або соціально внормованому. Переважній більшості досліджуваних (66%) властивий середній рівень перфекціонізму, 15% – високий, 19% – низький. Встановлено прояв андрогінності (5,08 – основний індекс) за переважання показника шкали «маскулінність» (5,42). Виявлено закономірні внутрітестові кореляційні зв’язки, а також статистично значущий (р = 0,01; р = 0,05) негативний кореляційний зв’язок між фемінністю й уникненням. Висновки. Дослідження рефлексивно-феноменологічних корелят життєздійснення свідчить, що опитані педагоги періоду пізньої дорослості як раціонально, так і емоційно адекватно осмислюють свою особистість, життєвий досвід, власне теперішнє – діяльність, інтелектуальну активність, переживання і, відповідно, своє майбутнє – плани і перспективи. Рефлексивне ставлення до свого життя перетворює життєвий шлях людини на об’єкт творчої діяльності, а вона стає його суб’єктом, психологічно готовим до прийдешніх подій. Рефлексія є принципом існування та розвитку внутрішнього світу людини. The purpose of the article is to empirically investigate the peculiarities of reflexive and phenomenological correlates of the life realization of an individual. Methods. Theoretical – analysis and synthesis, specification, generalization, systematization, comparison of scientific provisions; empirical – questionnaires and testing implemented through relevant psychodiagnostic tools: the test “Coping behavior in stressful situations” by S. Norman and others, adapted by T. Kryukova; questionnaire “Polydimensional scale of perfectionism” by P. Gewitt and H. Flett; the methodology “Research of masculinity-femininity of the individual” by S. Bem; mathematical and statistical – calculating percentages, finding descriptive statistics data, correlation analysis (according to Ch. Pearson). Results. The essence of the concept of axiopsychological design of the life realization of the individual is revealed. The dominance of “task solving” coping was revealed, which was expressed at the average (63.75%) and high (36.25%) levels, as well as the low (58.56%) and average (41.44%) levels of the strategy " avoidance". Among the components of perfectionism, the priority of socially attributed perfectionism, or socially normalized perfectionism, was established. The vast majority of respondents (66%) have an average level of perfectionism, 15% have a high level, and 19% have a low level. A manifestation of androgyny (5.08 – the main index) was established due to the predominance of the indicator of the “masculinity” scale (5.42). Regular intratest correlations were revealed, as well as a statistically significant (р = 0.01; р = 0.05) negative correlation between femininity and avoidance. Conclusions. The study of reflexive and phenomenological correlates of life realization shows that the interviewed teachers of the period of late adulthood both rationally and emotionally adequately interpret their personality, life experience, their own present – activity, intellectual activity, experiences and, accordingly, their future – plans and perspectives. A reflective attitude to one's life turns a person's life path into an object of creative activity, and he becomes his subject, psychologically ready for future events. Reflection is the principle of existence and development of the inner world of man.Item ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ПІДЛІТКІВ ТА СТАРШОКЛАСНИКІВ(2022) Томчук, М. І.; Томчук, С. М.; Tomchuk, M. I.; Tomchuk, S. M.Метою теоретико-експериментального дослідження став теоретичний аналіз та експериментальне вивчення психологічних особливостей розвитку екологічної свідомості особистості у підлітковому та юнацькому віці. На основі опрацювання наукової літератури виокремлено структуру екологічної свідомості особистості, яку представлено як єдність та взаємозв’язок когнітивного, емотивного, потребово-мотиваційного, ціннісно-смислового та конативного компонентів. Методи. У дослідженні використано комплекс психологічних методів та методик на виявлення особливостей розвитку окремих складових екологічної свідомості учнів: методи спостереження, опитування (бесіди, анкетування), тестування, аналіз їх ставлення до природи та поведінки, інші. В якості тестових методик використано: «Методику діагностики міри задоволеності основних потреб» в адаптації Л.П. Журавльової та М.К. Романової, «Ціннісні орієнтації» А.І. Моткова та Т.О. Огневої та ін. Результати дослідження планується покласти в основу розробки програми психологічного сприяння розвитку екологічної свідомості учнів, з врахуванням збалансованості та взаємозалежності компонентів їх екологічної свідомості у системі ставлень до соціального, природного, особистісного світу. Виявлено, що значно вищий рівень екологічної свідомості сформований у старшокласників, які мають природничу професійну спрямованість особистості, в порівнянні з тими, які планують після отримання середньої профільної освіти вступати до закладів вищої освіти економічного, технічного профілів. Висновки. За результатами теоретико-експериментального дослідження виявлено, що рівні розвитку та зміст компонентів екологічної свідомості учнів детермінуються їх віковими, статевими відмінностями та особливостями професійної спрямованості особистості. The aim of the theoretical and experimental study was the theoretical analysis and experimental study of psychological features of the development of ecological consciousness of the individual in adolescence. Based on the study of scientific literature, the structure of ecological consciousness of the individual is distinguished, which is presented as the unity and relationship of cognitive, emotional, need-motivational, value-semantic and conotative components. Research methods. The study used a set of psychological methods and techniques to identify features of the development of certain components of environmental consciousness of students: methods of observation, surveys (interviews, questionnaires), testing, analysis of their attitudes to nature and behavior, and others. Methods of diagnosing the degree of satisfaction of basic needs in the adaptation of L.P. Zhuravlyova and M.K. Romanova, Value orientations by A.I. Motkov and T.O. Ogneva and others were used as the methods. The results of the study are planned to be the basis for the development of a program of psychological assistance to the development of environmental consciousness of students, taking into account the balance and interdependence of components of their environmental consciousness in the system of attitudes to social, natural, personal world. It was found that a much higher level of environmental awareness is formed in high school students who have a natural professional orientation of the individual, compared with those who plan to enter secondary higher education institutions of economic and technical profiles. Conclusions. According to the results of theoretical and experimental research, it is found that the levels of development and content of the components of environmental consciousness of students are determined by their age, gender differences and characteristics of professional orientation of the individual.Item ПРОБЛЕМА ПРОКРАСТИНАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ(2022) Аносова-Сидельнікова, Д. І.; Anosova-Sydelnikova, D. I.Мета – дослідити сучасний стан розробки проблеми прокрастинації особистості юнацького віку в психологічній науці. Методи. Використано такі методи, як: теоретичний аналіз психологічного феномена прокрастинації, порівняння, класифікація та синтез сучасних наукових досліджень прокрастинації в юності. Результати. Дослідження фахової психологічної літератури сприяє поглибленню розуміння прокрастинації, а також узагальненню і систематизації уявлень щодо специфіки становлення цього психологічного утворення в особистісному світі індивідуума юнацького віку. Висновки. Проаналізовано явище прокрастинації як складне психологічне утворення, переживання якого супроводжується негативними емоціями. Цей феномен відображає реакцію людини на соціальну необхідність виконання діяльності низької особистісної значущості. Специфіку особистісного розвитку молодої людини в юності визначає те, що вона вперше постає перед необхідністю не лише конструювати власні життєві цілі, але й докладати значних зусиль для реалізації своїх життєвих планів. Виявлено, що висока складність досягнення таких цілей та відсутність гарантій життєвого успіху спричинюють прагнення юнаків і дівчат відкласти відповідні справи, точніше вибрати стратегію прокрастинації. Проаналізовано специфіку прокрастинації діяльності (відкладання юнаками та юнками побутових соціально детер- мінованих справ) та прокрастинації в прийнятті життєвих рішень (відкладання як генералізованої стійкої стратегії особистості). Виражена прокрастинація спричинює гальмування життєвої енергії людини в різних аспектах її соціального світу та може спричинювати становлення пасивної життєвої позиції загалом. Результати теоретичного аналізу також дають можливість констатувати, що особистість юнацького віку певною мірою може регулювати власну стратегію прокрастинації. «Активні» прокрастинатори переживають високу тривожність, гнів, роздратування. Ці негативні емоції сприяють мобілізації ними власних психологічних ресурсів для виконання і завершення необхідної діяльності, що підлягає прокрастинації. На відміну від них, «пасивні» прокрастинатори виявляють емоції суму, розчарування, нудьги. Вони здійснюють реалістичний прогноз подальших соціальних санкцій. Але не завершують діяльність у необхідні строки. Доведено, що впродовж пізньої юності молоді люди більш вибірково використовують стратегію відкладання у своїй життєдіяльності. Все частіше використовують цю стратегію для короткотривалого планування виконання складних чи нових завдань. Однак аналіз результатів досліджень сучасних учених показав, що і в пізньому юнацькому віці особистість часто вдається до неефективних способів прокрастинації. Purpose is to explore the contemporary state of personality youth age procrastination problem elaboration in psychological science. Methods. Theoretical analysis of psychological phenomenon procrastination, comparison, classification and synthesis of modern scientifical research of procrastination in youth were used. Results. Research of professional psychological literature promote understanding of procrastination, generalization and arrangement of ideas about specifics of this psychological phenomenon development in personal world of youth age individual. Conclusions. Procrastination is complex psychological phenomenon, its experience comes with negative emotions. This phenomenon display people response on social necessity in accomplishment of low personal significant activity. In youth individual faces not only the need to construct his own personal goals, but also the need to work hard for realization of his life plans at first. High complexity of this goal achievement and absence of life success guarantees causes young men and women to delay such activities or fix on procrastination strategy. Procrastination comes over not only common socially determined activities, but also take form of personal generalized life strategy. Expressed procrastination causes decline of personality’s life energy in different ways of his social world. It can become cause effortless life stance at all. Procrastination is nearly concerned in different phenomena of individual personal world. An “active” procrastinators feel high anxiety, anger, temper. Such negative emotions cause mobilization of their own psychological resources for realization and finish of necessary procrastinated activity. Unlike them, “passive” procrastinators feel sad, disappointment, boredom. They realistically predict future social sanctions. But they don’t finish their activity in time. In elder youth young people develop their ability in management of their own procrastination. In increasing frequency, they use this strategy for short-time planning of complex or new tasks realization. But, according to modern scientists’ research analysis, elder youth aged youngsters often use ineffective ways of procrastination.